Рішення

від 27.03.2024 по справі 760/17026/22

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 249-79-26, факс:249-79-28;

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 456-51-65; факс: 456-93-08

e-mail:inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

Код ЄДРПОУ: 02896762

Провадження 2/760/3560/24

В справі 760/17026/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І . Вступна частина

27 березня 2024 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коробенка С.В. розглянув в порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління реконструкції та будівництва Акціонерного товариства «Київметробуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди.

ІІ. Описова частин

Позивач звернулась до суду з позовом до Управління реконструкції та будівництва Акціонерного товариства «Київметробуд» про стягнення невиплаченої заробітної плати у розмірі 58500,00 грн. та моральної шкоди в сумі 100000,00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги Позивач зазначила, що вона з 18 травня 2021 року працювала в Управлінні реконструкції та будівництва Акціонерного товариства «Київметробуд» двірником.

01 листопада 2022 року Позивача звільнено за власним бажанням. Однак, в день звільнення, в порушення ст. 116 КЗпП України, Позивачу не були виплачені належні їй суми заробітної плати, що є підставою для її стягнення.

У зв`язку з тим, що Відповідачем не надано розрахунків та відомостей про заробітну плату, Позивачем за основу для розрахунку заборгованості по заробітній платі взято мінімальну заробітну плату.

Крім того, позивачу у зв`язку з невиплатою заробітної плати було завдано моральної шкоди, яка виразилась в тому, що з лютого 2022 року вона не отримувала заробітну плату і на початку повномасштабного вторгнення рф на території України вона була позбавлена можливості евакуюватись, у зв`язку з відсутністю коштів, була позбавлена можливості нормального харчування та забезпечення щоденних потреб. Моральну шкоду Позивач оцінює в сумі 100000,00 грн.

З урахуванням викладеного просив позов задовольнити.

18 листопада 2022 року автоматизованим розподілом судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Коробенка С.В.

01 грудня 2022 року ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва позивачу наданий строк на усунення недоліків позовної заяви.

02 лютого 2023 року від Позивача надійшла заява про відстрочення сплати судового збору.

06 лютого 2023 року ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору та відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Відзив від Відповідача у встановлений ухвалою суду строк не надійшов.

ІІІ. Мотивувальна частина

Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що Позивач ОСОБА_1 з 18 травня 2021 року працювала в Управлінні реконструкції та будівництва Акціонерного товариства «Київметробуд» на посаді двірника.

01 листопада 2022 року Позивача звільнено за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України.

Як зазначила позивач, при звільненні з нею не було проведено повний розрахунок, у зв`язку з чим просила стягнути заборгованість по заробітній платі в сумі 58500,00 грн, на що слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про оплату праці», при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави утримань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати. Роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В матеріалах справи міститься виписка по рахунку відкритому в АТ «Альфа-Банк» за період з 01 січня 2021 року по 28 липня 2022 року, з якої вбачається, що остання виплата заробітної плати ОСОБА_1 була здійснена 09 лютого 2022 року.

В свою чергу, Відповідачем не було надано розрахунку та відомостей про розмір нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 , тому відсутня можливість перевірити розрахунок заборгованості заробітної плати перед Позивачем.

Разом з тим, відповідно до п. 5 ст. 58 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати визначається в Закону про Державний бюджет на відповідний рік.

Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може встановлюватися оплата за виконану працівником місячну норму.

У зв`язку з викладеним, суд вважає за доцільне за основу для розрахунку заборгованості по заробітній платі взяти мінімальну заробітну плату.

Станом на 01 січня 2022 року в Україні встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 6500,00 грн, з 01 жовтня 2022 року мінімальний розмір заробітної плати встановлено у розмірі 6700,00 грн.

Враховуючи вищевикладене та те, що Позивач не отримувала заробітну плату з лютого 2022, заборгованість по заробітній платі Управління реконструкції та будівництва Акціонерного товариства «Київметробуд» становить 58500,00 грн, виходячи з наступного розрахунку: 6500,00*8 = 52000,00 грн; 6700,00*1 = 6500,00 грн.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог Позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 58500,00 грн.

Позивач просила також стягнути моральну шкоду в сумі 100000,00 грн, на що слід зазначити наступне.

Згідно ст. 237-1 КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Зазначена норма законодавства містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.

За змістом вказаного положення закону, передумовою для відшкодування працівнику моральної шкоди на підставі ст. 237-1 КЗпП України є наявність порушення прав працівника у сфері трудових відносин, з урахуванням специфіки об`єкту яких, завдана моральна шкода може бути відшкодована працівнику у вигляді одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації.

При цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості.

У трудових спорах обов`язок довести відсутність своєї вини покладається на роботодавця, а не на працівника.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що розмір моральної шкоди значно завищений Позивачем, а тому вимога Позивача про стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 5000,00 грн.

З огляду на зазначене, позов підлягає частковому задоволенню.

IV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 4, 16, 19, 149, 158, 174, 275, 279, 258, 263-265, 353 ЦПК України, п.п. 9 п. 1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України прийнятого Законом України 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, суд вирішив:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Управління реконструкції та будівництва Акціонерного товариства «Київметробуд» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 58500,00 грн.

Стягнути з Управління реконструкції та будівництва Акціонерного товариства «Київметробуд» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 5000,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

2. Стягнути з Управління реконструкції та будівництва Акціонерного товариства «Київметробуд» на користь держави судовий збір в сумі 992,40 грн.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідач: Управління реконструкції та будівництва Акціонерного товариства «Київметробуд», місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, 3 корпус 8-Б, код ЄДРПОУ 01392580.

Суддя: