Ухвала

від 20.03.2024 по справі 756/1511/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №756/1511/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/2111/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргоюзахисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 05 лютого 2024 року, щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Усатове, Беляївського району, Одеської області, громадянина України, не одруженого, офіційно працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022100050000881 від 08.06.2022, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 146 КК України та ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції до 11.08.2023),

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого суддіОболонського районного суду м. Києва від 05 лютого 2024 року задоволено клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_10 , про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022100050000881 від 08.06.2022 та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12022100050000881 від 08.06.2022 строком на 60 днів до 04.04.2024 включно.

Альтернативний запобіжний захід ОСОБА_7 у вигляді застави - не визначався.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час за адресою його реєстрації і фактичного проживання, а саме: АДРЕСА_1 , заборонивши покидати місце проживання у період з 23 години до 06 години наступного дня.

На обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, глибоко хибною, внаслідок чого - незаконною і такою, що підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали з обранням менш суворого запобіжного заходу.

Апелянт вказує на те, що у мотивувальній частині клопотання слідчого /на останній сторінці/ міститься теза про те, що «...сторона обвинувачення вважає за необхідне не застосовувати заставу до ОСОБА_7 , оскільки злочин було вчинено саме із застосуванням насильства та погрозами застосування насильства до потерпілих». При цьому, в фабулі кримінального правопорушення, викладеній у підозрі, не було вказано про жоден факт застосування насильства до жодного з потерпілих, проте вказано про погрози застосуванням «сили», що не тотожне із терміном «насильство».

Слідча суддя постановила ухвалу, якою вирішила не визначати розмір застави як альтернативний запобіжний захід, майже очевидно, що вона таки дійшла висновку про застосування насильства до одного або декількох потерпілих, чого не могла зробити, не порушивши принципів змагальності сторін та диспозитивності. Тепер прокурор має привід стверджувати, що факт застосування насильства встановлено судовим рішенням.

Враховуючи, що інкриміноване кримінальне правопорушення належить до категорії тяжких, а підозрюваний є мешканцем іншої області, що ускладнює контроль за ним з боку органу досудового розслідування, апелянт вважає, що найбільш доцільним запобіжним заходом для нього був би домашній арешт, навіть за відсутності будь-яких доказів на користь ризиків.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, в підтримку вимог поданої апеляційної скарги, які просили її задовольнити з наведених в ній підстав, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими підчас судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.

Ухвала слідчого судді про продовження строку тримання особи під вартою повинна відповідати вимогам ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України.

Доводи захисника про те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, глибоко хибною, внаслідок чого - незаконною, не ґрунтуються на змісті оскаржуваної ухвали.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, встановлено, що у провадженні СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100050000881 від 08.06.2022, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 146 КК України та ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції до 11.08.2023).

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 у невстановлені досудовим розслідуванням дату, час, та місці, але не пізніше лютого 2022 року, володіючи якостями лідера, організаторськими здібностями, знаючи психологію людей, будучи обізнаними в сфері надання послуг наркозалежним, з корисливих мотивів, розробив злочинний план з організації діяльності фіктивних реабілітаційних центрів для утримання наркозалежних та алкозалежних проти їх волі, без відповідних на те дозволів та ліцензій, за грошову винагороду.

Так, розроблений ОСОБА_7 план вчинення кримінальних правопорушень передбачив наступне: створення та організацію діяльності фіктивного реабілітаційного центру для утримання наркозалежних та алкозалежних проти їх волі, без відповідних на те дозволів та ліцензій за грошову винагороду; підшукування відповідного приміщення для вказаного фіктивного реабілітаційного центру та його облаштування, з метою неможливості його вільно покинути особами, які у них утримуються; розроблення та встановлення методів та правил внутрішнього розпорядку фіктивних реабілітаційних центрів; підшукування осіб в якості співучасників, які наглядатимуть за особами, які утримуються у фіктивних реабілітаційних центрах, з метою забезпечення порядку, режиму, дисципліни, їх харчування та неможливості з власної волі покинути будівлю реабілітаційного центру; забезпечення діяльності та функціонування вказаного реабілітаційного центру, шляхом його облаштування спальними місцями, постільною білизною, засобами гігієни, харчовими продуктами, а також забороненими засобами та речовинами; організація контактування між собою та організаторами у телефонних месенджерах, шляхом створення відповідних груп та особистого контактування, з метою контролю роботи фіктивних реабілітаційних центрів, за поведінкою потерпілих тощо; розміщення у мережі інтернет оголошень про лікування від нарко-алкозалежності, допомоги та реабілітації цим особам та їх родинам, реклами реабілітаційних центрів, представляючи поміщення та утримання там, як проходження реабілітації та лікування, спілкування та консультування осіб, які звертаються для проходження лікування особисто та їх близьких осіб; організація виїздів особисто та іншими підшуканими співучасниками організованої групи за вказаними родичами та знайомими нарко-, алкозалежних людей адресами їх проживання або перебування, здійснення протиправного таємного або відкритого захоплення потерпілих, у необхідних випадках шляхом застосування фізичної сили, поміщення їх до транспортних засобів та їх утримання у приміщеннях реабілітаційних центрів без фактичного надання медичної та психологічної допомоги з метою отримання від родичів, близьких осіб та знайомих потерпілих грошових коштів за вивезення останніх до фіктивних реабілітаційних центрів та утримання там; систематичне контактування організаторів з родичами, близькими особами та знайомими потерпілих, з метою отримання грошових коштів за утримання потерпілих під виглядом надання їм допомоги у позбавленні від нарко-, алкозалежності та їх реабілітації; організації системи оплати за «послуги з реабілітації», шляхом перерахунку родичами, близькими особами та знайомими осіб, яких поміщено до реабілітаційних центрів, на номери банківської картки учасників організованої групи ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , а також шляхом безпосередньої передачі з рук в руки учасникам організованої групи, та розподіл організаторами прибутку між собою та іншими учасниками організованої групи.

Розробивши план вчинення на постійній основі кримінальних правопорушень (злочинів), пов`язаних із незаконним позбавленням волі та викраденням людей, з метою незаконного збагачення, з метою його реалізації, 18.02.2022 ОСОБА_7 створив та зареєстрував Громадську організацію «Діва Центр» (код ЄДРПОУ: 44684316), юридична адреса: Одеська область, Беляївський район, село Усатове, вулиця Гагаріна, будинок 2г, фактична адреса: АДРЕСА_2 , із основним видом діяльності код КВЕД 94.99 «діяльність інших громадських організацій, н.в.і.у. (основний)», в межах якої являється єдиним керівником.

Розуміючи, що самостійно виконати дії по організації функціонування та безпосередній діяльності зазначеного реабілітаційного центру він не зможе та йому потрібні співучасники, ОСОБА_7 у невстановлені досудовим розслідуванням дату, час та місці, вступив в злочинну змову з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, направлену на вчинення злочинів, пов`язаних з незаконним викраденням та позбавленням волі людей (наркозалежних та алкозалежних), залучивши останніх як виконавців, тим самим зорганізувавшись у стійке об`єднання для вчинення цих злочинів.

Так, ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, об`єднані єдиним планом вчинення злочинів організованої групи, з розподілом функцій учасників організованої групи, спрямованих на досягнення злочинного плану, відомого усім учасникам групи, протягом тривалого часу, розуміючи, що за законом не мають права позбавляти волі інших людей, але бажаючи це зробити, переслідуючи корисний мотив, незаконно викрадали та позбавляли волі людей та поза їх волею поміщали у місця примусового утримання, які потерпілі не мають змоги вільно залишити, знаходячись під постійним наглядом ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, діючи за винагороду (грошові кошти), отриману від родичів, близьких осіб та знайомих потерпілих, шляхом введення останніх в оману та зловживаючи їх довірою під виглядом надання допомоги у фіктивному центрі реабілітації наркозалежних та алкозалежних осіб, що діє під прикриттям громадської організації «Діва Центр».

З метою досягнення єдиного злочинного результату, ОСОБА_7 як організатор організованої групи від імені громадської організації «Діва Центр» підібрали та орендували у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб та осіб приміщення для здійснення незаконного утримання осіб, під приводом надання допомоги наркозалежним за адресою: АДРЕСА_2 .

За вказаною адресою ОСОБА_7 як організатор організованої групи здійснив розподіл на групи, відвівши ролі «керівника будинка» та «наглядачів» як безпосередньо ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , так і іншим невстановленим досудовим розслідуванням учасникам організованої групи, розподіливши функції.

За таких обставин, ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, діючи у складі організованої групи, порушуючи норми чинного законодавства, скоїли ряд умисних злочинів, пов`язаних з незаконним викраденням та позбавленням волі людей.

09.11.2023 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у незаконному викраденні та позбавленні волі людини, вчиненому з корисливих мотивів, щодо двох чи більше осіб, вчиненому організованою групою.

11.11.2023 ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06.01.2024 включно, без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

21.12.2023 постановою керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва строк досудового розслідування в даному кримінальному провадженні продовжено до 3-х місяців, тобто до 09.02.2024 включно.

25.12.2023 ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва підозрюваному ОСОБА_7 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 09.02.2024, без визначення застави.

31.01.2024 ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування до 6-ти місяців до 09.05.2024 включно.

02.02.2024 слідчий СВ Оболонського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 .

В обґрунтування поданого клопотання слідчий вказав, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні учасниками організованої групи інкримінованих їм кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними матеріалами досудового слідства.

Крім того, слідчий посилається на те, що ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, виправдовують обраний запобіжний захід стосовно ОСОБА_7 , які на даний час не зменшилися та продовжують існувати. Орган досудового розслідування обґрунтовано вважає, що на даний час інші менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що випливають із ст. 177 КПК України. Беручи до уваги умови, спосіб та наслідки вчинення кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , сторона обвинувачення вважає за необхідне не застосовувати заставу до ОСОБА_7 , оскільки злочин було вчинено саме із застосуванням та погрозами застосування насильства до потерпілих.

05.02.2024 ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого задоволено та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12022100050000881 від 08.06.2022 строком на 60 днів до 04.04.2024 включно, без визначення альтернативного запобіжного захожу - застави.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:

1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;

2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання особи під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.

Згідно вимог ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тобто розглядаючи клопотання органу досудового розслідування про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.

З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для продовження ОСОБА_7 , строку тримання під вартою перевірялись судом при розгляді клопотання. При цьому був вислуханий підозрюваний ОСОБА_7 , доводи прокурора в підтримку поданого клопотання та заперечення сторони захисту щодо його задоволення та викладено їх позиції в оскаржуваній ухвалі, а також з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою.

Так, слідчий суддя, перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, вважав, що докази, які вказують на наявність обґрунтованої підозри, долучено до матеріалів клопотання, зокрема: протоколи за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій, а саме, зняття інформації з електронних телекомунікаційних мереж, в порядку ст. 263 КПК України від 18.07.2023, №38/1/16-2730нт, №38/1/16-2731нт, №38/1/16-2732нт; протоколи за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій, а саме, зняття інформації з електронних телекомунікаційних мереж, в порядку ст. 263 КПК України від 17.08.2023, №38/1/16-2732нт, №38/1/16-3305нт; протоколи за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій, а саме, зняття інформації з електронних телекомунікаційних мереж, в порядку ст. 263 КПК України від 22.08.2023, №38/1/16-3330нт, №38/1/16-3331нт, №38/1/16-3328нт, №38/1/16-3327нт, №38/1/16-3326нт; протокол за результатами проведення контролю за вчиненням злочину в порядку ст. 271 КПК України №38/1/16-4804нт від 08.11.2023; протокол допиту потерпілого ОСОБА_14 від 08.11.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 08.11.2023; протокол допиту потерпілого ОСОБА_16 від 09.11.2023; протокол допиту потерпілого ОСОБА_17 від 09.11.2023; протокол допиту потерпілого ОСОБА_18 від 09.11.2023; протокол допиту потерпілого ОСОБА_19 від 09.11.2023; протокол допиту потерпілої ОСОБА_20 від 09.11.2023; протокол допиту потерпілого ОСОБА_21 від 09.11.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_22 від 10.11.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_23 від 10.11.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_24 від 10.11.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_25 від 10.11.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 28.11.2023; протокол обшуку транспортного засобу марки «Ауді» моделі «100» д.н.з. НОМЕР_1 від 09.11.2023; протокол огляду квартири за адресою: АДРЕСА_3 від 08.11.2023; протокол затримання особи, підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення ОСОБА_7 від. 08.11.2023; протокол затримання особи, підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення ОСОБА_12 від. 08.11.2023; протокол затримання особи, підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення ОСОБА_13 від. 08.11.2023; інші протоколи проведення негласних слідчих (розшукових) дій; протокол огляду грошових коштів; інші матеріали провадження у їх сукупності.

А тому, у даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходив з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах.

Крім того, слідчий суддя встановив, що для закінчення досудового розслідування та прийняття остаточного процесуального рішення у кримінальному провадженні, органу досудового розслідування необхідно виконати значний обсяг слідчих (розшукових) та процесуальних дій, які об`єктивно неможливо провести до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді, а саме: встановити усіх наявних потерпілих осіб, відносно яких підозрювані скоїли кримінальні правопорушення, які пов`язані з незаконним викраденням та позбавленням волі; отримати відповіді від банківських установ, для встановлення усіх відомостей, які зберегли на собі дату, час та місце вчинення кримінального правопорушення, а саме перерахування грошових коштів за послуги на підконтрольні підозрюваним банківські рахунки; провести огляд речей та документів, які будуть отримані від банківських установ; отримати висновок експерта про результати проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів стосовно двох медичних шприців з прозорою рідиною, які були вилучені під час обшуків підозрюваних; виконати ряд інших слідчих дій у кримінальному провадженні, в яких виникне необхідність; виконати вимоги, передбачені ст. 290 КПК України, а саме: повідомити потерпілих та сторону захисту про завершення досудового розслідування та про надання доступу до матеріалів досудового розслідування; ознайомити потерпілих та сторону захисту із матеріалами досудового розслідування; відповідно до вимог ст. 28 КПК України, прийняти законне процесуальне рішення з урахуванням вимог глави 24 КПК України.

Також, слідчий суддя взяв до уваги характер та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , дані, які характеризують особу останнього, його вік, соціальні зв`язки, сімейний стан, майновий стан, вагомість наявних доказів у кримінальному провадженні, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він підозрюється. А такожвважав доведеними ризики, (які як убачається із попередньої ухвали суду від 25.12.2023 по теперішній час не зменшилися та продовжують існувати) що останній може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, направлені на переховування від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, та таким чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, з огляду на що, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та заявленим у судовому засіданні,а тому слідчий суддя вважав доведеним необхідність продовження запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, оскільки, на переконання слідчого судді, саме такий вид заходу забезпечення кримінального провадження як тримання під вартою, забезпечить виконання ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України.

Отже, сукупність всіх цих обставин вказує на необхідність продовження відносно ОСОБА_7 строку тримання під вартою.

При цьому колегія суддів бере до уваги, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки, сукупності отриманих доказів, повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_7 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Крім того слід зазначити, що згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, суд приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі "Соловей і Зозуля проти України" зазначено, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.

Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах "Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88", "Erdagoz v. Turkey п. 51", "Cebotari v. Moldova п. 48" "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні "Murray v. the United Kingdom".

Колегією суддів встановлено, що доказів, які надані органом досудового розслідування до клопотання про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, на момент розгляду вказаного клопотання, було достатньо для продовження такого запобіжного заходу, оскільки вони, в сукупності, можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Під час судового розгляду слідчим суддею встановлено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України у кримінальному провадженні, в яких підозрюється ОСОБА_7 , враховано обставини, передбаченні ст. 178 КПК України.

Таким чином слідчим суддею досліджено доводи викладені в клопотанні та з урахуванням тяжкості та суспільної небезпечності кримінальних правопорушень, в якому підозрюється ОСОБА_7 , а також наявності ризиків на які посилалась сторона обвинувачення, обґрунтовано дійшов висновку, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Так, колегією суддів встановлено, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для продовження ОСОБА_7 , строку тримання під вартою та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, які на даний час не зменшилися та продовжують існувати, що підтверджується вище викладеним.

Оскільки заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились та виправдовують тримання підозрюваного під вартою, клопотання слідчого задоволено слідчим суддею обґрунтовано та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_7 , на строк до 04.04.2024 року, в межах строку досудового розслідування.

Щодо доводів сторони захисту, що у мотивувальній частині клопотання слідчого /на останній сторінці/ міститься теза про те, що «...сторона обвинувачення вважає за необхідне не застосовувати заставу до ОСОБА_7 , оскільки злочин було вчинено саме із застосуванням насильства та погрозами застосування насильства до потерпілих». При цьому, в фабулі кримінального правопорушення, викладеній у підозрі, не було вказано про жоден факт застосування насильства до жодного з потерпілих, проте вказано про погрози застосуванням «сили», що не тотожне із терміном «насильство». Однак, слідча суддя постановила ухвалу, якою вирішила не визначати розмір застави як альтернативний запобіжний захід, так як дійшла висновку про застосування насильства до одного або декількох потерпілих, чого не могла зробити, не порушивши принципів змагальності сторін та диспозитивності, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Так, як уже зазначалось вище, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення. Згідно з повідомленням про підозру, серед іншого, ОСОБА_7 інкримінується, що ОСОБА_26 ,Ф спільно з ОСОБА_13 , які діяли в складі організованої групи з іншими невстановленими досудовим розслідуванням на даний час особами, під керуванням їх діями ОСОБА_7 , під примусом фізичної сили до ОСОБА_18 , протиправно таємно затримали останнього (викрали).

Викладене підтверджується наявними матеріалами провадження.

Виходячи з наведеного, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, особи підозрюваного та встановлених ризиків, колегія суддів вважає, що у слідчого судді були вагомі і достатні підстави не визначати в цьому випадку розмір застави.

Разом з цим, апеляційний суд наголошує на тому, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, чи невинуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.

Відтак, такі твердження сторони захисту не є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали та згідно вимог КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.

Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.

Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційна скарга сторони захисту з викладеними в них доводами, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -

постановила:

Ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 05 лютого 2024 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 ,- залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4