Рішення

від 28.03.2024 по справі 611/124/24

БЛИЗНЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

611/124/24

2/612/88/24

РІШЕННЯ

Іменем України

28 березня 2024 року смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Масло С.П.,

за участю секретаря судового засідання Чміль Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Близнюки в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадових та службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області, в якій просить стягнути з Держави України за рахунок Державного бюджету України на його користь грошові кошти в рахунок компенсації моральної шкоди у розмірі 33500 грн., спричиненої протиправною бездіяльністю Барвінківською міською радою Ізюмського району Харківської області та Барвінківського міського голови Ізюмського району Харківської області ОСОБА_2 , які в повному обсязі спрямувати на фінансування заходів з підтримки сектору оборони і безпеки в умовах воєнного стану.

В обґрунтування позову зазначив, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року у справі № 520/27168/23. яке набрало законної сили 02 грудня минулого року, визнано бездіяльність Барвінківського міського голови Ізюмського району Харківської області ОСОБА_2 за зверненням від 11 вересня 2023 року, яке не розглянуте і не вирішене.

Крім того, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року у справі №520/14986/23, яке набрало законної сили 05 грудня минулого року, визнано протиправними дії Барвінківського міського голови Ізюмського району Харківської області ОСОБА_2 щодо неналежного розгляду звернення від 12.05.2023.

Систематична протиправна бездіяльність Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області та Барвінківського міського голови Ізюмського району Харківської області ОСОБА_2 становить втручання у право на мирне володіння майном, а саме: земельними ділянками, що викладене у першому реченні пункту першого ст. 1 Протоколу N 1 (п. 53 рішення ЄСПЛ у справі "Войтенко проти України" від 29 червня 2004 року N 18966/02), що викликає у мене почуття розпачу, а приховування запитуваної інформації свідчить про можливі порушення Закону України «Про запобігання корупції».

З огляду на викладене, позивач будучи громадянином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи(категоріяі) та особою з інвалідністю внаслідок війни другої групи, вимушено потребуючий постійного платного лікування, а невирішення протягом п`яти місяців відповідачами питання щодо відновлення стану земельних ділянок, належних йому на праві приватної власності, враховуючи усталену практику Європейського Суду з прав людини, з Державного бюджету України на його користь підлягає стягненню грошові кошти в рахунок компенсації моральної шкоди в розмірі 33500.00 грн. (5 МЗП х 6700,00 грн.).

Ухвалою судді від 13.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження.

З Барвінківського виконавчого комітету міської ради Ізюмського району Харківської області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просять суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначено, що статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року у справі №520/27168/23 та рішення від 03.11.2023 у справі №520/14986/23 не містять відомостей про порушення з боку Барвінківської міської ради та її посадових осіб прав позивача на мирне володіння своїм майном.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, в позові просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, про розгляд справи повідомленний належним чином, причини неявки до суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані докази, дійшов наступного.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року у справі № 520/27168/23, яке набрало законної сили 02 грудня 2023 року, визнано бездіяльність Барвінківського міського голови Ізюмського району Харківської області ОСОБА_2 за зверненням ОСОБА_1 від 11.09.2023, яке не розглянуто і не вирішене, тобто притиправно відмовлено у розгляді, чим порушені права позивача. Зобов`язано Барвінківського міського голову Ізюмського району Харківської області ОСОБА_2 розглянути і вирішити звернення ОСОБА_1 від 11.09.2023 та надати письмову відповідь.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року у справі № 520/14986/23, яке набрало законної сили 05 грудня 2023 року, визнано протиправними дії Барвінківського міського голови Ізюмського району Харківської області ОСОБА_2 щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 12.05.2023. Зобов`язано Барвінківського міського голову Ізюмського району Харківської області ОСОБА_2 повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 12.05.2023.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно зі ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Згідно зі ст. 25 Бюджетного кодексу України, відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом. Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Суд враховує, що підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди у такому випадку є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18) роз`яснено, що необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є одночасна наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. При цьому, відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. В спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки відповідача та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише в результаті неправомірної поведінки відповідача. Таким чином, позивач повинен довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У пунктах 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 (зі змінами та доповненнями) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі №464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого. У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.

У практиці Європейського Суду з прав людини порушення державою прав людини, що завдають психологічних страждань, розчарувань та незручностей зокрема через порушення принципу належного врядування, кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди.

Таким чином, психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави чи місцевого самоврядування прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я, можуть свідчить про заподіяння їй моральної шкоди.

Згідно із ч.1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Стаття 6 Конвенції поширює свою дію і на таку стадію цивільного процесу як виконання судового рішення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції (пункт 63 рішення від 28 липня 1999 року в справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії», пункт 40 рішення від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції»).

Разом з тим, вирішуючи питання стягнення моральної шкоди, суд враховує, що все ж таки судовими рішеннями бездіяльність Барвінківського міського голови Харківської області ОСОБА_2 неодноразово визнавалась неправомірною, крім того, останні неодноразово зобов`язувались вчинити певні дії, що в сукупності має негативний вплив на позивача, оскільки завдає розчарувань та незручностей та, в деякій мірі, душевних страждань.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що протиправна бездіяльність Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області, завдала позивачу моральної шкоди, оскільки невиконання органами державної влади своїх зобов`язань, що було встановлено відповідними рішеннями Харківського окружного адміністративного суду, неминуче викликало у позивача почуття розпачу та неспокою.

З вищенавдених підстав, суд відхиляє заперечення представника відповідача, викладені у відзиві, щодо недоведеності спричинення позивачу моральної шкоди.

Проте, варто зазначити, що вимоги позивача про стягнення на його користь 33500 грн. моральної шкоди є очевидно завищеними, належним чином не мотивованими, тому в такому розмірі моральна шкода не може бути стягнута, у зв`язку з чим, з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, розмір моральної шкоди суд визначає в розмірі 3000 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Крім того, при ухваленні рішення, суд враховує наведенні у ньому положення ст.ст. 1173, 1174 ЦК України та суб`єкта, якй допустив протиправну бездіяльність, та приходить до висновку, що вимоги позову підлягають частковому задоволеню шляхом стягення шкоди не з держави, а з органу місцевого самоврядування.

Вимоги позивача про спрямування моральної шкоди в повному обсязі на фінансування заходів з підтримки сектору оборони і безпеки в умовах воєнного стану не підлягають задоволенню, оскільки стягнуті кошти з відповідача є власністю позивача, у зв`язку з чим саме в компетенції позивача знаходиться питання долі та розпорядження отриманими після виконання рішення суду коштами.

Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 76-81, 89 , 133, 258, 259, 263-265, 268, 352 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадових та службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень задовольнити частково.

Стягнути з Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області на користь держави судовий збір в розмірі 108 (сто вісім) грн. 52 коп.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення або в порядку ч. 2 ст. 354 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст судового рішення складено 28.03.2024.

Позивач: ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Барвінківська міська рада Ізюмського району Харківської області (ЄДРПОУ 04058634, місце знаходження: вул. Центральна, буд. 8, м. Барвінкове, Ізюмський район, Харківська область).

Суддя С.П. Масло