Рішення

від 25.03.2024 по справі 620/2679/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/2679/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Клопота С.Л.,

за участю секретаря Шевченко А.В.,

представника позивача Береза О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Линовицької селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Линовицької селищної ради та просить рішення Линовицької селищної ради від 16 серпня 2023 року 29 (позачергової) сесії восьмого скликання про відкликання рішення від 08 жовтня 2019 року 31 сесії сьомого скликання Линовицької селищної ради про передачу у власність земельної ділянки гр.. ОСОБА_1 в зв`язку з істотними недоліками, про які було невідомо на момент ухвалення рішення проекту землеустрою визнати незаконним та скасувати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішення Линовицької селищної ради від 16 серпня 2023 року 29 (позачергової) сесії восьмого скликання про відкликання рішення від 08 жовтня 2019 року 31 сесії сьомого скликання Линовицької селищної ради про передачу у власність земельної ділянки гр.. ОСОБА_1 в зв`язку з істотними недоліками, про які було невідомо на момент ухвалення рішення проекту землеустрою, суперечить приписам чинного законодавства, є не законним та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. До суду від відповідача, надійшов відзив, в якому він просить розглядати справу за відсутності його представника, та просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

16 серпня 2023 року рішенням 29 (позачергової) сесії восьмого скликання Линовицької селищної ради було відкликано рішення від 08 жовтня 2019 року 31 сесії сьомого скликання Линовицької селищної ради про передачу у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_1 в зв`язку з істотними недоліками, про які було невідомо на момент ухвалення рішення проекту землеустрою.

Не погодившись з цим рішенням, позивачка звернулась до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

08 жовтня 2019 року Линовицькою селищною радою /тридцять перша сесія сьомого скликання/ «Про затвердження проекту землеустрою та передачу земель у власність», було прийнято рішення де зазначено, що розглянувши заяву гр. ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленого ПП «Прилуки-Геоцентр» з метою подальшої передачі її у власність вирішили затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, за рахунок земель комунальної власності загальною площею 1,9696 га та зобов`язано мене протягом одного року провести реєстрацію прав на земельні ділянки з дати здійснення її реєстрації в Державному земельному кадастрі.

На підставі даного рішення органу місцевого самоврядування, яким є Линовицька селищна рада, у відповідності до вимог чинного законодавства України позивачка зареєструвала право власності на вказану земельну ділянку та стала нею користуватись.

Рішенням Линовицької селищної ради від 16 серпня 2023 року 29 (позачергової) сесії восьмого скликання рішення від 08 жовтня 2019 року 31 сесії сьомого скликання Линовицької селищної ради про передачу у власність земельної ділянки гр.. ОСОБА_1 в зв`язку з істотними недоліками, про які було невідомо на момент ухвалення рішення, було відкликано.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеві ради, виконавчі комітети сільських, селищних, міських, районних у місті (у разі її створення) рад приймають акти у формі рішень. Сільські, селищні, міські голови, голови районних у місті, районних, обласних рад видають розпорядження. Ці акти формують відповідне правове поле локальної дії, що обмежується територією відповідної територіальної громади, району, області. Акти нормативного характеру приймаються, як правило, на виконання актів законодавства, яке часто змінюється і вимагає приведення у відповідність, нормативного регулювання правовідносин, встановлених актами органів місцевого самоврядування.

Згідно з п. 15 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначається, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення питань скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають: Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим в межах її повноважень.

Рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частини дев`ята, десята статті 59 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні").

Частиною четвертою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що рішення сільської, селищної, міської ради у п`ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов`язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.

Конституційний Суд України у рішенні від 16.04.2009 р. № 7-рп/2009 у справі №1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини тринадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування, (далі - Рішення КСУ) дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

В абзаці третьому пункту 3 вказаного Рішення КСУ зазначено, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу та самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією і законами.

У абзаці першому пункту 4 цього ж Рішення КСУ визначено, що органи місцевого самоврядування приймають нормативні (які встановлюють, змінюють чи припиняють дію норм права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово) та ненормативні акти (передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію).

У вказаному Рішенні КСУ також зазначено, що зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" прослідковується, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ними правовий акт (у т. ч. з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).

Тобто, Конституційний Суд України констатував право органу місцевого самоврядування з власної ініціативи чи з ініціативи інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт. Водночас, він прийшов до висновку, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, оскільки породжує у громадян впевненість у тому, що їхнє становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього іншого рішення.

Відповідно, ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання,

Вказане рішення сесії від 08 жовтня 2019 року Линовицької селищної ради «Про затвердження проекту землеустрою та передачу земель у власність» є не нормативним актом і воно втратило свою дію з моменту реєстрації за позивачкою права власності на вказану земельну ділянку.

Окремо суд зазначає, що органи місцевого самоврядування в цілому наділені правом скасовувати свої раніше прийняті акти індивідуального характеру в односторонньому порядку, крім випадку коли такі рішення були виконані.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові №910/15058/18 від 14.01.2020 р. при дослідженні питання щодо правової можливості скасування органами місцевого самоврядування своїх рішень.

Також варто звернути увагу на позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, яка зафіксована у постанові від 24.07.2019 р. №182/2428/16-а щодо визнання незаконним скасування сільською радою власного акту щодо погодження проекту внесення змін до генерального плану.

Зокрема, Верховний Суд звернув увагу на те, що ненормативні (індивідуальні) правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані або змінені органами місцевого самоврядування після їх виконання; мають своїм предметом вплив на чітко визначеного суб`єкта права, якому надаються відповідні права або на якого покладаються відповідні обов`язки. І об`єктом правового регулювання тут виступає потреба закріплення певної суб`єктивної волі щодо конкретної особи, що зумовлює виникнення певних змін у правовому статусі цієї особи.

Проаналізувавши перелічені вище норми Закону, суд констатує, що рішення від 16 серпня 2023 року 29 (позачергової) сесії восьмого скликання Линовицької селищної ради про відкликання рішення від 08 жовтня 2019 року 31 сесії сьомого скликання Линовицької селищної ради про передачу у власність земельної ділянки гр.. ОСОБА_1 в зв`язку з істотними недоліками, про які було невідомо на момент ухвалення рішення проекту землеустрою є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Линовицької селищної ради на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Линовицької селищної ради (вул. Шевченка, 1,смт Линовиця,Чернігівська обл., Прилуцький р-н,17584) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити в повному обсязі.

Рішення Линовицької селищної ради від 16 серпня 2023 року 29 (позачергової) сесії восьмого скликання про відкликання рішення від 08 жовтня 2019 року 31 сесії сьомого скликання Линовицької селищної ради про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_1 визнати незаконним та скасувати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Линовицької селищної ради на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 27 березня 2024 року.

Суддя Сергій КЛОПОТ