Рішення

від 12.01.2024 по справі 477/2268/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/2268/23

Провадження №2/477/251/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2024 року Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Козаченка Р.В.,

із секретарем судових засідань Кислою І.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2023 року позивач звернулася до суду із позовом, в якому просив визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 .

На обґрунтування вимог вказував, що нотаріальному оформленні цієї спадщини, на яку він претендує як спадкоємець першої черги спадкування за законом, заважає відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на вказану нерухомість, оскільки мати, викупивши в 1992 році будинок у радгоспу ім. Коларова, не оформила до кінця його реєстрацію, тому відсутній належний правовстановлюючий документ.

Посилаючись не те, що є спадкоємцем першої черги спадкування за законом після смерті матері і прийняв спадщину, проте не взмозі її оформити в нотаріальному порядку через зазначену обставину, хоча наданими доказами підтверджується належне отримання у власність будинку, тому звернувся до суду з проханням визнати за ним в порядку спадкування право власності на будинок.

В судове засіданні сторони не з`явилися, про його час та місце були повідомлені належним чином. Позивач надав заяву з проханням розглядати справу без його участі і задовольнити позов.

Представник відповідача подав суду заяви про визнання позовних вимог, в якій також зазначив можливість розгляду справи без їх участі.

Суд, вважаючи можливим здійснити розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відповідно до положень ст. 200 ЦПК України без участі сторін, дослідивши матеріали та докази справи, в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка на час смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 .

Після її смерті відкрилася спадщина, в тому числі на нерухоме майно у виді житлового будинку з господарськими та побутовими спорудами, розташованого за цією ж адресою.

Згідно з ч.ч.1-4 ст. 1268, ч.1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори за місцем її відкриття або шляхом проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Цивільний кодекс України передбачає два види спадкування: за законом і за заповітом (ст. 1217 ЦК України).

Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті; у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу; право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Заповіту спадкодавиці ОСОБА_2 судом не встановлено, тому спадкування після її смерті повинно здійснюватися за законом.

Цивільний кодекс України вирізняє п`ять черг спадкування за законом, виписаних у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти померлого та той з подружжя, який його пережив.

Відповідно до довідки Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївської області від 15 травня 2023 року на день відкриття спадщини зі спадкодавицею ОСОБА_2 був зареєстрований син ОСОБА_1 .

Крім того, на запит суду приватним нотаріусом Миколаївського нотаріального округу Реуковою Н.А. надано спадкову справу, заведену після смерті ОСОБА_2 на підставі заяви ОСОБА_1 від 16 травня 2023 року про прийняття спадщини.

Інших спадкоємців які б прийняли спадщину судом не встановлено.

Таким чином позивач є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, який прийняв спадщину після смерті матері.

Однак він отримав письмову постанову приватного нотаріуса Реукової Н.А. від 14 серпня 2023 року про неможливість нотаріального оформлення спадщини за законом через відсутність належних правовстановлюючих документів.

За пунктами 4.1, 4.15, 4.18, 4.20 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус перевіряє наявність спадкоємців, які прийняли спадщину, факт прийняття спадщини а також наявність правовстановлюючих документів, у разі їх відсутності, роз`яснює про вирішення такого питання в судовому порядку. Що і стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Так, вказаний житловий будинок був надбаний у власність ОСОБА_2 шляхом викупу у радгоспу ім. Колалорова, на підтвердження чого їй було видано довідку від 19 листопада 1997 року. Крім того, відповідно до квитанції про прибуткового ордеру №681 вона сплатила радгоспу вартість цього будинку.

Також, згідно рішення Коларівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області № 1098 від 27 листопада 1997 року вирішено було оформити право власності на будинок в АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 224 ЦК України 1963 року який діяв на час купівлі будинку в радгоспі, за договором купівлі-продажу житлового будинку продавець зобов`язаний передати майно у власність покупця, а останній зобов`язаний прийняти майно та сплатити за нього обумовлену грошову суму.

Право власності на майно, придбане за таким договором настає відповідно до ст. 128 того ж кодексу з часу передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи із цих норм закону та положень ст. 47 ЦК Української РСР 1963 року суд вбачає, що ОСОБА_2 набула права власності на будинок за договором купівлі-продажу. Який має всі ознаки дісного.

Слід відмітити, що постановою Верховної Ради України № 1377-VIII від 19 травня 2016 року «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» Жовтневий район Миколаївської області був перейменований на Вітовський, а відповідно до постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року №807-ІХ у Миколаївській області було утворено Миколаївський район (з адміністративним центром у місті Миколаїв) до складу якого увійшла також Мішково-Погорілівська територіальна громада (до якої входило і с. Капустина Жовтневого району Миколаївської області), а також ліквідовано у Миколаївській області старі районні територіальні утворення, зокрема й Вітовський район.

Положення ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України вказують, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З матеріалів справи вбачається, що у позивача відсутня можливість отримати належним чином оформлений правовстановлюючий документ у позасудовому порядку через зміни в законодавстві, а також через ліквідацію попереднього власника радгоспу ім. Коларова.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В результаті, дослідженими під час розгляду справи доказами підтверджено, що будинок належав законно ОСОБА_2 і після її смерті він в порядку спадкування повинен відійти спадкоємцям, які прийняли спадщину, тобто позивачу як єдиному спадкоємцю за законом першої черги спадкування, який прийняв спадщину.

Враховуючи, що іншим способом, окрім судового порядку, він не може захистити своє спадкове майнове право, тому відповідно до ст. 16 ЦК України воно підлягає захисту шляхом визнання за ним право власності на нерухомість в порядку спадкування за законом.

За викладеного, керуючись ст.ст. 200, 258, 259, 263-265 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Р.В. Козаченко