Рішення

від 27.03.2024 по справі 156/368/24

ІВАНИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

рядок статзвіту № 12

Справа № 156/368/24

Номер провадження 2-о/156/28/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2024 року сел.Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Бєлоусова А.Є.,

за участю секретаря судового засідання Степанець Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у сел. Іваничі за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Володимирський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління юстиції, в/ч НОМЕР_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.

в с т а н о в и в :

25.03.2024 ОСОБА_1 через свою представницю ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про встановлення факту загибелі сина заявника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час захисту Батьківщини в районі с. Новокатеринівка Старобешевського району Донецької області.

Подану заяву представниця мотивує тим, що навесні 2014 ОСОБА_3 був призваний по частковій мобілізації до лав ЗСУ та проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 . Під час проходження служби брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, сувернітету та територіальної цілісності України, а саме: в період з 09.05.2014 по 28.05.2014 та починаючи з 23.06.2014. Однак, з 29.08.2014, під час виконання службових обов`язків заступника командира бойової машини навідника оператора в/ч НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), в ході проведення антитерористичної операції у Донецькій області ОСОБА_3 зник безвісти. Останнє відоме місце перебування його, це зона антитерористичної операції, с. Новокатеринівка Старобешевського району Донецької області, 29.08.2014. За фактом зникнення ОСОБА_3 відкрите кримінальне провадження за № 12014030080000242 від 09.0.2014 за ч.1 ст. 115 КК України, заведено оперативно-розшукову справу категорії «Розшук». Рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 12.09.2017 (справа №156/587/17) ОСОБА_3 визнано безвісно відсутнім, останнє відоме місце перебування його зона проведення антитерористичної операції: с. Новокатеринівка, Старобешевського району, Донецької області. Початком безвісної відсутності ОСОБА_3 вважається 30.08.2014. Вказане судове рішення не змінено та не скасовано, набрало законної сили. Як вбачається з листа Слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Запорізькій області, здійснюється досудове розслідування кримінальному провадженні №42014080370000028 від 13.06.2014 в межах якого досліджується обставини загибелі ОСОБА_3 у серпні 2014. У ході досудового розслідування проведено низку судових молекулярно-генетичних експертиз, в ході яких встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 99,99 % можуть бути біологічними батьками ОСОБА_3 , який загинув у зоні проведення АТО в серпні 2014 року. 21.10.2019 слідчим-криміналістом ГУ НП у Волинській області підполковником поліції ОСОБА_5 в межах досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12014030100000656 від 03.10.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, винесено постанову про ідентифікацію особи та загиблою особою чоловічої статі №4202, біологічні зразки якого досліджені у висновку експерта Запорізького НДЕКЦ №647/14 від 11.12.2014, визнано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 . Від встановлення факту загибелі солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув під час захисту Батьківщини та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, залежить виконання та реалізація особистих та майнових прав заявника, як члена сім`ї загиблого військовослужбовця. Відповідний юридичний факт має індивідуальних характер, оскільки породжує правові наслідки для заявника. Заявник ОСОБА_1 вважає за необхідне встановити вказаний вище факт смерті в судовому порядку.

Ухвалою судді від 26.03.2024 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання в порядку окремого провадження з викликом сторін.

Для участі в судове засідання заявник ОСОБА_1 та його представниця ОСОБА_2 не прибули. Через канцелярію суду представниця та заявник подали заяви, у яких просили справу розглянути без їхньої участі, заявлені вимоги просять задовільнити.

Представник заінтересованої особи Володимирського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління юстиції для участі в судове засідання не прибув. До суду надійшла заява від начальника Володимирського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління юстиції Аліни Куницької про розгляд справи без участі представника відділу та про відсутність заперечень щодо задоволення заяви.

Представник заінтересованої особи в/ч НОМЕР_1 для участі в призначеному судовому засіданні не прибув, причини неявки суду не повідомив.

На підставі ч. 2ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснюється.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши докази, які містяться у справі дійшов висновку про задоволення заявлених вимог з наступних підстав.

Згідно з свідоцтвом про народження ОСОБА_3 батьками його є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с.8)

Згідно з довідкою ТВО начальника штабу першого заступника командира в/ч НОМЕР_4 військовослужбовець ОСОБА_3 прибув в кризовий район і з 18.06.2014 і по теперішній час (дата видачі довідки 08.08.2014) залучався до участі в антитерористичній операції в Донецькій та Луганській областях. (а.с.9)

Згідно з довідкою в/ч НОМЕР_2 від 15.08.2016 №5780 ОСОБА_3 дійсно в період з 23.06.2014 безпосереднього брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведенні і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції ( АДРЕСА_2 ) (а.с.10)

Згідно з актом службового розслідування командира в/ч НОМЕР_3 солдат ОСОБА_3 зник безвісти, місце знаходження його не встановлено (а.с.12)

Згідно з рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 12.09.2017 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано безвісно відсутнім, останнє відоме місце перебування якого зона проведення антитерористичної операції: с. Новокатеринівка, Старобешевського району Донецької області, початком безвісної відсутності ОСОБА_3 вважається 30.08.2014 (а.с.13-14)

Згідно з висновком експерта від 11.10.2019 №19/10/2-393/СЕ/19 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 можуть бути біологічними батьками невстановленої особи чоловічої генетичної статі (акт СМЕ №4202), ймовірність даної події складає 99,99 %. (а.с. 19-21)

Згідно з постановою про ідентифікацію особи слідчого управління Головного управління національної поліції у Волинській області загиблою особою чоловічої статі №4202, біологічні зразки якого досліджені у висновку експерта Запорізького НДЕКЦ №647/14 від 11.12.2014, є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.16)

Відповідно до частин першої та другої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, в тому числі, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; із заяви про встановлення факту не вбачається спору про право; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Таким чином у судовому порядку встановлюються тільки такі факти, які мають юридичні наслідки і від встановлення яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника і в судовому порядку можливе лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

При зверненні до суду із заявою про встановлення юридичного факту важливе значення має мета його встановлення, оскільки саме вона дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.

Статтею 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) передбачено, що крім положень, які виконуються в мирний час, ця Конвенція застосовується в усіх випадках оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни. В усіх випадках оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни. Конвенція також застосовується в усіх випадках часткової або повної окупації території держави однієї з Високих Договірних Сторін, навіть якщо цій окупації не чиниться жодний збройний опір. Хоча одна з держав, які перебувають у конвенції може не бути учасницею цієї Конвенції, держави, які є її учасницями, залишаються зобов`язаними нею у своїх взаємовідносинах. Крім того, вони зобов`язані Конвенцією стосовно зазначеної держави, якщо остання приймає та застосовує її положення.

Статтею 4 Конвенції передбачено, що нейтральні держави за аналогією застосовують положення цієї Конвенції щодо поранених і хворих, а також медичного та духовного персоналу збройних сил конфлікту, прийнятих або інтернованих на території їхніх держав, а також знайдених померлих.

Обґрунтовуючи необхідність встановлення факту того, що ОСОБА_3 загинув при виконанні військової служби, заявник акцентував увагу на відсутність іншого позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв`язку між загибеллю його сина та військовою агресією російської федерації, оскільки такий порядок законодавством не визначено.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що справедливість судового рішення вимагає, аби таке рішення достатньою мірою висвітлювало мотиви, на яких воно ґрунтується. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення й мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Факти збройної (військової) агресії російської федерації відносно України, окупації частини території України є загальновідомими, а тому не підлягають доказуванню згідно з приписами частини третьої статті 82 ЦПК України.

Статтею першою Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ «Про оборону України» збройна агресія визначається як застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій, зокрема: вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України; напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України.

Силові дії російської федерації, що тривають із 20 лютого 2014 року, є актами збройної агресії відповідно до пунктів «а», «b», «c», «;d» та «g» статті 3 Резолюції 3314 (ХХIХ) Генеральної Асамблеї ООН «Визначення агресії» від 14 грудня 1974 року.

Звертаючись із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, ОСОБА_1 звертав увагу на те, що саме в результаті збройної агресії та воєнного конфлікту, який був розпочатий російською федерацією, загинув його син. Вказував, що від встановлення цього юридично значимого для нього факту залежить виникнення прав та обов`язків, у тому числі щодо отримання ними відповідної допомоги.

Встановлення факту, що має юридичне значення, щодо загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв`язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації.

Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця. Тобто, відповідний юридичний факт має індивідуальний характер, оскільки породжує правові наслідки лише для заявника, а саме: отримання загиблим статусу жертви міжнародного збройного конфлікту з подальшим отриманням членами сім`ї загиблого допомоги від гуманітарних організацій та можливості звернення членів сім`ї загиблого до міжнародних судів із відповідними вимогами.

Таким чином, виходячи з викладеного суд вважає за необхідне задовольнити заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 259, 264, 265, 268, 293, 315, 319 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Володимирський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління юстиції, в/ч НОМЕР_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт, що солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець сел. Іваничі, Володимирського району, Волинської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , загинув під час захисту Батьківщини та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районі населеного пункту с. Новокатеринівка Старобешевського району Донецької області.

Днем смерті солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати день зникнення безвісти ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Місцем смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вважати с. Новокатеринівка Старобешевського району Донецької області.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Оскарження не зупиняє його виконання.

Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після спливу визначеного законом строку для подання апеляційних скарг всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано будь-ким з учасників справи.

У разі подання апеляційної скарги будь-ким з учасників справи рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 ;

Представник заявника: ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 ;

Заінтересована особа 1: Володимирський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління юстиції, код ЄДРПОУ 42625018, вул. Івана Франка, буд. 2А, м. Володимир, Волинська область;

Заінтересована особа 2: Військова частина Міністерства Оборони України А1008 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 .

Суддя А. Є. Бєлоусов