Рішення

від 26.02.2024 по справі 439/220/24

БРОДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №439/220/24

Провадження № 2/439/182/24

26 лютого 2024 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

у складі:

головуючого-судді: Петейчука Б.М.,

за участі: секретаря

судового засідання: Ковальчук Н.І.,

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Заболотцівська сільська рада Львівської області,

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Заболотцівської сільської ради Львівської області про визнання права власності на спадкове майно, у порядку спадкування за заповітом, ухвалив таке рішення.

Позивач: ОСОБА_1 звернувся до Бродівського районного суду Львівської області з позовними вимогами до відповідача: Заболотцівської сільської ради Львівської області, в яких просив суд визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок «А-1», загальною площею 72.8 метрів квадратних, житловою площею 31.6 метрів квадратних, прибудовою «а-2» площею 22.5 метри квадратних, сходи «а-3» площею 2.4 метри квадратних, разом із господарськими будівлями та побутовими спорудами, а саме: літньою кухнею «Б-1» площею 43.5 метри квадратних, сараєм «В-1» площею 11.9 метрів квадратних, сараєм «Г-1» площею 12.2 метрів квадратних, сараєм «Д-1» площею 20.6 метрів квадратних, гаражем «Е-1» площею 32.2 метри квадратних, погребом «Є-1» площею 11.4 метрів квадратних, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати: ОСОБА_2 . Після смерті останньої залишилося спадкове майно, зокрема об`єкт нерухомого майна: житловий будинок, разом із господарськими будівлями та побутовими спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач вказує, що за час свого життя спадкодавець: ОСОБА_2 спадковою масою розпорядився та склала заповіт, яким заповіла усе своє майно на користь свого сина: ОСОБА_1 .

Позивач наголошує, що йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Причиною відмови у спадкуванні права власності на вищевказаний об`єкт нерухомості слугувала відсутність будь-яких правовстановлюючих документів, які б підтверджували право власності спадкодавця: ОСОБА_2 на такий житловий будинок.

Позивач звертає увагу, що він бажає реалізувати власні спадкові права, тому з метою проведення належної правової процедури реалізації власних спадкових прав, він вимушений звернутися до суду за захистом свого невизнаного права.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

26 лютого 2024 року відкрито провадження у справі.

Відповідачу запропоновано протягом п`ятнадцяти днів, із моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, подати відзив на позовну заяву.

Позивач у підготовче засідання не з`явився. Від представника позивачки: адвоката Слободи Сергія Григоровича надійшла заява про розгляд справи без його участі та участі позивачки, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд задовольнити останні.

Відповідач у підготовче засідання участь свого представника не забезпечив. Від представника позивача: сільського голови: ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача, позовні вимоги визнає повністю та не заперечує щодо задоволення останніх.

За змістом нормативних положень частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, підготовче засідання проведено у відсутності сторін на підставі наявних у суду доказів та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України.

За правилами частини 3 статті 200 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до частини 4 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Доказами у справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 01 листопада 2012 року (а.с. 13).

ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . До моменту смерті останньої з нею проживав та був зареєстрований її син: ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 12 січня 1973 року; довідкою за № 432 від 11 березня 2013 року, яка видана Виконавчим комітетом Заболотцівської міської ради Львівської області (а.с. 12, 16).

Спадкодавець: ОСОБА_2 заповіла усе своє майно на користь сина: ОСОБА_1 , що підтверджується заповітом, який зареєстровано в реєстрі за № 234 від 25 грудня 2007 року та посвідчено секретарем Заболотцівської сільської ради Бродівського району Львівської області (а.с. 15).

Спадкодавцю: ОСОБА_2 належало право власності на житловий будинок, разом із господарськими будівлями та побутовими спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Такий об`єкт нерухомості побудований в 1956 році. Разом за житловим будинком закріплена земельна ділянка, площа 0.25 гектара, цільове призначення: для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель, що підтверджується архівним витягом із рішення ХІV сесії Заболотцівської сільської Ради народних депутатів від 21 грудня 1993 року; випискою з погосподарської книги за № 747 від 30 жовтня 2023 року, яка видана Виконавчим комітетом Заболотцівської сільської ради Львівської області (а.с. 17-18).

Житловий будинок «А-1», загальною площею 72.8 метрів квадратних, житловою площею 31.6 метрів квадратних, прибудовою «а-2» площею 22.5 метри квадратних, сходи «а-3» площею 2.4 метри квадратних, разом із господарськими будівлями та побутовими спорудами, а саме: літньою кухнею «Б-1» площею 43.5 метри квадратних, сараєм «В-1» площею 11.9 метрів квадратних, сараєм «Г-1» площею 12.2 метрів квадратних, сараєм «Д-1» площею 20.6 метрів квадратних, гаражем «Е-1» площею 32.2 метри квадратних, погребом «Є-1» площею 11.4 метрів квадратних, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; відповідає вимогам надійності та безпечної експлуатації. Відомості щодо реєстрації права власності на такий об`єкт нерухомості у Комунальному підприємстві Львівської обласної ради «Золочівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» відсутнє, що підтверджується довідкою за № 364 від 20 липня 2023 року; технічним паспортом на будинок садибного типу від 14 червня 2023 року; довідкою про технічну характеристику об`єктів нерухомого майна за № 1 від 02 січня 2024 року (а.с. 20-30).

Спадкоємцю: ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, разом із господарськими будівлями та побутовими спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку зі відсутністю будь-яких правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності спадкодавця: ОСОБА_2 на такий об`єкт нерухомості, що підтверджується постановою про відмови у вчиненні нотаріальної дії за Вихідним № 20/02-31 від 23 січня 2024 року (а.с. 19).

Мотиви суду.

За змістом статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом унесення відповідних відомостей до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За правилами частини 4 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

-реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

-на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Тобто право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності законом «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку зі здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, як офіційного визнання державою такого права, а не підставою його виникнення.

Вимогами частини 1 статті 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Аналогічні норми дублюються у нормі статті 5 Цивільного кодексу України, де вказується, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Відтак, до 05 серпня 1992 року буд-який нормативний акт не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності. Порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва вперше встановлений постановою Кабінету Міністрів «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» від 05 серпня 1992 року за № 449 (втратила чинність).

Враховуючи зазначене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані в період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Фактично, єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.

У сільській місцевості у період чинності Інструкції «Про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу» Української радянської соціалістичної республіки, що затверджена Міністерством комунального господарства Української радянської соціалістичної республіки від 31 січня 1966 року, реєстрація нерухомого майна не проводилася. Проте право власності може підтверджуватися витягом із погосподарської книги або довідкою відповідної сільської ради.

У разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилася і правовстановлюючий документ відсутній, питання про належність цього майна попередньому власнику та визначення наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку.

За правилами статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Нормативними приписами статті 1218 Цивільного кодексу України визначено, до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Право власності набувається на підставах, що не заборонено законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 Цивільного кодексу України).

Нормою статті 1268 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Вирішуючи питання визнання права власності в порядку спадкування, суд виходить зі того, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті своєї матері: ОСОБА_2 . Будь-які інші спадкоємці відсутні.

Спадкоємець: ОСОБА_1 прийняв спадщину, яка відкрилася після смерті його матері: ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Водночас, житловий будинок «А-1», загальною площею 72.8 метрів квадратних, житловою площею 31.6 метрів квадратних, прибудовою «а-2» площею 22.5 метри квадратних, сходи «а-3» площею 2.4 метри квадратних, разом із господарськими будівлями та побутовими спорудами, а саме: літньою кухнею «Б-1» площею 43.5 метри квадратних, сараєм «В-1» площею 11.9 метрів квадратних, сараєм «Г-1» площею 12.2 метрів квадратних, сараєм «Д-1» площею 20.6 метрів квадратних, гаражем «Е-1» площею 32.2 метри квадратних, погребом «Є-1» площею 11.4 метрів квадратних, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно належав спадкодавцю: ОСОБА_2 , що було встановлено судом.

За вказаних вище обставин, беручи до уваги: те, що спадкодавець з підстав, що не заборонені законом, а отже правомірно набув право на спадкове майно; те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку; те, що сторони не заперечують проти ухвалення рішення на користь позивача; те, що ухвалення рішення на користь позивача не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів третіх осіб, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги заявлені позивачем підставні та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 10, 81, 89, 206, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок «А-1», загальною площею 72.8 метрів квадратних, житловою площею 31.6 метрів квадратних, прибудовою «а-2» площею 22.5 метри квадратних, сходи «а-3» площею 2.4 метри квадратних, разом із господарськими будівлями та побутовими спорудами, а саме: літньою кухнею «Б-1» площею 43.5 метри квадратних, сараєм «В-1» площею 11.9 метрів квадратних, сараєм «Г-1» площею 12.2 метрів квадратних, сараєм «Д-1» площею 20.6 метрів квадратних, гаражем «Е-1» площею 32.2 метри квадратних, погребом «Є-1» площею 11.4 метрів квадратних, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 26 лютого 2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: Заболотцівська сільська рада Львівської області, місцезнаходження: Львівська область, Золочівський район, село Заболотці, вулиця Шевченка, будинок 12, код ЄДРПОУ: 04372537.

Суддя Б.М. Петейчук