Постанова

від 27.03.2024 по справі 420/10848/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/10848/23Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2023 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів, в якій просив визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 03.11.2022 року № 212950007424 та від 08.02.2023 року № 212950007424;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з 29.10.2022 року зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в Проектно-конструкторському технологічному інституті з 13.01.1986 року по 01.03.1988 року на посаді слюсаря механозбірних робіт та на посаді директора ТОВ «ЮСТА» з 16.02.1993 року по 01.01.1999 року та здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вказані вище рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки, на думку позивача, його страховий стаж згідно трудової книжки становить 40 років 11 місяців 15 днів.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року позовну заяву задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в Проектно-конструкторському технологічному інституті з 13.01.1986 року по 01.03.1988 року на посаді слюсаря механозбірних робіт та на посаді директора ТОВ «ЮСТА» з 16.02.1993 року по 01.01.1999 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 та зарахувати позивачу до страхового стажу періоди роботи в Проектно-конструкторському технологічному інституті з 13.01.1986 року по 01.03.1988 року на посаді слюсаря механозбірних робіт та на посаді директора ТОВ «ЮСТА» з 16.02.1993 року по 01.01.1999 року, з урахуванням висновків суду. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області надали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Доводами апеляційної скарги зазначено, що заява позивача про призначення пенсії, опрацьовувалась за принципом єдиної черги спеціалістів. Рішення про призначення пенсії №212950007424 від 03.11.2022 приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області та перевірялось/затверджувалось Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області. Заява стосовно допризначення пенсії у зв`язку з додатково наданими документами, також опрацьовувалась за принципом єдиної черги спеціалістів. Рішення щодо перерахунку пенсії №212950007424 від 08.02.2023 приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області та перевірялось/затверджувалось Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області. Апелянт вказує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області, жодних рішень, стосовно заяв позивача не приймалось. Відповідачем, як територіальним органом Пенсійного фонду України за місцем реєстрації пенсіонера, на адресу позивача, в порядку Закону України від 02.10.1996 №394/96-ВР Про звернення громадян (зі змінами), направлялись інформаційні листи з відповідними роз`ясненнями на його запити. Апелянт вказує, що до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано періоди: з 13.01.1986 по 01.03.1988, так як згідно запису 8 трудової книжки НОМЕР_1 від 20.08.1979, його було прийнято на роботу до Проектно - конструкторського технологічного інституту. Згідно запису 10 переведений на завод "Аметист", проте проставлено печатку заводу "Аметист", а не роботодавця проектно- конструкторського технологічного інституту (далі ПКТІ); з 16.02.1993 по 01.01.1999, так як згідно запису 13 (сторінка трудової книжки 10 11), ОСОБА_1 прийнятий на посаду директора до МП ЮСТА АТП, а запис про звільнення відсутній, що є порушенням абз.4 п.2.2. Інструкції №58 (До трудової книжки вносяться: відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.). Апелянт вказує, що висновки щодо помилковості не зарахування вищезазначеного періоду до страхового стажу позивача зроблено з урахуванням листа Головного управління ДПС в Полтавській області №20193/16-31-19-02-20 від 21.10.2022, який свідчить про сплату ОСОБА_1 єдиного соціального внеску для ФОП з 2015 року по 2021 рік, що взагалі не підтверджує факту перебування його, до теперішнього часу, на посаді директора ТОВ «ЮСТА». Крім того, у оскаржуваному рішенні суд зазначає, що позивач у відповіді на відзив повідомив про те, що ТОВ «ЮСТА» не здійснює господарську діяльність проте й не припинено, про що повідомлено до податкового органу. При цьому, жодного доказу ОСОБА_1 на підтвердження вищезазначеного не надано. Вказує, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення зобов`язав відповідача саме "здійснити перерахунок пенсії" позивачу, навіть не враховуючи фактично відсутності у нього права на зарахування до страхового стажу періодів роботи в Проектно- конструкторському технологічному інституті з 13.01.1986 по 01.03.1988 на посаді слюсаря механозбірних робіт та на посаді директора ТОВ «ЮСТА» з 16.02.1993 по 01.01.1999.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 є таким, що не підлягає скасуванню, оскільки прийнято з дотриманням норм матеріального права, сталої судової практики Верховного суду та чинного законодавства України. Судом прийнятого законне та обґрунтоване рішення, яким відновлено конституційне право позивача на призначення пенсії та надано належну оцінку доказам під час розгляду справи. Зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача та зарахувати позивачу до страхового стажу спірні періоди роботи є дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Вказує, що такий спосіб захисту матиме наслідком дотримання судом основних принципів здійснення судочинства, не є втручанням у дискреційні повноваження органу пенсійного фонду, оскільки судом під час розгляду справи та відповідачами під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії не було встановлено інших підстав для відмови у призначенні пенсії, аніж досліджені та спростовані судом під час розгляду справи. Зазначає, що відповідачем не доведено та не надано суду доказів в підтвердження, що трудова книжка позивача містить будь-які виправлення, неточності щодо записів про прийом/переведення на відповідні посади. Відсутність відповідного відбитку печатки проектно-конструкторського технологічного інституту (ПКТІ) при переведенні з ПКТІ до заводу «Аметист» жодним чином не свідчить неправильність чи недостовірність внесення зазначених вище записів про спірний період. Згідно відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (довідка за формою ОК-5), наданої відповідачем до матеріалів справи, вбачається, що позивачем за 1999 рік страхові внески сплачено з січня по грудень 1999 року. Позивач зазначає, що він починаючи з 16.02.1993 по час розгляду справи є директором ТОВ «ЮСТА» (код ЄДРПОУ 14142716), рішення про припинення/ліквідацію юридичної особи не приймалось, директор підприємства з 1993 року не змінювався. Відповідна інформація наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань у загальному доступі.

Відповідно до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорії незначної складності.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 .

Позивач має трудову книжку № НОМЕР_3 , видану 20.08.1979 року.

У вказаній трудовій книжці містяться, на думку пенсійного органу, спірні записи, а саме: записи, здійснені Проектно-конструкторським технологічним інститутом:

п.8 13.01.1986 року прийнятий слюсарем механозбірних робіт п`ятого розряду на підставі наказу №3-к від 10.01.1986 року;

п.9 - 08.05.1987 року переведений та присвоєно 6 розряд слюсаря механозбірних робіт на підставі наказу № 36к від 06.05.1987 року;

п.10 01.03.1988 року переведений на завод «Аметист» в цех №3 слюсарем зі збирання металоконструкцій шостого розряду на підставі наказів № 70-к від 02.03.1988 року та № 18-к від 19.04.1988 року (а.с. 14 зворотній бік);

запис здійснений ТОВ «ЮСТА»:

п.13 - 16.02.1993 року - прийнятий на посаду директора МП «Юста» ЛТД на підставі наказу № 4-а від 16.02.1993 року (а.с. 15 зворотній бік).

Судами встановлено, що по досягненню 60 років позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Херсонській області із заявою про призначення/перерахунок пенсії за віком від 25.10.2022 року та надав всі необхідні документи, серед яких: трудова книжка, витяг з ЄРС для ФОП, військовий квиток, довідку про проходження військової служби, довідку про взяття на облік платника податків, свідоцтво про реєстрацію ФОП, довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, відповідь ГУ ДПС в Полтавській області щодо сплати ЄСВ, індивідуальні відомості про застраховану особу.

За принципом екстериторіальності заяву було розглянуто Головним управлінням ПФУ в Рівненській області та прийнято рішення № 212950007424 від 03.11.2022 року, яким позивачу призначено пенсію за віком з розрахунку страхового стажу 32 роки 08 місяців 11 днів.

01.11.2022 року позивачем було направлено через електронний веб-портал звернення про надання копії рішення.

24.01.2023 року позивачем до Головного управління ПФУ в Херсонській області було подано заяву про призначення/перерахунок пенсії від 24.01.2023 року про допризначення у зв`язку з наданими додатковими документами.

Вказану заяву було розглянуто Головним управлінням ПФУ в Полтавській області та 08.02.2023 року прийнято рішення № 212950007424, яким здійснено перерахунок пенсії.

Судами встановлено, що до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано період:

1) з 13.01.1986 по 01.03.1988, так як згідно запису 8 трудової книжки НОМЕР_1 від 20.08.1979, його було прийнято на роботу до проектно - конструкторського технологічного інституту. Згідно запису 10 переведений на завод Аметист, проте проставлено печатку заводу Аметист, а не роботодавця проектно-конструкторського технологічного інституту (далі ПКТІ).

2) з 16.02.1993 по 01.01.1999, так як згідно запису 13 (сторінка трудової книжки 10-11), ОСОБА_1 прийнятий на посаду директора до МП ЮСТА АТП, а запис про звільнення відсутній, що є порушенням абз.4 п.2.2. Інструкції №58 (До трудової книжки вносяться: відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.).

Крім того, судами встановлено, що Головним управлінням ПФУ в Полтавській області було направлено запит щодо проведення перевірки достовірності видачі довідки про заробітну плату виданої ТОВ «ЮСТА» на ім`я ОСОБА_1 за період з січня 1994 року по грудень 1998 року.

Проте, відповідно до службової записки від 20.02.2023 року № 161/10-16 Головне управління ПФУ в Херсонській області повідомило, щодо неможливості проведення перевірки довідок про заробітну плату для обчислення пенсії гр. ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що документи на підставі яких видана довідка знаходяться в м. Олешки Херсонської області, яка наразі є тимчасово окупованою територією та запропоновано повторно направити запит про перевірку довідки після деокупації Олешківської міської територіальної громади.

На думку позивача, не врахування зазначених періодів до страхового стажу є протиправним, у зв`язку з цим позивач звернувся до суду із цим позовом.

Також, судами досліджено інші надані сторонами документи серед яких довідка № 1 від 23.01.2023 року про те, що ОСОБА_1 прийнятий на посаду директора ТОВ «ЮСТА» з 16.02.1993 року та по даний час є директором (а.с. 25).

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що встановлені та з`ясовані судом обставини свідчать про протиправне відхилення відповідачами записів у трудовій книжці позивача, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача Головного управління ПФУ в Полтавській області щодо не зарахування до страхового стажу всіх періодів роботи зазначених у трудовій книжці та зобов`язання Головне управління ПФУ в Херсонській області зарахувати до страхового стажу позивача в Проектно-конструкторському технологічному інституті з 13.01.1986 року по 01.03.1988 року на посаді слюсаря механозбірних робіт та на посаді директора ТОВ «ЮСТА» з 16.02.1993 року по 01.01.1999 року та здійснити перерахунок і виплату пенсії позивача з урахуванням раніше виплачених сум та з урахуванням висновків суду.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що позивач проживає (зареєстрований) в Херсонській області та перебуває на пенсійному обліку Головного управління ПФУ в Херсонській області, а тому керуючись приписами п.4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 25 листопада 2005 року № 22-1, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог у визначений судом вище спосіб.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень про призначення пенсії та допризначення/здійснення перерахунку пенсії, суд зазначив, що вони не підлягають задоволенню у зв`язку з тим, що оскаржуваним рішенням позивачу призначено пенсію за віком, як того бажав позивач, звертаючись до пенсійного органу, проте частково не враховано періоди роботи позивача зазначені в трудовій книжці, з якими не погодився позивач.

Таким чином, подальші дії Головного управління ПФУ в Херсонській області передбачають здійснення перерахунку вже призначеної пенсії з урахуванням висновків суду, а тому відсутні підстави для скасування вказаних рішень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з приписами статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 за №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за №637 (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Таким чином, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17.

Відповідно до положень Інструкції по порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, яка затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерством праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, трудова книжка заповнюється адміністрацією підприємства.

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції 162, чинної в період заповнення трудової книжки позивачки, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців.

Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Відповідно до пункту 2.11 Інструкції №162 після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалась трудова книжка.

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції №58, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Пунктом 2.2 Інструкції №58 встановлено, що заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.

До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

З наведених норм права вбачається, що трудова книжка заповнюється роботодавцем і на працівника не покладено обов`язок перевірки правильності її заповнення. Працівник не може нести відповідальність за правильність записів у його трудовій книжці.

Певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а, від 04 вересня 2018 року у справі №423/1881/17.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано період:

1) з 13.01.1986 по 01.03.1988, так як згідно запису 8 трудової книжки НОМЕР_1 від 20.08.1979, його було прийнято на роботу до проектно - конструкторського технологічного інституту. Згідно запису 10 - переведений на завод Аметист, проте проставлено печатку заводу Аметист, а не роботодавця проектно-конструкторського технологічного інституту (далі - ПКТІ).

2) з 16.02.1993 по 01.01.1999, так як згідно запису 13 (сторінка трудової книжки 10- 11), ОСОБА_1 прийнятий на посаду директора до МП ЮСТА АТП, а запис про звільнення відсутній, що є порушенням абз.4 п.2.2. Інструкції №58 (До трудової книжки вносяться: відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.).

Позивачем зазначено, що Проектно-конструкторський технологічний інститут (далі - ПКТІ) та завод «Аметист» станом на час роботи позивача в ПКТІ (з 13.01.1986 по 01.03.1988) та на час переведення на завод «Аметист» (01.03.1988) на посаду слюсаря зі збирання металоконструкції були єдиним виробничим об`єднанням. ПКТІ здійснював будівництво заводу «Аметист», останній безпосередньо підпорядковувся ПКТІ.

Отже, у вказаний період позивач працював у виробничому об`єднанні, до складу якого входили ПКТІ та завод «Аметист». Після закінчення будівництва заводу «Аметист», позивач був переведений з ПКТІ з посади слюсаря механозбірних робіт (наказ від 06.05.1987 № 36к) на завод «Аметист» на посаду слюсаря зі збирання металоконструкції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що не врахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 13.01.1986 по 01.03.1988, згідно із записів 8-10 трудової книжки, з боку апелянта є помилковим, адже факт переведення позивача на завод «Аметист» підтверджується відповідними записами в трудовій книжці, що були здійснені саме роботодавцями позивача. Крім того, відповідачем не наведено доводів на спростування тверджень позивача та не надано доказів на підтвердження здійснення додаткових дій для з`ясування таких обставин, стосовно того, що Проектно-конструкторський технологічний інститут та завод «Аметист» не були виробничим об`єднанням.

Щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоди роботи з 16.02.1993 по 01.01.1999, так як згідно із запису 13 (сторінка трудової книжки 10- 11), ОСОБА_1 прийнятий на посаду директора до МП ЮСТА АТП, а запис про звільнення відсутній, що є порушенням абз.4 п.2.2. Інструкції №58, колегія суддів зазначає наступне.

Судами встановлено, що відповідно до наявної в матеріалах справи довідки № 1 від 23.01.2023 року, ОСОБА_1 прийнятий на посаду директора ТОВ «ЮСТА» з 16.02.1993 року та по даний час є директором.

Крім того, позивачем зазначено, що підприємство не здійснює господарську діяльність проте й не припинено, про що повідомлено до податкового органу.

Також, відповідно до листа Головного управління ДПС в Полтавській області № 20193/16-31-19-02-20 від 21.10.2022 року, вбачається, що ОСОБА_1 сплачував єдиний соціальний внесок для ФОП з 2015 року по 2021 рік.

Таким чином, аналізуючи наведені доводи сторін, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта щодо не врахування вказаних періодів та твердження про протиправну відсутність запису у трудовій книжці позивача про звільнення з ТОВ «ЮСТА», у зв`язку з тим, що як підтверджується довідкою, позивач досі перебуває на посаді директора товариства, вказане товариство не перебуває в стані припинення та позивачем самостійно сплачуються страхові внески.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», внесені зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 25 листопада 2005 року № 22-1, зокрема, п.4.2 Порядку передбачено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу та п.4.10. передбачено, що після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

З огляду на вищезазначене суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в Проектно-конструкторському технологічному інституті з 13.01.1986 року по 01.03.1988 року на посаді слюсаря механозбірних робіт та на посаді директора ТОВ «ЮСТА» з 16.02.1993 року по 01.01.1999 року; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 та зарахувати позивачу до страхового стажу періоди роботи в Проектно-конструкторському технологічному інституті з 13.01.1986 року по 01.03.1988 року на посаді слюсаря механозбірних робіт та на посаді директора ТОВ «ЮСТА» з 16.02.1993 року по 01.01.1999 року, з урахуванням висновків суду.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик