Ухвала

від 28.03.2024 по справі 758/3674/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/3674/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2024 року суддя Подільського районного суду міста Києва Будзан Л.Д. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Атмосфера» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 компенсації витрат на утримання будинку та прибудинкової території, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Атмосфера» звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 компенсації витрат на утримання будинку та прибудинкової території.

Перевіривши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ст. 58 ЦПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з ч.ч. 1 та 3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

У рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.

Згідно з ч. 1 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Статтею 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, що виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є «директор», якщо статутом не передбачена інша назва. Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад. Назвою колегіального виконавчого органу є «дирекція», а його голови - «генеральний директор», якщо статутом не передбачені інші назви. Одноосібний виконавчий орган товариства або голова колегіального виконавчого органу товариства може діяти від імені товариства без довіреності. Статут товариства може передбачати можливість кожного або окремих членів колегіального виконавчого органу діяти від імені товариства без довіреності або можливість усіх чи окремих членів виконавчого органу вчиняти дії від імені товариства без довіреності виключно разом.

Директор, у разі вчинення правочину юридичною особою, виступає в такому разі не як фізична особа, а як орган юридичної особи, тобто є її частиною. На це звернув увагу Касаційний цивільний суд у постанові від 27.04.2022 року № 761/1062/21.

У постанові ВС від 16.02.2022 у справі № 554/7761/20 зроблено висновок, що: «дієздатністю юридичної особи, як і особи фізичної, є її здатність набувати для себе цивільні права та здійснювати їх, а також набувати та виконувати цивільні обов`язки. Одна якщо для фізичної особи це є природними діями, які вона виконує власне сама, то юридична особа в силу того, що вона є штучним утворенням, невидимим, невідчутним на дотик і таким, що існує лише у вимірі правової дійсності, набуває прав та обов`язків через, зокрема, свої органи управління.

Починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами само представництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Так, з заяви про видачу судового наказу вбачається, що вона підписана директором ТОВ «Управляюча компанія «Атмосфера» Олексієм Ярчевським.

Натомість доказів того, що Олексій Ярчевський є директором Товариства і є уповноваженою особою на підписання заяви до матеріалів не надано.

Відповідно од п. 2 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

На підставі викладеного, враховуючи, що вказану заяву подано особою, якою не підтверджено процесуальної дієздатності, суддя вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу.

Керуючись ст. ст. 58, 165 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Атмосфера» про стягнення з ОСОБА_1 компенсації витрат на утримання будинку та прибудинкової території

Роз`яснити заявникові, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Леся БУДЗАН