Постанова

від 28.03.2024 по справі 650/21/24

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальнийномер справи:650/21/24 Головуючий у 1-й інстанції: Сікора О.О.

Номер провадження: 22-ц/819/155/24 Доповідач Базіль Л. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої (судді-доповідача) - Базіль Л.В.,

суддів: Приходько Л.А., Пузанової Л.В.,

секретар Доброва К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Ковальчук Ірина Миколаївна, на ухвалу Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 03 січня 2024 року про забезпечення позову, постановлену у складі судді Сікори О.А. у цивільній справі № 650/21/24 за позовом Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1 , треті особи Бериславська міська військова адміністрація Берсилавського району Херсонської області, Фермерське господарство «Ізумруд», про витребування майна із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 03 січня 2024 року заяву представника Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про забезпечення позовузадоволено. Накладено арешт на земельну ділянку площею 6.4687 га, кадастровий номер 6520688400:02:001:0129, яка розташована на території Бериславської міської ради Бериславського району Херсонської області; заборонено ОСОБА_1 розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 6520688400:02:001:0129 з іншими земельними ділянками.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що існує реальна загроза утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову та неможливості відновлення порушених прав та інтересів позивача.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Адвокат Ковальчук Ірина Миколаївна, яка діє від імені ОСОБА_1 , не погодившись із вказаною ухвалою суду, оскаржила її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі, посилаючись на те, що ухвала суду першої інстанції винесена із порушенням норм процесуального права та без врахування фактичних обставин справи, просить ухвалу Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 03 січня 2024 року скасувати, у задоволенні заяви Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про забезпечення позову відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог вказує на те, що суд першої інстанції, задовольняючи заяву Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про забезпечення позову у спосіб, визначений заявником, не звернув уваги на той факт, що спірна земельна ділянка є комунальною власністю територіальної громади Бериславської ОТГ, а тому право на звернення з даним позовом належить саме власнику такого майна Бериславській міській раді.

Доказів того, що відповідачка має намір здійснити розпорядження земельною ділянкою, що в свою чергу може призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання майбутнього судового рішення про задоволення позову, позивачем суду не надано.

Крім того, вважає, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку може призвести до безпідставної заборони відповідачці користуватися належним їй майном, оскільки під час виконання ухвали про арешт майна може бути вирішено питання про обмеження права користування майном або його вилучення в боржника та передачі на зберігання іншим особам.

Узагальненні доводи інших учасників справи.

На апеляційну скаргу представник Головного управління Держгеокадастру Гончаров М.В. подав відзив, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу про забезпечення позову без змін.

На спростування доводів апеляційної скарги щодо відсутності порушеного права позивача з посиланням на норми права та правовий висновок, викладений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 01 червня 2021 року у справі №925/929/19, зазначає, що органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Заява про вжиття заходів забезпечення позову спрямована проти несумлінних дій відповідачки, третьої особи на стороні відповідача: Фермерського господарства «Ізумруд», яке відповідно до закону з 01 січня 2024 року має право придбати у відповідачці спірну земельну ділянку, яка належить ОСОБА_1 на праві власності.

Вважає, що такі заходи забезпечення позову як накладення арешту на спірну земельну ділянку та накладення заборони відповідачу розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельної ділянки, розташованої на території Бериславської міської ради Бериславського району Херсонської області площею 6,4687 га, кадастровий номер 6520688400:02:001:0129, безпосередньо пов`язані із предметом спору у даній справі, відповідає вимогам адекватності та співмірності, спрямовані на запобігання можливим порушенням публічних (суспільних) інтересів та спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Апеляційне провадження.

Представник відповідачки ОСОБА_1 та третьої особи Фермерського господарства «Ізумруд», адвокат Ковальчук І.М., приймаючи участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з власних технічних засобів, вимоги апеляційної скарги підтримала з підстав в ній викладених, просила скаргу задовольнити.

Позивач Головне управління Держгеокадастру в Херсонській області та третя особа Бериславська міська військова адміністрація Бериславського району Херсонської області, будучи належним чином сповіщеними про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки-повідомлення до їх особистих кабінетів Електронного суду, що підтверджується довідками про доставку електронних документів, своїх представників в судове засідання не направили.

З огляду на положення частини другоїстатті 372 ЦПК України, згідно з якою неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, та зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає можливим розгляд справи проводити за відсутності позивача та третьої особи.

Обставини справи.

02 січня 2024 року представник Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області звернувся до суду із заявою, в якій з метою забезпечення позову просить накласти арешт на земельну ділянку площею 6.4687 га кадастровий номер 6520688400:02:001:0129, яка розташована на території Бериславської міської ради Бериславського району Херсонської області; заборонити ОСОБА_1 розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 6520688400:02:001:0129 з іншими земельними ділянками.

В обґрунтування заяви зазначено, що 07.04.2015 державним реєстратором Бериславського районного управління юстиції Херсонської області на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зареєстровано право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 6520688400:02:001:0129, площею 6,4687 га за ОСОБА_1 . Разом із цим, Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області виявлено порушення відповідачем ст.ст. 32, 116, 122, 123, 124, 134 Земельного кодексу України та ст. 13 Закону України «Про фермерське господарство» під час приватизації вищевказаної земельної ділянки, що стало підставою звернення Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до суду з даним позовом. Предметом позову є витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння. У випадку невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту спірної земельної ділянки та заборони вчиняти певні дії, виконання рішення, постановленого за позовом Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, буде унеможливлено, оскільки володілець вказаного спірного майна має реальні можливості здійснити його відчуження, а вказані заходи забезпечать охорону матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача і не є обмеженням права власності особи в повній мірі і носить тимчасовий характер.

Оцінка апеляційного суду.

У відповідності до приписів ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Предметом апеляційного оскарження у цій справі є наявність або відсутність підстав для застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку та заборони ОСОБА_1 розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 6520688400:02:001:0129 з іншими земельними ділянками.

Відповідно до частин першої та другої статті 149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У пунктах 1, 2 частини першої статті 150ЦПК України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Згідно з частиною третьою статті 150ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має враховувати, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний із позовною вимогою, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Оскільки законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, то суд у кожному конкретному випадку повинен оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Предметом спору у цій справі, є вимога Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про витребування майна із чужого незаконного володіння, а саме: земельної ділянки площею 6.4687 га, кадастровий номер 6520688400:02:001:0129, яка розташована на території Бериславської міської ради Бериславського району Херсонської області

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачка є власником зазначеної земельної ділянки.

За приписами ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Зважаючи на викладене, приймаючи до уваги те, що з 01 липня 2021 року набрав законної сили Закон України від 31 березня 2020 року № 552-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», яким скасовано дію мораторію і запроваджено ринок земель сільськогосподарського призначення, заявник обґрунтовано вважав, що власник майна не обмежений у можливості здійснити його відчуження, що у такому разі може значно ускладнити виконання судового рішення або зробити виконання судового рішення про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння неможливим, а тому підставно просив суд вжити заходів забезпечення його позову.

Районний судправильно зробиввисновок проте,що длязбереження земельної ділянки,щодо якоїміж сторонамивиник спірє необхіднимвжиття заходівзабезпечення позовушляхом заборони ОСОБА_1 розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 6520688400:02:001:0129 з іншими земельними ділянками, з чим погоджується і апеляційний суд.При цьому апеляційний суд звертає увагу, що забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії щодо відчуження та розпорядження вказаним нерухомим майном не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, не порушує речове право володіння відповідачки спірним майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачу.

Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів на підтвердження дійсного наміру відповідачки відчужити земельну ділянку не заслуговують на увагу, оскільки забезпечення позову у цьому спорі, спрямоване на виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Разом зтим апеляційнийсуд погоджуєтьсяз доводамиапеляційної скаргипро те,що застосування такого засобу забезпечення позову, як арешт земельної ділянки може призвести до безпідставної заборони ОСОБА_1 користуватись земельною ділянкою, оскільки арешт передбачає не лише заборону реалізації (відчуження) майна, а й заборону користування майном.

Так, згідно змісту Закону України «Про виконавче провадження» елементами арешту майна є його опис, оголошення заборони розпоряджатися майном, обмеження в праві користування ним або його вилучення у боржника та передача на зберігання іншим особам. Отже, арешт передбачає обмеження в праві користування майном.

Таким чином, враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, апеляційний суд вважає, що у даному випадку для збереження земельної ділянки вжиття заходів забезпечення позову щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні земельною ділянкою, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідачки та збереження нерухомого майна обґрунтованою є вимога щодо заборони відчуження та розпорядження такого нерухомого майна без позбавлення відповідачки права користування земельною ділянкою.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув і помилково своєю ухвалою забезпечив позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку, не врахувавши при цьому принцип співмірності такого заходу забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

З огляду на викладене оскаржувану ухвалу в частині вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку не можна визнати законною та обґрунтованою, а тому ухвала Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 03 січня 2024 року в зазначеній частині підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення, яким слід відмовити заявнику у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки суду першої інстанції не впливають, а тому до уваги апеляційним судом не приймаються.

Повний текст постанови складений 28.03.2024 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 367,374,376 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Ковальчук Ірина Миколаївна, на ухвалу Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 03 січня 2024 року про забезпечення позову задовольнити частково.

Ухвалу Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 03 січня 2024 року в частині накладення арешту на земельну ділянку площею 6.4687 га кадастровий номер 6520688400:02:001:0129, яка розташована на території Бериславської міської ради Бериславського району Херсонської області скасувати.

У задоволені заяви Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про забезпечення позову в частині накладення арешту на належну ОСОБА_1 земельну ділянку площею 6,4687 га кадастровий номер 6520688400:02:001:0129, яка розташована на території Бериславської міської ради Бериславського району Херсонської області, відмовити.

В решті ухвалу Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 03 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча Л.В. Базіль

Судді Л.А. Приходько

Л.В. Пузанова