Ухвала

від 28.03.2024 по справі 202/17265/23

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/17265/23

Провадження № 2/202/695/2024

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Пеки Д.В.,

представника відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовною ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2023 року ОСОБА_2 в особі представника через систему «Електронний суд» звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою до ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, відповідно до якої просив стянути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , моральну шкоду у зв`язку з професійним захворюванням у розмірі 300000,00 грн., без утримання податків та інших обов`язкових платежів.

Розпорядженням голови Верховного Суду від 29.04.2022 року № 26/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Новогродівський міський суд Донецької області)» територіальна підсудність справ Новогродівського міського суду Донецької області визначена Індустріальному районному суду м. Дніпропетровська.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 вересня 2023 року, головуючим суддею у розгляді вказаної позовної заяви визначено суддю Слюсар Л.П., ухвалою якої від 22 вересня 2023 року вказану позовну заяву було залишено без руху у зв`язку із наявністю її недоліків та позивачу було надано строк для їх усунення.

01 жовтня 2023 року на виконання ухвали судді від 22 вересня 2023 року представником позивача через систему «Електронний суд» були усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою суддіІндустріального районногосуду м.Дніпропетровська від03жовтня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач тапредставник позивачав судовізасідання призначеніна 20листопада 2023року,08січня 2024року,19лютого 2024року та28березня 2024року нез`явилися.Заяви щодорозгляду справив відсутностіпозивача судуне надано. Заяв та клопотань не надійшло.

Позивач про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки за місцем реєстрації про що свідчить підпис в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Представник позивача повідомлявся шляхом направлення судової повістки про виклик в його електронний кабінет, та документ доставлений до електронного кабінету.

Представник відповідача в судовому засіданні просила суд залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача та його представника в судове засідання.

Суд, розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, доходить наступного висновку.

Частиною 1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Аналогічні положення закріплено в статтях 2, 13 ЦПК України.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 10.07.1984 у справі «Гінчо проти Португалії», Суд зробив висновок, що держави - учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.» проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання

Відповідно до ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

Зазначене вище відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20) та від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21).

Згідно з частиною третьою статті 131ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до вимог ч.5 ст.223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21).

В судовому засіданні встановлено, що у позивач та його представник повторно не з`явилися у судове засідання призначене для розгляду справи по суті без поважних причин.

Повторну неявку позивача та його представника в судове засідання без поважних причин суд розцінює, як втрату зацікавленості в кінцевому результаті й переслідуванні мети - максимально сприяти у розгляді справи.

Неявка в судове засідання позивача та його представника незалежно від поважності причин свідчить про зловживання стороною своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з`являються до суду та призводить до порушення розумних строків розгляду справи.

На підставі вищевикладеного, оскільки позивач повторно не з`явився в судове засідання, то суд вважає за можливим залишити позовну заяву без розгляду.

Керуючись: ст.ст.44, 223, 257 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 )до Приватногоакціонерного товариства«Шахтоуправління «Покровське»(85302,Донецька область,м.Покровськ,пл.Шибанкова,буд.1-А,код ЄДРПОУ13498562)про відшкодуванняморальної шкоди- залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суд через Індустріальний районний суд, шляхом подачі протягом 15-ти днів з дня її проголошення апеляційної скарги .

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Л.П. Слюсар