Рішення

від 28.03.2024 по справі 683/4237/23

СТАРОСИНЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

Справа № 683/4237/23

Провадження № 2/684/32/2024

28 березня 2024 року селище Стара Синява

Старосинявський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Волошина Р.Р.,

за участі секретаря судового засідання Басок Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у селищі Стара Синява Хмельницького району Хмельницької області в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У грудні 2023 року позивач звернувся до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 ,посилаючись на те, що 22.02.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем було укладено договір № 2972992 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Договір укладено в електронному форматі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». За вказаним договором відповідач отримав позику у розмірі 8000 гривень строком на 360 днів шляхом переказу на його банківську картку № НОМЕР_1 з призначенням платежу - поповнення карти та зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01% від суми кредиту за кожен день користування - знижена процентна ставка та 1,99% від залишку суми кредиту за кожен день - стандартна процентна ставка (відповідні ставки зазначені в п. 1.4.2. та 1.4.1. Договору).

Відповідно до умов договору були нараховані відсотки за користування кредитом, які розраховуються за формулою: сума боргу х ставку відсотків х кількість днів = сума відсотків до сплати. За строк дії договору нараховані відсотки, які відповідачем не були погашені.

Крім того у відповідності до п. 3.1. Договору нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт.

Станом на 10.10.2023 відповідач борг та нараховані відсотки не погасила, наявне прострочення за договором споживчого кредитування № 2972992 від 22.02.2022.

В подальшому 26.07.2023 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передала право вимоги за договором № 2972992 від 22.02.2022 товариству з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» (Позивачу) у порядку передачі прав вимоги за існуючим на дату передачі Договором факторингу № 27072023 від 26.07.2023. Відповідно до діючого договору право вимоги, на якому ґрунтується цей позов, передане Позивачу згідно витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 10.10.2023.

У зв`язку з вищевикладеним позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 65312 гривень, а також судові витрати.

21.12.2023 ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області справу направлено за підсудністю до Старосинявського районного суду Хмельницької області.

Ухвалою Старосинявського районного суду Хмельницької області від 08.01.2024 було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 08.01.2024 вирішено питання про витребування доказів

Ухвалою суду від 22.01.2024 вирішено питання про участь представника позивача у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 15.02.2024 вирішено питання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 20.03.2024 вирішено питання про участь представника позивача у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти розгляду справи в порядку заочного провадження.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з?явилася,про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, про причини неявки суду не повідомила, відзиву заяв та клопотань не подавала.

Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, а також беручи до уваги згоду представника позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі тих доказів, які є в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст.247ЦПКУкраїни фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити з наступних підстав.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

22.02.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Відповідачем було укладено договір № 2972992 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Договір укладено в електронному форматі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». За вказаним договором відповідач отримав позику у розмірі 8000 гривень строком на 360 днів, шляхом переказу на його банківську картку № НОМЕР_1 з призначенням платежу - поповнення карти та зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01% від суми кредиту за кожен день користування - знижена процентна ставка та 1,99% від залишку суми кредиту за кожен день - стандартна процентна ставка (відповідні ставки зазначені в п. 1.4.2. та 1.4.1. Договору).

Відповідно доумов договору були нарахован відсотки за користування кредитом, які розраховуються за формулою: сума боргу х ставку відсотків х кількість днів = сума відсотків до сплати. За строк дії договору нараховані відсотки, які відповідачем не були погашені.

Крім того у відповідності до п. 3.1. Договору нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт.

На підтвердження своїх позовних вимог ТОВ «УМ Факторинг`до кредитного договору додав Паспорт споживчого кредиту від 22.02.2022.

Перерахування кредиту, відповідно до умов Договору № 2161227, здійснювалося поповненням банківської картки № НОМЕР_1 компанією ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» (ЄДРПОУ37973023), яка має відповідний дозвіл та на підставі договору № ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019 з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА».

Відповідно до листів від 18.08.2023, від 27.02.2024 та від 05.03.2024, відповідачу було перераховано 8000 гривень, номер транзакції в системі iPay - 139735871, номер картки 5375411406482526.

26.07.2023 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передала право вимоги за договором 2972992 від 22.02.2022 товариству з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» у порядку передачі прав вимоги за існуючим на дату передачі Договором факторингу № 27072023 від 26.07.2023. Відповідно до діючого договору право вимоги, на якому ґрунтується позов, передане позивачу згідно витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 26.07.2023.

Станом на 10.10.2023 року відповідач борг та нараховані відсотки не погасила, наявне прострочення за договором споживчого кредитування № 2972992 від 22.02.2022.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно із статтею 638 цього Кодексу, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно із ст. ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 345/3085/19.

Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Положеннями частини першої статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною другою статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Судом встановлено факт невиконання належним чином зобов`язань по поверненню кредитних коштів відповідачкою.

Позивачем надано суду письмову форму укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» договору №2972992 від 22.02.2022.

У пункті 11 Реквізити та підписи сторін вищезазначеного договору зазначено електронний підпис фізичної особи, а саме комбінація цифр і букв, згідно з положеннями ЗУ «Про електронну комерцію».

Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано. Також, відповідачем не спростований розрахунок заборгованості, наданий до суду позивачем.

Враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин першої-третьої статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість за кредитним договором від 22.02.2022 станом на 10.10.2023 у розмірі 65312 гривень.

В позовній заяві позивач ТОВ «УМ Факторинг» просив стягнути на його користь понесені судові витрати.

Витрати позивача на правову допомогу в розмірі 4000 гривень підтверджуються: договором про надання правової допомоги від № 18/09/ Юр від 25.09.2023 року, актом приймання-передачі наданих послуг №107 до договору про надання правової допомоги від №18/09/Юр від 25.09.2023 року, платіжною інструкцією №432 від 05.10.2023 року про сплату 4000 гривень за правову допомогу.

На підставі ст.ст.137, 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений останнім при подачі позовної заяви судовий збір у розмірі 2684 гривні та витрати на правову допомогу у розмірі 4000 гривень.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-282, 289 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 546, 549, ч. 1 ст. 611, ст. 627, ст. 638, ч. 1 ст. 1048 ЦК України, суд,

ухвалив:

Задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованосі за кредитним довором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства зобмеженою відповідальністю«УМ Факторинг» (код ЄДРПОУ 40274286, 04060, м.Київ, вул.Ризька, буд.73-Г, офіс 7/1), заборгованість за кредитним договором №2972992 від 22.02.2022 у розмірі 65312 (шістдесят п`ять тисяч триста дванадцять) гривень, а також 6684 (шість тисяч шістсот вісімдесят чотири) гривні в рахунок відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору та витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів до Хмельницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг», ЄДРПОУ40274286, юридична адреса: 04060, м.Київ, вул.Ризька, буд.73-Г, офіс 7/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне заочне судове рішення складено 28 березня 2024 року.

Суддя Роман ВОЛОШИН