Рішення

від 26.03.2024 по справі 400/15265/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2024 р. № 400/15265/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Тяннікової А.С., представника позивача Косенчука С.І., представника відповідача Слюсаренко О.В. за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ФОРТУНА СВІТ" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.08.2023 № 624514292406, № 624614292406, № 630214290701, № 630114290701, № 630014290701,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ФОРТУНА СВІТ» (далі Підприємство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати протиправними та скасувати прийняті 09.08.2023 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області (далі Управління або відповідач) податкові повідомлення-рішення № 624514292406, № 624614292406, № 630214290701, № 630114290701, № 630014290701.

На обґрунтування позовних вимог Підприємство вказало на безпідставність висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Крім того, позивач вказав на незаконність проведення перевірки, за результатами якої були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, та на недотримання відповідачем обов`язкових вимог Податкового кодексу України щодо процедури прийняття податкових повідомлень-рішень. Підприємство також послалося на те, що відповідач, в порушення підпункту 83.1.4 пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України, не врахував постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07.06.2022 у справі про притягнення посадових осіб Підприємства до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлена частиною першою статті 1631 Кодексу України про адміністративні правопорушення («Порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків»).

Управління подало відзив (т. 6, арк. 103-141), в якому заперечило позов. Відповідач вказав, що мав законні підстави як для проведення перевірки Підприємства, так і для прийняття податкових повідомлень-рішень, а доводи позовної заяви та додані до неї документи не спростовують висновків контролюючого органу.

Позивач подав відповідь на відзив (т. 7, арк. 1-6); відповідач заперечення (т. 7, арк. 39-43). Крім того, відповідач подав додаткові пояснення (т. 7, арк. 49-52).

В судовому засіданні представник Підприємства вимоги адміністративного позову підтримав, представник Управління просила у задоволенні позову відмовити.

Як встановлено судом, з 08.12.2021 до 21.12.2021 Управління, з посиланням на підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статтю 75, статтю 77, пункт 82.1 статті 82 Податкового кодексу України, пункт 2 частини першої статті 13 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску га загальнообов`язкове державне соціальне страхування», провело документальну планову виїзну перевірку Підприємства «… з питання дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.10.2018 по 30.09.2021, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2018 по 30.09.2021, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки …», результати якої оформило атом від 29.12.2021 № 9478/14-29-07-01/38525188 (далі Акт, т. 1, арк. 48-182).

Згідно з Актом, перевіркою було встановлено:

1.Порушення Підприємством пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 15 616 630 грн.

2.Порушення Підприємством пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну уму 13 760 720 грн.

3.Порушення Підприємством пункту 201.1, пункту 201.7, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що полягає у нереєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за вересень 2021 року на суму 103 546 грн.

4.Порушення статті 163, підпункту 164.1.2 пункту 164.1, підпункту 164.2.17 пункту 164.2, пункту 164.5 статті 164, пункту 168.1 статті 168, підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб на суму 52 464,29 грн.

5.Пункт 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, що призвело до заниження військового збору на суму 3 585,06 грн.

Підприємство подало заперечення на Акт (т. 1, арк. 183-206).

Згідно з викладеним у листі Управління від 17.11.2022 (т. 1, арк. 207-208), розгляд заперечень мав відбутися 24.02.2022, про що позивача було повідомлено листом від 14.02.2022. У листі від 17.11.2022 Управління вказало, що «… після закінчення/припинення воєнного стану в Україні, буде призначено дату розгляду заперечень до акта документальної планової виїзної перевірки від 29.12.2021 № 9478 …».

Заперечення Підприємства Управління розглянуло 08.08.2023 (т. 1, арк. 216-243).

Відповідно до підпунктів 86.7.2, 86.7.3 пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, у разі отримання від платників податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.

Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.

Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалі перевірки.

Підприємство вказало, що Управління не повідомило про розгляд матеріалів перевірки 08.08.2023. Відповідач доказів на спростування цього твердження не подав.

Тому суд встановив, що Управління не дотрималося вимог, встановлених підпунктом 86.7.2 пункту 86.7, та не забезпечило реалізацію передбаченого підпунктом 86.7.3 пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України права платника податків на участь у процесі розгляду матеріалів перевірки.

09.08.2023 Управління прийняло податкові повідомлення-рішення:

1. № 630114290701 (т. 1, арк. 41-44), яким, на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, абзацу першого пункту 123.1, пункту 123.2 статті 123 Податкового кодексу України, збільшило суму грошового зобов`язання Підприємства з податку на прибуток приватних підприємств на 16 240 655 грн, з яких 15 616 630 грн податкове зобов`язання, 624 025 грн штраф.

2. № 630214290701 (т. 1, арк. 38-40), яким, на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, абзацу першого пункту 123.1, пункту 123.2 статті 123 Податкового кодексу України, збільшило суму грошового зобов`язання Підприємства з податку на додану вартість на 17 200 900 грн, з яких 13 760 720 грн податкове зобов`язання, 3 440 180 грн штраф.

3. 630014290701 (т. 1, арк. 45-47), яким, на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, статті 1201 Податкового кодексу України, попередило Підприємство про необхідність скласти та зареєструвати податкові накладні на загальну суму 103 546 грн та застосувало до Підприємства штраф в сумі 51 773 грн (50%).

4. № 624514292406 (т. 1, арк. 30-33), яким, на підставі підпункту 54.3.5 пункту 54.3 статті 54, абзацу першого пункту 1251.1, пункту 1251.2 статті 1251 Податкового кодексу України, збільшило суму грошового зобов`язання Підприємства з податку на доходи фізичних осіб на 65 580,36 грн, з яких 52 464,29 грн податкове зобов`язання, 13 116,07 грн штраф.

5. № 624614292406 (т. 1, арк. 34-37), яким, на підставі підпункту 54.3.5 пункту 54.3 статті 54, абзацу першого пункту 1251.1, пункту 1251.2 статті 1251 Податкового кодексу України, збільшило суму грошового зобов`язання Підприємства з військового збору на 4 481,33 грн, з яких 3 585,06 грн податкове зобов`язання, 896,27 грн штраф.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Згідно з пунктом 1.1 статті 1, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Податковим повідомленням-рішенням, відповідно до підпункту 14.1.157 Податкового кодексу України, є письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Як вказано у підпункті 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до чинної у серпні 2023 року (дати податкових повідомлень-рішень) редакції підпунктів 54.3.2, 54.3.3, 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо:

дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Інформацію про допущені позивачем порушення (з урахуванням якої були прийняті податкові повідомлення-рішення) відповідач отримав під час податкового контролю (підпункт 72.1.5 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України).

Як вказано у пунктах 61.1 та 61.2 статті 62 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Одним із способів здійснення податкового контролю, відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу.

Таким чином, самостійне визначення контролюючим органом (шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень) сум грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, є законним, якщо відповідна інформація була отримана за результатами перевірки, що була призначена та проведена згідно з нормами Податкового кодексу України.

Управління призначило і провело документальну планову перевірку (стаття 77 Податкового кодексу України) в період дії запровадженого пунктом 522 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України мораторію.

Відповідно, Акт (документ, що підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати) не є допустимим доказом.

У частині першій статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Згідно з частиною другою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки інші належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження допущених позивачем порушень відсутні, суд дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», яка набрала чинності 09.02.2021(далі Постанова № 89), було дозволено проведення, в тому числі, документальних перевірок юридичних осіб.

З цього приводу суд зазначив, що, згідно зі статтею 2 Податкового кодексу України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу. Отже, Постанова № 89 не змінила і не могла змінити пункт 522 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Податкового кодексу України, податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Постанова № 89 не є нормативно-правовим актом, прийнятим на підставі та на виконання Податкового Кодексу України, тому не є частиною податкового законодавства.

Суд при вирішенні спору врахував позицію Верховного Суду (викладену, зокрема, у постановах від 22.02.2022 у справі № 420/12589/21, від 15.04.2022 у справі № 160/5267/21, від 27.04.2022 у справі № 140/1846/21, від 17.05.2022 у справі № 520/592/21, від 06.07.2022 у справі № 360/1182/21, від 01.09.2022 у справі № 640/16093/21, від 23.02.2023 у справі № 160/20112/21) щодо оцінки правомірності податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами незаконно проведеної перевірки.

Так, у постанові від 23.02.2023 у справі № 160/20112/21 Верховний Суд зазначив: «… перевірка під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, є такою, що не породжує правових наслідків, оскільки така перевірка не повинна була відбутися в силу закону. Оскільки встановлений у пункті 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України мораторій на проведення планових виїзних перевірок імперативно забороняє контролюючому органу її проводити, колегія суддів вважає, що висновок суду апеляційної інстанції у цій справі про наявність підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень з огляду на допущені контролюючим органом процедурні порушення відповідає правильному застосуванню норм права і завданню адміністративного судочинства …».

В даному випадку, на думку суду, не йдеться про процедурні порушення, які певним чином нівелюються фактом допуску платником посадових осіб контролюючого органу до перевірки, та які (порушення) мають оцінюватися судом з огляду на те, чи вплинули вони (або об`єктивно могли вплинути) на результати перевірки.

Суд встановив, що Управління провело перевірку за прямої заборони на її проведення, тому з`ясування того, чи діяв відповідач згідно зі статтями 75, 77, 81, 82, 86 Податкового кодексу України, не має значення.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати (сплачена Підприємством сума судового збору), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства "ФОРТУНА СВІТ" (вул. Покровська, 238, м. Миколаїв, 54031, ідентифікаційний код - 38525188) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код - 44104027) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте 09.08.2023 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 624514292406.

Визнати протиправним та скасувати прийняте 09.08.2023 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 624614292406

Визнати протиправним та скасувати прийняте 09.08.2023 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 630214290701.

Визнати протиправним та скасувати прийняте 09.08.2023 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 630114290701.

Визнати протиправним та скасувати прийняте 09.08.2023 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 630014290701.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код - 44104027) на користь Приватного підприємства "ФОРТУНА СВІТ" (вул. Покровська, 238, м. Миколаїв, 54031, ідентифікаційний код - 38525188) судовий збір у сумі 26840 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Дата складення повного судового рішення - 27.03.2024.

Суддя В.В. Птичкіна