Рішення

від 28.03.2024 по справі 309/5196/23

ХУСТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 309/5196/23

Провадження № 2/309/1020/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2024 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі:головуючого судді Піцура Я.Я.,

за участю: секретаря судового засідання Росоха Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Хустський центр первинної медико-санітарної допомоги» Хустської міської ради Закарпатської області про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Хустський центр первинної медико-санітарної допомоги» Хустської міської ради Закарпатської області (надалі по тексту КНП «ХЦПМСД») про зобов`язання вчинити певні дії.

Позовну заяву мотивовано тим, що її чоловік ОСОБА_2 працював на посаді лікаря загальної практики-сімейної медицина амбулаторії м. Хуст KHП «Хустський центр первинної медико-санітарної допомоги» з 01.10.2018. Під час виконання своїх професійних обов`язків ОСОБА_2 , захворів. З 06.06.2020 по 12.06.2020 ОСОБА_3 лікувався амбулаторно, а 13.06.2020 був госпіталізований до інфекційного відділення KHП «Хустська ЦРЛ» із діагнозом при госпіталізації: двобічна пневмонія: COVID-19. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Згідно з довідкою про причину смерті від 01.07.2020 причина смерті померлого ОСОБА_2 : гостра респіраторна хвороба COVID-19, гостра дихальна недостатність, гіпоксія, інтоксикація.

01.07.2020 KHП «Хустський ЦПМСД» надіслало до Управління Держпраці у Закарпатській області повідомлення про гостре професійне захворювання із смертельним наслідком, що стався 30.06.2020 із ОСОБА_2 . У вказаному повідомленні зазначено ймовірну причину настання даного гострого професійного захворювання із смертельним наслідком контакт з корона вірусними хворими.

22.07.2020 спеціальна комісія дійшла висновку, що даний випадок гострого професійного захворювання із смертельним наслідком не пов`язаний з виробництвом; комісією був складений акт спеціального розслідування нещасного випадку (гострого професійного захворювання) за формою H-1/HП, затверджений 22.07.2020 начальником Головного управління Держпраці у Закарпатській області.

18.07.2023, позивач, керуючись Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 337, (надалі по тексту Порядок №337) поштовим відправленням направила до відповідача заяву від 18.07.2023 щодо призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) у зв`язку з незгодою з обставинами та причинами настання гострого професійного захворювання (отруєння) та з висновком комісії, які викладені в акті спеціального розслідування гострого професійного захворювання (отруєння) із смертельним наслідком, що стався 30.06.2020, від 22.07.2020 за формою H-1/НП.

13.09.2023 на поштову адресу позивача надійшов лист від відповідача від 28.08.2023 № 839/03-09, у якому повідомлено, що в КНП«ХЦПМСД» відсутні повноваження для проведення повторного розслідування (спеціального розслідування) у зв`язку з незгодою з обставинами та причинами настання гострого професійного захворювання (отруєння) та з висновком комісії, які викладені в акті, спеціального розслідування гострого професійного захворювання (отруєння) із смертельним наслідком, що стався 30.06.2020 в KHП «ХЦПМСД» Хустської міської ради Закарпатської області, від 22.07.2020 за формою H-1/НП.

Із зазначеною відмовою відповідача вона не згідна.

Вказує, що процедура проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними ч.1 ст. 29 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», визначено Порядком №337.

Наказ Управління Держпраці у Закарпатській області про призначення комісії із спеціального розслідування гострого професійного захворювання зі смертельним наслідком, що стався 30.06.2020 із сімейним лікарем АЗПСМ ОСОБА_2 був винесений, акт спеціального розслідування нещасного випадку (гострого професійного захворювання) за формою H-1/НП, затверджений 22.07.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 січня 2021 р. № 1 «Деякі питання розслідування випадків смерті окремих категорій медичних працівників» затверджено зміни, що вносяться до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019р. № 337 i від 17 червня 2020 р. № 498, відповідно до яких Порядок № 337, доповнено розділом такого змісту: «Процедура розслідування випадків смерті медичних працівників державних i комунальних закладів охорони здоров`я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) i третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2».

Відповідно до цих змін процедура розслідування випадків смерті саме медичних працівників державних i комунальних закладів охорони здоров`я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) i третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2 окремо передбачена пунктами 141-1- 141-14 Порядку № 337.

Вищезазначеними змінами спрощено процедуру проведення розслідувань гострого професійного захворювання на COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, а також внесено зміни до складу комісії з розслідування. Так, врегульовано процедуру розслідування випадків смерті медичних працівників державних i комунальних засобів охорони здоров`я, то надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) i третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з COVID-19, яка застосовується до таких випадків смертей, що виникли протягом дії карантину, та протягом трьох місяці з дати його завершення. Зокрема, визначено порядок створення та роботикомісії щодо розслідування таких випадків, термінів надання висновків тощо.

Згідно з пунктом 141-1 Порядку № 337 розслідування випадків смерті медичних працівників державних i комунальних закладів охорони здоров`я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) i третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з гострото респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2 під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб проводиться комісією з розслідування гострого професійного захворювання COVID-19, спричиненого коронавірусом SARS- CoV-2, що привело до смертельного наслідку, утвореною керівником закладу охорони здоров`я, у якомупрацювавмедичнийпрацівник.

Водночас, пунктом 141-13 Порядку № 337 передбачено, що протягом трьох років з дати отримання акта за формою H-I члени сім`ї медичного працівника, що помер внаслідок інфікування, a6o уповноважені ними особи мають право звернутися до закладу охорони здоров`я щодо призначення повторного розслідування у зв`язку, із незгодою з причинами настання гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, та/бо з висновком комісії, які викладені в акті за формою Н-1.

За наявності документів, що можуть суттєво вплинути на висновки комісії, керівником закладу охорони здоров`я призначається повторне розслідування випадку гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку.

Повторне розслідування гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, проводиться комісією в іншому складі.

Висновки повторного розслідування випадку гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, можуть бути оскаржені лише у судовому порядку.

Таким чином, відмова відповідача, викладена у листі від 28.08.2023 №839/03-09, про те, що в нього відсутні повноваження для проведення повторного розслідування є незаконною, оскільки дане розслідування у відповідності до Порядку № 337 повинно проводитися саме комісією закладу охорони здоров`я, де працював медичний працівник ОСОБА_4 , тобто відповідачем.

У даному випадку, після надходження заяви про призначення повторно розслідування. керівник закладу охорони здоров`я повинен був винести наказ про призначення комісії з повторного розслідування гострого професійного захворювання на COVID-19, спричиненого коронавірусом SARS-CoV-2, що призвело до смертельного наслідку, чого зроблено не було. Натомість відповідачем формально, без будь-якого обґрунтування, відмовлено у призначені повторного розслідування з тих підстав,що у нього відсутні повноваження для проведення такого розслідування.

Враховуючи викладене та виходячи з положень Порядку № 337, просить суд зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Хустський центр первинної медико-санітарної допомоги» Хустської міської ради Закарпатської області призначити повторне розслідування гострого професійного захворювання COVID-19, спричиненого коронавірусом SARS-CoV-2, що призвело до смертельного наслідку, що стався 30.06.2020 із потерпілим ОСОБА_2 , на підставі поданою нею заяви.

Відзиву на позов відповідачем не подавалося.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, подавши до суду заяву про розгляд справи у її відсутності.

В судове засідання представник відповідача КНП «ХЦПМСД» не з`явився, подавши заяву про розгляд справу у його відсутності.

Перевіривши матеріали цивільної справи, оцінивши наявні у ній докази, суд зазначає наступне.

Встановлено, що ОСОБА_2 працював на посаді лікаря загальної практики-сімейної медицина амбулаторії м. Хуст KHП «Хустський центр первинної медико-санітарної допомоги» з 01.10.2018, у порядку переведення.

Під час виконання своїх професійних обов`язків ОСОБА_2 , захворів. З 06.06.2020 по 12.06.2020 ОСОБА_3 лікувався амбулаторно, а 13.06.2020 був госпіталізований до інфекційного відділення KHП «Хустська ЦРЛ» із діагнозом при госпіталізації: двобічна пневмонія: COVID-19. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

01.07.2020 KHП «Хустський ЦПМСД» надіслало до Управління Держпраці у Закарпатській області повідомлення про гостре професійне захворювання із смертельним наслідком, що стався 30.06.2020 із ОСОБА_2 . У вказаному повідомленні зазначено ймовірну причину настання даного гострого професійного захворювання із смертельним наслідком контакт з корона вірусними хворими (а.с.22, 23).

22.07.2020 спеціальна комісія дійшла висновку, що даний випадок гострого професійного захворювання із смертельним наслідком не пов`язаний з виробництвом; комісією був складений акт спеціального розслідування нещасного випадку (гострого професійного захворювання) за формою H-1/HП, затверджений 22.07.2020 начальником Головного управління Держпраці у Закарпатській області (а.с.11-19).

18.07.2023, позивач, керуючись Порядком №337 поштовим відправленням направила до відповідача заяву від 18.07.2023 щодо призначення повторного розслідування(спеціального розслідування) у зв`язку з незгодою з обставинами та причинами настання гострого професійного захворювання (отруєння) та з висновком комісії, які викладені в акті спеціального розслідування гострого професійного захворювання (отруєння) із смертельним наслідком, що стався 30.06.2020, від 22.07.2020 за формою H-1/НП (а.с.28-39).

Листом відповідача від 28.08.2023 № 839/03-09, позивача повідомлено, що в КНП«ХЦПМСД» відсутні повноваження для проведення повторного розслідування(спеціального розслідування) у зв`язку з незгодою з обставинами та причинами настання гострого професійного захворювання (отруєння) та з висновком комісії, які викладені в акті, спеціального розслідування гострого професійного захворювання (отруєння) із смертельним наслідком, що стався 30.06.2020 в KHП «ХЦПМСД» Хустської міської ради Закарпатської області, від 22.07.2020 за формою H-1/НП (а.с.9, 10).

Відповідно до ч.1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд i вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя,суд захищає права,свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон a6o договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів,згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини i основоположних свобод 1950 року i протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання a6o оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового a6o майнового права та інтересу.

Процедура проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними ч.1 ст. 29 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», визначена Порядком №337.

Наказ Управління Держпраці у Закарпатській області про призначення комісії із спеціального розслідування гострого професійного захворювання зі смертельним наслідком, що стався 30.06.2020 із сімейним лікарем АЗПСМ ОСОБА_2 був винесений 01.07.2020, а акт спеціального розслідування нещасного випадку (гострого професійного захворювання) за формою H-1/НП, затверджений 22.07.2020. Відповідно до чинної на той момент редакції Порядку №337, повноваження щодо спеціального розслідування гострого професійного захворювання зі смертельним наслідком відносилися саме до органів Управління Держпраці.

Водночас, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи (стаття 58 Конституції України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 січня 2021 р. № 1 «Деякі питання розслідування випадків смерті окремих категорій медичних працівників» затверджено зміни, що вносяться до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019р. № 337 i від 17 червня 2020 р. № 498, відповідно до яких Порядок № 337, доповнено розділом такого змісту: «Процедура розслідування випадків смерті медичних працівників державних i комунальних закладів охорони здоров`я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) i третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2».

Відповідно до цих змін процедура розслідування випадків смерті саме медичних працівників державних i комунальних закладів охорони здоров`я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) i третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2 окремо передбачена пунктами 141-1- 141-14 Порядку № 337.

Вищезазначеними змінами спрощено процедуру проведення розслідувань гострого професійного захворювання на COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, а також внесено зміни до складу комісії з розслідування. Так, врегульовано процедуру розслідування випадків смерті медичних працівників державних i комунальних засобів охорони здоров`я, то надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) i третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з COVID-19, яка застосовується до таких випадків смертей, що виникли протягом дії карантину, та протягом трьох місяці з дати його завершення. Зокрема, визначено порядок створення та роботикомісії щодо розслідування таких випадків, термінів надання висновків тощо.

Відповідні зміни КМУ прийняв з метою врегулювання процедура розслідування випадків смерті медпрацівників, що надають допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, під час виконання професійних обов`язків, та забезпечення дотримання державних гарантій, передбачених статтею 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», якими визначено, то розслідування проводитися комісією закладу охорони здоров`я, де працював потерпілий медичний працівник, без залучення працівників територіального органу Держпраці та працівників робочого органу Фонду соціального страхування України.

Згідно зі статтею 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань i аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» нещасний випадок це обмежена в часі подія a6o раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

Згідно з пунктом 141-1 Порядку № 337 розслідування випадків смерті медичних працівників державних i комунальних закладів охорони здоров`я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) i третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з гострото респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2 під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб проводиться комісією з розслідування гострого професійного захворювання COVID-19, спричиненого коронавірусом SARS- CoV-2, що привело до смертельного наслідку, утвореною керівником закладу охорони здоров`я, у якому працював медичний працівник.

Водночас, пунктом 141-13 Порядку № 337 передбачено, що протягом трьох років з дати отримання акта за формою H-I члени сім`ї медичного працівника, що помер внаслідок інфікування, або уповноважені ними особи мають право звернутися до закладу охорони здоров`я щодо призначення повторного розслідування у зв`язку, із незгодою з причинами настання гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, та/бо з висновком комісії, які викладені в акті за формою Н-1.

За наявності документів, що можуть суттєво вплинути на висновки комісії, керівником закладу охорони здоров`я призначається повторне розслідування випадку гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку.

Повторне розслідування гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, проводиться комісією в іншому складі.

Висновки повторного розслідування випадку гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, можуть бути оскаржені лише у судовому порядку.

Таким чином, відмова відповідача, викладена у листі від 28.08.2023 №839/03-09, про те, що в нього відсутні повноваження для проведення повторного розслідування є незаконною, оскільки дане розслідування у відповідності до Порядку № 337 повинно проводитися саме комісією закладу охорони здоров`я, де працював медичний працівник ОСОБА_5 , тобто відповідачем.

На думку суду, після надходження заяви ОСОБА_1 про призначення повторного розслідування. керівник закладу охорони здоров`я повинен був винести наказ про призначення комісії з повторного розслідування гострого професійного захворювання на COVID-19, спричиненого коронавірусом SARS-CoV-2, що призвело до смертельного наслідку, чого зроблено не було, яке це прямо передбачено пунктом 141-13 Порядку № 337.

Натомість відповідачем формально, без будь-якого обґрунтування, відмовлено у призначені повторного розслідування з тих підстав,що у нього нібито відсутні повноваження для проведення такого розслідування, що не відповідає вимогам Порядку №337.

Така відмова відповідача за жодних обставин не може вважатися законною.

Щодо способу обраного позивачем захисту, то суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так i від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17; від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16; від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц; від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц; від 06 квітня 2021 року у справі№ 925/642/19).

Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача.

Суд констатує, що у даному випадку положеннями Порядку № 337 передбачений обов`язок відповідача створити комісію та призначити повторне розслідування випадку гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, саме у разі наявності документів, що можуть суттєво вплинути на висновки попередньої комісії. Тобто це відноситься до дискреційних повноважень керівництва відповідача, і такий обов`язок залежить від оцінки відповідачем документів, в аспекти чи можуть вони суттєво вплинути на висновки попередньої комісії. У даному випадку відмовляючи у призначенні повторного розслідування за заявою ОСОБА_1 , відповідач не давав оцінки поданих позивачем документів, а відмовив позивачу з формальних підстав. Відтак суд не вправі зобов`язувати відповідача призначити повторне розслідування гострого професійного захворювання COVID-19, позаяк це буде втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Разом з тим, з огляду на те, що заява ОСОБА_1 від 18.07.2023 року по суті відповідачем розглянута не була, а причини відмови відповідача у її розгляді не ґрунтуються на вимогах Порядку №337, то на думку суду за результатом розгляду даної справи слід зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.07.2023 щодо призначення повторного розслідування, з урахуванням вимог пунктів 141-1- 141-14 Порядку № 337.

Відтак позов підлягає лише частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за пред`явлення позову у розмірі 1073,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-4, 10, 12, 13, 76-89, 95, 141, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України, пунктами 141-1- 141-14 Порядку № 337, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Хустський центр первинної медико-санітарної допомоги» Хустської міської ради Закарпатської області про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Хустський центр первинної медико-санітарної допомоги» Хустської міської ради Закарпатської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.07.2023 щодо призначення повторного розслідування гострого професійного захворювання COVID-19, спричиненого коронавірусом SARS-CoV-2, що призвело до смертельного наслідку, який стався 30.06.2020 з ОСОБА_2 , з урахуванням вимог пунктів 141-1 - 141-14 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 337.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Хустський центр первинної медико-санітарної допомоги» Хустської міської ради Закарпатської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство «Хустський центр первинної медико-санітарної допомоги» Хустської міської ради Закарпатської області, місцезнаходження 90400, м.Хуст, вул. МасарикаТомаша, 13, ЄДРПОУ 39048956.

Повне судове рішення складено 28.03.2024.

Суддя Хустського

районного суду: Піцур Я.Я.