Ухвала

від 27.03.2024 по справі 157/1857/23

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 157/1857/23 Провадження №11-кп/802/283/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 08 січня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

Даним вироком суду ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ворокомле, Камінь-Каширського району, Волинської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, директора ТОВ «Шатл Експрес», одруженого, особи з інвалідністю ІІ групи, раніше не судимого, засуджено: за ч.ч.1,2 ст. 332 КК України та призначено йому покарання:

- за ч. 1 ст. 332 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 332 КК України - 5 (п`ять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності на строк 2 (два) роки.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_7 ухвалено рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Вироком також вирішено питання про речові докази та арешт майна.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_7 визнано винним та засуджено за те, що він усупереч Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію», Указам Президента України від 17.05.2022 №342/2022, від 12.08.2022 №574, від 07.11.2022 №758 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», пункту 2-9 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57, діючи умисно, в умовах правового режиму воєнного стану в Україні, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного переправлення осіб через державний кордон України, розуміючи порядок перетину державного кордону України, вчиняв активні дії, направлені на сприяння незаконному переправлянню військовозобов`язаних громадян через державний кордон України, шляхом внесення до електронної системи «Шлях», адміністратором якої є Державна служба України з безпеки на транспорті, відомостей стосовно вищевказаних осіб як водіїв транспортних засобів ТОВ «Шатл Експрес» для здійснення міжнародних пасажирських перевезень, на підставі яких особи виїхали за межі території України та не повернулися у визначені законодавством строки.

ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що військовозобов`язані особи в умовах правового режиму воєнного стану в Україні обмежені в праві перетину державного кордону, усвідомлюючи, що наявність відомостей про особу у системі «Шлях» відповідно до пункту 2-9 Правил перетинання державного кордону громадянами України надає право на безперешкодний виїзд за межі території України, здійснював внесення відомостей щодо них до системи «Шлях» з метою подальшого незаконного перетину державного кордону України вказаними особами.

ОСОБА_7 , авторизуючись у системі «Шлях» за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису, отримавши доступ до особистого кабінету ліцензіата, подавав заявки на внесення військовозобов`язаних осіб до системи «Шлях» у статусі водіїв ТОВ «Шатл Експерс», які в офіційному порядку не були працевлаштованими у товаристві. В подальшому, після схвалення поданих заяв, ОСОБА_7 інформував військовозобов`язаних осіб про час та спосіб перетину державного кордону України, які у свою чергу здійснили виїзд за межі України на транспортних засобах, не зазначених у системі «Шлях», чим сприяв незаконному переправленню осіб через державний кордон України шляхом надання засобів та усунення перешкод.

Так, ОСОБА_7 18 жовтня 2022 року в 11 год 51 хв, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного переправлення військовозобов`язаного через державний кордон України, достовірно знаючи про відсутність у ОСОБА_9 законних підстав для виїзду за межі території України в умовах дії правового режиму «Воєнний стан», усвідомлюючи, що наявність відомостей про нього у системі «Шлях» є підставою для безперешкодного виїзду за кордон, не маючи з останнім належно оформлених трудових відносин, авторизуючись у системі «Шлях» за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису користувача « НОМЕР_1 », отримав доступ до особистого кабінету ліцензіата та подав заявку на внесення ОСОБА_9 до вказаної системи як водія транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ», моделі «SPRINTER 319 CDI», державний номерний знак НОМЕР_2 , який є засобом провадження господарської діяльності ліцензіата. Після цього, ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням час та спосіб, проінформував ОСОБА_9 про дату та спосіб перетину державного кордону України, внаслідок чого останній 18 жовтня 2022 року в 12 год 42 хв здійснив перетин державного кордону України через пункт пропуску «Угринів» на транспортному засобі марки «VOLKSWAGEN», моделі «LT 28», державний номерний знак НОМЕР_3 , після чого станом на 25 травня 2023 року на територію України не повернувся.

Крім цього, ОСОБА_7 24 жовтня 2022 року в 16 год 38 хв, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного переправлення військовозобов`язаного через державний кордон України, достовірно знаючи про відсутність у ОСОБА_10 законних підстав для виїзду за межі території України в умовах дії правового режиму «Воєнний стан», усвідомлюючи, що наявність відомостей про нього у системі «Шлях» є підставою для безперешкодного виїзду за кордон, не маючи з останнім належно оформлених трудових відносин, авторизуючись у системі «Шлях» за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису користувача « НОМЕР_1 », отримав доступ до особистого кабінету ліцензіата та подав заявку на внесення ОСОБА_10 до вказаної системи як водія транспортного засобу «MERCEDES-BENZ», моделі «SPRINTER 315 CDI», державний номерний знак НОМЕР_4 , який є засобом провадження господарської діяльності ліцензіата. Після чого, ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням час та спосіб проінформував ОСОБА_10 про час та спосіб перетину державного кордону України, внаслідок чого останній 24 жовтня 2022 року в 16 год 49 хв здійснив перетин державного кордону України через пункт пропуску «Угринів» на транспортному засобі марки «VOLKSWAGEN», моделі «LT 28», державний номерний знак НОМЕР_5 , після чого станом на 20 жовтня 2022 року на територію України не повернувся.

Крім цього, ОСОБА_7 24 жовтня 2022 року в 16 год 38 хв, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного переправлення військовозобов`язаного через державний кордон України, достовірно знаючи про відсутність у ОСОБА_11 законних підстав для виїзду за межі території України в умовах дії правового режиму «Воєнний стан», усвідомлюючи, що наявність відомостей про нього у системі «Шлях» є підставою для безперешкодного виїзду за кордон, не маючи з останнім належного оформлених трудових відносин, авторизуючись у системі «Шлях» за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису користувача « НОМЕР_1 », отримав доступ до особистого кабінету ліцензіата та подав заявку на внесення ОСОБА_11 до вказаної системи як водія транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ», моделі «SPRINTER 315 CDI», державний номерний знак НОМЕР_4 , який є засобом провадження господарської діяльності ліцензіата. Після чого, ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням час та спосіб проінформував ОСОБА_11 про час та спосіб перетину державного кордону України, внаслідок чого останній 24 жовтня 2022 року в 16 год 48 хв здійснив перетин державного кордону України через пункт пропуску «Угринів» на транспортному засобі марки «VOLKSWAGEN», моделі «LT 28», державний номерний знак НОМЕР_5 , після чого станом на 25 травня 2023 року на територію України не повернувся.

Крім цього, ОСОБА_7 02 листопада 2022 року в 09 год 55 хв, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного переправлення військовозобов`язаного через державний кордон України, достовірно знаючи про відсутність у ОСОБА_12 законних підстав для виїзду за межі території України в умовах дії правового режиму «Воєнний стан», усвідомлюючи, що наявність відомостей про нього у системі «Шлях» є підставою для безперешкодного виїзду за кордон, не маючи з останнім належно оформлених трудових відносин, авторизуючись у системі «Шлях» за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису користувача « НОМЕР_1 », отримав доступ до особистого кабінету ліцензіата та подав заявку на внесення ОСОБА_12 до вказаної системи як водія транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ», моделі «310 D», державний номерний знак НОМЕР_6 , який є засобом провадження господарської діяльності ліцензіата. Після чого ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням час та спосіб проінформував ОСОБА_12 про час та спосіб перетину державного кордону України, внаслідок чого останній 02 листопада 2022 року в 20 год 28 хв здійснив перетин державного кордону України через пункт пропуску «Угринів» на транспортному засобі марки «VOLKSWAGEN», моделі «LT 28», державний номерний знак НОМЕР_5 , після чого станом на 25 травня 2023 року на територію України не повернувся.

Крім цього, ОСОБА_7 02 листопада 2022 року в 09 год 55 хв, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного переправлення військовозобов`язаного через державний кордон України, достовірно знаючи про відсутність у ОСОБА_13 законних підстав для виїзду за межі території України в умовах дії правового режиму «Воєнний стан», усвідомлюючи, що наявність відомостей про нього у системі «Шлях» є підставою для безперешкодного виїзду за кордон, не маючи з останнім належно оформлених трудових відносин, авторизуючись у системі «Шлях» за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису користувача « НОМЕР_1 », отримав доступ до особистого кабінету ліцензіата та подав заявку на внесення ОСОБА_13 до вказаної системи як водія транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ», моделі «310 D», державний номерний знак НОМЕР_6 , який є засобом провадження господарської діяльності ліцензіата. Після чого ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням час та спосіб проінформував ОСОБА_13 про дату та спосіб перетину державного кордону України, внаслідок чого останній 02 листопада 2022 року в 20 год 28 хв здійснив перетин державного кордону України через пункт пропуску «Угринів» на транспортному засобі марки «VOLKSWAGEN», моделі «LT 28», державний номерний знак НОМЕР_5 , після чого станом на 25 травня 2023 року на територію України не повернувся.

Крім цього, ОСОБА_7 02 листопада 2022 року в 17 год, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного переправлення військовозобов`язаного через державний кордон України, достовірно знаючи про відсутність у ОСОБА_14 законних підстав для виїзду за межі території України в умовах дії правового режиму «Воєнний стан», усвідомлюючи, що наявність відомостей про нього у системі «Шлях» є підставою на безперешкодний виїзд за кордон, не маючи з останнім належно оформлених трудових відносин, авторизуючись у системі «Шлях» за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису користувача « НОМЕР_1 », отримав доступ до особистого кабінету ліцензіата та подав заявку на внесення ОСОБА_14 до вказаної системи як водія транспортного засобу марки «RENAULT», моделі «MASTER», державний номерний знак НОМЕР_7 , який є засобом провадження господарської діяльності ліцензіата. Після чого ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням час та спосіб проінформував ОСОБА_14 про час та спосіб перетину державного кордону України, внаслідок чого останній 03 листопада 2022 року в 03 год 54 хв здійснив перетин державного кордону України через пункт пропуску «Угринів» на транспортному засобі марки «RENAULT», моделі «TRAFIC», державний номерний знак НОМЕР_8 , після чого станом на 25 травня 2023 року на територію України не повернувся.

Крім цього, ОСОБА_7 07 листопада 2022 року в 22 год 35 хв, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного переправлення військовозобов`язаного через державний кордон України, достовірно знаючи про відсутність у ОСОБА_15 законних підстав для виїзду за межі території України в умовах дії правового режиму «Воєнний стан», усвідомлюючи, що наявність відомостей про нього у системі «Шлях» є підставою для безперешкодного виїзду за кордон, не маючи з останнім належно оформлених трудових відносин, авторизуючись у системі «Шлях» за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису користувача « НОМЕР_1 », отримав доступ до особистого кабінету ліцензіата та подав заявку на внесення ОСОБА_15 до вказаної системи як водія транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ», моделі «SPRINTER 316 CDI», державний номерний знак НОМЕР_9 , який є засобом провадження господарської діяльності ліцензіата. Після чого ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням час та спосіб проінформував ОСОБА_15 про дату та спосіб перетину державного кордону України, внаслідок чого останній 08 листопада 2022 року в 13 год 02 хв здійснив перетин державного кордону України через пункт пропуску «Угринів» на транспортному засобі марки «VOLKSWAGEN», моделі «LT 28», державний номерний знак НОМЕР_3 , після чого станом на 25 травня 2023 року на територію України не повернувся.

Крім цього, ОСОБА_7 07 листопада 2022 року в 22 год 35 хв, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного переправлення військовозобов`язаного через державний кордон України, достовірно знаючи про відсутність у ОСОБА_16 законних підстав для виїзду за межі території України в умовах дії правового режиму «Воєнний стан», усвідомлюючи, що наявність відомостей про нього у системі «Шлях» є підставою для безперешкодного виїзду за кордон, не маючи з останнім належно оформлених трудових відносин, авторизуючись у системі «Шлях» за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису користувача « НОМЕР_1 », отримав доступ до особистого кабінету ліцензіата та подав заявку на внесення ОСОБА_16 до вказаної системи як водія транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ», моделі «SPRINTER 316 CDI», державний номерний знак НОМЕР_9 , який є засобом провадження господарської діяльності ліцензіата. Після чого ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням час та спосіб проінформував ОСОБА_16 про час та спосіб перетину державного кордону України, внаслідок чого останній 08 листопада 2022 року в 13 год здійснив перетин державного кордону України через пункт пропуску «Угринів» на транспортному засобі марки «VOLKSWAGEN», моделі «LT 28», державний номерний знак НОМЕР_3 , після чого станом на 25 травня 2023 року на територію України не повернувся.

Крім цього, ОСОБА_7 09 листопада 2022 року в 12 год 20 хв, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного переправлення військовозобов`язаного через державний кордон України, достовірно знаючи про відсутність у ОСОБА_17 законних підстав для виїзду за межі території України в умовах дії правового режиму «Воєнний стан», усвідомлюючи, що наявність відомостей про нього у системі «Шлях» є підставою для безперешкодного виїзду за кордон, не маючи з останнім належно оформлених трудових відносин, авторизуючись у системі «Шлях» за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису користувача « НОМЕР_1 », отримав доступ до особистого кабінету ліцензіата та подав заявку на внесення ОСОБА_17 до вказаної системи як водія транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ», моделі «SPRINTER 315 CDI», державний номерний знак НОМЕР_4 , який є засобом провадження господарської діяльності ліцензіата. Після цього ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням час та спосіб проінформував ОСОБА_17 про час та спосіб перетину державного кордону України, внаслідок чого останній 09 листопада 2022 року в 17 год 33 хв здійснив перетин державного кордону України через пункт пропуску «Угринів» на транспортному засобі марки «VOLKSWAGEN», моделі «CRAFTER», державний номерний знак НОМЕР_10 , після чого станом на 25 травня 2023 року на територію України не повернувся.

Крім цього, ОСОБА_7 09 листопада 2022 року в 12 год 20 хв, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного переправлення військовозобов`язаного через державний кордон України, достовірно знаючи про відсутність у ОСОБА_18 законних підстав для виїзду за межі території України в умовах дії правового режиму «Воєнний стан», усвідомлюючи, що наявність відомостей про нього у системі «Шлях» є підставою для безперешкодного виїзду за кордон, не маючи з останнім належно оформлених трудових відносин, авторизуючись у системі «Шлях» за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису користувача « НОМЕР_1 », отримав доступ до особистого кабінету ліцензіата та подав заявку на внесення ОСОБА_18 до вказаної системи як водія транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ», моделі «SPRINTER 315 CDI», державний номерний знак НОМЕР_4 , який є засобом провадження господарської діяльності ліцензіата. Після цього ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням час та спосіб проінформував ОСОБА_18 про час та спосіб перетину державного кордону України, внаслідок чого останній 09 листопада 2022 року в 17 год 32 хв здійснив перетин державного кордону України через пункт пропуску «Угринів» на транспортному засобі марки «VOLKSWAGEN», моделі «CRAFTER», державний номерний знак НОМЕР_10 , після чого станом на 25 травня 2023 року на територію України не повернувся.

Крім цього, ОСОБА_7 09 листопада 2022 року в 21 год., перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного переправлення військовозобов`язаного через державний кордон України, достовірно знаючи про відсутність у ОСОБА_19 законних підстав для виїзду за межі території України в умовах дії правового режиму «Воєнний стан», усвідомлюючи, що наявність відомостей про нього у системі «Шлях» є підставою для безперешкодного виїзду за кордон, не маючи з останнім належно оформлених трудових відносин та у якого відсутнє посвідчення водія, авторизуючись у системі «Шлях» за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису користувача « НОМЕР_1 », отримав доступ до особистого кабінету ліцензіата та подав заявку на внесення ОСОБА_19 до вказаної системи як водія транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ», моделі «SPRINTER 316 CDI», державний номерний знак НОМЕР_9 , який є засобом провадження господарської діяльності ліцензіата. Після цього, ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням час та спосіб проінформував ОСОБА_19 про час та спосіб перетину державного кордону України, внаслідок чого останній 09 листопада 2022 року в 23 год 57 хв здійснив перетин державного кордону України через пункт пропуску «Угринів» на транспортному засобі марки «VOLKSWAGEN», моделі «TRANSPORTER», державний номерний знак НОМЕР_11 , після чого станом на 25 травня 2023 року на територію України не повернувся.

Крім цього, ОСОБА_7 14 листопада 2022 року в 21 год 55 хв, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного переправлення військовозобов`язаного через державний кордон України, достовірно знаючи про відсутність у ОСОБА_20 законних підстав для виїзду за межі території України в умовах дії правового режиму «Воєнний стан», усвідомлюючи, що наявність відомостей про нього у системі «Шлях» є підставою для безперешкодного виїзду за кордон, не маючи з останнім належно оформлених трудових відносин, авторизуючись у системі «Шлях» за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису користувача « НОМЕР_1 », отримав доступ до особистого кабінету ліцензіата та подав заявку на внесення ОСОБА_20 до вказаної системи як водія транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ», моделі «SPRINTER 319 CD1», державний номерний знак НОМЕР_2 , який є засобом провадження господарської діяльності ліцензіата. Після цього, ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням час та спосіб проінформував ОСОБА_20 про час та спосіб перетину державного кордону України, внаслідок чого останній 15 листопада 2022 року в 15 год 48 хв здійснив перетин державного кордону України через пункт пропуску «Угринів» на транспортному засобі марки «VOLKSWAGEN», моделі «TRANSPORTER», державний номерний знак НОМЕР_11 , після чого станом на 25 травня 2023 року на територію України не повернувся.

Крім цього, ОСОБА_7 16 листопада 2022 року в 04 год 43 хв, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного переправлення військовозобов`язаного через державний кордон України, достовірно знаючи про відсутність у ОСОБА_21 законних підстав для виїзду за межі території України в умовах дії правового режиму «Воєнний стан», усвідомлюючи, що наявність відомостей про нього у системі «Шлях» є підставою для безперешкодного виїзду за кордон, не маючи з останнім належно оформлених трудових відносин, авторизуючись у системі «Шлях» за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису користувача « НОМЕР_1 », отримав доступ до особистого кабінету ліцензіата та подав заявку на внесення ОСОБА_21 до вказаної системи як водія транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ», моделі «SPRINTER 316 CDI», державний номерний знак НОМЕР_9 , який є засобом провадження господарської діяльності ліцензіата. Після цього ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням час та спосіб проінформував ОСОБА_21 про час та спосіб перетину державного кордону України, внаслідок чого останній 16 листопада 2022 року в 18 год 09 хв здійснив перетин державного кордону України через пункт пропуску «Угринів» на транспортному засобі марки «MERCEDES-BENZ», моделі «SPRINTER 316 CDI», державний номерний знак НОМЕР_12 , після чого станом на 25 травня 2023 року на територію України не повернувся.

Крім цього, ОСОБА_7 21 листопада 2022 року в 20 год 08 хв, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного переправлення військовозобов`язаного через державний кордон України, достовірно знаючи про відсутність у ОСОБА_22 законних підстав для виїзду за межі території України в умовах дії правового режиму «Воєнний стан», усвідомлюючи, що наявність відомостей про нього у системі «Шлях» є підставою для безперешкодного виїзду за кордон, не маючи з останнім належно оформлених трудових відносин, авторизуючись у системі «Шлях» за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису користувача « НОМЕР_1 », отримав доступ до особистого кабінету ліцензіата та подав заявку на внесення ОСОБА_22 до вказаної системи як водія транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ», моделі «SPRINTER 315 CDI», державний номерний знак НОМЕР_4 , який є засобом провадження господарської діяльності ліцензіата. Після цього ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням час та спосіб проінформував ОСОБА_22 про час та спосіб перетину державного кордону України, внаслідок чого останній 22 листопада 2022 року в 07 год 33 хв здійснив перетин державного кордону України через пункт пропуску «Угринів» на транспортному засобі марки «MERCEDES-BENZ», моделі «SPRINTER 315 CDI», державний номерний знак НОМЕР_4 , після чого станом на 25 травня 2023 року на територію України не повернувся.

У своїй апеляційній скарзі прокурор не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження та кваліфікацію дій обвинуваченого, оскаржує вирок у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Вказує, що оскаржуваним вироком щодо ОСОБА_7 застосовано додаткове покарання, яке не є конкретизованим та не містить чітких відомостей щодо виду діяльності, яку останнім заборонено здійснювати. При цьому, інкриміновані обвинуваченому кримінальні правопорушення були вчинені з використанням умов господарської діяльності обвинуваченого, а саме здійснення міжнародних пасажирських перевезень, що надавало право ОСОБА_7 створювати умови для виїзду за кордон військовозобов`язаним особам. Таким чином, сторона обвинувачення вважає, що з метою забезпечення справедливого покарання та запобігання вчиненню аналогічним правопорушенням, щодо ОСОБА_7 доцільно застосувати додаткове покарання у вигляді позбавлення права займатися господарською діяльністю, пов`язаною зі здійсненням міжнародних пасажирських та вантажних перевезень, строком на 2 роки.

Посилаючись на вказані обставини, просить оскаржуваний вирок щодо ОСОБА_7 змінити. Вважати ОСОБА_7 засудженим за ч.1 ст. 332 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за ч.2 ст. 332 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади і займатися діяльністю, пов`язаними зі здійсненням міжнародних автомобільних пасажирських та вантажних перевезень, строком на 2 роки. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади і займатися діяльністю, пов`язаними зі здійсненням міжнародних автомобільних пасажирських та вантажних перевезень, стоком на 2 роки. В решті вирок суду залишити без змін.

Обвинувачений ОСОБА_7 не оспорюючи доведеності його винуватості та правильності кваліфікації його дій, оскаржує судове рішення у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, незастосуванням усіх норм закону України про кримінальну відповідальність та призначенням внаслідок цього занадто суворого покарання, яке не відповідає його особі через надмірну суворість.

Вказує, що з оскаржуваного вироку вбачається, що місцевим судом було встановлено дві пом`якшуючі покарання обставини - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень. В той же час, суд першої інстанції вийшов за межі пред`явленого обвинувачення згідно з обвинувальним актом, встановивши ще й обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину з використанням умов воєнного стану. Звертає увагу суду на те, що в обвинувальному акті, направленому до суду, прокурором не висувалось йому обвинувачення про вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, оскільки в ньому говориться, що обтяжуючі покарання обставини в цілому відсутні.

Водночас наголошує на тому, що висновки суду першої інстанції, наведені в оскаржуваному вироку, про нібито здійснення ним сприяння в ухиленні військовозобов`язаних від призову на військову службу під час мобілізації та воєнного стану є в цілому непідтвердженими жодним доказом у справі, а відтак хибними. При цьому, вказує, що стороною обвинувачення в обвинувальному акті про такі обставини взагалі нічого вказано не було, а йому обвинувачення за ст. 336 КК України не пред`являлись.

Більше того, вважає, що твердження прокурора та суду про те, що саме внаслідок його дій військовозобов`язані перетнули державний кордон України та не повернулись. Зокрема з обвинувального акту, і з оскаржуваного вироку вбачається, що йому пред`явлено обвинувачення та визнано винним не у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, не в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, не в керівництві такими діями, а виключно у сприянні у незаконному переправленні шляхом усунення перешкод. Разом з тим, звертає увагу суду на те, що не встановлено того, що його дії були спрямовані саме не те, щоб військовозобов`язані, які в такий спосіб перетнули кордон, - не повернулись в Україну. Зазначає, що в ході судового розгляду він вказував, що не був обізнаний про наміри людей, що виїхали за межі країни, про їх плани не повертатись назад. Також в ході досудового розслідування було встановлено, що ряд інших осіб, які таким чином перетнули кордон, повернулись в Україну. Сприяння в перетині кордону цим особам обвинувачення йому у вину не поставило, оскільки в цьому не вбачаються ознаки складу злочину. Таким чином, вважає, що вищевказані обставини підтверджують той факт, що він жодного умислу, що ці особи в подальшому не повернулись в Україну не мав.

Крім того, зазначає, що місцевий суд в порушення положень ст. 314-1 КПК України не видав доручення Камінь-Каширському районному сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області щодо складання та надання суду досудової доповіді щодо нього, що завадило призначенню справедливого, достатнього і такого, що відповідає його особі покарання.

Разом з тим, звертає увагу на незастосування судом першої інстанції закону, який на думку обвинуваченого підлягав застосуванню, а саме положень ст. 75 КК України. Вказує, що можливість його виправлення без відбування призначеного покарання є те, що він повністю визнав свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях та щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв у розкритті кримінальних правопорушень, а також те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягався, на момент вчинення кримінальних правопорушень офіційно працював та працевлаштований на даний час, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, є особою молодого віку з 2 групою інвалідності довічно, оскільки має хронічне захворювання з дитинства, що підтверджується наявною у справі довідкою до акта огляду медико - соціальною експертною комісією, а також напівсиротою, а тому вважає, що в даному конкретному випадку, призначаючи йому покарання, слід було дійти висновку про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час іспитового строку. Окрім того, звертає увагу суду, що він 30.01.2020 року переніс операцію трансплантації нирки, а тому згідно висновків лікарів, постійно потребує імуносупресивної терапії, що передбачає отримання спеціальних препаратів, які на його думку, відсутні у виправних закладах, що може призвести до летальних наслідків, одружений, офіційно працевлаштований, має постійне місце проживання та роботи де позитивно характеризується, проживає разом із своєю сім`єю, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, щиро розкаявся та усвідомив ступінь суспільної небезпеки вчиненого, та переконливо бажає стати на шлях виправлення.

З огляду на вищевикладене, просить оскаржуваний вирок змінити. Виключити з мотивувальної частини вироку обставину, яка обтяжує покарання - вчинення злочину з використанням умов воєнного стану. Виключити з мотивувальної частини вироку обставину - сприяння в ухиленні військовозобов`язаних від призову на військову службу під час мобілізації та воєнного стану. На підставі ст. 75 КК України із застосуванням ч.1 ст. 76 КК України звільнити його від відбування призначеного йому основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. В решті вирок суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та виклав основні доводи апеляційних скарг, сторону обвинувачення та сторону захисту, які кожен окремо підтримали свої скарги та заперечили інші, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення, а апеляція обвинуваченого до часткового задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції матеріали кримінального провадження за згодою учасників судового провадження розглянуті в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України. Встановлені судом фактичні обставини вчинених ОСОБА_7 кримінальних правопорушень та їх кваліфікація за ч.1 ст.332, ч.2 ст. 332 КК України є правильною.

При цьому у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України з`ясовано правильність розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин та добровільність їх позиції.

Діям ОСОБА_7 дана правильна юридична оцінка, яка також ніким не оспорюється.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Перш за все, що стосується доводів обвинуваченого про те, що суд першої інстанції безпідставно відніс до обставин, які обтяжують його покарання - вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, то вони заслуговують на увагу з огляду на таке.

Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваного судового рішення, до обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд відніс - вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Однак, з матеріалів кримінального провадження слідує, що така обтяжуюча покарання обвинуваченого обставина йому в обвинувачення не ставилася.

Вимогами ч.1 ст.337 КПК України встановлено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Однак, суд першої інстанції в порушення вищенаведених вимог кримінального процесуального закону вийшов за межі висунутого ОСОБА_7 обвинувачення відповідно до обвинувального акта, оскільки відніс до обставин, які обтяжують його покарання - вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, котра відсутня в обвинувальному акті.

Тому з мотивувальної частини вироку суду підлягає виключенню з обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 - вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Разом з тим, заслуговують на увагу і доводи обвинуваченого про виключення з мотивувальної частини вироку обставину - сприяння в ухиленні військовозобов`язаних від призову на військову службу під час мобілізації та воєнного стану з огляду на наступне.

Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваного судового рішення, місцевий суд дійшов до висновку про те, що сприяння в ухиленні військовозобов`язаних від призову на військову службу під час мобілізації та воєнного стану суттєво підвищує суспільну небезпечність вчиненого ОСОБА_7 діяння.

Проте, стороною обвинувачення в обвинувальному акті про вищевказані обставини взагалі нічого вказано не було, більше того ОСОБА_7 обвинувачення за ст. 336 КК України не пред`являлися.

Крім того, як вбачається з обвинувального акта та оскаржуваного судового рішення обвинуваченому ОСОБА_7 пред`явлено обвинувачення та визнано винуватим в сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України шляхом надання засобів для усунення перешкод та у вчиненні таких дій повторно. Таким чином, не встановлено, що дії обвинуваченого ОСОБА_7 були спрямовані саме на те, щоб військовозобов`язані, які в такий спосіб перетнули державний кордон - не повернулись в Україну.

Разом з тим, обвинувачений в апеляційній скарзі, вказує про невідповідність призначеного йому покарання тяжкості кримінальних правопорушень та його особі внаслідок суворості, оскільки вважає, що у суду є цілком законні підстави для застосування інституту умовного звільнення, передбаченого ст. 75 КК України.

Окрім того, як вбачається з поданої обвинуваченим апеляційної скарги вид, розмір та міра, як основного так і додаткового покарання за ч.1 ст. 332, ч.2 ст. 332 КК України не оскаржуються, а тому відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України, не є предметом апеляційного розгляду.

Апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції вирішуючи питання призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , не повній мірі дотримався вимог ст.ст.50, 65 КК України. З цього приводу зазначає наступне.

При призначенні покарання суд у відповідності до вимог ст.ст.50, 65 КК України повинен призначити його з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Як зазначено у п.п.1, 2, 3 постанови Пленуму ВСУ №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватись вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Відповідно до п.1 ч.1 ст.65 КК України суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочини і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину тощо. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК) (2341-14), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Приписами ст.75 КК України передбачено, що якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене ст.ст.403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене ч.3 ст.127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, місцевий суд в цілому дотримався зазначених вимог кримінального закону та роз`яснень ПВСУ.

Як вбачається із вироку суду, призначаючи обвинуваченому покарання, суд першої інстанції правильно врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно із ст.12 КК України відносяться до категорії ч.1 ст. 332 КК України нетяжкого та ч.2 ст. 332 КК України тяжкого злочину, наявність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, а також відсутність, як було встановлено апеляційним судом обставин, які його обтяжують, та дані про особу винного, який свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю та щиро покаявся, уперше притягується до кримінальної відповідальності, одружений, є особою з інвалідністю другої групи.

Разом з тим, місцевим судом не було в повній мірі враховано те, що обвинувачений ОСОБА_7 на обліку у лікарів психіатра та нарколога не значиться, за місцем проживання характеризується виключно позитивно, є молодою особою з II групою інвалідності довічно, оскільки він має хронічне захворювання з дитинства, що підтверджується наявною у справі довідкою до акта огляду медико - соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №499733 від 14.12.2021 року, проведення розгляду справи в порядку ч.3 ст. 349 КПК України.

Крім того, колегія суддів бере до уваги той факт, що ОСОБА_7 30.01.2020 року переніс операцію трансплантації нирки та згідно висновків лікарів, постійно потребує імуносупресивної терапії, що передбачає отримання спеціальних препаратів, більше того в матеріалах кримінального провадження даних які б свідчили про його антисоціальну та негативну поведінку, ані під час досудового розслідування, ані під час розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції встановлено не було.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що вказані обставини значно знижують ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень.

Проте, суд першої інстанції призначаючи покарання ОСОБА_7 та вказуючи, що його виправлення та перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства, належним чином і в повній мірі не врахував вищевказаних обставин в їх сукупності.

А тому, при вирішенні можливості застосування до обвинуваченого інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням, суд апеляційної інстанції, відповідно до положень ст.75 КК України належним чином та у повному обсязі враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, мету і мотив, якими він керувався під час їх вчинення, характер дій, які він вчиняв, вищевказані дані про особу обвинуваченого та інші обставини справи.

Колегія суддів вважає, що вищевказані обставини в своїй сукупності дають суду цілком законні підстави для звільнення ОСОБА_7 від призначеного основного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, із встановленням максимального трьохрічного іспитового строку та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 цього ж Кодексу.

На переконання колегії суддів апеляційної інстанції, таке покарання буде справедливим, відповідатиме вимогам закону, принципам законності, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_7 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а покладення на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України дозволить здійснювати контроль з боку уповноваженого органу з питань пробації за поведінкою засудженого.

Таким чином, призначене обвинуваченому ОСОБА_7 покарання саме в мінімальніх мірах, передбачених санкціями ч.1 ст.332, ч.2 ст. 332 КК України із застосуванням положень ст.ст.75, 76 КК України, апеляційний суд вважає таким, що повністю відповідатиме вимогам ст.ст.50, 65 КК України, а також принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

А тому, апеляційна скарга обвинуваченого підлягає до часткового задоволення.

Що стосується доводів апеляційної скарги сторони обвинувачення, про те, що до обвинуваченого ОСОБА_7 було застосовано додаткове покарання, яке не є конкретизованим, то колегія суддів вважає їх слушними з огляду на таке.

Згідно положень п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», вбачається, що відповідно до ст. 55 КК України позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов`язане з посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю. Та обставина, що до постановлення вироку підсудний вже не обіймав посаду або не займався діяльністю, з якими було пов`язане вчинення злочину, не є перешкодою для застосування цього покарання. Рішення про позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю має бути чітко сформульоване в резолютивній частині вироку, для того щоб не виникло жодних сумнівів під час виконання останнього.

Разом з тим, оскаржуваним судовим рішенням щодо ОСОБА_7 застосовано додаткове покарання, яке не є конкретизованим та не містить чітких відомостей щодо виду діяльності, яку останнім заборонено здійснювати. При цьому, інкриміновані обвинуваченому злочини були вчинені з використанням умов господарської діяльності обвинуваченого, а саме здійснення міжнародних пасажирських перевезень, що надавало право ОСОБА_7 створювати умови для виїзду за кордон військовозобов`язаним особам.

З огляду на вище викладене з метою забезпечення справедливого покарання та запобігання вчиненню аналогічним правопорушення, щодо ОСОБА_7 доцільно застосувати додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади і займатися діяльністю, пов`язаними зі здійсненням міжнародних автомобільних пасажирських та вантажних перевезень, строком на 2 роки.

Таким чином апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення.

Відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити вирок або ухвалу.

Частиною 2 ст. 409 КПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути також невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Згідно з положенням ст. 414 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що вирок Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 08 січня 2024 року слід змінити в частині призначеного покарання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 409КПК України, Волинський апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - задовольнити.

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Вирок Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 08 січня 2024 року щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання - змінити.

Призначити ОСОБА_7 покарання:

- за ч.1 ст. 332 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

- за ч.2 ст. 332 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади і займатися діяльністю, пов`язаними зі здійсненням міжнародних автомобільних пасажирських та вантажних перевезень, строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади і займатися діяльністю, пов`язаними зі здійсненням міжнародних автомобільних пасажирських та вантажних перевезень, строком на 2 (два) роки.

Виключити з мотивувальної частини вироку з обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого - вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Виключити з мотивувальної частини вироку обставину - сприяння в ухиленні військовозобов`язаних від призову на військову службу під час мобілізації та воєнного стану.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом іспитового строку терміном 3 (три) роки не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст.76 КК України:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В іншій частині вирок Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 08 січня 2024 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення її апеляційним судом.

Головуючий

Судді