Рішення

від 26.03.2024 по справі 420/36829/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/36829/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 рокум. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПотоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженніі) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ІМПОРТ» до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ІМПОРТ» до О Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України в якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів:

№UА500500/2023/000684/2 від 24.10.2023 року;

№UА500500/2023/000743/2 від 08.11.2023 року;

№UА500500/2023/000774/2 від 17.11.2023 року.

Позов обґрунтовано наступним.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що оскаржувані рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості є протиправними. Під час декларування товарів, позивачем було подано повний пакет документів, необхідний для митного оформлення вказаного в декларації товару. Не дивлячись на подання позивачем повного пакету необхідних, передбачених митним кодексом України документів, відповідачем було прийняті оскаржувані рішення про коригування митної вартості за резервним методом.

В той же час, розбіжність між рівнем заявленої Декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім аргументом для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої Декларантом.

Позивач вважає, що оскаржуване рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості є протиправним, оскільки було прийняте з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання; законності та визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 29.12.2023 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст. 262 КАС України).

16.01.2024 року до суду за вхід. №ЕС/2210/24 надійшов відзив, в якому представник відповідача заперечує щодо задоволення позовних вимог. Представник стверджує, що під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товару було детально вивчено договір купівлі-продажу та інші документи подані декларантом для здійснення митного оформлення. Перевіркою поданих документів встановлено наявність у них розбіжностей та невідповідностей. За результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу. Таким чином, митниця вважає, що позов щодо скасування рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та не містить підстав для скасування рішення митного органу.

Ухвалою суду від 26.03.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Одеської митниці про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ІМПОРТ» зареєстроване 28.03.2017 року, види економічної діяльності: 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами. (основний); 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами; 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 96.09 Надання інших індивідуальних послуг, н.в.і.у.; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.22 Допоміжне обслуговування водного транспорту; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.40 Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів; 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ІМПОРТ» та Компанією «YOSHIHIDE SHOTEN CO., LTD (Японія) було укладено Контракт №21121 від 17.04.2021 року, відповідно до якого продавець здійснює поставку та продає, а покупець приймає товар: мотоцикли, скутери, мопеди, нові та б/ у, різного стану та комплектації, згідно з умовами цього Контракту.

Згідно п. 1.2., 2.1. Контракту характеристики, умови поставок та особливості товару по даному Контракту повинні бути вказані в Специфікації та/або в Інвойсах, які є невід`ємною частиною цього Контракту. Якісні та кількісні характеристики Товару визначаються Специфікаціями та/або Інвойсами.

Відповідно до п.п. 4.1. - 4.4. Контракту ціна за товар по даному Контракту встановлюється в доларах США. Ціни на товар вказуються в Інвойсах, які є невід`ємною частиною цього Контракту, для кожної поставки окремо. Загальна вартість Контракту визначається додаванням вартості всього поставленого товару. Загальна вартість Контракту визначається в розмірі 950 000,00 (дев`ятсот п`ятдесят тисяч) доларів США та може бути змінена за згодою сторонами цього Контракту.

За умовами п.п. 5.2., 5.3. Контракту оплата за товар, що постачається по даному Контракту, здійснюється шляхом банківського переказу протягом 6 (шести) календарних місяців з моменту (дати) перетину товарів митного кордону України. Можлива оплата шляхом здійснення попереднього платежу у розмірах та на умовах, обумовлених додатково у Додатках (Інвойсах) конкретного постачання.

Пунктом 3.4. визначено, що умови поставки по даному Контракту розуміються у відповідності до їх трактування «Інкотермс-2020».

На виконання Контракту Продавцем було узгоджено постачання 3 партій товару, по цінам, вказаним в рахунках-фактурах (інвойсах):

- №089 від 25.07.2023р., згідно якого вартість товару становить 17870,00 доларів США;

- №092 від 13.08.2023 р., згідно якого вартість товару становить 60368,00 доларів США;

- №094 від 31.08.2023 р., згідно якого вартість товару становить 63406,00 доларів США.

З метою здійснення митного оформлення товару, представником Позивача, (декларантом) було подано митні декларації, в яких митна вартість товару була визначена за ціною інвойсів (рахунку-фактури).

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митних деклараціях митної вартості товару та обраного методу його визначення Декларант надав митному органу разом з деклараціями наступні документи:

По ВМД №23UA500500037300U6 від 23.10.2023:

0271* Пакувальний лист №089 від 25.07.23

0380* Рахунок-фактура (iнвойс) №089 від 25.07.23

0714* Домашній коносамент № TYO0569626 від 01.08.23

0730* Автотранспортна накладна б/н від від 18.10.23

0821* Супровідний документ T1 №23ROCT190000687043 від 17.10.23

0862* Декларацiя про походження товару №089 від 25.07.23

3016* Висновок про вартісні характеристики товару Висновок НДІСЕО №423/23 від 23.10.23

4100* Зовнішньоекономічний договір (контракт) №1121 від 17.04.21

4103* Доповнення до зовнішньоекономічного договору Додаткова угода №1 від 05.08.21

4103* Доповнення до зовнішньоекономічного договору Додаткова угода №2 від 25.10.21

4103* Доповнення до зовнішньоекономічного договору Специфікація №089 від 25.07.23

9000* Лист декларанта №2310/1 від 23.10.23

9000* Лист декларанта №2410/2 від 24.10.23

По ВМД №23UA500500039451U2 від 06.11.2023:

0271* Пакувальний лист №092 від 13.08.23

0380* Рахунок-фактура (iнвойс) №092 від 13.08.23

0705* Коносамент №TMCNDRNI60/53 від 22.10.23

0714* Домашній коносамент №TLC230827095 від 22.08.23

0730* Автотранспортна накладна №117114 від 02.11.23

0862* Декларацiя про походження товару №092 від 13.08.23

3016* Висновок про вартісні характеристики товару Висновок НДІСЕО №461/23 від 03.11.23

4100* Зовнішньоекономічний договір (контракт) №1121 від 17.04.21

4103* Доповнення до зовнішньоекономічного договору Додаткова угода №1 від 05.08.21

4103* Доповнення до зовнішньоекономічного договору Додаткова угода №2 від 25.10.21

4103* Доповнення до зовнішньоекономічного договору Специфікація №092 від 13.08.23

9000* Лист декларанта №0611/1 від 06.11.23

9000* Лист декларанта №0711/1 від 07.11.23

По ВМД №23UA500500040099U3 від 10.11.2023:

0271* Пакувальний лист №094 від 31.08.23

0380* Рахунок-фактура (iнвойс) №094 від 31.08.23

0705* Коносамент №231028663 від 29.10.23

0714* Домашній коносамент №TLC230927229 від 19.09.23

0730* Автотранспортна накладна №115124 від 07.11.23

0821* Супровідний документ T1 №23ROCT190000745204 від 07.11.23

0862* Декларацiя про походження товару №094 від 31.08.23

3016* Висновок про вартісні характеристики товару Висновок НДІСЕО №476/23 від 10.11.23

4100* Зовнішньоекономічний договір (контракт) №1121 від 17.04.21

4103* Доповнення до зовнішньоекономічного договору Додаткова угода №1 від 05.08.21

4103* Доповнення до зовнішньоекономічного договору Додаткова угода №2 від 25.10.21

4103* Доповнення до зовнішньоекономічного договору Специфікація №094 від 31.08.23

9000* Довіреність №1611 від 16.11.23 9000* Лист декларанта №1011/1 від 10.11.23

9000* Лист декларанта №1611/1 від 16.11.23

Одеською, у відношенні ТОВ «АЛЬЯНС ІМПОРТ» було складено:

1) Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/0001338 від 24.10.2023 р. та Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/0000684/2 від 24.10.2023 р., яким було здійснено коригування на підставі проведеного аналізу баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим: товар 1 становить 160 дол. США/шт (МД від 20.09.2023. № UA500020/2023/12253) ніж заявлено декларантом 121,00 дол. США/шт.;. товар 2 становить 160 дол. США/шт (МД від 20.09.2023. № UA500020/2023/12253) ніж заявлено декларантом 131,00 дол. США/шт товар 3 становить 160 дол. США/шт (МД від 18.09.2023. № UA500020/2023/12040) ніж заявлено декларантом 131,00 дол. США/ шт товар 4 становить 160 дол. США/шт (МД від 18.09.2023. № UA500020/2023/12040) ніж заявлено декларантом 121,00 дол. США/шт товар 5 становить 160 дол. США/шт (МД від 20.09.2023. № UA500020/2023/12040) ніж заявлено декларантом 131,00 дол. США/шт.

Рішення про коригування митної вартості товару містить наступні підстави для відмови в прийнятті митної декларації за заявленою декларантом митною вартістю товарів, а саме:

- Відповідно зовнішньоекономічний договору (контракту) від 17.04.2021 № 1121 (даліКонтракт), ДОДАТКОВА УГОДА № 1від 05.08.2021та ДОДАТКОВА УГОДА № 2 від 25.10.2021 і Специфікація № 089 від 25.07.2023 до Контакту та комерційного інвойсу від 25.07.2023 №089 поставка товару здійснюється на умовах CPT Odessa. Вказані умови поставки CPT (фрахт/перевезення оплачені до) передбачають, що продавець доставить товар названому перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики, втрати чи пошкодження товару, які інші витрати передачі товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. Однак в документах, що надані до митного оформлення відсутні відомості щодо витрат на транспортування, що унеможливлює проведення перевірки включення необхідних складових митної вартості та обчислення митної вартості товарів відповідно до вказаної умови поставки в повному обсязі.

- Згідно до п.8 Контракту виробник зобов`язаний надати дистриб`ютору коносамент або авіанакладну, проте зазначені до митного оформлення не надавалися.

2) Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/0001413 від 08.11.2023 р. та Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/0000743/2 від 08.11.2023 р., яким було здійснено коригування на підставі проведеного аналізу баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів у максимально наближений до митного оформлення час є більшим, а саме по товару №11 1800,00 дол.США/шт (митна декларація від 16.08.2023№UA500080/2023/006773), №12 1410,00 дол.США/шт (митна декларація від 03.08.2023№UA500080/2023/006227), №13 - 650,00 дол.США/шт (митна декларація від 28.08.2023№UA500080/2023/007188), №14 - 900,00 дол.США/шт (митна декларація від 28.08.2023№UA500080/2023/007188), №15 - 650,00 дол.США/шт (митна декларація від 28.08.2023№UA500080/2023/007188), №16 - 650,00 дол.США/шт (митна декларація від 28.08.2023 №UA500080/2023/007188), №17 - 380,00 дол.США/шт (митна декларація від 30.10.2023 №UA500500/2023/038413), №20-2000,00 дол.США/шт (митна декларація від 30.10.2023 №UA500500/2023/038289), №22-500,00 дол.США/шт (митна декларація від 28.08.2023 №UA500080/2023/007188), №24-2900,00 дол.США/шт (митна декларація від 28.08.2023 №UA500080/2023/007188), №26- 500,00 дол.США/шт (митна декларація від 30.06.2023 №UA500080/2023/005058), №34-800,00 дол.США/шт (митна декларація від 29.06.2023 №UA500500/2023/022202), №41- 450,00 дол.США/шт (митна декларація від 20.09.2023 №UA500080/2023/008291).

Рішення містить наступні підстави для відмови в прийнятті митної декларації за заявленою декларантом митною вартістю товарів, а саме:

- У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Проте до митного оформлення надано довідку про транспортні витрати в якої відсутнє посилання на договір про перевезення та рахунок на оплату в якому не зазначені витрати на завантажування та розвантажування вантажу.

3) Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/0001449 від 17.11.2023 р. та Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/0000774/2 від 17.11.2023 р., яким було здійснено коригування на підставі проведеного аналізу баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим по товарам: № (1 7) -161 дол.США/шт (МД від МД від 30.10.2023 №UA500500/2023/038413), -130,99 дол.США/шт., -150,99 дол.США/шт., -120,99 дол.США/шт., 5-130,99 дол.США/шт.,-131 дол.США/шт.,-151 дол.США/шт.; № 8 600 дол. дол.США/шт., (МД від 28.08.2023 №UA500080/2023/007188), № 9- 600 дол. дол.США/шт., (МД від 28.08.2023 №UA500080/2023/007188), № 10 5205 дол.США/шт., (МД від 06.09.2023 №UA408040/2023/006216), № 11- 5205 дол.США/шт., (МД від 06.09.2023 №UA408040/2023/006216), №12-1400 дол.США/шт., (МД від 28.08.2023 №UA100380/2023/612250), №14- 900 дол.США/шт., (МД від 28.08.2023 №UA500080/2023/007188), №15 - 650 дол.США/шт., (МД від 28.08.2023 №UA500080/2023/007188), №16- 400 дол.США/шт., (МД від 14.09.2023 №UA500080/2023/007972), №17- 4337 дол.США/шт., (МД від 28.08.2023 №UA500080/2023/007188), №18-1973 дол.США/шт., (МД від 19.06.2023 №UA20918000/2023/30158), №19-20 -2000 дол.США/шт., (МД від 04.06.2023 №UA500080/2023/004102), №21-800 дол.США/шт., (МД від 20.07.2023 №UA500080/2023/005683), №22-650 дол.США/шт., (МД від 28.08.2023 №UA500080/2023/007188), №23- 400 дол.США/шт., (МД від 27.09.2023 №UA100380/2023/613823), №24-450 дол.США/шт., (МД від 05.07.2023 №UA500020/2023/008852), №26-836 дол.США/шт., (МД від 02.10.2023 №UA100100/2023/446964), №28-1200 дол.США/шт., (МД від 05.04.2023 №UA500080/2023/001990), №29-7289 дол.США/шт., (МД від 20.07.2023 №UA500080/2023/005683), №30-1400 дол.США/шт., (МД від 27.09.2023 №UA100380/2023/613823), №31-5248 дол.США/шт., (МД від 21.09.2023 №UA209200/2023/033464), №32-7100 дол.США/шт., (МД від 03.08.2023 №UA500080/2023/006227), №33-1100 дол.США/шт., (МД від 30.10.2023 №UA500500/2023/038413), №34-1650 дол.США/шт., (МД від 04.06.2023 №UA500080/2023/004102), №35-5000 дол.США/шт., (МД від 04.11.2023 №UA500500/2023/039210), №36 -2000 дол.США/шт., (МД від 30.10.2023 №UA500500/2023/038289).

У рішеннях про коригування митної вартості товару було зазначено наступне:

До митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 17.04.2021 № 1121 та специфікації до нього, рахунок-фактура (інвойс) від 31.08.2023 № 094 та інші документи. Згідно частини 5 статті 54 Митного кодексу України (далі МКУ) митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь -якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та письмово запитувати у декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 МКУ додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Відповідно до ч. 1 ст. 337 МКУ визначено, що перевірка документів та відомостей здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені Кодексом. Згідно п.2 ст.52 МКУ декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Вважаючи протиправними та необґрунтованими Рішення про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 1-2 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною 1 ст. 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

В силу вимог ч.ч. 2-3 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (ч. 4 ст. 57 МК України).

Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.

Разом з тим, з урахуванням положень ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з ч. 5 цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 10 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною 11 ст. 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною 9 ст. 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

В силу вимог ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

А відповідно до ч. 3 цієї статті, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої ст. 57 цього Кодексу

З аналізу вищенаведених норм права вбачається, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнiвiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:

- надані декларантом документи містять розбіжності,

- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,

- або наявні ознаки підробки.

Відповідно, наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи мають підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Частиною 4 ст. 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/0000684/2 від 24.10.2023 р.

1) В оскаржуваному рішенні митним органом було вказано, що відповідно зовнішньоекономічний договору (контракту) від 17.04.2021 № 1121 (далі-Контракт), ДОДАТКОВА УГОДА № 1від 05.08.2021та ДОДАТКОВА УГОДА № 2 від 25.10.2021 і Специфікація № 089 від 25.07.2023 до Контакту та комерційного інвойсу від 25.07.2023 №089 поставка товару здійснюється на умовах CPT Odessa. Однак в документах, що надані до митного оформлення відсутні відомості щодо витрат на транспортування, що унеможливлює проведення перевірки включення необхідних складових митної вартості та обчислення митної вартості товарів відповідно до вказаної умови поставки в повному обсязі.

Суд критично ставиться до вказаних обставин з огляду на наступне.

На сьогодні діють Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс), та відповідно до матеріалів справи сторони погодили поставки товарів на умовах CPT.

Термін CPT (CARRIAGE PAID TO (... named place of destination), ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (... назва місця призначення) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

У відповідності до п. А.3 Інкотермс продавець зобов`язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до узгодженого пункту в названому місці призначення звичайним маршрутом і в звичайно прийнятий спосіб. Якщо такого пункту не узгоджено або не визначено практикою поставок, продавець може вибрати пункт у межах названого місця призначення, який найбільш задовольняє його цілям.

Згідно з п. Б.3 Інкотермс за умовами поставки СРТ у покупця відсутній обов`язок на укладення договору перевезення.

Відповідно до п. 9.3. Інкотермс "C"-терміни вимагають від продавця укласти договір перевезення на звичайних умовах за свій власний рахунок. Тому пункт, до якого він повинен оплачувати транспортні витрати, обов`язково має бути зазначений після відповідного "C"-терміна.

Сутнісна природа "C"-термінів як умов договорів відправлення також відображається у використанні документарних акредитивів як переважного засобу платежу за цих обставин. У випадках, коли сторони договору купівлі-продажу домовилися, що продавець одержить оплату при поданні погоджених вантажовідправних документів до банку у відповідності з умовами документарного акредитиву, несення продавцем подальших ризиків і витрат після одержання оплати, за акредитивом чи іншим шляхом, після відвантаження й відправлення товару суперечило б ключовій меті документарного акредитиву.

Продавець несе витрати за договором перевезення незалежно від того, чи фрахт підлягає оплаті вперед відправки (в пункті відправки), чи то в місці призначення; однак додаткові витрати, що можуть виникнути внаслідок подій, що матимуть місце після відвантаження й відправлення, обов`язково покладаються на покупця.

Таким чином, суд дійшов висновку, митним органом помилково зазначено щодо неможливості з`ясувати чи включено продавцем транспортні витрати до складових митної вартості, оскільки відповідно до матеріалів справи на продавця покладаються витрати за договором перевезення незалежно від того, чи сплачується вони після відвантаження або після прибуття до пункту призначення.

2) Також в оскаржуваному рішенні митним органом було вказано, що згідно до п.8 Контракту виробник зобов`язаний надати дистриб`ютору коносамент або авіанакладну, проте зазначені до митного оформлення не надавалися.

Стосовно вказаного суд зазначає, що при оформлені морського перевезення вантажу, згідно сталої практики оформлюється два типи коносаментів: лінійний коносамент (Master bill of loading) та домашній коносамент (House bill of loading). Лінійний коносамент видається морським перевізником і підписується капітаном (або лінійним агентом, представником судноплавної компанії) та передається експедитору/агенту. Лінійний коносамент підтверджує замовлення/бронювання певного вантажомісця на судні (згідно ваги вантажу, типу контейнеру та інше) для перевезення до конкретного порту. Домашній коносамент видається вже безпосередньо експедитором зі вказівкою даних про фактичних відправника та отримувача вантажу. Якщо суб`єкт ЗЕД працює безпосередньо з морською лінією, випускається лише лінійний коносамент, із зазначенням фактичного вантажовідправника і вантажоодержувача.

Відповідно до матеріалів справи, морською лінією CMA CGM був оформлений лінійний коносамент під номером №TYO0569626 щодо перевезення з Осаки (Японія) в Констанца (Румунія) вантажу у контейнері CMAU7990620, пломба С9456294, із зазначенням ваги вантажу, найменування, кількості та вартості товару, тощо.

Для митного оформлення товару разом з митною декларацією №23UA500500037300U6 від 23.10.2023 було надано коносамент №TYO0569626 від 01.08.2023, про що зазначено у графі 44 ВМД під кодом « 0714» - №TYO0569626 від 01.08.23.

Автотранспортна накладна б/н від 18.10.2023 також містить номер контейнера CMAU7990620 та інформацію щодо товару.

Також у Специфікації №089 від 25.07.23 та Пакувальному листі №089 від 25.07.23, у графі «WAYBILL» вказано номер коносамента: B/L No. (№ коносаменту): TYO0569626 та інші відомості, необхідні для ототожнення.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що інформація про товар повністю співпадає з відомостями, зазначеними в ВМД декларантом, та узгоджується з відомостями в товаросупровідних документах, які наявні в матеріалах справи та надавались до митного органу, в тому числі, з реквізитами, необхідними для ідентифікації ввезеного товару та пов`язання наданого коносаменту з даною поставкою товару.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/0000743/2 від 08.11.2023 р.

1) В оскаржуваному рішенні митним органом було вказано, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Разом з тим, відповідно до п. А.9 Інкотермс за умовами поставки СРТ, продавець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4.

Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він організує (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Упаковка повинна містити належне маркування.

Крім того, згідно п. А.6., продавець зобов`язаний, з урахуванням положень статті Б.6: - нести усі витрати, пов`язані з товаром, до моменту здійснення його поставки у відповідності зі статтею А.4, а також сплатити ціну фрахту та всі інші витрати, що випливають із статті А.3 "а", включаючи витрати щодо завантаження товару та будь-які платежі за розвантаження його в місці призначення, покладені на продавця відповідно до договору перевезення.

Також, судом встановлено, що у п.п. 6.1. Контракту Сторонами узгоджено, що упаковка, в якій відвантажується товар повинна відповідати встановленим в Україні стандартам або технічним умовам та забезпечувати при умові належного поводження з вантажем, збереження товару під час транспортування.

Також, відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі 37 МД «Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

З урахуванням вищезазначеного, судом встановлено, що товар надійшов у безповоротній упаковці та її вартість входить у ціну товару.

Правова позиція стосовно включення вартості пакування до митної вартості також викладена в постановах Верховного Суду від 06.03.2018 р. у справі №815/3142/17, від 16.07.2020 р. по справі № 804/3632/17.

З огляду на встановлені факти, суд зазначає, що митний орган помилково дійшов висновку, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Відповідач мав всі необхідні документи, що містили дані про таку складову митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, а саме: дані про те, що вартість упаковки та робіт з пакування були включені Постачальником до ціни Товару та додатковому відшкодування з боку позивача не підлягали.

2) Також в оскаржуваному рішенні митним органом було вказано, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Проте до митного оформлення надано довідку про транспортні витрати в якої відсутнє посилання на договір про перевезення та рахунок на оплату в якому не зазначені витрати на завантажування та розвантажування вантаж

По-перше, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що до митного оформлення товару за митною декларацією №23UA500500039451U2 від 06.11.2023 довідка про транспортні витрати та рахунок на оплату взагалі не надавалися.

Отже дане твердження митниці є помилковим та натякає на формальне дослідження Митницею наданих до митного оформлення матеріалів, без ретельного дослідження наданих документів та відомостей.

По-друге, як вже було зазначено термін CPT означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

У відповідності до п. А.3 Інкотермс продавець зобов`язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до узгодженого пункту в названому місці призначення звичайним маршрутом і в звичайно прийнятий спосіб. Якщо такого пункту не узгоджено або не визначено практикою поставок, продавець може вибрати пункт у межах названого місця призначення, який найбільш задовольняє його цілям.

Згідно з п. Б.3 Інкотермс за умовами поставки СРТ у покупця відсутній обов`язок на укладення договору перевезення.

Продавець несе витрати за договором перевезення незалежно від того, чи фрахт підлягає оплаті вперед відправки (в пункті відправки), чи то в місці призначення; однак додаткові витрати, що можуть виникнути внаслідок подій, що матимуть місце після відвантаження й відправлення, обов`язково покладаються на покупця.

Таким чином, суд дійшов висновку, митним органом помилково зазначено щодо неможливості з`ясувати чи включено продавцем транспортні витрати до складових митної вартості, оскільки відповідно до матеріалів справи на продавця покладаються витрати за договором перевезення незалежно від того, чи сплачується вони після відвантаження або після прибуття до пункту призначення.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/0000774/2 від 17.11.2023 р.

Проаналізувавши спірне рішення, судом встановлено, що митним органом у ньому було процитовано положення статей Митного кодексу України без зазначення підстав з яких не було застосовано основний метод визначення митної вартості за ціною договору та які суперечності або неточності було виявлено митний органом у поданих разом з митною декларацією документах:

«До митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 17.04.2021 № 1121 та специфікації до нього, рахунок-фактура (інвойс) від 31.08.2023 № 094 та інші документи. Згідно частини 5 статті 54 Митного кодексу України (далі МКУ) митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь -якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та письмово запитувати у декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 МКУ додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Відповідно до ч. 1 ст. 337 МКУ визначено, що перевірка документів та відомостей здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені Кодексом. Згідно п.2 ст.52 МКУ декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню».

З вказаного формулювання не вбачається можливим встановити, який метод визначення митної вартості оцінюваних товарів було застосовано та на підставі якої саме інформації було здійснено коригування.

Слід зазначити, що оскаржуване рішення є актом індивідуальної дії. Так, правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований. При цьому, загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їх конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Така позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18.

В свою чергу, суд вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вказаним вище умовам та вимогам, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, оскільки не містить відомостей щодо обраного Відповідачем методу визначення митної вартості товарів та підстав для здійснення такого коригування.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості прийнято митним органом без дотримання всіх вимог до актів індивідуальної дії та без ретельного дослідження наданих документів та відомостей.

Щодо розбіжностей між заявленою декларантом митною вартістю товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Суд звертає увагу на те, що у постанові від 05.03.2019 року у справі №815/5791/17 Верховний Суд наголошує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності (аналогічна позиція Верховного Суду закріплена і у постанові від 05.03.2019р. у справі №813/1532/17, постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-А).

До митного органу були надані всі необхідні та достатні докази, вартість та обсяги товару в яких є тотожними та повністю відповідають ціні вказаній в митній декларації.

Відтак, вказана обставина не є підставою для коригування митної вартості.

Суд зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року в справі №809/1884/16.

Таким чином, зазначені митницею у повідомленнях та рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Водночас, повноваження митниці щодо витребування додаткових документів для перевірки правильності визначення митної вартості товару можуть бути реалізовані за наявності обґрунтованих підстав для сумніву у правильності митної оцінки товару. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Натомість, доказів повідомлення позивача про конкретні складові митної вартості товарів, які мають бути підтверджені додатково наданими ним документами відповідачем не надано.

На думку суду, позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначеного товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.

На переконання суду правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу повинні були бути належним чином спростовані відповідачем.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі Суомінен проти Фінляндії Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі Серявін та інші проти України Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер`їлдіз проти Туреччини).

Отже, в даному випадку відповідачем не доведено, наявність розбіжностей та відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, що вплинуло чи могло вплинути на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару, а документи які були подані декларантом для митного оформлення товару є достатніми та такими, що у своїй сукупності невикликали сумніви у достовірності зазначеної в них інформації.

Декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено органом доходів і зборів.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору. Контролюючим органом не наведено переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного (резервного) методу та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Таким чином, суд дійшов висновку, що прийняті Одеською митницею як відокремленим підрозділом Державної митної служби України рішення про коригування митної вартості товарів №UА500500/2023/000684/2 від 24.10.2023 року, №UА500500/2023/000743/2 від 08.11.2023 року та №UА500500/2023/000774/2 від 17.11.2023 року, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Згідно ч.2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі Суомінен проти Фінляндії Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі Серявін та інші проти України Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер`їлдіз проти Туреччини).

Згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено 3401,25 грн. судового збору відповідно до платіжної інструкції №2482 від 25.12.2023 року.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТГРУП ПРОМИСЛОВИЙ ДЕМОНТАЖ» судового збору у розмірі 29524,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2-9, 139, 157, 242, 246, 250, 251, 255, 293-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ІМПОРТ» до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів №UА500500/2023/000684/2 від 24.10.2023 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів №UА500500/2023/000743/2 від 08.11.2023 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів №UА500500/2023/000774/2 від 17.11.2023 року.

Стягнути з Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (адреса: 65078, м. Одеса, вулиця Лип Івана та Юрія, буд. 21 А, ЄДРПОУ 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ІМПОРТ» (адреса: 65026, Одеська обл., м. Одеса, Приморська, буд. 18, оф. А, ЄДРПОУ 41240792) судові витрати у розмірі 3401,25 грн (три тисячі чотириста одна гривня 25 копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ІМПОРТ» (адреса: 65026, Одеська обл., м. Одеса, Приморська, буд. 18, оф. А, ЄДРПОУ 41240792)

Одеська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (адреса: 65078, м. Одеса, вулиця Лип Івана та Юрія, буд. 21 А, ЄДРПОУ 44005631, ел. пошта od.post@customs.gov.ua, тел. 380487498296)

Головуючий суддяНінель ПОТОЦЬКА