Рішення

від 27.03.2024 по справі 128/3277/23

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/3277/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2024 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Шевчук Л.П.,

при секретарі судового засідання Ружицькій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну праву за позовною заявою заступника керівника Вінницької окружної прокуратури Семенюка Володимира Анатолійовича, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави, -

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Вінницької окружної прокуратури Семенюк В.А. звернувся до Вінницького районного суду із позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є громадянином російської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.11.2006 набув право власності на земельну частку (пай), яка перебувала в колективній власності СВАТ «Писарівське», що в с. Писарівка Вінницького району Вінницької області, розміром 1,92 умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) належної померлому на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВН №0516117 від 26.03.1998. В подальшому ОСОБА_1 звернувся до ПП «Глобус» щодо розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на успадковану земельну ділянку. 10.05.2007 було проведено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0520685200:01:001:0036, площею 1,5988 га за громадянином російської федерації ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №949941 від 10.05.2007. Відомості про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні. До 01.01.2013 в Україні існував інститут державної реєстрації договорів оренди (суборенди) і державних актів на право власності на землю та постійного користування землею. Реєстрацію договорів і державних актів здійснювали місцеві ради народних депутатів за територією місця розташування земельної ділянки. Починаючи з 1998 року функції з реєстрації договорів і державних актів були передані органам Держкомзему. На той час реєстрація договорів і державних актів здійснювалася в Книзі реєстрації державних актів і договорів. З 01.01.2013 набули чинності Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Закону України «Про державний земельний кадастр». Права на нерухоме майно, у тому числі і на земельну ділянку, та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цих Законів, визнаються дійсними за відсутності їх державної реєстрації, якщо реєстрація цих прав та обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення. Згідно ст.ст. 125, 126 ЗК України в редакції чинній на час виникнення права власності у ОСОБА_1 на земельну ділянку, право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності та його державної реєстрації; право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом. Так, ОСОБА_1 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1,5988 га серії ЯБ №949941 від 10.05.2007. Державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010785200133. Таким чином, реєстрація права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку була проведена відповідно до законодавства. Разом із тим, при використанні ОСОБА_1 вказаної земельної ділянки було допущено порушення ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України та ст.ст. 80, 81, 145 ЗК України, адже в силу приписів вказаних норм Закону відповідач, будучи громадянином іншої держави, зобов`язаний був відчужити дану земельну ділянку. Проте, не вчинив цього, а тому є всі підстави для її конфіскації у власність держави.

На підставі вищевикладеного, просить припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0520685200:01:001:0036, площею 1,5988 га, яка розташована на території Вінницької міської територіальної громади (раніше Писарівська сільська рада), шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області; стягнути із відповідача витрати по сплаті судового збору.

Представником ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області подано до суду письмові пояснення (а.с. 76) віповідно до яких поданий прокурором позов до ОСОБА_1 в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області підтримує повністю та просить його задовільнити, а розгляд справи провести у відсутність представника ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області.

Відповідач ОСОБА_1 правом на подачу відзиву на позовну заяву та заяв по суті позову не скористався.

Ухвалою суду від 08.09.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання (а.с. 71).

Ухвалою суду від 30.11.2023 закрито підготовчепровадження тапризначено справудо судовогорозгляду посуті (а.с.91).

В судовезасідання прокурорВінницької окружноїпрокуратури ЧернишГ.М. не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просила справу розглядати у її відсутність, а позов задовільнити (а.с. 106).

Представник ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області в судове засідання також не з`явилася, в письмових поясненнях по суті позову просила справу розглядати у відсутність представника ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, позовні вимоги задовільнити (а.с. 76).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача та представника особи в інтересах якої подано позов відповідно до ст. 211 ч. 3 ЦПК України, враховуючи що вони скористалися своїми процесуальними правами.

Відповідач ОСОБА_1 , який повідомлявся про розгляд справи за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (а.с. 70, 74), в судове засідання не з`явився, направлені йому судові повістки повернулися до суду із відміткою «адресат відсутній», а тому відповідно до п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається таким, що належним чином та завчасно повідомлений про розгляд справи, про причини неявки суду не повідомив.

Підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст. 223 ЦПК України не вбачається.

З огляду на вищевикладене та за умов існування усіх підстав, суд прийшов до висновку про ухвалення заочного рішення, про що було постановлено мотивовану ухвалу.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, з`ясувавши дійсні обставини справи в їх сукупності, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до копії Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №949941 ОСОБА_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , РФ, на підставі Розпорядження №255 Вінницької районної державної адміністрації від 17.02.2006 належить земельна ділянка площею 1,5988 га, яка розташована на території Писарівської сільської ради Вінницького району Вінницької області, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0520685200:01:001:0036 (а.с. 16).

На а.с 20-54 міститься технічна документація із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_1 на території Писарівської сільської ради Вінницького району Вінницької області, що виготовлена ПП «Глобус» у 2006 році. Окрім того, дана технічна документація містить копію паспорта громадянина російської федерації ОСОБА_1 (а.с. 26). Також дана технічна документація містить копію свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.11.2006 (а.с. 25) відповідно до якого ОСОБА_1 , який є громадянином російської федерації, успадкував після смерті свого батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , земельну частку (пай), та в подальшому отримав на дану земельну частку (пай) державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0520685200:01:001:0036, площею 1,5988 га, яка розташована на території Писарівської сільської ради Вінницького району Вінницької області, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0500592382023 від 06.07.2023 (а.с. 18-19) за відповідачем ОСОБА_1 , громадянином російської федерації, який проживає в АДРЕСА_1 , РФ, на праві постійного користування земельною ділянкою зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 0520685200:01:001:0036, площею 1,5988 га, яка розташована на території Писарівської сільської ради Вінницького району Вінницької області, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №342322985 від 10.08.2023 по об`єкту нерухомого майна земельні й ділянці з кадастровим номером 0520685200:01:001:0036 відомості з Державного реєстру речових прав, з реєстру прав власності на нерухоме майно, з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру Іпотек відсутні (а.с. 55).

Відповідно до інформації Управління ДМС у Вінницькій області від 03.08.2023 №0501.4-5006/02.2-23 (а.с. 58), що надана на запит Вінницької окружної прокуратури №50/12702вих-23 від 31.07.2023 (а.с. 56-57) громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспортом громадянина України, паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувався; громадянин росії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Калінінград, з 24.1.2016 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , за посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_1 , виданою 11.10.2016 терміном дії безстроково.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач є громадянином російської федерації та набув право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення в порядку спадкування за законом після смерті свого батька.

Статтями 13, 14 Конституції України визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно до ч.ч. 2, 4ст. 81 ЗК Україниіноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

За змістомст. 80 ЗК Українисуб`єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади - на землі державної власності.

Згідно зст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Відповідно до ч.1, 2ст. 38 закону України «Про міжнародне приватне право»право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 39 закону України «Про міжнародне приватне право»виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Якщо спірні земельні ділянки, які належать до нерухомого майна (ч. 1 ст. 181 ЦК України), знаходяться на території України, то на них поширюється дія права України.

Отже, відповідач ОСОБА_1 , будучи громадянином іноземної держави та отримавши у спадщину земельну ділянку сільськогосподарського призначення, повинен був діяти у відповідності до приписівЗемельного кодексу України.

Згідно пункту «е» ч. 1 ст. 140 ЗК України однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках визначених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1ст. 145 ЗК України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка заЗК Українине може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

Відповідно до ч. 2ст. 145 ЗК України, у разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 , будучи громадянином російської федерації, в порушення вимог ч. 4 ст. 81 ЗК України, упродовж одного року після набуття права власності на спірну земельну ділянку сільськогосподарського призначення, і по даний час добровільно не відчужив її, вказана земельна ділянка підлягає конфіскації у власність держави в порядку ст. 145 ЗК України.

Пунктом 10 ч. 1ст. 346 ЦК Українивизначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідност. 356 ЦК Українидо особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.

Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

При вирішенні спору суд враховує сталу практику ЄСПЛ щодо захисту права власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) і пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Як визначено вище, питання набуття у власність землі в Україні врегульоване нормами Земельного кодексу України; процедура набуття у власність землі іноземцями, а також обмеження, які з цим пов`язані, також чітко визначені даним законодавчим актом, тобто втручання є законним.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду».

Суспільний інтерес в даному випадку проявляється в тому, що земля є власністю Українського народу, землі сільськогосподарського призначення не можуть бути у власності іноземців, що покликане інтересами національної безпеки.

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

В даному випадку наявна справедлива рівновага між державним (суспільним) інтересом та приватним інтересом власника земельної ділянки, оскільки останній мав достатньо часу для виконання свого обов`язку, однак дотепер земельну ділянку не відчужив, що порушує вимоги земельного законодавства України та потребує невідкладного втручання уповноваженого органу. Чинним законодавством передбачено порядок відшкодування колишньому власнику земельної ділянки її вартості, внаслідок конфіскації та відчуження її уповноваженим органом.

Відповідно до ч. 4 ст. 145 ЗК України, позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Згідно ч. 1 ст. 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У відповідності до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до п.п. 1 п. 3 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15 основними завданнями Держгеокадастру є серед решти реалізація державної політики у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно п.п. 33 п. 4 Положення, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності у частині додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель, зокрема, за додержанням строків розгляду заяв чи клопотань щодо набуття і реалізації прав на землю.

Як слідує із інформації ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області №0-2-0.6-3530/2-23 від 12.07.2023 (а.с. 15), через відсутність фінансування витрат ГУ по сплаті судового збору ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області не може належним чином здійснити повноваження щодо подання позовів про конфіскацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власників, яким такі земельні ділянки не можуть належати, а тому клопоче про представництво держави в особі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області саме прокуратурою.

Таким чином, обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яку відповідач незаконно використовує, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, як територіального органу, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, тобто уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо подання позову про конфіскацію у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення, якими після отримання їх у спадщину незаконно володіють іноземні громадяни понад встановлений законом строк.

З огляду на викладене, позовні вимоги прокурора щодо примусового припинення права власності відповідача на дану земельну ділянку шляхом її конфіскації в порядку статті 145 ЗК України підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд відповідно до вимог ст.ст. 133, 141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути судовий збір в сумі 2684,00 грн. (а.с. 63) з відповідача, тобто, на користь позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.38,39 Закону України «Про міжнародне право», ст.ст.80,81,140, 145 Земельного кодексу України,ст. 346 Цивільного кодексу України, ст.ст.,10,12,13,76,81,89,200,263-265,280-282,354-355ЦПК України,суд -

у х в а л и в:

Позовні вимоги заступника керівника Вінницької окружної прокуратури Семенюка Володимира Анатолійовича, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави - задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0520685200:01:001:0036, площею 1,5988 га, яка розташована на території Вінницької міської територіальної громади (раніше Писарівська сільська рада Вінницького району) Вінницької області, шляхом її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Вінницької обласної прокуратури (МФО 820172, Державна казначейська служба України, м.Київ, р/р НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ 02909909) судовий збір в сумі 2684,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повне найменування сторін:

Позивач - Вінницька окружна прокуратура, адреса: м. Вінниця, пров. Цегельний, 8;

Особа в інтересах якої подано позов Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, адреса: м. Вінниця, вул. Келецька, 63, код ЄДРПОУ 39767547;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідкана постійне проживання, серії НОМЕР_1 від 11.10.2016, РНОКПП НОМЕР_3 , громадянинросійської федерації, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Л.П. Шевчук