Рішення

від 21.03.2024 по справі 302/208/24

МІЖГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 302/208/24

Провадження № 2/302/152/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.03.2024 року смт.Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого судді: Сидоренко Ю.В.

при секретарі Царь О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Міжгір`я цивільну справу за позовом Хустської окружної прокуратури Закарпатської області (адреса місцезнаходження:вул.900-річчяХуста,буд.16м.ХустЗакарпатської області),в інтересах держави вособі Міжгірської селищної ради (кодЄДРПОУ 04350910,місцезнаходження заадресою:смт.Міжгір`явул.Шевченка,77Хустського районуЗакарпатської області)до ОСОБА_1 (зареєстрованийза адресою: АДРЕСА_1 ),третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору: філія «Міжгірське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (код ЄДРПОУ - 22114589, місцезнаходження за адресою: смт.Міжгір`я, вул.Незалежності, буд.64 Хустського району Закарпатської області), про стягнення на користь держави шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу в результаті вчинення кримінального правопорушення,

В СТ АН ОВ ИВ :

20 лютого 2024 року до Міжгірського районного суду Закарпатської області надійшов позов першого заступника Хустської окружної прокуратури Закарпатської області Петра Бобинича, який діє в інтересах держави в особі Міжгірської селищної ради до ОСОБА_1 , третя особа: філія «Міжгірське лісове господарство» ДГСП «Ліси України», про стягнення на користь держави шкоди у сумі 27447,78 грн., заподіяної навколишньому природному середовищу в результаті вчинення кримінального правопорушення, та у пред`явленому позові просить: стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 на користь держави в особі Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області р/р UA 248999980333189331000007423, ГУК у Закарпатській області/ Міжгірська ТГ/ 24062100, код ЄДРПОУ 37975895 - шкоду в сумі 27447 (двадцять сім тисяч чотириста сорок сім) гривень 78 копійок, заподіяну навколишньому природному середовищу в результаті вчинення кримінального правопорушення.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначає, що у Міжгірському районному суді Закарпатської області на розгляді перебували матеріали кримінального провадження №12023071110000078 від 04.04.2023 по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.1 ст.246 КК України.

Відповідно до вироку Міжгірського районного суду Закарпатської області (справа №302/1805/23) від 06 листопада 2023 року, який набрав законної сили, встановлено, що 24 березня 2023 року, близько 16-00 годин, ОСОБА_1 направився в обхід №16-17, квартал №76, виділ 4.5 урочища «Закливи», що відноситься до с.Голятин Хустського району Закарпатської області та який входить до складу Соймівського лісництва філії «Міжгірське ЛГ», де з корисливою метою, умисно, самовільно, без будь-якого на те дозволу та відповідних документів, всупереч встановленому законом порядку, усвідомлюючи протиправність своїх дій та караність, знаючи про заборону вирубку сироростучих дерев, використовуючи бензопилу, скоїв самовільну рубку сироростучої деревини породи ялина в загальній кількості одного дерева з діаметром пня 34 см.

Наступного дня, 25 березня 2023 року, близько о 15-00 год. ОСОБА_1 , з метою вчинення незаконної рубки деревини породи ялина, направився в обхід №16-17 квартал №76 виділ 4.5 урочища «Закливи», що відноситься до с. Голятин Хустського району Закарпатської області та який входить до складу Соймівського лісництва філії «Міжгірське ЛГ», де з корисливою метою, умисно, самовільно, без будь-якого на те дозволу та відповідних документів, всупереч встановленому законом порядку, усвідомлюючи протиправність своїх дій та караність, знаючи про заборону вирубку сироростучих дерев, використовуючи бензопилу, скоїв самовільну рубку сироростучої деревини породи ялина в загальній кількості одного дерева з діаметром пня 50 см., де завантажив дві вказані дерева на автомобіль марки ГАЗ- 66 реєстраційний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 та в подальшому перевіз до мешканця с.Голятин Хустського району Закарпатської області ОСОБА_3 та продав останньому за грошові кошти в сумі 3500 гривень. Своїми умисними діями ОСОБА_1 , згідно висновку експерта № СЕ-19/107-23/8945-ЕК від 21.09.2023 року, заподіяв істотну шкоду навколишньому природному середовищу та спричинив шкоду на загальну суму 27 447, 78 гривень.

Вироком Міжгірського районного суду Закарпатської області (справа №302/1805/23) від 06.11.2023 року суд визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України та йому було призначено покарання у виді штрафу в дохід держави. Зазначений вирок ніким не оскаржувався та набрав законної сили 06.12.2023 року.

Згідно висновку експерта від 21.09.2023 за № CE-19/107-23/8945-EK підтверджується розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісокористувачем, у цьому випадку - філії Міжгірське лісове господарство, внаслідок самовільного вирубування дерев та пошкодження їх до ступеня припинення росту в кількості двох дерев в кварталі 76 виділ 4;5 урочища Закливи Соймівського лісництва станом на 24.03.2023 та 25.03.2023 на загальну суму 27 447 (двадцять сім тисяч чотириста сорок сім) гривень 78 копійок.

Отже, позивач вважає, що матеріальна шкода в розмірі 27 447,78 гривні, яка виникла в результаті незаконної порубки лісу, підлягає стягненню на користь спеціального фонду місцевого бюджету.

Під час судового розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.1 ст.246 КК України прокурором цивільний позов не пред`являвся.

Як вказує прокурор, до теперішнього часу заподіяна ОСОБА_1 шкода добровільно не відшкодована, а тому він змушений звернутися до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 на користь держави в особі Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області, матеріальну шкоду в сумі 27447,78 грн., заподіяну навколишньому природному середовищу в результаті вчинення кримінального правопорушення.

Ухвалою судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 22.02.2024 року у справі № 302/208/24, прийнято позовну заяву Хустської окружної прокуратури Закарпатської області до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.40-41).

23.02.2024 року на адресу відповідача судом надіслано копію ухвали Міжгірського районного суду Закарпатської області від 22.02.2024 про відкриття провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та скеровано позовну заяву з додатками до нього.

01.03.2024 року на адресу суду повернуто поштовий конверт «Укрпошта» з відміткою про те, що судова кореспонденція ОСОБА_1 не вручена з тих причин, що адресат відсутній за вказаною у позові адресою (а.с.46).

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 04.03.2024 року здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін на судовий розгляд справи за позовом Хустської окружної прокуратури Закарпатської області, в інтересах держави в особі Міжгірської селищної ради до ОСОБА_1 , третя особа: філія «Міжгірське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», про стягнення на користь держави шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу в результаті вчинення кримінального правопорушення - за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін по справі та судовий розгляд справи призначений на 09-30 год. 21.03.2024 (а.с.44-45).

В судове засідання прокурор не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, проте на адресу суду прокурором ОСОБА_4 подана заява, в якій прокурор просить проводити судовий розгляд за його відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити за наведеними у позові підставами (а.с.54).

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, що підтверджується сповіщенням відповідача шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади про виклик відповідача до суду, відповідно до приписів ч.11 ст.128 ЦПК України (а.с.52), а також довідкою про доставку 20.03.2024 року відповідачу ОСОБА_1 SMS-повідомлення за номером оператора мобільного зв`язку НОМЕР_2 , та яка є в матеріалах справи (а.с.53). Проте на адресу суду відповідачем ОСОБА_1 подана заява про розгляд справи у його відсутність, та у заяві вказує, що заперечень до заявленого прокурором позову, він не має (а.с.57). Відзив на позов відповідачем не подано.

Представник третьої особи - філії «Міжгірське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в судове засіданні на справи не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, проте представником третьої особи ОСОБА_5 подано до суду заяву про розгляд справи без їй участі, позовні вимоги, заявлені Хустською окружною прокуратурою Закарпатської області підтримують, просять позов задовольнити (а.с.55-56).

Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи 302/208/24, з`ясувавши всі обставини по справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами цієї справи, суд вважає, що заявлені Хустською окружною прокуратурою Закарпатської області, яка діє в інтересах держави в особі Міжгірської селищної ради, позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України).

Відповідно до ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вироком Міжгірського районного суду Закарпатської області (справа №302/1805/23) від 06.11.2023 суд ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України та призначено покарання у виді штрафу в дохід держави в сумі 17000,00 грн.

Вказаний вирок учасниками кримінального провадження не оскаржений та вирок набрав законної сили 06.12.2023 року, копія якого є в матеріалах справи (а.с.12-14).

Вироком встановлено, що ОСОБА_1 своїми умисними діями, що виразились у незаконному вирубу сироростучих дерев породи ялина в загальній кількості двох дерев з діаметром пнів 34 см та 50 см., чим заподіяв майнову шкоду Межгірській територіальній громаді Хустського району Закарпатської області, що перебуває на балансі Соймівського лісництва філії «Міжгірське лісове господарство» Закарпатської області на загальну суму 27447,78 гривень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 не заявлявся ні прокурором, ні потерпілою особою.

Згідно листа Межгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області №02-11/279 від 09.02.2024 року повідомлено, що Межгірська селищна рада Закарпатської області не заперечує проти здійснення захисту інтересів Хустською окружною прокуратурою в судовому порядку, шляхом подання до суду позовної заяви про відшкодування з ОСОБА_1 шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу незаконною порубкою деревини (а.с.36).

Згідно висновку експерта від 21.09.2023 року за № CE-19/107-23/8945-EK розмір шкоди, заподіяної лісокористувачем, у цьому випадку - філії Міжгірське лісове господарство, внаслідок самовільного вирубування дерев та пошкодження їх до ступеня припинення росту, в кількості двох дерев в урочищі Закливи Соймівського лісництва станом на 24.03.2023 року та 25.03.2023 року, становить загальну суму - 27 447,78 грн (двадцять сім тисяч чотириста сорок сім гривень 78 коп.) (а.с.23-30).

Відповідно до положень статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Отже, природні ресурси (в тому числі водні біоресурси), що відповідно до Конституції України та інших законодавчих актів є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, права власника (володіння, користування, розпоряджання) щодо яких, від імені Українського народу, здійснюють органи місцевого самоврядування, як юридичні особи, є майном певної територіальної громади.

Згідно ч.4 ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст.1 Лісового кодексу України встановлено, що Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ст.40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Відповідно до ст.105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у: незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Відповідно до ст.107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Підпунктом 1 пункту «б» частини 1 статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначено, що до делегованих повноважень виконавчих органів міських рад належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Згідно ст.47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст.131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно частин першої та четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до вимог ч.3 та ч.7 ст.128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Статтею 56 ч.3 ЦПК України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Статтею 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», та п. 7 ч. 3 ст. 29, п.7 ч. 2 ст. 69 Бюджетного кодексу України передбачено, що грошові стягнення за шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зараховуються до спецфондів Державного, обласного та місцевого (сільського, селищного, міського) бюджетів за місцем скоєння правопорушення. Відповідно до ст.61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом. У ст.62 вказаного закону передбачено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком.

Згідно до вимог ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок.

Відповідно до п.7 постанови Пленуму ВС України №14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі", розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи, суд не вправі обговорювати вину відповідача.

Вироком суду доведено вину ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.246 КК України, прямим результатом вчиненого кримінального правопорушення стало заподіяння майнової шкоди на загальну суму 27447,78 гривень.

З абзацу 1 п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, стягнення безпідставно нажитого майна» (з наступними змінами) та абзацу 1 п.2 постанови Пленуму ВСУ №6від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» вбачається, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, в повному обсязі. Пленум роз`яснив судам, що «розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст. ст.440, 450 ЦК України (ст.ст.1166, 1187 ЦК України 2004 року) шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

За правилами ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, зокрема те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.246 КК України доведена, шкода заподіяна державі в особі Межгірськоі територіальної громади Хустського району Закарпатської області, безпосередньо пов`язана із вчиненням даного злочинного діяння та оскільки відповідач ОСОБА_1 ухиляється від відшкодування у добровільному порядку збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев, жодних заперечень щодо позову суду не надав, а тому суд дійшов висновку, що позов прокурора підлягає задоволенню та з відповідача слід стягнути на користь Межгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області, в рахунок відшкодування майнової шкоди, в сумі 27447,78 грн.

Згідно вимог п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

За змістом п. 6 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, згідно положень ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає до стягнення сума судового збору за позовними вимогами майнового характеру у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст.ст.19, 58 Конституції України, ст.ст. 327, 1166 ЦК України ст.ст. 68-69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.5 Закону України «Про судовий збір», ст.107 Лісового кодексу України, ст.ст.12,56,82,137,141,263-265,280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Хустської окружної прокуратури Закарпатської області, в інтересах держави в особі Міжгірської селищної ради до ОСОБА_1 , третя особа: філія «Міжгірське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу в результаті вчинення кримінального правопорушення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави в особі Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області (р/р UA 248999980333189331000007423, ГУК у Закарпатській області/Міжгірська ТГ/24062100, код ЄДРПОУ 37975895) шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу в результаті вчинення кримінального правопорушення, в сумі - 27 447 (двадцять сім тисяч чотириста сорок сім) гривень 78 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі - 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Міжгірським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

Міжгірського районного суду

Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО