Постанова

від 26.03.2024 по справі 420/1640/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/1640/24

Перша інстанція: суддя Василяка Д.К.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Домусчі С.Д.

суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року у справі за позовом Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) до товариства з обмеженою відповідальністю «Аріста-Агро» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, яке перебуває у податковій заставі,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС в Одеській області (відокремлений підрозділ ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Аріста-Агро», в якому просить суд надати дозвіл на погашення податкового боргу.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року позовну заяву повернуто позивачеві на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що податковий орган звернувся до суду першої інстанції з позовом, який був залишений без руху для надання доказів сплати судового збору. Апелянт звертає увагу, на те, що він є відокремленим підрозділом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а предметом позову є стягнення податкового боргу, відповідно, він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 27 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір». Незважаючи на це, суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу та протиправно повернув позовну заяву.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аріста-Агро» своїм правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, за таких підстав.

Апеляційний суд встановив, що 12.01.2024 Головне управління ДПС в Одеській області (відокремлений підрозділ ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд: надати дозвіл на погашення загальної суми податкового боргу за рахунок майна ТОВ «Аріста-Агро», що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 позовна заява залишена без руху з підстав її невідповідності вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України (відсутність доказів сплати судового збору, відсутність доказів звільнення від сплати судового збору).

22.01.2024 податковий орган, на усунення недоліків позовної заяви, подав заяву, в якій повідомив суд першої інстанції, що податковий орган звільнений від сплати судового збору за законом, посилавшись при цьому на постанову ВС від 02.05.2023 у справі №160/300/23.

Ухвалою від 30.01.2021 Одеський окружний адміністративний суд повернув позивачеві позовну заяву.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган у встановлений судом строк не усунув недоліки позовної заяви, а саме, не надав доказів сплати судового збору в сумі 3028 грн. При цьому, суд першої інстанції, додатково, послався на ухвалу Верховного Суду від 15.11.2023 у справі 3460/12170/23.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частин першої-третьої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

При цьому, пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно з частиною третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частина перша статті 5 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI визначає коло осіб, звільнених від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» від 03.11.2022 №2719-IX, який набрав чинності 25.11.2022, частину першу статті 5 Закону №3674-VI, доповнено пунктом 27 такого змісту:

« 27) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до пояснювальної записки до проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу», серед іншого, цей законопроект розроблений з метою економії та оптимізації бюджетних коштів на сплату контролюючими органами судового збору у питаннях, пов`язаних зі стягненням сум узгоджених грошових зобов`язань платників податків.

Таким чином, відповідно до внесених змін податковий орган звільняється від сплати судового збору у тих справах, предметом судового розгляду у яких є, зокрема, стягнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Отже, наведена норма встановлює послідовність стягнення податкового боргу за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а у разі їх недостатності - за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі.

Таким чином, звернення до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі - є заходом погашення податкового боргу, з огляду на що апеляційний суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що в силу статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач не звільнений від сплати судового збору та повинен був сплатити судовий збір на загальних підставах.

Апеляційний суд також акцентує увагу на тому, що апелянт, як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в силу пункту 27 частини першої статті 5 Закону №3674-VI звільнений від сплати судового збору у цій справі, оскільки предметом її розгляду є стягнення податкового боргу. Позивач під час розгляду цієї справи в усіх судових інстанціях звільняється від сплати судового збору незалежно від виду заяви, скарги (позовна заява, апеляційна скарга, касаційна скарга тощо), а також виду оскаржуваного судового рішення (ухвала, постанова, рішення).

Зазначене вище узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 160/3085/23.

В силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Апеляційний суд зазначає про помилковість посилання суду першої інстанції на ухвалу Верховного Суду від 15.11.2023 у справі №460/12170/23, оскільки вказане не відповідає приписам ч. 5 ст. 242 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції неповно встановив обставини, необхідні для повернення позову, внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, що призвело до порушення норми процесуального права, та до неправильного вирішення питання щодо повернення позовної заяви.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Отже, апеляційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року - скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 242, 294, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року у справі №420/1640/24 - скасувати.

Направити справу №420/1640/24 для продовження розгляду до Одеського окружного адміністративного суду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складений 26.03.2024

Суддя-доповідач С.Д. ДомусчіСудді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький