Постанова

від 27.03.2024 по справі 120/16787/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/16787/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Альчук М.П.

Суддя-доповідач - Курко О. П.

27 березня 2024 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправно та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправно та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у період з 13.05.2022 року по 13.06.2022 року, з 14.07.2022 року по 06.08.2022 року, з 10.10.2022 року по 28.10.2022 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплати ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у період з 13.05.2022 року по 13.06.2022 року, з 14.07.2022 року по 06.08.2022 року, з 10.10.2022 року по 28.10.2022 року, виходячи з її розміру 100000 грн на місяць.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Відповідно до наказу командира військової частини № 58мтд від 06.03.2022 року сержанта ОСОБА_1 в складі роти тактичної групи 06.03.2022 року вибув у службове відрядження до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою виконання бойових завдань з оборони міста Києва.

12.03.2022 року під час виконання службово-бойових завдань позивачем в результаті вибуху ворожого артилерійського снаряду отримав акубаротравму, що підтверджується Актом розслідування нещасного видку від 06.10.2022 року форми Н-5 та Актом про нещасний випадок від 06.10.2022 року форми Н-1.

Надалі позивач перебув на стаціонарному лікуванні у період з 13.05.2022 року-13.06.2022 року в госпіталі ДУ "ТМО МВС України по м. Києву", з 14.07.2022 року-06.08.2022 року в UAB Palangos linas (м. Паланга, Литовська Республіка) ЗАТ "Палангос лінас", з 10.10.2022 року-28.10.2022 року в госпіталі ДУ "ТМО МВС України по м. Києву".

Отримана позивачем травма відповідно до свідоцтва про хворобу № 12/а/зв від 08.01.2023 року, виданого ВЛК ДУ "ТМО МВС України по місту Києву" визнана такою, що пов`язана із захистом Батьківщини.

11.07.2023 року позивач направив до відповідача лист із проханням виплатити належну йому грошову допомогу за періоди стаціонарного лікування у зв`язку з пораненням відповідно до вимог постанови КМУ від 28.02.2022 року № 168.

За результатами розгляду вказаного листа, відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для виплати винагороди, оскільки позивач мав перерви у стаціонарному лікуванні.

Не погоджуючись з вказаним, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі із розрахунку 100000 грн на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі - Закон України №2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Пунктами 2 - 4 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 року затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).

Відповідно до пункту 17 Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64 в Україні введено воєнний стан, який діє, зокрема, на час розгляду справи.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята Постанова "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану №168" (далі - Постанова № 168).

Пунктом 1 постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 5 постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022 року.

01.04.2022 року до постанови № 168 постановою Кабінету Міністрів України № 400 внесено зміни, згідно з якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Отже до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100000 грн виплачується військовослужбовцям, зокрема, тим, які у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

При цьому, суд зауважує, що для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану, постанова № 168 не містить такої обов`язкової умови як безперервне перебування особи на стаціонарному лікуванні.

Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.

Суд наголошує, що підставою для відмови у виплаті доплати, передбаченої постановою КМУ № 168 стало виключно те, що стаціонарне лікування позивача не було безперервним, що б відповідало підставам для виплати, передбаченими в наказі командувача Національної гвардії України № 89 від 29.03.2022 року "Про окремі питання виплат військовослужбовцям Національної", яким затверджено "Інструкцію з виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України".

Разом з тим, суд не погоджується з такими доводами та наголошує на тому, що, в контексті спірних правовідносин, постанова КМУ № 168 передбачає дві виключні підстави для проведення нарахування і виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 такої Постанови, у розмірі 100000 грн, а саме: пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини та факт перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого.

Відповідно до матеріалів справи, позивач під час виконання службово-бойового завдання в районі населеного пункту Гути-Межигірська Вишгородського районі Київської області, внаслідок масивного обстрілу позицій сил захисту ворожою артилерією, стрілецькою зброєю, озброєнням танків та БМГ, що призвело до вибуху ворожого артилерійського снаряду, отримав акубаротравму з тимчасовою втратою свідомості.

За результатами розслідування військовою частиною НОМЕР_1 було проведено розслідування нещасного випадку (у тому числі порання) складено акт розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 06.10.2022 року та акт форми н-2 №49/22 про нещасний випадок (у тому числі поранення) від 06.10.2022 року. Відповідно до висновків у вищезазначених актах нещасний випадок (у тому числі поранення) з позивачем сталося в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

Відповідно до виписки із медичної картки хворого № 1436 позивач у період з 13.05.2022 року по 13.06.2022 року перебував на стаціонарному лікування в госпіталі (з поліклінікою) ДМ "ТМО МВС України по м. Києву" із встановленим діагнозом - хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість, прогресуючий перебіг внаслідок акубаротравми, церебраслістийни синдром.

Надалі, 14.07.2022 року - 06.08.2022 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні UAB Palangos linas (м. Паланга, Литовська Республіка), що підтверджується епікризом із історії хвороби № 53645. Відповідно до вказаного анамнезу позивачу встановлено, зокрема наступний діагноз - хронічна нейросенсорна приглухуватість, прогресуючий перебіг після акустичної баротравми.

Окрім того, у період з 10.10.2022 року по 28.10.2022 року позивач проходив стаціонарне лікування в ДМ "ТМО МВС України по м. Києву". Відповідно до виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 3157, зазначено повний діагноз позивача, де, зокрема вказано на наслідки перенесеної акубаротравми, хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість внаслідок акубаротравми (12.03.2022 року), прогресуючий перебіг, депресивний синдром.

За розпорядженням командира військової частини НОМЕР_1 було здійснено медичний огляд позивача, відповідно до якого ВЛК ДУ "ТМО МВС України по місту Києву", з урахуванням медичної документації та актами нещасного випадку, встановило, що наслідки МВТ, акубаротравми (12.03.2022 року) у вигляду хронічної двобічної сенсоневральної приглухуватості, центральної дисфункції третього ступеня, депресивний синдром (травма, захворювання) - "Так, пов`язані з захистом Батьківщини".

Пунктом 21.7 Положення № 402 передбачено, що постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного у довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок, у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва).

Суд підкреслює те, що пов`язаність поранення позивача із захистом Батьківщини та проходження стаціонарного лікування внаслідок отримання такої травми перебуває поза розумним сумнівом. Окрім того, вказане не заперечуються відповідачем, про що свідчить підстава відмови у виплаті додаткової винагороди.

Відтак, позивач має право на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі із розрахунку 100000 грн на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні.

Отже, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Курко О. П. Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.