Ухвала

від 28.03.2024 по справі 632/1910/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 року

м. Харків

справа № 632/1910/23

провадження № 22ц/818/1218/24

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В., (суддя-доповідач),

суддів - Мальованого Ю.М., Яцини В.Б.,

перевіривши відповідність вимогам закону апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 24 січня 2024 року в складі судді Кочнєв О.В. по справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства Первомайської міської ради Лозівського району Харківської області «Жилсервіс» про визнання відмови у прийнятті на роботу неправомірною та зобов`язанні вчинити певні дії

в с т а н о в и в:

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 24 січня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено у повному обсязі.

Повний текст рішення складено 24 січня 2024 року.

На вказане рішення суду поштою 25 січня 2024 року ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції подав апеляційну скаргу.

Ухвалою судді Харківського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року справу витребувано з суду першої інстанції.

Справа надійшла до суду апеляційної інстанції 12 лютого 2024 року.

Ухвалою судді Харківського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору залишено без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено безруху танадано строк10днів длясплатисудового зборув сумі1610,40грн або надання доказів, що підтверджують наявність підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (розмір доходу за попередній календарний рік (2023 рік)), відстрочення чи розстрочення його сплати з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою судді Харківського апеляційного суду від 26 лютого 2024 року заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору залишено без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк 10 днів для сплатисудового зборув сумі1610,40грн або надання доказів, що підтверджують наявність підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, відстрочення чи розстрочення його сплати з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою судді Харківського апеляційного суду від 04 березня 2024 року заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору залишено без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк 10 днів для платисудового зборув сумі1610,40грн з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою судді Харківського апеляційного суду від 19 березня 2024 року клопотання ОСОБА_1 про зменшення розмірусудового збору задоволено частково, зменшено його розмір до 805,20 грн, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк 10 днів для сплатисудового збору в сумі 805,20 грнз дня отримання копії цієї ухвали.

27 березня 2024 року до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла заява про звільнення його від сплати судового збору, яка мотивована тим, що він є безробітнім та не отримує допомогу по безробіттю, є малозабезпеченою особою із щомісячним доходом у сумі 207,80 грн, а також маж непогашену заборгованість за кредитом.

Перевіривши матеріали справи та доводи заяви вважаємо, що зазначена заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно частини 3 статті 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року із змінами та доповненнями враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1)розмір судовогозбору перевищує5відсотків розмірурічного доходупозивача -фізичної особиза попереднійкалендарний рік;або 2) позивачами є: а)військовослужбовці; б)батьки,які маютьдитину вікомдо чотирнадцятироків абодитину зінвалідністю,якщо іншийз батьківухиляється відсплати аліментів; в)одинокі матері(батьки),які маютьдитину вікомдо чотирнадцятироків абодитину зінвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Підставою для відстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану особи, яка, у свою чергу, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. В іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Майновий стан сторони має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Таким чином, надання апелянтом належних та допустимих доказів відсутності матеріальних ресурсів на момент звернення з апеляційною скаргою є визначальним для прийняття судом рішення у відповідності достатті 136 ЦПК України.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Як вбачається з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 26 лютого 2024 року за період з 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2023 року, ОСОБА_1 за період з січня 2023 року по грудень 2023 року отримав дохід в сумі 46842,83 грн.

Відповідно до довідок про отримання допомоги Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради №№ 242, 241 від 19 лютого 2024 року, за період з лютого 2023 року по грудень 2023 року включно ОСОБА_1 нараховано 2285,80 грн.

Таким чином загальний розмір нарахованого доходу ОСОБА_1 за попередній календарний рік становить 49128,63 грн (46842,83 грн + 2285,80 грн), а 5% від цієї суми становить 2456,43 грн.

В свою чергу, розмір судового збору за подачу апеляційної скарги становить 1610,40 грн, що є значно менше 5 відсотків розміру доходу ОСОБА_1 за попередній календарний рік (2023 рік).

При цьому, ухвалою судді Харківського апеляційного суду від 19 березня 2024 року ОСОБА_1 зменшено розмір судового збору до 805,20 грн.

Твердження ОСОБА_1 про те, що він наразі має лише щомісячний дохід у сумі 207,80 грн, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки матеріали справи таких доказів не містять та ОСОБА_1 їх не надано. При цьому, при визначенні майнового стану сторони береться до уваги річний дохід позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, тобто в даному випадку 2023 рік.

Виходячи з наведеного, вважаємо за необхідне залишити заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору без задоволення.

Таким чином, ОСОБА_1 вказані недоліки до теперішнього часу не усунуто.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» сформував позицію про те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany) наголосив на тому, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Відповідно до пунктів 6, 7 частини 2 статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строк та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Добросовісне здійснення цивільних процесуальних прав потребує від осіб, котрі беруть участь у справі, такої реалізації прав, яка відповідала б їхньому призначенню та здійснювалась у спосіб, визначений цивільним процесуальним законом, не завдавала б шкоди правам інших учасників цивільного процесу.

Принцип юридичної визначеності як складова частина конституційного принципу верховенства права зобов`язує апелянта самостійно цікавитися перебігом розгляду його скарги в суді апеляційної інстанції. Тривала відсутність такого інтересу з боку апелянта свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права та зловживання правом на апеляцію.

Частиною 2 статті 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи викладене, оскільки апелянтом не сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги, вважаємо за необхідне визнати апеляційну скаргу ОСОБА_1 неподаною та повернути її апелянту.

Апелянту роз`яснюється, що відповідно до ч.2 ст.357, ч.7 ст.185 ЦПК України повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення (а саме,в разісплати судовогозбору та подання апеляційної скарги в передбаченому законом порядку).

Керуючись ст.136,ч.3ст.185,ст.357ЦПКУкраїни

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 24 січня 2024 року в складі судді Кочнєв О.В. по справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства Первомайської міської ради Лозівського району Харківської області «Жилсервіс» про визнання відмови у прийнятті на роботу неправомірною та зобов`язанні вчинити певні дії вважати неподаною та повернути ОСОБА_1 .

Вилучити зматеріалів справиі повернути ОСОБА_1 оригіналапеляційної скарги з додатками, долучити до матеріалів справи її копію.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.В. Бурлака

Судді Ю.М. Мальований

В.Б. Яцина