Ухвала

від 27.03.2024 по справі 916/893/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"27" березня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/893/24Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінов С.В., розглянувши матеріали вх. № 919/24 Державної митної служби України (вул. Дегтярівська, 11 Г,Київ,04119) в особі Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України ( вул. Івана та Юрія Лип, 21а, Одеса, Одеська область, 65078) до Науково-дослідницького консультаційного менеджерського центру "ОПТИМУС" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю ( вул. Транспортна, 5, Одеса, Одеська область, 65039) про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Державна митна служба України в особі Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Науково-дослідницького консультаційного менеджерського центру "ОПТИМУС" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю про зобов`язання повернути Державній митній службі України в особі Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України матеріальні цінності, що були передані на відповідальне зберігання на підставі Актів прийому-передачі від 06.06.2011, 06.12.2012, № 17 від 04.03.2014, № 42 від 19.09.2014, від 22.09.2016, 23.05.2017, 24.11.2017 (2 ШТ), 20.03.2019 (4 шт.), № 10 від 03.06.2019, № 12 від 24.06.2019, 05.03.2020, 26.05.2020, 02.06.2020, 30.07.2020, 07.09.2020, 17.09.2020, 16.10.2020 (2шт), 20.10.2020 (2 шт.), 29.10.2020, 16.11.2020, 18.11.2020, 20.11.2020, 05.02.2021, з урахуванням залишків товарів станом на 01.04.2023 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору зберігання № 7 від 09.02.2010, договору про надання послуг відповідального зберігання №281 від 02.04.2014, договору про надання послуг відповідального зберігання №53 від 02.03.2016, договору про надання послуг відповідального зберігання №73/2018 від 13.06.2018, договору про надання послуг відповідального зберігання №63/2019 від 04.04.2019.

Ухвалою від 11.03.2024 судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Державної митної служби України в особі Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України залишено без руху та встановлено Державній митній службі України в особі Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України 5-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

18.03.2024 за вх.№11217/24 господарським судом одержано заяву, в якій Державна митна служба України в особі Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України просить про відстрочення строку сплати судового збору за подання позовної заяви, а у разі неможливості відстрочення- продовжити строк на усунення недоліків поданої позовної заяви.

Обгрунтовуючи клопотання заявник посилається на те, що станом на 18.03.2024 року Одеська митниця позбавлена можливості сплатити визначену суму судового збору через обмежене фінансування, оскільки митниця як територіальний орган Державної митної служби України потребує певного часу для надходження на її рахунки відповідного фінансування.

Розглянувши клопотання Державної митної служби України в особі Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України суд зазначає наступне.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий перелік підстав, у разі наявності яких існує можливість для відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.

З аналізу зазначеної статті можна зробити висновок, що правом на відстрочення або розстрочення сплати судового збору наділяються фізичні особи за наявності певних умов, а також юридичні особи за наявності підстав, зазначених у пункті 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що норми пунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а норми пункту 3 частини 1 цієї статті можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

Велика Палата Верховного Суду у пункті 48 постанови від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 зазначила, що "юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату…"

Проте, відповідно до пункту 37 цієї постанови навіть за наявності умов для відстрочення сплати судового збору, таке відстрочення за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" є правом, а не обов`язком суду.

Оскільки предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, а положення пунктів 1, 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію, тому й підстави для відстрочення сплати судового збору у цій справі відсутні (подібна за змістом правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 05.03.2021 у справі № 910/9741/20, від 06.01.2021 у справі № 927/579/19, від 31.03.2021 у справі № 903/465/20, від 26.04.2021 у справі № 5028/19/59/2012, від 22.02.2021 у справі № 910/17424/19, від 19.04.2021 у справі № 908/859/20, у постанові від 25.03.2021 у справі № 912/3514/20).

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання про відстрочення строку сплати судового збору за подання позовної заяви.

Що стосуються продовжити строк на усунення недоліків поданої позовної заяви суд зазначає наступне.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ч.1 ст.113, ч.ч.1, 2 ст.114 ГПК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.ч.2, 3, 6 ст.119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Таким чином, виходячи з того, що обставини, які викладені заявником у заяві про продовження строку заслуговують на увагу, господарський суд задовольняє відповідну заяву Державної митної служби України в особі Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України та продовжує встановлений судом в ухвалі суду від 11.03.2024 строк для усунення недоліків позовної заяви - до 02.04.2024 включно.

Керуючись ст.ст. 119, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017р.), суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання про відстрочення строку сплати судового збору за подання позовної заяви відмовити.

2. Клопотання про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви задовольнити.

3. Продовжити Державній митній службі України в особі Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України строк для усунення недоліків позовної заяви до 02.04.2024 включно.

Ухвала набрала законної сили 27.03.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвали Господарського суду Одеської області.

Суддя С.В. Літвінов