Ухвала

від 26.03.2024 по справі 320/17332/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/17332/23

УХВАЛА

26 березня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Мельничука В.П. та суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета - Груп" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Головне управління ДПС у Київській області повторно подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Отже виходячи зі змісту позовної заяви, Головне управління ДПС у Київській області при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинне було сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру, тобто 4026,00 грн., (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн.)*150%).

Вказаною особою в порушення зазначених вимог законодавства не було дотримано вказані вимоги ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України та не додано документ про сплату судового збору, натомість було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Так, 26 жовтня 2023 року судом першої інстанції ухвалено зазначене вище рішення у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційну скаргу Головне управління ДПС у Київській області повторно подало до суду апеляційної інстанції 29 лютого 2024 року, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.

При цьому, вказаною особою разом з повторною апеляційною скаргою було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року та зазначено що, вперше подану апеляційну скаргу на вказане рішення було повернуто ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2024 року у зв`язку з несплатою судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2023 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про відстрочення сплати судового збору відмовлено.

Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2024 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказаною ухвалою клопотання Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження визнано необґрунтованим, а причини пропуску такого строки - неповажними. Надано строк для усунення зазначених вище недоліків десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали.

18 березня 2024 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від вказаної особи надійшли клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для сплати судового збору.

Щодо сплати судового збору Головне управління ДПС у Київській області повторно зазначає, що не є розпорядником бюджетних каштів, сплата судового збору здійснюється через звернення до Управління Державної казначейської служби України за місцем знаходження, однак зважаючи на майновий стан органів Державної податкової служби на рахунку за КВЕК 2800 (рахунок за яким здійснюються видатки для сплати судового збору), контролюючий орган позбавлений можливості здійснити сплату судового збору, у зв`язку з чим, керуючись ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, просить суд відстрочити сплату судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Статтею 119 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

За змістом ч. 2 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Тобто, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.

Отже, умовою звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.

Таким чином, важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами.

Вдруге звертаючись до суду апеляційної інстанції з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, належних і відповідних доказів, які б підтверджували фінансову неспроможність Головного управління ДПС у Київській області сплатити судовий збір та не передбачення можливості використання коштів на фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи державної влади, в тому числі, на сплату судового збору, а також доказів об`єктивної неможливості сплати судового збору в умовах воєнного стану, до вказаного клопотання не додано.

Колегія суддів звертає увагу, що в додана Головним управлінням ДПС у Київській області до клопотання копія Виписки Державної казначейської служби України за 14 березня 2024 року лише містить інформацію щодо залишку коштів на рахунках станом на вказану дату, що не є належними доказами відсутності коштів та можливості для сплати судового збору та не є підставою для відстрочення такої сплати.

В частині тверджень про неспроможність сплати судового збору у зв`язку із військовим вторгненням Російської Федерації на територію України слід зазначити, що такі твердження є безпідставними, оскільки податковим органом не надано обґрунтованих пояснень, а також не підтверджено належними та достатніми доказами взаємозв`язок воєнного стану з скороченням обсягу бюджетних асигнувань, які призначені саме для сплати судового збору, Головному управлінню ДПС у Київській області, як суб`єкту владних повноважень.

Також не зазначено, які саме обставини, події, тимчасові обмеження в період дії правового режиму воєнного стану та, як вплинули на рівень майнового стану Головного управління ДПС у Київській області, а також не надано жодних доказів незадовільного матеріального стану та неможливості для сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги в умовах воєнного стану.

Колегія суддів звертає увагу, що сам лише факт запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року не може бути підставою для безумовного та систематичного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.

Необхідно зазначити, що стаття 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З метою виконання процесуального обов`язку сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Таким чином, обставини пов`язані з тривалою внутрішньою процедурою виділення та погодження коштів на сплату судового збору, обставини щодо неналежного фінансування суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України, відсутність достатньої кількості коштів, які призначені для цієї мети, блокування рахунків та здійснення безспірного стягнення коштів з рахунків боржника не є наслідками введення воєнного стану в Україні, а обставини, щодо організації роботи органів Державної податкової служби в умовах правового режиму воєнного стану, не можуть вважатися достатніми для відстрочення сплати судового збору, а також для продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги поза строками встановленими процесуальним законодавством, оскільки це є лише недоліками в організації внутрішньої діяльності та представництва інтересів суб`єкта владних повноважень, в судах.

Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 20 травня 2022 року у справі № 160/10376/21.

Крім цього, Головним управлінням у Київській області не надано доказів регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою виконання процесуального обов`язку зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги саме у даній адміністративній справі, та які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі у найкоротші строки.

Клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, а також відстрочення сплати судового збору, колегія суддів розцінює як зловживання Головним управлінням ДПС у Київській області своїми процесуальними правами та навмисне затягування строку, наданого для усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки останнім не надано доказів наявності поважних причин неможливості виконання вимог ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення вказаного клопотання відсутні.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України строк усунення недоліків не може перевищувати 10 днів.

Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року, Головне управління ДПС у Київській області просить суд врахувати, що в період воєнних дій штатна чисельність працівників управління супроводження судових справ невпинно зменшується, відбуваються кадрові зміни, навантаження на кожного з працівників збільшуються, кількість судових справ зростає. При цьому працівниками податкового органу вживаються всі можливі заходи для своєчасного оскарження рішень суду першої інстанції та сплати судового збору.

Також просить врахувати рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, опублікованих Радою Суддів України 02 березня 2022 року.

Розглянувши вказане клопотання колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено права та обов`язки учасників справи.

Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Такими процесуальними обов`язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Таким чином, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Отже, органи державної влади, в тому числі Головне управління ДПС Київській області, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Так, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Верховний Суд в ухвалі від 22.06.2022 у справі № 600/5928/21-а звернув увагу, що сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Зазначені Головним управлінням ДПС у Київській області причини пропуску строку на апеляційне оскарження та підстави для його поновлення, що зумовлені збройною агресією Російської Федерації проти України, колегія суддів вважає безпідставними, адже налагоджена не належним чином внутрішня організаційна діяльність органу державної влади в умовах воєнного стану на території України, який введено внаслідок військового вторгнення Російської Федерації на територію України не можуть вважатися об`єктивними та непереборними причинами, що унеможливлювали подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року у строк встановлений ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Звертаючись з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Київській області не надано доказів того, що строк на апеляційне оскарження пропущено внаслідок збройної агресії Російської Федерації, доказів, які б підтверджували, що саме тимчасові обмеження, події чи обставини в період дії правового режиму воєнного стану, які не залежали від волі та дій відповідача, стали перешкодою, унеможливили подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року у передбачені законом строки.

Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26 вересня 2022 року у справі № 560/403/22 та від 07 грудня 2022 року у справі № 400/1980/21.

Колегія суддів звертає увагу, що доводи Головного управління ДПС у м. Києві щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, що зазначені в даній апеляційній скарзі, а саме відсутність належного фінансування та повернення первинної апеляційної скарги у зв`язку з несплатою судового збору також не приймаються судом, оскільки обставини, на які посилається відповідач, пов`язані з внутрішньою організацією роботи органу державної влади, тобто мають суб`єктивний характер і не свідчать про об`єктивну неможливість вчинити відповідну процесуальну дію в межах встановлених законом строків.

Також наголошує, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Крім цього, особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Водночас доказів, які б підтверджували фінансову неспроможність Головного управління ДПС у Київській області сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 вперше, а також за подання даної апеляційної скарги та не передбачення можливості використання коштів на фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи державної влади, в тому числі, на сплату судового збору, не додано.

Таким чином, розглянувши клопотання Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року, перевіривши його обґрунтованість, дослідивши матеріали апеляційної скарги в частині, що стосується порушеного питання, беручи до уваги, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість сплати судового збору за подання апеляційної скарги у передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України строки, а також за звернення з апеляційною скаргою вдруге, не надано обґрунтованих пояснень та не зазначено, які саме обставини, події, тимчасові обмеження в період дії правового режиму воєнного стану стали об`єктивно непереборними чи істотно перешкоджали зверненню з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у строки передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, а також унеможливили сплату судового збору за звернення до суду апеляційної інстанції з даною апеляційною скаргою, не додано відповідних доказів, враховуючи висновки викладені в ухвалі судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання поважними причини пропуску строку для подачі апеляційної скарги та поновлення такого строку.

Клопотання Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованим, а причини пропуску такого строки - неповажними.

Відповідно до довідки Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 березня 2024 року про доставку електронного листа, документи в електронному вигляді "ст. 133 Ухвала з питань зменшення судових витрат звільнення від їх оплати, відстрочення розстрочення судових витрат" та "ст. 298 Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху (одноособово)" від 06 березня 2024 року по справі № 320/17332/23 були надіслані Головному управлінню ДПС у Київській області в його електронний кабінет та доставлені до електронного кабінету 08 березня 2024 року.

Строк виконання вимог зазначеної вище ухвали судді суду апеляційної інстанції сплинув 18 березня 2024 року.

Таким чином, Головному управлінню ДПС у Київській області було надано достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для звернення до Шостого апеляційного адміністративного суду з обґрунтованою заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року з зазначенням поважних причини його пропуску, а також для сплати судового збору за подання вказаної апеляційної скарги.

Однак Головним управлінням ДПС у Київській області недоліки апеляційної скарги зазначені в ухвалі судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2024 року в наданий строк та в розумний строк надходження кореспонденції не усунуто.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 299, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И ЛА:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета - Груп" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: В.П. Мельничук

Судді: Н.П. Бужак

Л.О. Костюк