Ухвала

від 27.03.2024 по справі 469/510/24

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27.03.24 Справа № 469/510/24

2-з/469/2/24

У Х В А Л А

27 березня 2024 року смт. Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Тавлуя В. В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 27 березня 2024 року звернулась до Березанського районного суду Миколаївської області з вказаною заявою, у якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони вчиняти будь-які дії з земельними ділянками кадастровий номер 4820981200:18:000:0111 та 4820981200:15:000:0036, які належать ОСОБА_1 на праві власності, а саме користування спірною земельною ділянкою, в тому числі обробка, посівні роботи, тощо).

В обґрунтування заявлених вимог заявник зазначила, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належать земельні ділянки кадастровий номер 4820981200:18:000:0111 та 4820981200:15:000:0036, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, що додається до вказаної заяви.

24.05.2016 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНЬ АГРО ІНВЕСТ» було укладено додаткову угоду №000246до договору оренди землі від 29.11.2007 р.

Відповідно до умов додаткової угоди, ОСОБА_1 надала в оренду - строкове платне користування земельні ділянки, загальною площею 7,4556 га (7,4364 га та 0,0192 га). Кадастрові номера таких земельних ділянок: 4820981200:18:000:0111 та 4820981200:1:000:0036. Розділ ІІІ угоди регламентує строки дії договору, та вказано в п. 3.1, договір укладено терміном до 01.11.2023 року та чинний до моменту закінчення збирання врожаю.

Земельна ділянка була передана відповідачу вчасно, оскільки останній до моменту підписання вказаної угоди вже здійснював свою діяльність на підставі раніше підписаного договору. Проте, державну реєстрацію такого договору відповідач провів пізніше, та строк дії було визначено 31.12.2024 року. Про існування такого запису в реєстрі мені стало відомо в цьому році, після моїх неодноразових звернень до відповідача з вимогами про виплату заборгованості за договором оренди земельних ділянок, порушення умов договору в частині виконання п. 4.2 договору, а саме: здійснення оранки присадибної ділянки розміром до 0,25 га; надання 1 т. соломи.

Окрім того, відповідач порушував умови договору, а саме п. 4.4, відповідно до якого обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації на рік виплати /нарахування.

Всі ці умови договору порушуються систематично, звернення та вимоги ОСОБА_1 ігноруються.

Окрім того, відповідач без моєї згоди здійснив обмін земельних ділянок, а саме передав належну мені земельну ділянку ФГ «ЛАНА ГОЛД».

Відповідач не звертався до позивача з будь-якими зверненнями та не ініціював підписання додаткової угоди про продовження термінів дії договору, а просто вказує її на те, що строк дії договору не закінчився, а тому він має право користуватись земельною ділянкою.

Проте, відповідно до вимог чинного законодавства без такої угоди орендар не може продовжувати обробляти землю.

Посилаючись на наведені обставини та положення чинного законодавства України ОСОБА_1 , вважає, як вбачається зі змісту її заяви, вказаний договір оренди землі припиненим.

При цьому, заявник у заяві вказує, що предметом спору по даній справі є право власності (що включає володіння, розпорядження, користування) позивача на земельні ділянки, які були передані відповідачу за договором оренди, строк якого закінчився; забезпечення захисту прав власника земельної ділянки та права користування такою земельною ділянкою власником земельної ділянки.

Також зазначає, що є підстави вважати, що відповідач буде і в подальшому обробляти земельну ділянку та вчиняти іншу господарську діяльність, оскільки він має впевненість що договір оренди землі -чинний.

Такі дії порушать законні права власника земельної ділянки, та унеможливить в подальшому можливість розпоряджатись своїм майном на власний розсуд.

Незабезпечення таким чином позовних вимог призведе до засівання відповідачем земельної ділянки, що у разі задоволення позову призведе до необхідності відшкодування завданих збитків.

Посилаючись на наведені обставини ОСОБА_1 просить задовольнити заяву про забезпеченняпозову доподачі позовноїзаяви.

Ознайомившись з заявою ОСОБА_1 , суд дійшов наступних висновків.

За змістом ч.1 ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно правових висновків Верховного Суду, зокрема, висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 жовтня 2021 року у справі №668/13646/15 (провадження №61-4064св21) предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Однак, всупереч вказаної правової позиції Верховного Суду згідно якої предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, та в порушення вимог ч.1 ст.151 ЦПК України заявник у заяві вказує, що предметом спору по даній справі є право власності (що включає володіння, розпорядження, користування) позивача на земельні ділянки, які були передані відповідачу за договором оренди, строк якого закінчився; забезпечення захисту прав власника земельної ділянки та права користування такою земельною ділянкою власником земельної ділянки.

Таким чином, в порушення приписів п.3 ч.1 ст.151 ЦПК України заявник фактично не наводить у заяві предмета позову, оскільки зазначає право власності, а не матеріально-правову вимогу позивача до відповідача.

Крім того, в порушення вимог п.5ч.1ст.151ЦПК Українизгідно якоїзаява прозабезпечення позовуповинна містити ціну позову, про забезпечення якого просить заявник, ОСОБА_1 ціну позову у заяві не вказує, а зазначає, що позов не містить вимог майнового характеру, хоча таке твердження явно суперечить як змісту заявлених вимог, так і її твердженням в частині того, що предметом спору по даній справі є право власності.

Також, в порушення вимог п.6 ч.1 ст.151 ЦПК України, згідно якої заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, ОСОБА_1 будь-яких відомостей у цій частині вимог закону не наводить.

Крім того, у поданій до суду заяві ОСОБА_1 зазначає, що відповідач без її згоди здійснив обмін земельних ділянок, а саме, передав належну їй земельну ділянку ФГ «ЛАНА ГОЛД», з чого можливо дійти обґрунтованого висновку, що вказана особа може отримати статус учасника справи за позовом ОСОБА_1 (відповідача, третьої особи), оскільки у її володінні, як вбачається зі змісту заяви, перебуває майно, стосовно якого заявлено вимогу про накладення заборони щодо його користування, і стосовно якого є підстави вважати, що воно може бути предметом спору (об`єктом спірного правовідношення).

Однак, згідно положень ч.2 ст.151 ЦПК України якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

Однак, в порушення вказаної норми закону, у заяві ОСОБА_1 будь-які відомості щодо юридичної особи ФГ «ЛАНА ГОЛД» відсутні.

Крім того, необхідність зазначення таких даних щодо ФГ «ЛАНА ГОЛД» також випливає з приписів п.6 ч.1 ст.151 ЦПК України згідно якої заява про забезпечення позову повинна містити інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Вказані порушення вимогстатті 151 ЦПК України, недоліки та суперечності заяви ОСОБА_1 перешкоджають суду з дотримання балансу прав та інтересів усіх заінтересованих осіб об`єктивно та правильно розглянути подану ОСОБА_1 заяву про забезпечення позову до подачі позовної заяви.

Відповідно до положень ч.10 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимогстатті 151цього Кодексу, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно дочастини шостоїстатті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

За таких обставин, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви, підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.151, ч.10. ст.153, ст.ст.258-261 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви - повернути заявнику.

Ухвалу може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя: