Постанова

від 26.03.2024 по справі 140/25344/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/25344/23 пров. № А/857/25978/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Гінди О.М., Кузьмича С.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року у справі №140/25344/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «ПРОМ-ЮА ГРУП» до Волинської митниці про визнання протиправними дій, скасування рішення (головуючий суддя першої інстанції Ксензюк А.Я., час ухвалення за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення м. Луцьк, дата складання повного тексту 29.11.2023),-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРОМ-ЮА ГРУП» (далі - ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРОМ-ЮА ГРУП», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 15.08.2023 №UA205140/2023/000558/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.08.2023 №UA205140/2023/006069.

Позовні вимоги мотивовані тим, що всі недоліки, які вказані митним органом в оскаржуваному рішенні, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності є виключно припущеннями останнього та не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України. Стверджує, що позивачем було подано усі документи, що підтверджують правомірність декларування товару за основним (першим) методом, та які чітко ідентифікують придбаний товар, містять об`єктивні та достовірні дані, не містять дефектів та підтверджують числові значення, зазначені в МД, у зв`язку із чим відповідач безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість та витребував додаткові документи у декларанта, а у подальшому, прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів. Також зазначає, що у оскаржуваному рішенні відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Окрім того, відповідачем не вказано обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею у спірному рішенні, а лише міститься посилання на те, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять розбіжності.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 15.08.2023 №UA205140/2023/000558/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.08.2023 №UA205140/2023/006069. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРОМ-ЮА ГРУП» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати в загальному розмірі 26075 гривень 51 копійка.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також неповно з`ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Апелянт зазначає, що у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 30.05.2012 року №651, ст. 257 Митного кодексу України для митного оформлення товарів декларантом в інтересах ТзОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРОМ-ЮА ГРУП» подано: МД №23UA205140064160U6 від 11.08.2023 року на товар: «Конвеєрні стрічки гумові, армовані лише текстильними матеріалами, завширшки не більш як 1200мм., бувші у використанні: Стрічка гумова вживана являє собою багатошарову армовану стрічку (3 шари-гума/тканина/гума).Шириною від 650мм., до 1200мм.,товщиною від 10мм., до 18мм.- 22000 кг./1000 м.2/24 рул. За зовнішніми ознаками, стрічка гумова вживана являє собою бувшу у використанні транспортну стрічку. Яка має дефекти експлуатаційного характеру (сліди зносу, механічні пошкодження, потертості та подряпини), що унеможливлюють її використання в подальшому за прямим призначенням. Торговельна марка: Wolbrom. Виробник: FTT Wolbrom, PL.».

Разом із вищевказаною декларацією декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару подано документи, визначені ст.335 МК України, згідно Класифікатору документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій та які зазначено у графі 44 поданої митної декларації.

Саме під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

- числове значення, зазначене в декларації країни відправлення 23PL331020E0788756 від 08.08.2023 -45382 не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі № VAT 339/08/2023 від 08.08.2023 - 9900 євро,

- експерт ОСОБА_1 провів товарознавче дослідження товару, за результатами якого складено висновок №1/2023 від 11.08.2023. Експертом використані при дослідженні нормативні акти, методика, довідкова література та товаросупровідні документи надані ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ "ПРОМЮА ГРУП». Експерт зазначає, що товар бувший у використанні, має дефекти експлуатаційного характеру, що унеможливлює його використання в подальшому за прямим призначенням. У висновку не зазначено, що експертом проводився огляд товару. Також, відсутнє числове значення відсотку зносу стрічки,

- в рахунку-фактурі №VAT 339/08/2023 від 08.08.2023 вказано «стрічка конвеєрна (CONVEYOR TAPE)», про те, що товар бувший у використанні, інформація відсутня.

Зазначає, що вищевказані розбіжності виявлено саме в документах, які у відповідності до ч.2 ст.53 МК України подаються для підтвердження митної вартості товарів та які відповідно до ч.6 ст.53 МК України надано безпосередньо самим декларантом для підтвердження відомостей про заявлену митну вартість.

Таким чином, виявлені розбіжності слугували беззаперечною підставою для сумніву митниці щодо достовірності заявлених відомостей про митну вартість заявленого товару, та як наслідок, підставою для витребування додаткових документів у відповідності до ч.3 ст.53 МК України, а саме: 1) договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 6) банківські (платіжні) документи, якщо рахунок сплачено.

Декларант надав додаткові документи: лист ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРОМ-ЮА ГРУП» від 15.08.2023 №15/08/23/1 щодо поданих документів.

Додатком до зазначеного листа надані в електронному вигляді митні декларації (6МД), однак не пояснено, яким чином дані документи стосуються отримувача.

Висновок експерта №1/2023 від 15.08.2023 ОСОБА_1 не відповідає висновку складеному цим же експертом №1/2023 від 11.08.2023. В даних документах не доведено відсоток фізичного зносу товару.

Додатково наданий інвойс № VAT 339/08/2023 від 08.08.2023 вже поданий до митного оформлення.

Декларант не надав усіх додаткових документів, які б підтвердили митну вартість, про що повідомлено листом №15/08/23/2 від 15.08.2023.

Таким чином, за наведених вище умов, митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України по МД №23UA205140064160U6 від 11.08.2023 року, не може бути визнана, адже подані для підтвердження митної вартості документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, не спростовані розбіжності, виявлені митним органом.

Апелянт вказує на те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару на момент здійснення митного контролю та митного оформлення покладається на декларанта. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів, що подані декларантом документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи недостатньо відомостей до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи, які б спростовували розбіжності.

Також апелянт вказує, що у рішенні судом вказано, що «...у висновку експерта від 11.08.2023 №1/2023, який був наданий разом із МД від 11.08.2023 №23UA205140064160U6 (а.с.55-62), так і у висновку експерта від 15.08.2023 №1/2023 (а.с.66-73), який був наданий у відповідь на електронне повідомлення митниці, зазначено про те, що вартість товарів - стрічка гумова вживана в кількості 22000 кг. (1000 м 2), що переміщуються через митний кордон України на адресу ТзОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРОМ-ЮА ГРУП» згідно контракту № 07/08/23 від 07.08.2023 та інвойсу №VAT339/08/2023 від 08.08.2023, на момент перетину митного кордону України, без нарахування митних платежів та зборів та без врахування транспортних витрат, станом на момент проведення дослідження, відповідає вартості, зазначеній у інвойсі №VAT339/08/2023 від 08.08.2023 і складає відповідно 9900,00 Євро...».

Вважає даний висновок суду хибним, адже не можливо пов`язати висновки експерта від 11.08.2023 №1/2023, від 15.08.2023 №1/2023, які не відповідають вартості товару зазначеній у інвойсі №VAT339/08/2023 від 08.08.2023 і складають 9900,00 Євро.

Експертом вартість товару визначено на підставі загальноприйнятих тенденціях ринку, а саме: у висновку від 11.08.2023 №1/2023 вартість товару за 1м 2 стрічки становить - 8,69 EUR (8690,00/1000 м 2), а у висновку від 15.08.2023 №1/2023 вартість товару за 1м 2 стрічки становить - 8,74 EUR (8740,00/1000 м 2). При цьому вказана вартість не відповідає зазначеній вартості у інвойсі №VAT339/08/2023 від 08.08.2023 - 9,90 EUR (9900,00/1000 м 2).

Експертом на момент проведення дослідження використовувалися ті ж самі товаросупровідні документи та додаткові джерела, але вартість кожен раз змінювалася. Тобто фактично ні один з висновків не підтверджує заявлену до митного оформлення митну вартість на рівні - 9900,00 EUR, а тому не можливо прив`язати такі документи до таких, що підтверджують заявлену до митного оформлення митну вартість у розмірі зазначену у інвойсі №VAT339/08/2023 від 08.08.2023 - 9900,00 EUR.

Крім цього зазначає, що у прийнятих рішеннях чітко вказано про використання раніше визнаних (визначених) митних вартостей шляхом зазначення номера та дати митних декларацій: товар на рівні - 4,91 дол.США/кг за МД № UA206050/2023/008406 від 01.08.2023.

Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції, що підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару стало виявлення у поданих до митного оформлення документах розбіжностей, які стали підставою для витребування додаткових документів, що б дали можливість митному органу належним чином перевірити розрахунок усіх числових складових митної вартості товару та усунули сумніви щодо недостовірності заявлених відомостей про митну вартість товару, та які надані на вимогу митного органу - не були. При цьому, митницею було враховано спрацювання профілів ризику АСАУР і наявність у митного органу цінової інформації щодо вищого рівня митної вартості на такий же товар.

З огляду на наведене вище, вважає, що рішення про коригування митної вартості від 15.08.2023 №UA205140/2023/000558/2 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.

З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРОМ-ЮА ГРУП» (покупець) та Gumix Aneta Pitkowska (Республіка Польща) (продавець) було укладено контракт від 07.08.2023 №07/08/23, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця (гумових виробів, підшипники, стрічку конвеєрну, ланцюги, запчастини, інші компоненти та продуктивні матеріали, промислове обладнання тощо) згідно рахунку-фактури (інвойс), яка є невід`ємною частиною цього контракту, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах визначених цим контрактом (а.с.22-25, переклад 26-31).

На виконання умов вказаного контракту та відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 08.08.2023 №VAT339/08/2023 компанія Gumix Aneta Pitkowska (Республіка Польща) поставила позивачу товар конвеєрна стрічка вартістю 9900 Євро (43836,21 злотих) (а.с.43, переклад а.с.44-45).

11.08.2023 з метою здійснення митного оформлення товару: «Конвеєрні стрічки гумові, армовані лише текстильними матеріалами, завширшки не більш як 1200мм., бувші у використанні: Стрічка гумова вживана являє собою багатошарову армовану стрічку (3 шари-гума/тканина/гума). Шириною від 650 мм., до 1200 мм., товщиною від 10 мм., до 18мм.- 22000 кг./1000 м.2/24 рул. За зовнішніми ознаками, стрічка гумова вживана являє собою бувшу у використанні транспортну стрічку. Яка має дефекти експлуатаційного характеру (сліди зносу, механічні пошкодження, потертості та подряпини), що унеможливлюють її використання в подальшому за прямим призначенням. Торговельна марка: Wolbrom. Виробник: FTT Wolbrom, PL.», що постачався згідно з вищевказаним договором, декларантом позивача подано до Волинської митниці МД №23UA205140064160U6, за якою митна вартість товару визначена за (першим) основним методом (а.с.14-15).

На підтвердження обґрунтованості заявленої у МД №23UA205140064160U6 від 11.08.2023 митної вартості товарів та обраного методу її визначення разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №VAT 339/08/2023 від 08.08.2023, автотранспортна накладна №339/08/2023 від 08.08.2023, декларація про походження товару б/н від 08.08.2023, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №271 від 11.08.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №10/08/23.01 від 10.08.2023, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №1/2023 від 11.08.2023, контракт від 07.08.2023 №07/08/23, договір про надання послуг митного брокера №01/23 від 02.01.2023, договір (контракт) про перевезення №0808-01 від 08.08.2023, копія митної декларації країни відправлення 23PL331020E0788756 від 08.08.2023 (а.с. 22-65, 123 зворот.-127).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, в електронному повідомленні декларанту митницею запропоновано подати такі документи: договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями 6) банківські (платіжні) документи, якщо рахунок сплачено (а.с.128-129).

У відповідь на повідомлення митниці декларант у листі від 15.08.2023 №15/08/23/1 надав пояснення щодо виявлених порушень та додатково долучив висновок експерта №1/2023 від 15.08.2023, заявку покупця від 15.08.2023, МД №23UA209110006461U8 від 20.07.2023, №23UA209000770607U8, №23UA20911000568148 від 04.07.2023 (а.с.66-85).

В листі від 15.08.2023 №15/08/23/2 позивач просив прийняти рішення без урахування 10-денного терміну на основі наданих електронних документів, прикріплених до МД №UA205140/2023/064160 від 11.08.2023 та повідомив, що інші документи, які зазначені в частині третій статті 53 МК України надаватися не будуть (а.с.86).

15.08.2023 відповідач прийняв рішення №UA205140/2023/000558/2 про коригування митної вартості товарів (а.с.18-19, 121).

У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Згідно із статтею 54 МК України митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення товарів за митною декларацією №UA205140/2023/ 064160 документи містять розбіжності, зокрема:

числове значення, зазначене в декларації країни відправлення 23PL331020E0788756 від 08.08.2023 45382 не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі № VAT 339/08/2023 від 08.08.2023 9900 євро,

експерт ОСОБА_1 провів товарознавче дослідження товару, за результатами якого складено висновок №1/2023 від 11.08.2023. Експертом використані при дослідженні нормативні акти, методика, довідкова література та товаросупровідні документи надані ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРОМ-ЮА ГРУП». Експерт зазначає, що товар бувший у використанні, має дефекти експлуатаційного характеру, що унеможливлює його використання в подальшому за прямим призначенням. У висновку не зазначено, що експертом проводився огляд товару. Також, відсутнє числове значення відсотку зносу стрічки;

в рахунку-фактурі №VAT 339/08/2023 від 08.08.2023 вказано «стрічка конвеєрна (CONVEYOR TAPE)», про те, що товар бувший у використанні, інформація відсутня.

За умови надання, із згідно частиною третьою статті 53 МК України документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню (в тому числі складових митної вартості) і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. Згідно вимог наказу Держмитслужби від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» та згідно із статтями 53, 54 МК України декларанту запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи.

Декларант надав додаткові документи: лист ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРОМ-ЮА ГРУП» від 15.08.2023 №15/08/23/1 щодо поданих документів.

Додатком до зазначеного листа надані в електронному вигляді митні декларації (6МД), однак не пояснено, яким чином дані документи стосуються отримувача. Висновок експерта №1/2023 від 15.08.2023 ОСОБА_1 не відповідає висновку складеному цим же експертом №1/2023 від 11.08.2023. В даних документах не доведено відсоток фізичного зносу товару.

Додатково наданий інвойс № VAT 339/08/2023 від 08.08.2023 вже поданий до митного оформлення.

Декларант не надав усіх додаткових документів, які б підтвердили митну вартість, про що повідомлено листом №15/08/23/2 від 15.08.2023.

У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, також вимогами Частини шостої статті 54 МК України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (статті 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності. Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: - товар на рівні - 4,91 дол.США/кг за МД № UA206050/2023/008406 від 01.08.2023. Митницею відповідно до положень статей 55, 57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.

Також роз`яснено право декларанта звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу Х МК України.

Одночасно із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 15.08.2023 №UA205140/2023/006069 (а.с.20-21, 122).

15.08.2023 декларант подав №23UA205140065439U0, за якою імпортований товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій відповідно до розділу Х МК України (а.с.16-17).

Не погоджуючись із прийнятими Волинською митницею рішеннями про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що відповідач належними та допустимими доказами не довів факт порушення позивачем вимог митного законодавства при визначенні митної вартості товару.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Предметом спору у даній справі є правильність визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів: «Конвеєрні стрічки гумові, армовані лише текстильними матеріалами» відповідно до МД від 11.08.2023 №23UA205140064160U6 за основним методом (за ціною договору (контракту).

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України з`явлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

За приписами частини третьої статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості ( ч. 5 ст. 54 МК України).

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Отже, митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Той факт, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 23.10.2020 справа №820/3231/16, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Як зауважив Верховний Суд у постанові від 21.05.2021 у справі № 820/307/17, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності. Наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Аналізуючи доводи апелянта та матеріали справи колегія суддів враховує, що до митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, а саме, зовнішньоекономічний контракт, рахунки-фактури (інвойс), та інші.

Апеляційний суд погоджується із висновкам суду першої інстанції, що подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару, зокрема: рахунок-фактура (інвойс) № VAT 339/08/2023 від 08.08.2023, автотранспортна накладна №339/08/2023 від 08.08.2023, декларація про походження товару б/н від 08.08.2023, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №271 від 11.08.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №10/08/23.01 від 10.08.2023, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №1/2023 від 11.08.2023, контракт від 07.08.2023 №07/08/23, договір про надання послуг митного брокера №01/23 від 02.01.2023, договір (контракт) про перевезення №0808-01 від 08.08.2023, копія митної декларації країни відправлення 23PL331020E0788756 від 08.08.2023 (а.с. 22-65, 123 зворот.-127).

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що в оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Як уже зазначалось вище та встановлено судом, між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРОМ-ЮА ГРУП» (покупець) та Gumix Aneta Pitkowska (Республіка Польща) (продавець)було укладено контракт від 07.08.2023 №07/08/23, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця (гумових виробів, підшипники, стрічку конвеєрну, ланцюги, запчастини, інші компоненти та продуктивні матеріали, промислове обладнання тощо) згідно рахунку-фактури (інвойс), яка є невід`ємною частиною цього контракту, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах визначених цим контрактом (а.с.22-25, переклад 26-31).

Відповідно до пункту 2.1. контакту від 07.08.2023 №07/08/23 кількість та номенклатура товару, що постачається за цим контрактом визначається сторонами у рахунку-фактури (інвойс), яка є невід`ємною частиною цього контракту.

Умови поставки товару за цим контрактом визначаються у рахунках-фактурах (інвойсах) (специфікаціях, додаткових угодах тощо) до цього контракту на кожну поставку відповідно до редакції Інкотермс 2010 (пункт 3.1. контракту).

Згідно із пунктом 5.2.1 контракту оплата товару в розмірі 100% суми, зазначеної у рахунку-фактурі (інвойсі) протягом 30 банківських днів з моменту отримання товару, якщо інші умови не обумовлені сторонами в рахунку-фактурі.

На виконання умов вказаного контракту та відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 08.08.2023 №VAT339/08/2023 компанія Gumix Aneta Pitkowska (Республіка Польща) поставила позивачу товар конвеєрна стрічка вартістю 9900 Євро (43836,21 злотих). Умови оплати протягом 14 днів = 14.08.2023 (а.с.43, переклад 44).

Оскільки, відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) передбачено післяплату, відтак на момент митного оформлення товару (11.08.2023) строк оплати ще не настав.

На підтвердження вартості витрат на транспортування товару митному органу було надано: договір-заявку на перевезення вантажу від 08.08.2023 №0808-01 (а.с.32-33), довідку про транспортні витрати від 10.08.2023 №10/08/23.01 (а.с.34), рахунок на оплату від 11.08.2023 №271 (а.с.35).

Відповідно до договору-заявки на перевезення вантажу від 08.08.2023 №0808-01 вартість перевезення становить 41000,00 грн.

Відповідно до довідки про транспортні витрати від 10.08.2023 №10/08/23.01, витрати по транспортуванню вантажу для ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРОМ-ЮА ГРУП» за маршрутом: 42- 439 Їarnowiec (Польща) м. Луцьк (Україна), автомобілем НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , становлять: 42 - 439 Їarnowiec (Польща) м/п Шегині (Україна) - 24 600 грн (без ПДВ); м/п Шегині (Україна)- м.Луцьк (Україна) - 16 400 грн (без ПДВ). Навантажувально - розвантажувальні роботи за рахунок відправника (а.с.34).

При цьому, вартість витрат на перевезення товару, яка включена до митної вартості товару складає 24 600 грн, що в еквіваленті становить 610,66 Євро (витрати з перевезення вантажу до кордону України).

Отже, суд першої інстанції вірно висновував, що визначена у МД від 11.08.2023 №23UA205140064160U6 митна вартість товару у розмірі 423411,60 грн (еквівалентно 10510,66 Євро), включає вартість товару (9900,00 Євро) і вартість витрат на транспортування до кордону України (610,66 Євро), та підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом.

Апелянт зазначає, що числове значення, зазначене в декларації країни відправлення №23PL331020E0788756 від 08.08.2023 45382 не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі №VAT 339/08/2023 від 08.08.2023 9900 євро.

Проте, апеляційний суд вважає такі доводи невірними з огляду на наступе. Декларантом до МД від 11.08.2023 №23UA205140064160U6 був наданий рахунок-фактура (інвойс), за якими здійснювалась відповідна операція.

Рахунки-фактури є доказом операцій купівлі-продажу товарів або послуг та належать до групи документів, які є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.

Натомість митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів та відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України.

Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, проте не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Крім того, у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару.

У даному випадку, відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару, тому доводи апелянта про те, що числове значення, зазначене в декларації країни відправлення №23PL331020E0788756 від 08.08.2023 45382 не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку- фактурі №VAT 339/08/2023 від 08.08.2023 9900 євро є безпідставними.

Щодо доводів апелянта про те, що в рахунку-фактурі №VAT339/08/2023 від 08.08.2023 відсутня інформація про те, що товар бувший у використанні.

Суд першої інстанції правильно встановив, що вказаний рахунок-фактура (інвойс) містить інформацію про найменування, кількість товару, одиницю виміру, ціну за одиницю нетто, а окремі недоліки у заповненні рахунку-фактурі, а саме: відсутність, деталізації опису стану такого товару, як бувшого у використанні не може бути підставою для відмови в митному оформленні товару за ціною контракту, якщо така підтверджена сукупністю інших доказів.

Крім цього, як уже зазначалось вище, відповідач не навів доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.

Водночас, як у відповіді на електронне повідомлення митниці, позивач надав виправлений рахунок-фактуру та заяву від 08.08.2023, в якій продавець підтвердив, що стрічки, які відправленні клієнту бувші у використанні, так і в митній декларації країни відправлення від 08.08.2023 №23PL331020E0788756 та автотранспортній накладній (CMR) №339/08/2023 від 08.08.2023 вказана назва товару - стрічка бувша у використанні (tasma przenosnikowa uzywana).

Також апелянт вказує на те, що експерт ОСОБА_1 провів товарознавче дослідження товару, за результатами якого складено висновок №1/2023 від 11.08.2023. Експертом використані при дослідженні нормативні акти, методика, довідкова література та товаросупровідні документи надані ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРОМ-ЮА ГРУП». Експерт зазначає, що товар бувший у використанні, має дефекти експлуатаційного характеру, що унеможливлює його використання в подальшому за прямим призначенням.

Водночас у висновку не зазначено, що експертом проводився огляд товару, відсутнє числове значення відсотку зносу стрічки.

Висновок експерта №1/2023 від 15.08.2023 не відповідає висновку складеному цим же експертом №1/2023 від 11.08.2023. В даних документах не доведено відсоток фізичного зносу товару.

Апелянт вважає, що експертом на момент проведення дослідження використовувалися ті ж самі товаросупровідні документи та додаткові джерела, але вартість кожен раз змінювалася. Фактично ні один з висновків не підтверджує заявлену до митного оформлення митну вартість на рівні - 9900,00 EUR, а тому не можливо прив`язати такі документи до таких, що підтверджують заявлену до митного оформлення митну вартість у розмірі зазначену у інвойсі №VAT339/08/2023 від 08.08.2023 - 9900,00 EUR.

Апеляційний суд зауважує, що висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України його декларант може подати за власним бажанням. Натомість апелянт не довів, що висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

При цьому, суд констатує, що як у висновку експерта від 11.08.2023 №1/2023, який був наданий разом із МД від 11.08.2023 №23UA205140064160U6 (а.с.55-62), так і у висновку експерта від 15.08.2023 №1/2023 (а.с.66-73), який був наданий у відповідь на електронне повідомлення митниці, зазначено про те, що вартість товарів - стрічка гумова вживана в кількості 22000 кг. (1000 м 2), що переміщуються через митний кордон України на адресу ТзОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПРОМ-ЮА ГРУП» згідно контракту № 07/08/23 від 07.08.2023 та інвойсу №VAT339/08/2023 від 08.08.2023, на момент перетину митного кордону України, без нарахування митних платежів та зборів та без врахування транспортних витрат, станом на момент проведення дослідження, відповідає вартості, зазначеній у інвойсі №VAT339/08/2023 від 08.08.2023 і складає відповідно 9900,00 Євро.

Дослідивши документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що такі містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, які у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом, а відповідачем в рішенні про коригування митної вартості не обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності і неточності впливають на митну вартість товару чи її складових.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, а вказані митним органом розбіжності не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Суд наголошує, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірних товарів, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів слідує, що відповідачем скориговано митну вартість за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: - товар на рівні - 4,91 дол.США/кг за МД №UA206050/2023/008406 від 01.08.2023.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Проте, у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, не навівши порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач належними та допустимими доказами не довів факт порушення позивачем вимог митного законодавства при визначенні митної вартості товару, а відтак оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 15.08.2023 №UA205140/2023/000558/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.08.2023 №UA205140/2023/0060694 слід визнати протиправними та скасувати.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши правомірність прийнятих відповідачем рішення згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що такі вказаним вище критеріям не відповідають, тому рішення Волинської митниці рішення про коригування митної вартості товарів від 15.08.2023 №UA205140/2023/000558/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.08.2023 №UA205140/2023/0060694 є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України (заява №63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст.139 КАС України розподіл судових витрат не проводиться.

Щодо стягнення витрат пов`язаних із залученням перекладача у розмірі 6450,00 грн, то суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до частин третьої, шостої статті 137 КАС України спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

На підтвердження витрат, понесених у зв`язку із залученням перекладача, позивач надав суду: договір від 16.08.2023 №160823/3, специфікація до вказаного договору, рахунок-фактуру від 16.08.2023 №47299, виставлений ТОВ «СМО УКРАЇНА» на суму 6450,00 грн, акт надання послуг від 16.08.2023 №47299, відповідно до якого виконавцем були надані послуги з перекладу документів, а також платіжна інструкція від 23.08.2023 №25186191, відповідно до якої позивач оплатив послуги перекладу в сумі 6450,00 грн.

Факт надання послуг перекладача підтверджується перекладом документів, складених іноземною мовою, на українську мову, які містяться в матеріалах справи.

Оскільки переклад документів є письмовими доказами у справі, то такі витрати безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи і у зв`язку із задоволенням позову також підлягають розподілу разом з іншими витратами.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року у справі №140/25344/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді О. М. Гінда С. М. Кузьмич