Ухвала

від 26.03.2024 по справі 203/4517/23

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/4517/23

1-кс/0203/1134/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участі прокурора - ОСОБА_3

адвокатів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5

підозрюваної - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпрі клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Києва, громадянки України, раніше не

судимої, проживаючої за адресою:

АДРЕСА_1 ,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, заявлене у рамках кримінального провадження №42023040000000299,-

ВСТАНОВИВ:

Відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023040000000299, відомості про яке внесено до ЄРДР за ч.5 ст.191 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження 21.03.2024 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, за фактом заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, у великих розмірах, вчинене організованою групою, у ролі виконавця.

В наданому клопотанні слідчий просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з визначенням застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та, в разі її внесення, з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.

Підозрювана та її захисник посилаючись на необгрунтованість підозри, недоведеність прокурором наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, дані про особу підозрюваної, просили відмовити в задоволенні клопотання. В разі застосувавши до підозрюваної запобіжного заходу, просила застосувати такий захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із видів останніх є запобіжні заходи.

Мета та підстави застосування запобіжного заходу визначені ст.177 КПК України, а обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу - ст.178 КПК України.

Розглядаючи питання обгрунтованості підозри, як підстави для застосування запобіжного заходу та відповідні заперечення сторони захисту, слідчий суддя враховує, що наявність обгрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач може зробити висновок, що дана особа могла б скоїти злочин. На даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень; питання щодо остаточної кваліфікації, а на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.

Надані доклопотання матеріаликримінального провадження,а саме: протоколи допиту свідків, висновок судової економічної експертизи, протоколи огляду змісту мобільного телефону, протокол про хід та результати НСРД, в достатній мірі свідчать про факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 КК України та дають достатньо вагомі підстави для висновку про причетність до його вчинення ОСОБА_6 .

Також слідчий суддя враховує, що ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спроби протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обгрунтованої ймовірності здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, яке в силу ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких та за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7-ми до 12-ти років.

Таким чином, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній в разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та усвідомлення останньою можливості засудження до позбавлення волі на тривалий термін, може бути мотивом та підставою для вчинення дій з переховування від органів досудового розслідування та суду і є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків такого переховування.

Крім того, з огляду на тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній, її обізнаність про обставини кримінального провадження та усвідомлення того, що висунута їй підозра грунтується у т.ч. на показах свідків, відомості щодо яких наявні в долучених до клопотання матеріалах, є достатні підстави вважати про наявність ризику впливу підозрюваної на свідків з метою зміни ними змісту та обсягу показань на її користь під час подальшого досудового розслідування та в суді.

При цьому, в частині впливу на вже допитаних свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує, що відповідно до ч.4 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

З урахуванням вищезазначеного існує також ризик впливу підозрюваної на інших підозрюваних у кримінальному провадженні, особи яких ОСОБА_6 відомі на протязі тривалого часу, як співробітників закладу.

Таким чином,є достатніпідстави вважати,що не будучи обмеженою у спілкуванні з іншими підозрюваними та свідками, підозрювана матиме можливість впливати на них для зміни змісту та обсягу показань на її користь, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

В зв`язку з цим, слідчий суддя приходить до висновку про наявність та доведеність ризиків вчинення підозрюваною дій, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України.

В поданому клопотанні слідчий також посилався на наявність ризиків, передбачених п.2 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливого знищення, схову або спотворення речей та документів, які мають значення для кримінального провадження, обгрунтовуючи це тим, що на теперішній час досудовим розслідуванням не в повному обсязі встановлені документи щодо нарахування та отримання оплати надання послуг літніх майданчиків (таборів) для дітей, на території структурних підрозділів КПНЗ «ДЮЦ «Штурм» ДМР.

Поряд з цим, суд враховує, що досудове розслідування у кримінальному провадженні було розпочато ще 11.05.2023 року. В рамках кримінального провадження в серпні 2023 року було проведено обшуки за місцем розташування КПНЗ «ДЮЦ «Штурм» ДМР та його структурних підрозділів, а також за місцем проживання підозрюваних, в ході яких було вилучено документацію щодо діяльності закладу та в подальшому за матеріалами проведено судові економічні експертизи.

Таким чином, доводи клопотання про те, що станом на березень 2024 року органом досудового розслідування не вилучено відповідні документи та щодо наявності ризиків їх переховування, знищення або спотворення, слідчий суддя вважає необгрунтованими та не доведеними.

Частиною 1 ст.183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст.177цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.ч.6,8 ст.176 цього Кодексу.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Згідно ч.ч.1,4 ст.194 КПК України під часрозгляду клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходуслідчий суддя,суд зобов`язанийвстановити,чи доводятьнадані сторонамикримінального провадженнядокази обставини,які свідчатьпро: 1)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихст.177цього Кодексу,і наякі вказуєслідчий,прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбаченіпунктами 1та2 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктом 3 частини першоїцієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбаченічастинами п`ятоюташостоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Поряд з наявними ризиками, передбаченими п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, які слідчий суддя визнає доведеними прокурором, слідчий суддя також враховує дані про особу підозрюваної, репутацію, міцність соціальних зав`язків, зокрема, її вік, що остання раніше не судима, заміжня, має на утриманні неповнолітню дитину; наявність постійного місця проживання; її тривалу трудову діяльність в галузі позашкільної освіти, позитивно характеризується за місцем роботи.

Таким чином, враховуючи наявні ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а також фактичні обставини кримінального провадження та дані про особу підозрюваної, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено наявності підстав, які б об`єктивно свідчили про неможливість запобігання наявним ризикам, застосуванням до підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

В зв`язку з цим, слідчий суддя приходить до висновку, що необхідним та достатнім запобіжним заходом, який має бути застосований до підозрюваної, є домашній арешт у нічний час доби, з покладенням на підозрювану обов`язків, передбачених п.п.1,3,4 ч.5 ст.194 КПК України, що на даному етапі досудового розслідування забезпечить запобіганню наявним ризикам та належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Строк запобіжного заходу та покладених обов`язків визначити у два місяці з моменту повідомлення про підозру, тобто до 21.05.2024 року включно.

Керуючись ст.ст.177,178,181,183,184,193,194,196 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати допідозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, за адресою: АДРЕСА_1 , строком на два місяця, тобто до 21 травня 2024 року включно.

Заборонити підозрюваній протягом вказаного строку:

- залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,в періодчасу з22-00г.до 06-00г., за винятком необхідності отримання невідкладної медичної допомоги або наявності інших обставин, що загрожують життю та здоров`ю;

- повідомляти слідчого, прокурора або суду про зміну свого місця проживання;

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожним викликом;

- утриматись від спілкування у будь-який позапроцесуальний спосіб зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні щодо обставин цього провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя ОСОБА_1