Рішення

від 27.03.2024 по справі 380/1012/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2024 рокусправа № 380/1012/24

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПЕРША УКРАЇНСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ

до Львівської митниці

про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ПЕРША УКРАЇНСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ, в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару №UА209000/2023/000251/2 від 20 вересня 2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів Львівська митниця необґрунтовано та безпідставно дійшла висновку, що декларантом або уповноваженою ним особою не було подано документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 Митного кодексу України. Позивач звертає увагу, що усі належно оформлені документи подавалися при декларуванні товарів, перелік поданих документів наведено у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач зазначає, що витребування документів передбачених положенням ч.3 ст. 53 Митного кодексу України можливе у випадку наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни. Відповідачем в ході здійснення митних процедур не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення. Позивач стверджує, що вказане свідчить про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим. Позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, подав відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень проти позовних вимог зазначає, що під час митного оформлення товару згідно досліджуваної митної декларації Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи, надання яких може усунути сумнів у їх достовірності. У рішенні про коригування митної вартості наведена вичерпна інформація щодо джерел інформації для визначення митної вартості та здійснених коригувань, що відповідає вимогам нормативних документів.

Відповідач стверджує, що посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач подав відповідь на відзив на позовну заяву, стверджує, що доводи відповідача є необґрунтованими та жодним чином не спростовують позовні вимоги. Просить задовольнити позов.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариством з обмеженою відповідальністю ПЕРША УКРАЇНСЬКА ВИРОБНИЧА

КОМПАНІЯ (далі також ТОВ ПУВК) для здійснення митного контролю та митного оформлення було подано до Львівської митниці митну декларацію № 23UA209160010592U1 товару: тканини пофарбовані (мікрофайбер), полотняного переплетення, виготовлені з комплексних текстурованих ниток (100% поліестер), без просочення, дублювання та покриття, шириною рулону 220 см, щільністю 80 gsm: 100% POLYESTER TEXTILE MICROFIBER FABRIC PRINTED - 30592 метри (306 рулонів); 100% POLYESTER TEXTILE MICROFIBER FABRIC DYED - 94104 метри (948 рулонів).. Загальна кількість - 124696 метрів (1254 рулони). Виробник: JiangSu HuaTuo Textile Technology Co,Ltd. Країна виробництва - Китай (CN). Країна походження - Китай (CN).

Товар поставлявся на підставі Зовнішньоекономічного Контракту № 08/05-07 від 08 травня 2023 року, укладеного між ТОВ «ПУВК» та JiangSu HuaTuo Textile Technology Co,Ltd (Китай), (надалі зовнішньоекономічний контракт). Відповідно до умов Зовнішньоекономічного Контракту позивач є покупцем, JiangSu HuaTuo Textile Technology Co,Ltd (Китай) є постачальником.

Відповідно до п. 1.2 зовнішньоекономічного контракту предметом контракту є постачання постачальником на адресу покупця, тобто позивача, товару у номенклатрі та кількості, зазначених у Специфікаціях до цього Контракту. Товаром є тканина виробництва Китай.

Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією надано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт № 08/05-07 від 08.05.2023 року; специфікація № 1 від 11.05.2023 року до зовнішньоекономічного контракту № 08/05-07 від 08.05.2023 року; зміни від 14.07.2023 р. до специфікації № 1 від 11.05.2023 року до зовнішньоекономічного контракту № 08/05-07 від 08.05.2023; рахунок проформа № SY2224 від 11.05.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару від 25.05.2023; сертифікат якості від 14.07.2023; рахунок фактура (комерційний інвойс) № MD20230714 від 14.07.2023; пакувальний лист від 14.07.2023; сертифікат про походження товару № C23MA1WHUBY00004 від 15.08.2023; митна декларація країни відправлення 223120230002405078 від 15.07.2023; договір № УЕ29/06/23_1 про перевезення від 29.06.2023; рахунок фактура про надання транспортно експедиційних послуг № УЕ03/07/23_1 від 03.07.2023; рахунок фактура про надання транспортно експедиційних послуг № УЕ04/09/23_1 від 14.09.2023; довідка про транспортні витрати від 04.09.2023; довідка про транспортні витрати від 14.09.2023; супровідний документ Т1 MRN 23PL322080NU64QXB8 від 05.09.2023; автотранспортна накладна № MRSU4782563 від 14.09.2023.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту про подання додаткових документів, на яке позивач надав відповідь, просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: проформу-інвойс, імпортну декларацію відправника, прайс-лист відправника, посередницький інвойс від виробника.

20 вересня 2023 року Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000251/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA209160/2023/000203.

Товар було оформлено за митною декларацією № 23UA209160010771U8 від 21.09.2023.

Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/800053/2 мотивовано наступним:

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:

- відсутні Білл оф Лоадінг на перевезення вантажу морем, що унеможливлює перевірку маршруту та вартості такого перевезення;

- рахунок на автомобільне перевезення виставлено ТОВ «Тайміс» а згідно гр.16 та 23 ЦМР перевезення виконав P.E. Vasko V.V., інформація про взаємозв`язок якого з ТОВ «Тайміс» у наданих документах відсутня;

- згідно рахунку на оплату транспортних послуг № УЕ04/09/23 від 14.09.23 вартість автомобільного перевезення вантажу за маршрутом Гданськ - Р.Руська (744 км) склала 47205 грн. або 63 грн/км, а за маршрутом Р.Руська Великі Мости (42 км) склала 49000 грн. або 1166 грн/км. Такий непропорційний розподіл транспортних витрат не можливо прийняти як достовірний.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до частини 2-3 статті 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, для підтвердження митної вартості…

На вимогу декларантом надіслано: проформу-інвойс, імпортну декларацію відправника (вартість та вага не відповідають заявленому), прайс-лист відправника (не виробника), посередницький інвойс від виробника у якому опис товару не відповідає оцінюваному (відсутній термін регенероване (вторинне)), відповідь на вимогу про не можливість надання інших документів.

У відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р., та відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 23.08.2023 №UA500080/2023/7009 рівень митної вартості такого подібного товару становить 5,5301 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії не проводилось.

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості товарів позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі МК України) та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 Верховний Суд висловив наступну правову позицію: …Митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару…

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, необхідно навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу… Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Суд встановив, що для здійснення митного оформлення товару позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209160010592U1 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення товар: тканини пофарбовані (мікрофайбер), полотняного переплетення, виготовлені з комплексних текстурованих ниток (100% поліестер), без просочення, дублювання та покриття, шириною рулону 220 см, щільністю 80 gsm: 100% POLYESTER TEXTILE MICROFIBER FABRIC PRINTED - 30592 метри (306 рулонів); 100% POLYESTER TEXTILE MICROFIBER FABRIC DYED - 94104 метри (948 рулонів). Загальна кількість - 124696 метрів (1254 рулони). Виробник: JiangSu HuaTuo Textile Technology Co,Ltd. Країна виробництва - Китай (CN). Країна походження - Китай (CN).

Для підтвердження заявленої митної вартості позивачем до митної декларації надано документи згідно переліку, який наведено у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митну вартість товару згідно з поданої митної декларації визначено за першим методом - за ціною договору.

Подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом.

Відповідач не погодився з задекларованою митною вартістю товару та здійснив коригування, застосувавши 6 (резервний) метод.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/000251/2 від 20 вересня 2023 року зазначено наступні підстави його прийняття: "Відсутні Білл оф Лоадінг на перевезення вантажу морем, що унеможливлює перевірку маршруту та вартості такого перевезення; рахунок на автомобільне перевезення виставлено ТОВ «Тайміс», а згідно гр.16 та 23 ЦМР перевезення виконав P.E. Vasko V.V., інформація про взаємозв`язок якого з ТОВ «Тайміс» у наданих документах відсутня; згідно рахунку на оплату транспортних послуг № УЕ04/09/23 від 14.09.23 вартість автомобільного перевезення вантажу за маршрутом Гданськ-Р.Руська (744 км) склала 47205 грн. або 63 грн/км, а за маршрутом Р.Руська Великі Мости (42 км) склала 49000 грн. 1166 грн/км. Такий непропорційний розподіл транспортних витрат не можливо прийняти як достовірний."

На наведені аргументи оскаржуваного рішення суд зазначає таке.

Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, що підтверджують митну вартість товару, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

На підтвердження складових митної вартості товару, пов`язаних із транспортуванням товару, позивачем під час митного оформлення та у порядку ч. 8 ст. 55 МК України надав відповідачу наступні документи: договір № УЕ29/06/23_1 про перевезення від 29.06.2023; заявку на перевезення вантажу № УЕ03/07/23_1 від 03 липня 2023 р. до договору про транспортно-експедиційні послуги № УЕ29/06/23_1 від 29 червня 2023 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № УЕ03/07/23_1 від 03.07.2023; заявку на перевезення вантажу № УЕ04/09/23_1 від 04 вересня 2023 р. до договору про транспортно-експедиційні послуги № УЕ29/06/23_1 від 29 червня 2023 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № УЕ04/09/23_1 від 14.09.2023 р.; довідку про транспортні витрати від 04.09.2023 р.; довідку про транспортні витрати від 14.09.2023; супровідний документ Т1 MRN 23PL322080NU64QXB8 від 05.09.2023; автотранспортну накладну № MRSU4782563 від 14.09.2023; акт надання послуг № 682Т від 04 вересня 2023 року; платіжну інструкцію № 760 від 18 вересня 2023 року; акт надання послуг № 716Т від 25 вересня 2023 року; платіжну інструкцію № 821 від 29 вересня 2023 року; коносамент № NBSH23070314..

Відповідно до пункту 5 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.

У наданих вищевказаних транспортних документах витрати на транспортно-експедиторські послуги розподілені до місця ввезення на митну територію України (Міжнародне перевезення вантажу морським транспортом за маршрутом Шанхай, Китай - Гданськ, Польща; Міжнародне перевезення вантажу автотранспортом за маршрутом Гданськ, Польща - Рава-Руська, Україна), які позивачем було включено до митної вартості. Витрати на суму 49 000,00 грн за міжнародне автоперевезення по території України: Рава-Руська, Україна - Дніпро, Україна не включені до складових витрат митної вартості товару, оскільки ці витрати понесені після ввезення товару на митну територію України.

Таким чином, позивачем було надано відповідачу належним чином оформлені документи щодо транспортування товару згідно до вимог ст. 53, 58 Митного кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення»

Щодо покликання відповідача на те, що згідно поданих документів рахунок на автомобільне перевезення виставлено ТОВ «Тайміс» а згідно гр.16 та 23 ЦМР перевезення виконав P.E. Vasko V.V., суд враховує наступне.

Згідно долучених документів для організації перевезення товару позивач звернувся до експедитора ТОВ «ТАЙМІС» на підставі Договору УЕ29/06/23_1 про транспортні-експедиційні послуги від 29.06.2023. Відповідно до умов цього договору, позивач є клієнтом, а ТОВ «ТАЙМІС» експедитором. Пунктом 1.1 договору передбачено, що за цим договором Клієнт доручає відповідними Заявками, а Експедитор приймає на себе зобов`язання від імені Клієнта за винагороду і за рахунок Клієнта, здійснювати дії щодо організації перевезення і виконання визначених цим договором послуг. Цим же пунктом передбачено право Експедитора укладати від свого імені або від імені Клієнта договори перевезення вантажу по організованому маршруту будь яким транспортом. Також, пунктом 4.8. договору передбачено право Експедитора свої права та обов`язки перед Клієнтом третім особам.

Відповідно до ст. 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.

Отже, для виконання взятих на себе експедиторських зобов`язань за договором від 29.06.2023 ТОВ «ТАЙМІС» було надано право укладати від свого імені договори з іншими особами для забезпечення організації перевезення товару Позивача.

Для виконання взятих на себе експедиторських зобов`язань ТОВ «ТАЙМІС» звернулось до ФОП ОСОБА_1 на підставі укладеного Договору № ВА06/09/2022 від 06.09.2022 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Перевезення автотранспортом товару позивача здійснював ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується наданими до митного оформлення автотранспортними накладними (CMR), в яких стоїть наявна печатка ФОП ОСОБА_1 як перевізника товару.

Стаття 929 Цивільного кодексу України передбачає, що за своєю суттю транспортне експедирування - це менеджмент у галузі перевезення вантажів, який може в себе включати не лише укладення договору з перевізником (від свого чи від імені Замовника), а й інший широкий спектр послуг, що не заборонені законом, та пов`язані із транспортуванням цього самого вантажу і т.д.

Відносини експедиторів, вантажовідправників та вантажоодержувачів і порядок розрахунків між ними визначаються насамперед змістом договору на транспортно-експедиційне обслуговування. Учасники цієї діяльності вільні у виборі предмета договору, обов`язків та інших відносин, що не суперечить чинному законодавству. Експедитор може фактично виконати послуги, пов`язані з перевезенням вантажу, або лише визначити, узгодити та проконтролювати виконання заходів, спрямованих на вирішення передбачених договором завдань. У той же час, хоча договір транспортного експедирування залежно від його умов може містити окремі елементи договорів доручення, комісії, підряду, зберігання, перевезення тощо, його правова конструкція не є тотожною цим договорам, у зв`язку з цим законодавством передбачено окреме правове регулювання відносин за договором експедирування. Такі правові висновки наведені у постанові Верховного Суду у від 13.09.2019 у справі № 826/66/14.

Отже, надання ТОВ «ТАЙМІС» позивачу транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажу здійснено шляхом залучення до їх виконання третіх осіб, а саме ФОП ОСОБА_1 , що відповідає договірним умовам.

Залучення експедитором третьої особи перевізника повністю відповідає змісту транспортно-експедиторської діяльності, договірним відносинам Позивача з експедитором та положенням Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

Отже, позивачем подано для митного оформлення товару повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом. Наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у декларації митної вартості було зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

За наведених доводів та обґрунтувань, позовні вимоги слід задовольнити та рішення про коригування митної вартості товарів визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач у позовній заяві та клопотанні від 30.01.2024 повідомив суд про попередній (орієнтовний) розмір витрат на правничу допомогу та витрат, пов`язаних з перекладом документів. Документи на підтвердження здійснення цих витрат станом на дату вирішення спору не подано.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000251/2 від 20 вересня 2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд.1, код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Перша українська виробнича компанія (адреса: 80074, Львівська область, Червоноградський район, м. Великі Мости, вул. Львівська, буд, 111, код ЄДРПОУ: 44811461) судовий збір в сумі 6200 (шість тисяч двісті) грн. 27 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяКрутько Олена Василівна