Рішення

від 21.03.2024 по справі 128/1239/23

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/1239/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

21.03.2024 м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Фанда О.А.,

за участю секретаря судового засідання Олексієнко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Вінниці цивільну справу за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису),-

в с т а н о в и в:

30 березня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що є власником земельної ділянки, кадастровий номер 0520688900:01:001:0012, площею 1,9224 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Якушинецької сільської ради, Вінницького району, Вінницької області згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказана вище земельна ділянки перебуває в користуванні згідно договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), від 22 листопада 2017 року у відповідача ОСОБА_2

03 грудня 2018 року позивач направив відповідачу цінним листом з описом вкладення лист повідомлення про відмову від договору про встановлення права користування земельною ділянкою з моменту отримання цього повідомлення. В листі-повідомленні було вказано, що він як власник земельної ділянки, кадастровий номер 0520688900:01:001:0012, площею 1,9224 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Якушинецької сільської ради, Вінницького району, Вінницької області, повідомив про відмову від Договору про встановлення користування чужою земельною ділянкою (емфітсвзис) та відповідно про розірвання такого договору через рік з моменту отримання цього повідомлення. Зазначений лист, було отримано відповідачем 04 грудня 2018 року згідно повідомлення про вручення.

Після цього, між позивачем та відповідачем відбулась зустріч на якій останній повідомив, що він від договору не відмовиться, хоча при цьому повідомив, що на земельній ділянці він не буде нічого вирощувати. Також відповідач запропонував позивачу викупити право користування. Також відповідач, надав позивачу копію договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 22 листопада 2017 року та копію акту приймання- передачі земельної ділянки по договору емфітевзису від 22 листопада 2017 року.

За життя спадкодавець не повідомляв, що він будь-якому передавав в користування належну йому земельну ділянку.

Відповідно до Договору емфітевзису, предметом договору визначено земельну ділянку, кадастровий номер 0520688900:01:001:0012, площею 1,9224 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Якушинецької с/ради, Вінницького району, Вінницької області право на володіння і цільового використання передано власником Відповідачу (п. 1.1.). При цьому, грошову оцінку між сторонами не визначено (п. 1.2.).

Згідно п.2.1. та п. 2.2. Договору емфітевзису, користування емфітевтичним правом встановлюється за платню у розмірі 100 (сто) гривень в рік, які емфітевт слачуватиме Власнику щороку до 1 листопада. При цьому, емфітевт в строк до 15 лютого поточного року самостійно розраховує та здійснює оплату земельного податку.

Також, відповідно до п. 3.1. Договору емфітевзису сторони домовились, що емфітевтичне право за даним договором встановлюється на невизначений строк.

Позивач зазначав, що відповідач не виконує умови договору в частині цільового використання земельної ділянки, внесення плати за користування земельною ділянкою, а також інших платежів визначених договором.

Посилаючись на вказані обставини позивач просив розірвати договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), укладений 22 листопада 2017 року, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки кадастровий номер 0520688900:01:001:0012 площею 1,9224 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Віницької області, яка належить ОСОБА_1 та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, представник позивача подав письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, щодо ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причин неявки суду не повідомив. Правом на подання письмового відзиву на позов не скористався.

Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України судом розглянуто справу в заочному порядку.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач є власником земельної ділянки, кадастровий номер 0520688900:01:001:0012, площею 1,9224 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Якушинецької сільської ради, Вінницького району, Вінницької області згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Вказана земельна ділянки перебуває в користуванні згідно договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), від 22 листопада 2017 року у відповідача ОСОБА_2

Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до ЦК України (частина перша статті 1021 ЗК України).

Одним з речових прав на чуже майно є право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) (пункт 3 частини першої статті 395 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Згідно зі статтею 410 ЦК України землекористувач мас право користуватися земельною ділянкою в повному обсязі, відповідно до договору. Землекористувач зобов`язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, а також інші платежі, встановлені законом та ефективно використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, утримуватися від дій, які можуть призвести до погіршення екологічної ситуації.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За правилами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої-другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Станом на час подання позову.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідачем не виконуються умови Договору емфітевзису від 22 листопада 2017 року, в частині цільового використання земельної ділянки, не внесення плати за користування земельною ділянкою, а також інших платежів, встановлених договором та законом.

Жодних належних та допустимих доказів належного виконання договору, а також на спростування доводів позивача, відповідачем не надано.

З врахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до положень ст. 144 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 89, 133, 137, 141, 265,268,280-289 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірваннядоговору проправо користуванняземельною ділянкоюдля сільськогосподарськихпотреб (договіремфітевзису) - задовольнити.

Розірвати договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), укладений 22 листопада 2017 року, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки кадастровий номер 0520688900:01:001:0012 площею 1,9224 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Віницької області, яка належить ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073 грн. 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропусу з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо позивачу не було вручено заочне рішення у день його проголошення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 28 березня 2024 року.

Суддя О.А. Фанда