Постанова

від 27.03.2024 по справі 120/15464/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/15464/23

Головуючий у 1-й інстанції: Мультян Марина Бондівна

Суддя-доповідач: Курко О. П.

27 березня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Боровицького О. А. Шидловського В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

РішеннямВінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 11.08.2017 по 28.02.2018 включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січня 2008 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 11.08.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січня 2008 року.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 по 10.08.2020.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 10.08.2020, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням виплачених сум.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив змінити рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з 11.08.2017 по 10.08.2020 позивач проходила службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.07.2020 року № 174 позивача виключено із списків особового складу частини.

На день виключення зі списків особового складу відповідачем не було проведено виплати індексації грошового забезпечення за період з 11.08.2017 по 28.02.2018.

Крім того, при виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 10.08.2020, відповідачем не враховано вимоги абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Наведені вище обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації відповідно до Порядку № 1078, оскільки в період з 11.08.2017 по 28.02.2018 вбачалась незмінність посадових окладів військовослужбовців. Також суд дійшов висновку, що відповідача слід зобов`язати нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 10.08.2020 відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 «індексації-різниці» грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу у розмірі 4463,05 грн. в місяць за період з 01.03.2018 року по 10.08.2020 року та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 «індексацію-різницю» грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу у розмірі 4463,05 грн. в місяць за період з 01.03.2018 року по 10.08.2020 року, судова колегія зазначає наступне.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначає Порядок № 1078.

З 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.

Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи "поточної" та "індексації-різниці". Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.

Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078).

Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку № 1078).

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини щодо нарахування й виплати поточної індексації з 1 березня 2018 року не є спірними.

Щодо "фіксованої" суми індексації, то слід зазначити, що Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" і Порядок № 1078 такого поняття не містять.

Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Проте, постановою Уряду №1013 від 9.12.2015 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01.12.2015 у цьому Додатку, як і в цілому Порядку № 1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме:

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не нараховував і не виплачував позивачу індексацію-різницю за період з 01.03.2018 до 10.08.2020.

З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Отже, для правильного вирішення справи з урахуванням заявлених позивачем вимог, необхідно з`ясувати, чи має позивач право на отримання щомісячної індексації-різниці за період з 01.03.2018 до 10.08.2020.

Так, Верховний Суд у згаданих вище постановах дійшов висновку, що для правильного застосування абзаці, 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 необхідно встановити:

- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);

- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);

- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як вже було зазначено судом, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Згідно з п. 1.9 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260 (чинної станом на лютий березень 2018 року), грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.

Відповідно до довідки про грошове забезпечення позивача в лютому 2018 року складалось з наступних складових:

1) посадовий оклад 565 грн;

2) оклад за військовим званням 35 грн;

3) надбавка за виконання особливо-важливих завдань під час проходження військової служи 300 грн;

4) надбавка за особливості проходження служби - 0 грн;

5) премія 6780 грн, що в загальному становить 7680 грн.

В березні 2018 року грошове забезпечення складалось із наступних складових:

1) посадовий оклад 2640 грн;

2) оклад за військовим званням 600 грн;

3) надбавка за особливості проходження служби - 648 грн;

5) премія 3792,10 грн, що в загальному становить 7680,10 грн.

Додатково суд враховує, що при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає саме Закон № 2011-ХІІ, відповідно до якого щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовця, яке не має разового характер, що відповідає правовій позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17, постанові Верховного Суду в постанові по справі №520/8887/2020 від 26.01.2022.

Отже, грошовий дохід позивача у березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року збільшився на 0,10 грн.

Як зазначалося судом вище, для правильного вирішення цієї справи слід також визначити суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року, яка з урахуванням абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 вираховується шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділеного на 100 відсотків.

Величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в березні 2018 року розрахована наступним шляхом:

лютий 2008 року 102,7% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно з даними Держстату) = 1,027; березень 2008 року103,8% = 1,038; квітень 2008 року103,1% = 1,031; травень 2008 року 101,3% = 1,013; вересень 2008 року 101,3% = 1,013; жовтень 2008 року 101,7% = 1,017; листопад 2008 року 101,5% = 1,015; грудень 2008 року 102,1% = 1,021; січень 2009 року 102,9% = 1,029; лютий 2009 року 101,5% = 1,015; березень 2009 року 101,4% = 1,014; травень 2009 року 101,4% = 1,014; червень 2009 року 101,1% = 1,011; жовтень 2009 року 101,4% = 1,014; листопад 2009 року 101,1% = 1,011; січень 2010 року 102,7% = 1,027; лютий 2010 року 101,9% = 1,019; вересень 2010 року 103,5% = 1,035; грудень 2010 року 101,6% = 1,016; березень 2011 року 103,3% = 1,033; квітень 2011 року 101,3% = 1,013; червень 2011 року 101,2% = 1,012; березень 2014 року 101,98% = 1,020; квітень 2014 року 103,3% = 1,033; травень 2014 року 103,8 = 1,038; липень 2014 року 101,4% = 1,014; вересень 2014 року 103,72% = 1,037; жовтень 2014 року 102,4% = 1,024; листопад 2014 року 101,9% = 1,019; грудень 2014 року103,0% = 1,030; січень 2015 року 103,1% = 1,031; лютий 2015 року 105,3 = 1,053; березень 2015 року 110,8% = 1,108; квітень 2015 року 114% = 1,140; травень 2015 року 102,2% = 1,022; листопад 2015 року 101,55% = 1,016; квітень 2016 року 105,79% = 1,058; жовтень 2016 року 104,0% = 1,040; січень 2017 року 103,85% = 1,038; квітень 2017 року 103,74% = 1,037; липень 2017 року 103,13% =1,031; жовтень 2017 року 103,12% = 1,031; січень 2018 року 103,44% = 1,034.

Величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення розрахована наростаючим підсумком за період з лютого 2008 по січень 2018, а саме: 1,027 х 1,038 х 1,031 х 1,013 х 1,013 х 1,017 х 1,015 х 1,021 х 1,029 х 1,015 х 1,014 х 1,014 х 1,011 х 1,014 х 1,011 х 1,027 х 1,019 х 1,035 х 1,016 х 1,033 х 1,013 х 1,012 х 1,020 х 1,033 х 1,038 х 1,014 х 1,037 х 1,024 х 1,019 х 1,030 х 1,031 х 1,053 х 1,108 х 1,140 х 1,022 х 1,016 х 1,058 х 1,040 х 1,038 х 1,037 х 1,031 х 1,031 х 1,034 = 3,533 (353,3%).

Відтак величина приросту індексу споживчих цін становить 353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) 100% = 253,3%.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб у березні 2018 року складав 1762,00 грн.

Отже, сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року становить 4463,15 грн (1762,00 грн х 253,30% /100 = 4463,15 грн.).

Враховуючи те, що розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, то індексація-різниця (фіксована індексація) складає 4463,05 гривень (4463,15 - 0,10).

З огляду на викладене, враховуючи зміст та обґрунтування заявлених позивачем вимог, що стосуються періоду з 01.03.2018 по 10.08.2020, судом першої інстанції правильно зазначено, що відповідач не виконав вимоги абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 та починаючи з 01.03.2018 по 10.08.2020 не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення в фіксованому розмірі.

Водночас, суд першої інстанції, зобов`язуючи нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 10.08.2020 відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 не звернув увагу на те, що позивач в позовній заяві просив суд зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 «індексацію-різницю» грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу у розмірі 4463,05 грн. в місяць за період з 01.03.2018 року по 10.08.2020 року.

Надаючи оцінку такому способу захисту прав ОСОБА_1 , колегія суддів звертає увагу на наступне.

Так, Верховний Суд у цій категорії спорів, зауважував, що такий спонукаючий спосіб захисту, враховуючи характер спірних правовідносин, є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову (постанови від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21, від 06 липня 2023 року у справі № 560/6684/22, від 15 серпня 2023 року у справі № 400/3784/22).

У цих постановах Верховний Суд підкреслював, що для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно перевірити обґрунтованість нарахованих ним сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що застосований судами спосіб захисту не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини та не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, оскільки суди попередніх інстанцій в ухвалених рішеннях не розрахували та не визначили конкретних сум індексації грошового забезпечення які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити позивачу, не перевірили розраховану позивачем суму індексації.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 «індексації-різниці» грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу у розмірі 4463,05 грн. в місяць за період з 01.03.2018 року по 10.08.2020 року та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 «індексацію-різницю» грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу у розмірі 4463,05 грн. в місяць за період з 01.03.2018 року по 10.08.2020 року.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині його оскарження з прийняттям нової постанови, а не як помилково просить позивач змінити рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року скасувати в частині визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 по 10.08.2020 та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 10.08.2020, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням виплачених сум.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 «індексації-різниці» грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу у розмірі 4463,05 грн. в місяць за період з 01.03.2018 року по 10.08.2020 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 «індексацію-різницю» грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу у розмірі 4463,05 грн. в місяць за період з 01.03.2018 року по 10.08.2020 року

В решті - рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Курко О. П. Судді Боровицький О. А. Шидловський В.Б.