Рішення

від 26.03.2024 по справі 465/9751/23

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/9751/23

2/465/1308/24

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

26.03.2024 року м.Львів

Франківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Марків Ю.С.,

з участю секретаря судового засідання Мучинської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львовіцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Львівської філії Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» - «Західдіпрошлях» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державного підприємства Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Львівської філії Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» - «Західдіпрошлях» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та моральної шкоди.

В обґрунтування позову покликається на те, що він працював у Львівській філії Державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господадства "Укрдіпродор" - "Західдіпрошлях" на посаді інженера з 27.04.2021 року. З 30.06.2023 року його звільнено за згодою сторін.

Вказує, що починаючи з лютого 2022 року по червень 2023 року у відповідача виникла заборгованість з виплати заробітної плати, яка станом на 19.10.2023 року складає 125479 грн. 47 коп., зокрема: лютий 2022 року - 8566,05 грн.; березень 2022 року 12566,05 грн.; квітень 2022 року 12566,05 грн.; травень 2022 року 13549,11 грн.; червень 2022 року 12783,74 грн.; липень 2022 року 13489,86 грн.; серпень 2022 року 10683,18 грн.; вересень 2022 12932,32 грн.; жовтень 2022 6747,78 грн.; червень 2023 21595,33 грн. - компенсанція за невикористану відпустку. Розмір цієї заборгованості підтверджується довідкою про заборгованість №14 від 19.10.2023 року.

Крім цього, зазначає, що станом на 21.11.2023 року просить стягнути компенсацію втрати частини заробітку у зв`язку з порушенням термінів його виплати у розмірі 15078,82 грн. Також, просить стягнути розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 01 липня 2023 року по 21 листопада 2023 року у розмірі 75592,20 грн. Крім того, просить стягнути моральну шкоду, так як внаслідок тривалої невиплати заробітної плати за період з лютого 2022 року по день подання позову, порушено звичний життєвий устрій життя позивача. Просить позовні вимоги задоволити.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак його представник подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить такі задоволити в повному обсязі, щодо ухвалення заочного рішення суду не заперечив.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча й належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце проведення такого, відзиву та будь-яких інших клопотань до суду не подав.

У відповідності до положень ст.ст.280-284 ЦПК України суд за згодою представника позивача вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів в порядку заочного розгляду.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явились.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити, з наступних підстав.

Відповідно дост. 2 ЦПК України, завдання цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно дост. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Згідно зст. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Судом встановлено, що наказом директора Львівської філії Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» - «Західдіпрошлях» Баранович В.Б. №3-к від 26 квітня 2021 року ОСОБА_1 прийнято на посаду провідного інженера з окладом згідно штатного розпису з 27 квітня 2021 року.

Статтею 43 Конституції Українигарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно зст. 94 Кодексу законів про працю Українизаробітна платаце винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці"та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно дост. 97 КЗпП України, оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються роботодавцем після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Статтею 103 КЗпП Українипередбачено, що про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Згідно зст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органівпредставниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно з ст. 21 Закону України "Про оплату праці", працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно зст. 22 цього Законусуб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Згідно довідки про доходи Львівської філії "Західдіпрошлях" від 18.10.2023 року №14/1, ОСОБА_1 працює у Львівській філії «Західдіпрошлях», форма працевлаштування основна, посада головний інженер проектів. Нарахована заробітна плата за вересень 2022 року становить 16065,00 грн., за жовтень 2022 року 7650,00 грн., всього 23715,33 грн.

Згідно довідки №14 від 19.10.2023 року заборгована заробітна плата ОСОБА_1 станом на 19 жовтня 2023 року складає 125479,47 грн., а саме: лютий 2022 року - 8566,05 грн.; березень 2022 року 12566,05 грн.; квітень 2022 року 12566,05 грн.; травень 2022 року 13549,11 грн.; червень 2022 року 12783,74 грн.; липень 2022 року 13489,86 грн.; серпень 2022 року 10683,18 грн.; вересень 2022 12932,32 грн.; жовтень 2022 6747,78 грн.; червень 2023 21595,33 грн. - компенсанція за невикористану відпустку.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові у справі №905/361/19 від 19 травня 2020 року, зобов`язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов`язаннями суб`єкта господарювання, у тому числі тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень.

У Постанові Верховного Суду від 18.01.2021 у справі № 607/2699/17 (провадження №6115999св20) викладений висновок про те, що системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як заборгованість із заробітної плати та/або середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів; усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.11.2020 у справі № 607/3509/17 (провадження № 61-12609св20) зазначено, що оскільки справляння і сплата податку з доходів фізичних осіб є обов`язком працівника, податковим агентом якого в силу закону виступає роботодавець, суд, задовольняючи вимоги про оплату праці, визначає суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що вказує в резолютивній частині рішення.

Враховуючи викладене, за період, який позивач зазначає у позовних вимогах заборгованість по заробітній платі становить 125479,47 грн., а тому позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі підлягає задоволенню.

Відповідно до п.2 ч.1ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Таким чином, рішення в частині негайного виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати позивача в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, суд зазначає наступне.

Згідно зіст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: заробітна плата (грошове забезпечення).

Відповідно дост. 3 вказаного Закону, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).

Наведене кореспондується зст.34 Закону України "Про оплату праці", згідно якої компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до п.4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, який затвердженогопостановою КМУ від 21.02.2001 № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Державною службою статистики України.

Величина приросту індексу споживчих цін: 1.045 (березень 2022) х 1.031 (квітень 2022) х 1.027 (травень 2022) х 1.031 (червень 2022) х 1.007 (липень 2022) х 1.011 (серпень 2022) х 1.019 (вересень 2022) х 1.025 (жовтень 2022) х 1.007 (листопад 2022) х 1.007 (грудень 2022) х 1.008 (січень 2023) х 1.007 (лютий 2023) х 1.015 (березень 2023) х 1.002 (квітень 2023) х 1.005 (травень 2023) х 1.008 (червень 2023) х 0.994 (липень 2023) х 0.986 (серпень 2023) х 1.005 (вересень 2023) х 1.008 (жовтень 2023) х 100% - 100% =1.277267 х 100% - 100% = 27.7%

Сума компенсації за лютий 2022р.: (8566,05 грн. х 27.7%) :100% = 2372,80 грн.

Сума компенсації за березень 2022 року - червень 2023 року:

березень 2022 року - 2789,66 грн. (приріст індексу споживчих цін 22.2);

квітень 2022 року 2337,29 грн. (приріст індексу споживчих цін 18,6);

травень 2022 року 2086,56 грн. (приріст індексу споживчих цін 15,4);

червень 2022 року -1534,05 грн. (приріст індексу споживчих цін 12,0);

липень 2022 року 1510,86 грн. (приріст індексу споживчих цін 11.2);

серпень 2022 року 1068,32 грн. (приріст індексу споживчих цін 10.0);

вереснь 2022 року 1021,65 грн. (приріст індексу споживчих цін 7.9);

жовтень 2022 року 357,63 грн. (приріст індексу споживчих цін 5.3);

червень 2023 року 0 грн. (приріст індексу споживчих цін від`ємний).

Отже, загальна сума компенсації становить: 15078,82 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, враховуючи, що такий розрахунок не оспорюється відповідачем та ним не спростований.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд зазначає наступне.

Згідно наказу директора Львівської філії Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» - «Західдіпрошлях» Баранович В.Б. від 19.10.2023 року №14-к, ОСОБА_1 звільнено з посади головного інженера проектів, за згодою сторін з 30 червня 2023 року.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

За змістом статті 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Відповідно до ч. 1 ст.27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до довідки №14/1 від 18 жовтня 2023 року, середньоденний заробіток ОСОБА_1 становить 741,10 грн.

Кількість робочих днів за період з 01 липня 2023 року по 21 листопада 2023 року складає 102 дні.

Таким чином, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 01 липня 2023 року по 21 листопада 2023 року складає 75592,20 грн. (741,10 грн. х 102 дні = 75592,20 грн.).

Вказаний розрахунок відповідачем не оспорено та не спростовано, власного розрахунку не надано, а, отже, такий приймається судом до уваги, а вимога про стягнення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди суд приходить до наступного висновку.

Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюєтьсястаттею 237-1 КЗпП України, якою передбачене відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи, щоКЗпП Українине містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди у разі порушення трудових прав працівників, астаття 237-1 цього Кодексупередбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди у обраний ним спосіб, зокрема повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір такого відшкодування суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у житті та з урахуванням інших обставин справи.

Судом встановлено, що відповідачем порушено конституційне право позивача на оплату праці, не виплати заробітної плати у повному обсязі протягом тривалого часу роботи, що призвело до моральних страждань позивача, які виразились у порушенні звичного життєвого устрою життя, оскільки позивач був фінансово обмежений та не мав змоги задовольнити свої базові потреби, такі як похід до лікаря, змушений був економити при купівлі продуктів харчування та ліків.

Суд визначаючи розмір завданої позивачу моральної шкоди, враховує характер порушення його прав, тяжкість і істотність вимушених змін у житті внаслідок порушення трудових прав та зусиль, вжитих для їх відновлення, виходячи з засад розумності та справедливості, визначає розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 5000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення у повному обсязі.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно із ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 6ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн. від якого був звільнений позивач при подачі позову за позовну вимогу про стягнення заборгованості із заробітної плати.

Крім того, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за вимогу про моральну шкоду у розмірі 1073,60 грн.

Таким чином, з відповідача на користь держави слід стягнути 2147,20 грн судового збору.

Керуючись ст.4,12,13,19,27,81, 89,95,141,175,177,223,247,258-259,263-265,279 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Львівської філії Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» - «Західдіпрошлях» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та моральної шкоди - задоволити.

Стягнути з Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" (ЄДРПОУ 05416892)на користь ОСОБА_1 , заборгованість із заробітної плати у розмірі 125479 (сто двадцять п`ять тисяч чотириста) гривень 47 копійки.

Стягнути з Державного підприємства-Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" (ЄДРПОУ 05416892)на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 15078 (п`ятнадцять тисяч сімдесят вісім) гривень 82 копійок, з наступним утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів при їх виплаті.

Стягнути з Державного підприємства-Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" (ЄДРПОУ 05416892)на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 75592 (сімдесят п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто дві) гривні 20 копійок, з утриманням з цієї суми передбачених законом податків, зборів та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Стягнути з Державного підприємства-Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" (ЄДРПОУ 05416892) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Державного підприємства-Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" (ЄДРПОУ 05416892) на користь держави 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 20 копійок судового збору.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше розміру заробітної плати за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Державне підприємство -Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" (ЄДРПОУ 05416892, 03037, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 39/1.

Суддя Марків Ю.С.