Постанова

від 18.03.2024 по справі 201/1578/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Єдиний унікальний номер судової справи 201/1578/24

Номер провадження 3/201/1161/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2024 року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Ополинська І.Г., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ГУ ДПС у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , керівника ТОВ «ПРОЕКТІНВЕСТ БУД» (код ЄДРПОУ 41387497), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №3902/04-36-04-07/41387497 від 30 січня 2024 року при проведенні на підставі пп. 191. 1.1, пп. 191. 1.2 п. 191. 1 ст. 191, пп.20. 1.41 п.20. 1 ст.20 розділу 1 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) (далі - Кодекс) перевірки ТОВ «ПРОЕКТІНВЕСТ БУД» (код ЄДРПОУ 41387497), УКРАЇНА, 49040, ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ, М.ДНІПРО, СОБОРНИЙ Р-Н, ВУЛ. ПАНІКАХИ, БУД.2 з питання своєчасності сплати податку на фізичної додану вартість керівник ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 вчинив правопорушення з питання несвоєчасного подання/неподання до установи банку платіжного доручення на перерахування узгодженої суми податкового зобов`язання з податку додану вартість згідно декларації з податку на додану вартість за жовтень 2023 року (від 18.11.2023 року №9313390054) - граничний термін сплати 30.11.2023 року (станом на 01.12.2023 року заборгованість по даній декларації склала - 2 412.6 грн) відповідно, спричинило виникнення податкового боргу, чим порушено вимоги п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 57.1 ст. 57 Кодексу, що підтверджено актом з питання дотримання строків подання платіжних доручень до установ банків на перерахування належної до сплати суми узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість № 49376/04-36-04-07/41387497 від 28.12.2023 року, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-2 КУпАП.

Справа призначалася до судового розгляду на 22.02.2024 р., 01.03.2024 р. та 18.03.2024 р..

У судові засідання ОСОБА_1 не з`явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток на мобільний номер телефону НОМЕР_2 зазначений в реєстраційних даних ТОВ «ПРОЕКТІНВЕСТ БУД» (код ЄДРПОУ 41387497), що підтверджується довідками про доставку повідомлення у додаток «Viber».

Крім того, ОСОБА_1 про день, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку шляхом розміщення на офіційному веб-порталі «Судова влада України» оголошення про дату, час та місце проведення судового засідання.

Згідно електронного сайту Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин, інформацію про призначені судові засідання.

Причину неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подав.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користатися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Разом з тим, ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 163-2 КУпАП, не є обов`язковою.

ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість особисто, або через представника в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП. Останній не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.

Згідно із ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Стаття 7 КУпАП вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Відповідно до Глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Суддя використала усі процесуальні можливості щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про розгляд справи, проте ОСОБА_1 не виконав процесуальний обов`язок своєчасно з`являтися до суду за викликом, затягує розгляд справи, що суддя розцінює як намагання уникнути відповідальності, тому справа буде розглянута без його участі.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до таких висновків.

Згідно з фактичними обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення № 3902/04-36-04-07/41387497 від 30.01.2024 року, складеного стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, інкриміноване останньому адміністративне правопорушення вчинено 01 грудня 2023 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з вимогами ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Питання закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення врегульовано статтею 247 КУпАП. Приписи цієї статті встановлюють обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення. Зокрема, відповідно до пункту 7 частини першої цієї статті до підстав, за наявності яких провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, віднесено закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Разом з цим, частина 2 статті 38 КУпАП передбачає, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження можливе за одночасної наявності таких умов:

-вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення;

-закінчення встановленого законом двомісячного строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення правопорушення (при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення), за винятком справ про адміністративні правопорушення, які відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді), та за якими такий строк становить три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення, а щодо правопорушень, пов`язаних з корупцією, шість місяців з дня їх виявлення, але не пізніше двох років з дня їх вчинення.

Крім того, визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених статтею 38 КУпАП, необхідно враховувати положення статті 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Отже, суди при здійсненні правосуддя повинні діяти у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, не втручаючись у діяльність інших гілок державної влади, зокрема діяльність адміністративних органів.

Пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини, зокрема, в Рішенні від 09 січня 2013 року у справі "Олександр Волков проти України" (заява №21722/11) зазначено про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

Таким чином, враховуючи, що з моменту вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП тримісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності сплинув, провадження у цій справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 1, 7, 38, 247, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП України закрити, у зв`язку зі збігом строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя І.Г. Ополинська