Постанова

від 28.03.2024 по справі 203/1444/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/1444/24

Провадження № 3/0203/742/2024

П О С Т А Н О В А

іменем України

28.03.2024 року суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Смольняков О.О., розглянувши матеріали, що надійшли від ГУ ДПС у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , директора TOB «AB ЗЕРНОВИЙ КЛУБ» (код ЄДРПОУ 44914768), проживаючого тазареєстрованого заадресою АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.163-1 КУпАП,

встановив:

До Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшов протокол №304 від 04.03.2024 року, відповідно до якого встановлено актом документальної позапланової виїзної перевірки №336/04-36-07-06/44914768 від 15.02.2024 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АВ ЗЕРНОВИЙ КЛУБ» (код ЄДРПОУ 44914768) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість у сумі 1 503 858 грн.. у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету у сумі 1 503 858 гри., з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків: місце вчинення - ТОВ «АВ ЗЕРНОВИЙ КЛУБ», 49038. Дніпропетровська обл.. м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22. оф. 242.

ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що після проведення перевірки податковою, йому стало відомо, що контрагенти, з якими працювало його підприємство, відносяться до ризикових, тому податкова зазначила, що вони не можуть повернути НДС, однак кошти залишились на спецрахунку та будуть використовуватись в подальшому для сплати податків.

На доказ вини ОСОБА_1 надано протокол проадміністративне правопорушення №304від 06.03.2024року,податкове повідомлення-рішення,розрахунок сумина якувідмовлено унаданні бюджетноговідшкодування,витяг закту «336/04-36-07-06/44914768від 15.02.2024,наказ №1від 10.02.2023року прозаступання напосаду директора TOB«ABЗЕРНОВИЙ КЛУБ» ОСОБА_1 .

Вислухавши ОСОБА_1 дослідивши наявні в справі докази та матеріали, суд приходить до наступного висновку.

Як визначено статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, визначені в статті 280 КУпАП, зокрема орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, розглядаючи таку справу, орган повинен забезпечити законність при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 1 статті 163-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Зазначена норма закону є бланкетною, тобто такою, що не називаючи конкретних ознак правопорушення або називаючи лише їх частину, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів, які не є законами про адміністративну відповідальність, а тому у протоколі про адміністративне правопорушення має бути зазначена відповідна стаття певного нормативного акту (частина, пункт) та має бути викладено їх зміст.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП, є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

З урахуванням положень ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malafeyeva у Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin у. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не мас: права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа мас захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

З огляду на зазначене, ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.

Отже, суд позбавлений можливості змінити фабулу адміністративного правопорушення та не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

Слід визнати, що з фабули, викладеної у протоколі, не вбачається які саме пункти статей Податкового кодексу України порушив ОСОБА_1 , не зазначено які саме дії він вчинив та до чого такі дії призвели.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції України є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи, докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу правопорушення.

З огляду на викладене, провадження по даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.247 п.1, 251, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення суддя, -

п о с т а н о в и в:

Справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП- закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення

Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Скарга на постанову подається до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя О.О. Смольняков