Постанова

від 27.03.2024 по справі 520/13696/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 р. Справа № 520/13696/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Південної філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація морського порту Південний) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 р. (ухвалене суддею Супрун Ю.О.) по справі № 520/13696/23

за позовом Південної філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація морського порту Південний)

до Північно-східного офісу Держаудитслужби

про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторінгу процедури закупівлі,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Південної філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація морського порту Південний) звернулося до суду з адміністративним позовом до Північно-східного офісу Держаудитслужби, в якому просило визнати протиправним і скасувати висновок Північно-Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі (оголошення UA-2023-02-07-013857-а, яка оголошена Південною філією державного підприємстваАдмiнiстрацiя морських портів України(адміністрацією морського порту Південний) в електронній системі закупівель Прозорро за процедурою відкритих торгів з особливостями на предмет закупівлі: Послуги технічного обслуговування плавзасобiв за кодом ДК 021:2015 50240000-9 Послуги з ремонту, технічного обслуговування морського транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2021 р. та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме, Конституції України, Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Закону України «Про публічні закупівлі», Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги непідлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що 07.02.2023 р. Державним підприємством «Адміністрація морських портів України», в особі Південної філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації морського порту Південний) в електронній системі закупівель Прозорро оприлюднено оголошення про проведення процедури відкритих торгів з особливостями на предмет закупівлі: Послуги з технічного обслуговування плавзасобів за кодом ДК 021:2015 - 50240000-9 Послуги з ремонту, технічного обслуговування морського транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги (унікальний номер оголошення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель: UA-2023-02-07-013857-а).

На підставі наказу начальника Північно-східного офісу Держаудитслужби від 25.04.2023 р. № 111 відповідачем проведено моніторинг публічної закупівлі Замовником послуг з ДК 021:2015:50240000-9: Послуги з ремонту, технічного обслуговування морського транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги, очікуваною вартістю 3051355 грн.

Північно-Східним офісом 03.05.2023 р. надісланий запит про надання пояснення (із питанням стосовно документів, на підставі яких здійснено обґрунтування розміру бюджетного призначення, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначення очікуваної вартості, а також щодо посилання на сторінку веб-сайту, на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості.

Замовником 05.05.2023 р. в електронній системі закупівель оприлюднено відповідь на зазначений запит.

За результатами моніторингу закупівлі відповідачем в електронній системі закупівель оприлюднено висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі від 19.05.2023 р., яким було встановлено, що «Моніторингом питання відповідності тендерної документації вимогам Закону встановлено, що тендерна документація (файл «ТД Послуги з технічного обслуговування плавзасобів.doсх») містить у собі вимоги, які встановлюються Замовником під час проведення електронного аукціону, а саме: пункт 4 розділу VI тендерної документації містить наступну інформацію:Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону (у разі проведення : електронного аукціону) переможця процедури закупівлі, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті; перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів за результатами електронного аукціону в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки. Оскільки, відповідно до вимог пункту 35 Особливостей відкриті торги проводяться без застосування електронного аукціону то зазначення Замовником в тендерній документації вимог щодо електронного аукціону є порушенням вимог пункту 35 Особливостей.

Замовником 22.05.2023 р. в електронній системі закупівель оприлюднено заперечення № 1239/27-01-05/Вих. до вищевказаного Висновку.

Не погоджуючись із вищевказаним висновком відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що зазначення замовником в тендерній документації вимог щодо електронного аукціону є порушенням вимог пункту 35 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбаченихЗаконом України «Про публічні закупівлі».

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 р. № 2939-XII (в подальшому Закон № 2939-XII).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 2939-XII, здійснення державного державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Статтею 5 Закону № 2939-XII встановлено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII (в подальшому Закон № 922-VIII, у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад (в подальшому Закон № 922-VIII). Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 922-VIII, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Згідно із ч.ч. 6, 7 ст. 8 Закону № 922-VIII, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Згідно із ч. 19 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552затверджено Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі (далі - Порядок № 552), розділом ІІІ якого визначено порядок заповнення констатуючої частини форми висновку.

Відповідно до змісту Розділу ІІІ даного Порядку у пункті 1 зазначаються: дата закінчення моніторингу закупівлі відповідно доЗакону України «Про публічні закупівлі»; питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі; опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурноїодиниці законузазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення). У пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися. У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Пунктом 15 частини 1 статті 10 Закону № 2939-XIIвстановлено, що орган державного фінансового контролю має право порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

Згідно із ч. 2ст. 15 Закону № 2939-XII, законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Відповідно до вимог пункту 35 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбаченихЗаконом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 р. № 1178(Особливості, Постанова № 1178) відкриті торги проводяться без застосування електронного аукціону.

Судовим розглядом встановлено, що проведеним моніторингом встановлено, що тендерна документація (файл «ТД Послуги з технічного обслуговування плавзасобів.docx») містить у собі вимоги, які встановлюються Замовником під час проведення електронного аукціону.

Пункт 4 розділу VІ тендерної документації містить наступну інформацію: «Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону (у разі проведення електронного аукціону) переможця процедури закупівлі, крім випадків: - визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті; - перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі; -перерахунку ціни та обсягів товарів за результатами електронного аукціону в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.».

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що тендерна документація містить вимогу щодо застосування аукціону, скориговану згідно діючому законодавству та констатує, що на час проведення вищевказаних торгів, вимога в тендерній документації щодо застосування електронного аукціону вже була не актуальною і не відповідала нормам законодавства, так як процедура закупівлі UA-2023-02-07-013857-а фактично розпочата 07.02.2023 р. і проводилась після внесення змін в Особливості Постановою від 30.12.2022 р. № 1495, які набрали чинності 03.01.2023 р.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що висновок Північно-Східного офісу Держаудитслужби обґрунтований, у зв`язку з чим не підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Згідно із ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суд від 13.09.2023 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Південної філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація морського порту Південний) - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 р. по справі № 520/13696/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич