Ухвала

від 28.03.2024 по справі 235/9100/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4561/24 Справа № 235/9100/21 Суддя у 1-й інстанції - Хмельова С.М. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

УХВАЛА

Іменем України

28 березня 2024 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Тимченко О.О.

заслухавши доповідь судді-доповідача Зубакової В.П. про надходження апеляційної скарги відповідача Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 30 січня 2024 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга відповідача Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 30 січня 2024 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до п.1 ч.5ст.357 ЦПК Україниапеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції якщо вона подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Відповідно до частини 3 статті 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

Як вбачається з апеляційної скарги, вонапідписана адвокатом Єгоровою Оленою Юріївною, як представником Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське».

Згідно п.1 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавались.

Згідно зчастиною 4статті 62ЦПК Україниповноваження адвокатаяк представникапідтверджуються однимз такихдокументів: 1)довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно доЗакону України"Проадвокатуру таадвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно доЗакону України"Про безоплатну правничу допомогу".

Право на судовий захист є конституційним правом кожної людини і громадянина, гарантованим статтею 55 Конституції України.

Згідно з позицією Конституційного Суду України, яка сформульована у рішенні від 25.12.1997 року № 9-зп, частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші утиски прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене.

У рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення частини другої статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.

Отже, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур), в тому числі, вимог стосовно оформлення позовних заяв, скарг та інших документів, що подаються до суду.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13 березня 2018 року у справі № 914/2772/16; від 21 березня 2018 року у справі № 914/2771/16).

У рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.

Враховуючи наведене, обов`язок суду перевірити належність доказів наявності у представника права вчиняти конкретну процесуальну дію зумовлений, головним чином, тим, що такий представник виступає самостійно в суді від імені довірителя (особи, яка відмовилася захищати в суді свої права в порядку самопредставництва) і виконує процесуальні дії виключно в інтересах довірителя, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для нього права та обов`язки.

Отже, адвокат Єгорова О.Ю., звернувшись до суду з апеляційною скаргою на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 30 січня 2024 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, від імені та в інтересах відповідача Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», зобов`язана надати суду документ, що посвідчує її повноваження, як представника у суді апеляційної інстанції, якщо такий раніше не надавався.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI ( далі Закон №5076-VI) повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Частиною 4 статті 26 Закону №5076-VI визначено, що адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 20 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Поняття ордеру визначено у частині 2 статті 26 Закону №5076-VI, відповідно до якої це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката; Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Рада адвокатів України рішенням від 12 квітня 2019 року №41 затвердила Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (далі - Положення № 41).

Пунктом 4 Положення № 41 передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Імперативними приписами пп.12.10 пункт 12 Положення № 41 визначено, що ордер повинен містити підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі "Адвокат").

Згідно з пунктом 11 Положення № 41 передбачено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Як передбачено частиною першою статті 26 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076-VI) документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

29 квітня 2022 року Рада адвокатів України ухвалила рішення № 45 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги», яким доповнила Положення, зокрема, пункт 10 новим абзацом наступного змісту: «Під час дії воєнного стану на території України дозволяється видача адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об`єднання, адвокатського бюро. Правовідносини між адвокатом, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера та адвокатським об`єднанням, адвокатським бюро врегульовуються внутрішніми документами цих організаційно правових форм здійснення адвокатської діяльності».

Як встановлено судом, апеляційну скаргу подано адвокатом Єгоровою Оленою Юріївною, як представником Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», яка на підтвердження повноважень до матеріалів апеляційної скарги додала копію ордера про надання правничої (правової) допомоги серії АН №1141717, який видано 04 квітня 2023 року.

Зі змісту наданого адвокатом ордера вбачається, що він не містить власноручного підпису адвоката Єгорової О.Ю. у графі «Адвокат», що свідчить про відсутність у нього обов`язкових реквізитів, визначених Положенням № 41.

Суд бере до уваги, що поданий адвокатом ордер, сформований в особистому кабінеті адвоката. Водночас, в особистому кабінеті генерується лише бланк ордера, затвердженої типової форми, однак графа «Адвокат» заповнюється адвокатом самостійно шляхом накладення власноручного підпису.

З огляду на те, що в ордері відсутній такий обов`язковий реквізит, як підпис адвоката та беручи до уваги наведені вище норми, колегія судді дійшла висновку, що наданий представником відповідачки документ не може вважатися юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» у суді.

Правова позиція щодо того, що обов`язковим реквізитом ордеру є власноручний підпис адвоката (у графі «Адвокат») висловлена в ухвалах Верховного Суду від 26 січня 2023 року у справі №450/605/22, від 07 лютого 2023 року у справі №466/77/22, якими закрито касаційне провадження, в постановах Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі №450/569/22 та від 07 лютого 2023 року у справі №466/487/22, а також в ухвалі Верховного Суду від 25 березня 2024 року у справі №752/23440/20, якою повернуто касаційну скаргу заявнику.

Враховуючи, що до апеляційної скарги не додано належним чином оформлених документів, які б підтверджували волевиявлення Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на надання повноважень адвокату Єгоровій О.Ю. щодо її представництва у Дніпровському апеляційному суді та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду, та які могли б надати можливість суду перевірити обсяг наданих повноважень, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню, як така, що підписана особою, яка не має права іі підписувати.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13 березня 2018 року у справі № 914/2772/16; від 21 березня 2018 року у справі № 914/2771/16).

Звернення до суду, з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, стаття 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів") передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги.

Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення до Дніпровського апеляційного суду.

Керуючись статтями 356, 357 ЦПК України, суд,

У X В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача Приватногоакціонерного товариства«Шахтоуправління «Покровське»на рішенняКрасноармійського міськрайонногосуду Донецькоїобласті від30січня 2024року поцивільній справіза позовом ОСОБА_1 доПриватного акціонерноготовариства «Шахтоуправління«Покровське» провідшкодування моральноїшкоди - повернути заявнику.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди повернути до суду першої інстанції.

Копію ухвали про повернення апеляційної скарги направити всім учасникам справи, апеляційну скаргу та додані до неї матеріали направити заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із апеляційною скаргою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в касаційному поряду, безпосередньо до Верховного Суду, протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: