Ухвала

від 26.03.2024 по справі 560/14169/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 березня 2024 року

Київ

справа № 560/14169/23

адміністративне провадження № К/990/9376/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Васильєвої І.А., Хохуляка В.В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 у справі №560/14169/23 за позовом Приватного підприємства "Приватна друкарня" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

11.03.2024 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Хмельницькій області (далі - ГУ ДПС) на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.09.2023.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, колегія суддів виходить з такого.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06.02.2024 апеляційну скаргу ГУ ДПС у цій справі залишив без руху і надав строк для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало, зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку, встановленого для її подання, а наведені скаржником підстави для його поновлення суд визнав неповажними ухвалою від 06.02.2024.

Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, дійшов висновку, що зазначені ГУ ДПС обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд зазначив, що неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник подав заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, яка обґрунтована тим, що ним у строки, встановлені КАС України, вже подавалася на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду по цій справі апеляційна скарга, однак скарга судом апеляційної інстанції ухвалою повернулася заявнику, у зв`язку з несплатою судового збору. В свою чергу, відповідач звертає увагу на те, що у ГУ ДПС в Хмельницькій області були відсутні кошти для сплати судового збору по даній справі, у зв`язку з неналежним фінансуванням. Враховуючи, що первісна апеляційна скарга була подана вчасно, а повторна апеляційна скарга подана без суттєвих затримок.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення. Виходячи з принципу належного урядування, державні органи зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок особи (позивача), яка діяла добросовісно. З огляду на викладене, зазначені скаржником обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки звернення з апеляційною скаргою 20.12.2023 було першим, а не повторним, як помилково зазначив суд апеляційної інстанції, а судовий збір було сплачено ще 24.10.2023. Водночас звернення з апеляційною скаргою ГУ ДПС лише 20.12.2023 зумовлено технічним збоєм підсистеми «Електронний суд», внаслідок якого апеляційна скарга, яка була сформована у цій системі 27.10.2023 направилась лише сторонам, однак, не відправилась до суду. Отже, ГУ ДПС вчинило дії з апеляційного оскарження судового рішення в межах строку, встановленого КАС України.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду про відсутність поважних причин пропуску строку, які б давали підстави для його поновлення.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

В даному випадку підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало те, що наведені скаржником причини пропуску строку є неповажними, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Здійснивши за допомогою функціоналу Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» витребування електронних справ, які формувалися судами першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів встановила, що у цій справі мають місце такі обставини: рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку письмового провадження 29.09.2023; електронний примірник зазначеного рішення ГУ ДПС (код ЄДРПОУ 44070171) отримало через підсистему «Електронний суд» 29.09.2023 о 18:05; апеляційну скаргу ГУ ДПС подало 20.12.2023. Отже, звернення з апеляційною скаргою відбулося з істотним пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Доводи ГУ ДПС, що пропуск строку стався через технічний збій підсистеми «Електронний суд» не підкріплені належними і допустимими доказами. Та обставина, що 27.10.2023 ГУ ДПС, сформувавши апеляційну скаргу в такій підсистемі, направило її іншим учасникам справи, але не направило до суду (доказів зворотного не надано) не дає підстав вважати про дотримання ГУ ДПС строку, встановленого статтею 295 КАС України. За змістом наданої ГУ ДПС картки руху документа, апеляційну скаргу підписано КЕП 20.12.2023 о 09:04 і одночасно надіслано до суду. Тобто, надані ГУ ДПС документи свідчать лише про те, що апеляційну скаргу було сформовано в підсистемі «Електронний суд» 27.10.2023, однак, направлено до суду 20.12.2023.

Як правильно зазначив суд апеляційної інстанцій неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

У касаційній скарзі відсутні доводи про звернення до адміністратора підсистеми з метою отримання доказів того, що апеляційна скарга направлялась до суду апеляційної інстанції 27.10.2023, а її ненадходження пов`язане саме із технічним збоєм. Відповідних доказів не надано.

Та обставина, що судовий збір було сплачено ще 24.10.2023 не впливають на висновок суду про пропуск ГУ ДПС строку на апеляційне оскарження судового рішення, який залежить від дати ухвалення судового рішення (складення повного тексту) і дати фактичного подання апеляційної скарги до суду, а не від дати сплати судового збору або ж дати направлення її іншим учасникам в підсистемі «Електронний суд».

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне судове рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою ГУ ДПС, оскільки зазначені скаржником причини пропуску строку є неповажними і на пропозицію суду ГУ ДПС не зазначило поважних причин пропуску строку. Відсутнє посилання на наявність таких і в касаційній скарзі.

Колегія суддів вважає недоречним посилання скаржника на висновки ЄСПЛ про недопустимість надмірного формалізму у застосуванні норм процесуального законодавства, а також про те, що будь-які перебої в роботі електронної системи документообігу, внаслідок чого заяви та додані до них додатки не змогли надійти до суду, повинні тлумачитися на користь особи, яка зробила все, що від неї залежало, для належного виконання своїх обов`язків. У цій справі відсутні докази того, що саме перебої у системі спричинили ненадходження апеляційної скарги до суду 27.10.2023. Водночас ГУ ДПС не зазначило й причин, через які апеляційну скаргу було подано до суду 20.12.2023, тобто, через майже два місяці після її формування в підсистемі «Електронний суд», які дії щодо апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції в цей період ним вчинялися. Тобто, відсутні докази вчинення ГУ ДПС усіх можливих дій, що від нього залежали, для належного виконання своїх обов`язків.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про відсутність поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, а зводяться виключно до незгоди із формулюванням, наведеним в ухвалі від 22.02.2024.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 у справі №560/14169/23 за позовом Приватного підприємства "Приватна друкарня" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.В. Хохуляк