Ухвала

від 25.03.2024 по справі 127/7492/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/7492/24

Провадження № 1-кп/127/221/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

та сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

представника потерпілої юридичної особи ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці, у порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції з представником потерпілої юридичної особи адвокатом ОСОБА_6 , кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020010001106 від 18.07.2023,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вінницького міського суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020010001106 від 18.07.2023.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні зазначив, що підстав для закриття, зупинення провадження немає. В справі наявні всі необхідні для розгляду в судовому засіданні матеріали, порушень КПК України при проведенні досудового розслідування не встановлено. На підставі викладеного, просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, в яке викликати учасників кримінального провадження.

Крім того, у підготовчому судовому засіданні прокурор також просив суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 термін дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з можливістю внесення застави у попередньо визначеному розмірі, що становить 2000000 (два мільйони) грн. Клопотання мотивував тим, що ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не відпали та продовжують існувати. Підстав для зміни чи скасування обраного запобіжного заходу немає. Прокурор вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.

Представник потерпілої юридичної особи ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» - адвокат ОСОБА_6 підтримав заявлені прокурором клопотання. Крім того, просив долучити для спільного розгляду з даним кримінальним провадженням заявлений до обвинуваченого ОСОБА_4 на стадії досудового розслідування цивільний позов про відшкодування майнової шкоди, завданої злочином. При цьому позовні вимоги, заявлені до ОСОБА_7 , адвокат ОСОБА_6 просив залишити без розгляду, оскільки остання наразі не є учасником даного кримінального провадження.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 проти призначення кримінального провадження до судового розгляду не заперечує. Також зазначив, що заперечує проти продовження застосування відносно свого підзахисного терміну дії найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вважає, що ризики, які зазначені прокурором у клопотанні, ніяким чином не доведені та не обґрунтовані. Захисник акцентував увагу суду на тому, що ОСОБА_4 раніше несудимий, перебуває у зареєстрованому шлюбі, також на його утриманні знаходяться двоє малолітніх дітей, відтак у нього наявні стійкі родинні зв`язки. Також захисник зауважив, що його підзахисний має постійне місце проживання звідки, до взяття під варту, не відлучався. При цьому, за цей період часу інша підозрювана в рамках даного кримінального провадження, ОСОБА_7 , виїхала за кордон, тобто втекла. В зв`язку з цим захисник вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою не відповідає особі його підзахисного, є для нього надто суворим. З цих підстав захисник просив суд змінити ОСОБА_4 застосований запобіжний захід на більш м`який, не пов`язаний з позбавленням волі. Таким запобіжним заходом, з огляду на те, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, на переконання захисника, може бути цілодобовий домашній арешт. Також захисник звертав увагу суду на те, що у випадку, якщо суд дійде висновку про необхідність продовження обвинуваченому саме застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, доцільним буде зменшення встановленого розміру застави, оскільки застава в розмірі 2000 000 грн є непомірною для ОСОБА_4 . З цих підстав захисник просив суд розглянути можливість зменшення встановленого розміру застави до 80 прожиткових мінімумів доходів громадян, що відповідає тяжкості правопорушень. Процесуальних зауважень до заявленого представником потерпілого цивільного позову не має.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.

Вислухавши заявлені прокурором та представником потерпілого клопотання, думку учасників судового провадження з приводу можливості задоволення цих клопотань, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного терміну з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілих у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

За змістом ст. 178 КПК України, при обранні запобіжного заходу враховуються такі обставини, а саме: вік та стан здоров`я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання, а також інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Також суд враховує положення п. с) ч. 1 ст. 5 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» відповідно до якого, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України, суд при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу повинен встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно із ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою і підставою продовження тримання під вартою є запобігання спроби переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими причинами в сукупності для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 у справі «Волосюк проти України»).

ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені 63 епізодів злочинної діяльності, кожен з яких є тяжким злочином, передбаченим ч. 4 ст. 191 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на певний строк, а також відповідне додаткове покарання. Тому вбачається існування ризиків того, що останній може продовжити вчиняти умисні корисливі злочини в майбутньому, що підтверджується характером кримінальних правопорушень та загальною сумою матеріального збитку, яка становить 4588971 грн, 31 коп. З цих підстав обвинувачений також може переховуватись від суду.

Крім того, перебуваючи на волі без застосування дієвого запобіжного заходу, ОСОБА_4 може здійснювати вплив на свідків з метою зміни останніми своїх показань на його користь, чи іншим чином перешкоджати розгляду кримінального провадження судом.

Відтак, наявні ризики, визначені у п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Застосування до обвинуваченого іншого більш м`якого запобіжного заходу буде недостатньо суворим запобіжним заходом, з огляду на вищезазначені обставини. Домашній арешт є малоефективним запобіжним заходом для переконання, що обвинувачений не буде переховуватися від суду, усвідомлюючи можливість відбування покарання в місцях позбавлення волі.

Застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до обвинуваченого та накладає відповідні зобов`язання не тільки на обвинуваченого, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за обвинуваченого, а саме на заставодавця. Так, застава забезпечує виконання обвинуваченим обов`язків, покладених на нього як процесуальним законом, так і обов`язків, покладених судом, що передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

За змістом ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з ч. 5 ст. 182 КК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абз. 4 ч. 5 ст. 182 КК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відтак, враховуючи вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», особу обвинуваченого, тяжкість інкримінованих йому злочинів, їх кількість, значний розмір шкоди, завданої цими злочинами, у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі, суд приходить до переконання про необхідність задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою ще на 60 днів, з залишенням застави у розмірі та на підставах, визначених ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 14.02.2024 по справі № 127/4931/24.

Крім того, під час підготовчого судового засідання підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, не встановлено.

З метою підготовки до судового розгляду встановлено, що угоди про примирення, визнання винуватості до суду в порядку ст. ст.468-475КПК України не надійшло. Підстав для закриття провадження згідно ст.284КПК України не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону, підстав для повернення обвинувального акта немає. Підстав для направлення обвинувального акта для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Вінницькому міському суду Вінницької області.

Суд вважаєза можливена підставіобвинувального актау кримінальномупровадженні заобвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України, призначити судовий розгляд, який здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Крім того, за змістом ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Положеннями ч. 5 ст. 128 КПК України визначено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Під час досудового розслідування ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» було заявлено цивільний позов до ОСОБА_4 та ОСОБА_7 про солідарне стягнення майнової шкоди, завданої злочином. Однак в підготовчому судовому засіданні представником позивача було заявлено клопотання про залишення без розгляду позову в частині позовних вимог заявлених до ОСОБА_7 , з тих підстав, що остання наразі не є учасником даного кримінального провадження.

Відтак, суд вважає можливим задовольнити клопотання представника ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» - адвоката ОСОБА_6 та залишити без розгляду позов в частині позовних вимог ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» заявлених до ОСОБА_7

Форма і зміст поданої позовної заяви до ОСОБА_4 відповідають вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства, а тому слід визнати ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» цивільним позивачем за позовом до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, завданої злочином.

Копію позовної заяви з додатками вручити обвинуваченому та надати йому строк для подання відзиву на позовну заяву, відповідно до вимог ч. 7 ст. 178 ЦПК України, не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 128, 177, 178, 182, 183, 194, 314-317, 331, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурорапро продовженнязапобіжного заходуобвинуваченому ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою ще на 60 днів, починаючи з 25.03.2024 до 23.05.2024 включно,з можливістювнесення заставиу попередньовизначеному розмірі,що становить 2000000(двамільйони)грн.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020010001106 від 18.07.2023, призначити до судового розгляду в залі №20 Вінницького міського суду Вінницької області на 28березня 2024року об 11 год 00 хв.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати одноособово у відкритому судовому засіданні.

У відкрите судове засідання для розгляду кримінального провадження викликати учасників судового провадження.

Визнати ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» цивільним позивачем за позовом до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, завданої злочином.

Відповідно до ч. 7 ст. 178 ЦПК України надати ОСОБА_4 строк для подачі відзиву на цивільний позов не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали.

Цивільний позов ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» в частині заявлених вимог до ОСОБА_7 про відшкодування майнової шкоди, завданої злочином залишити без розгляду.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання та прокурору Вінницької окружної прокуратури для відома.

На ухвалу суду в частині продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. В решті ухвала суду остаточна та оскарженню не підлягає.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Суддя: