Постанова

від 28.03.2024 по справі 352/724/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 352/724/24

Провадження № 22-ц/4808/518/24

Головуючий у 1 інстанції ОЛІЙНИК М. Ю.

Суддя-доповідач Фединяк

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючого Фединяка В.Д. (суддя-доповідач)

суддів: Василишин Л.В., Томин О.О.

секретаря Гудяк Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тисменицького районного суду від 21 лютого 2024 року за заявою ОСОБА_1 до Тисменицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа без самостійних вимог: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення неправильності в актовому записі про народження та зобов`язання внести зміни в актовий запис,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Тисменицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа без самостійних вимог: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення неправильності в актовому записі про народження та зобов`язання внести зміни в актовий запис.

Позовна заява мотивована тим, що в актовому записі про народження ОСОБА_1 N9 складеному 25 жовтня 1964 року Тисминецьким відділом державної реєстрації акт цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західної міжрегіонального управління юстиції в графі "дата народження дитини" зазначе неправильна дата ІНФОРМАЦІЯ_1 замість правильної дати ІНФОРМАЦІЯ_3, яка міститься у свідоцтві про народження позивача, свідоцтві про укладений шлюбу, паспорті, картці платника податків та інших документах. На звернення до Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) останньому відмовлено у внесенні змін в актовий запис про народження. Просив встановити неправильність в актовому записі про народження ОСОБА_1 » №96, складеному 25 жовтня 1964 у року Тисминецькими відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління юстиції, в графі "дата народження дитини": неправильна дата ІНФОРМАЦІЯ_1 замість правильної дати ІНФОРМАЦІЯ_2. Зобов`язати Тисменицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_1 N96, складеному 25 жовтня 1964 року Тисминецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління юстицї, виправивши в графі "дата народження дитини" з ІНФОРМАЦІЯ_1 на ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Тисменицького районного суду від 21 лютого 2024 року відмовлено у відкритті провадження в справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Тисменицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа без самостійних вимог: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення неправильності в актовому записі про народження та зобов`язання внести змінив актовий запис - на підставі п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України. Відповідно до положень ч.5 ст. 186 ЦПК України, роз`яснено позивачеві, що розгляд цього спору віднесено до юрисдикції адміністративного суду..

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить, скасувати оскаржувану ухвалу та продовжити розгляд справи, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального суду, що призвело до постановлення незаконної ухвали. Вказує, що даний спір підлягає розгляду в цивільному судочинстві, а висновок суду про підвідомчість справи адміністративному судочинстві є передчасним. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право, яке має існувати на час звернення до суду, а, по-друге, суб`єктний склад такого спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Відтак, вирішуючи питання про юрисдикцію спору, необхідно з`ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа. У позовній заяві він просить встановити неправильність запису про його народження в акті цивільного стану та зобов`язати відповідача внести до нього зміни.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.

Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Сторони у встановленому законом порядку повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, однак не з`явились у судове засідання, що відповідно ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.

Розгляд справи за відсутності сторін та учасників справи, щодо яких наявні відомості про вручення повістки про явку в суд не є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про доступ до правосуддя.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 367 ЦПК України наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, зважаючи на правовий статус сторін, та на об`єкт позовних вимог про зобов`язання вчинити дії, суд вважає, що природа відносин, яка виникає у даному випадку не є приватно-правовою, а є публічно-правовими відносинами, тому вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Однак з вищенаведеними висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Згідно вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до органів реєстрації актів цивільного стану із заявою про внесення змін до актового запису про народження в частині дати його народження.

10 серпня 2023 року заступником начальника Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), як суб`єктом владних повноважень, був винесений висновок про відмову у внесенні змін до актового запису про народження, як відповідь на заяву позивача від 10 серпня 2023 року, в якій зокрема зазначено, що дана відмова може бути оскаржена відповідно до норм КАС України.

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив встановити неправильність в актовому записі про народження ОСОБА_1 » №96, складеному 25 жовтня 1964 у року Тисминецькими відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління юстиції, в графі "дата народження дитини": неправильна дата ІНФОРМАЦІЯ_1 замість правильної дати ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зобов`язати Тисменицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_1 N96, складеному 25 жовтня 1964 року Тисминецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління юстицї, виправивши в графі "дата народження дитини" з ІНФОРМАЦІЯ_1 на ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Отже спірні правовідносини пов`язані з відмовою відповідача внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 , який відмінний від існуючого запису цивільного стану.

Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть (ч. 1, 2, 3 ст. 49 Цивільного кодексу (далі - ЦК України).

Аналогічні за змістом приписи закріплені у ст. 2 Закону України від 01 липня 2010 року № 2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі - Закон № 2398-VI).

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи й офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті (ч. 1 ст. 9 Закону № 2398-VI), тобто дій/подій, що впливають на набуття ,зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків.

Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку (ч. 1 ст. 22 Закону № 2398-VI).

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану також регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 (далі - Правила).

Відповідно до п. 1.1. розд. І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Наведений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У пункті 2.13 Правил зазначено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану.

У цій справі позивач звернувся до суду для захисту права на забезпечення органом державної влади особистого немайнового права (ч. 1 ст. 273 ЦК України) на відображення у актовому записі інформації про своє народження, а не для оскарження відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану.

У позовній заяві відсутні доводи за ч. 3 ст. 2 КАС України, щодо неправомірності вказаної відмови відповідача, а лише вимога позивача зобов`язати відповідача внести зміни до актового запису.

У справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 425/2737/17.

Таким чином, позивач у цій справі, не оскарджує відмову заступника начальника Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), як суб`єкта владних повноважень, яким був винесений висновок про відмову у внесенні змін до актового запису про народження, як відповідь на заяву позивача від 10 серпня 2023 року, та не просив визнати неправомірними дії відповідача, а мав намір вирішити питання про внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_1 , який відмінний від існуючого запису цивільного стану.

Ураховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у справі, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, і вважає неправильним висновок суду першої інстанцій про відмову у відкритті провадження в цій справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи).

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 807/45/17.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оскільки висновки суду про наявність підстав для відмови у відкритті провадження за позовною заявою позовної заяви не відповідають обставинам справи та порушують норми процесуального права, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню в порядку, визначеному ст.379 ЦПК України, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 374,379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Тисменицького районного суду від 21 лютого 2024 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст складено 28 березня 2024 року.

Судді: В.Д.Фединяк

Л.В.Василишин

О.О.Томин