Рішення

від 28.02.2024 по справі 160/33874/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 рокуСправа №160/33874/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсервіс Груп» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

25.12.2023 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСЕРВІС ГРУП» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000241/1 від 01.12.2023 року.

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці №UA110130/2023/000920 від 01.12.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що останнім було подано митну декларацію разом з усіма необхідними документами з метою митного оформлення товару, при цьому відповідач відмовив позивачу у митному оформленні товарів та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів. Представник позивача наголошує, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000241/1 від 01.12.2023 року, а також складена картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2023/000920 від 01.12.2023 року є протиправними, необґрунтованими, безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 28.12.2023 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

19.01.2024 року через систему «Електронний суд» від Дніпровської митниці надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що оскаржуване рішення є правомірним та таким, що прийняті відповідно до вимог законодавства України, оскільки відповідачем встановлено в митних деклараціях та митних документах розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у зв`язку з чим відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрсервіс Груп» (Покупець) та JAY GENERAL TRADING LLC (ОАЕ), (Постачальник) укладено договір поставки №SF/UKR/ІМА 2023 від 01.08.2023 року (далі Договір поставки) відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого постачальник зобов`язується передати покупцю, а покупець зобов`язується прийняти і сплатити обладнання для фасування чаю. Вартість обладнання 14 000 доларів США, умови поставки СРТ, порт Константа (Румунія).

Поставка обладнання здійснюється згідно специфікації з порту ОАЕ (п. 4.1)

Товар має бути поставлено до 31.12.2023 року (в даному випадку строком поставки вважається день відвантаження товару з порту ОАЕ) (п. 4.2).

Постачальник зобов`язаний, зокрема: одночасно з обладнанням передати покупцю документи інвойс, проформу, пакувальний лист (п. 3.1.3).

Оплата за обладнання проводиться шляхом переказу 100% суми на розрахунковий рахунок постачальника протягом 90 днів після отримання покупцем обладнання (п. 5.1).

Постачальником на виконання вимог вищевказаного Договору поставки було складено інвойс №JAY061023 від 05.10.2023 року на загальну суму 14000,00 доларів США.

Також, на виконання умов Договору поставки постачальником було надано покупцю документи, передбачені пунктом 3.1.3 Договору поставки (інвойс, проформу, пакувальний лист).

Відповідно до коносаменту MAEU231603615 місцем навантаження товару визначено порт навантаження (Port of Loading): Jabel Ali, U.A.E., місце розвантаження товару пункт призначення (Port of Discharge) визначено: CONSTANTA, Romania, 1 контейне року

На підставі Договору №SF/UKR/ІМА 2023 від 01.08.2023 року та інвойсу №JAY061023 від 05.10.2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрсервіс Груп» було ввезено на митну територію України придбаний товар на загальну суму 14000,00 доларів США.

27.11.2023 року ТОВ «Укрсервіс Груп» до Дніпровської митниці було подано до митного оформлення митну декларацію №23UA110130024466U6 на придбаний това року Митна вартість, визначена декларантом за ціною договору (контракту), яка була вказана у інвойсі №JAY061023 від 05.10.2023 року в розмірі 14000,00 доларів США відповідно. Відповідно до г року 32 товар №1 обладнання бувше у використанні для пакування чаю у фільтр-пакети: бувша у використанні ІМА С-21 1 шт, серійний номер С2132900852, рік виготовлення - 1988 року; бувша у використанні ІМА С-21 1 шт, серійний номер С211390654, рік виготовлення - 1990 року

Митна вартість товарів визначена із застосуванням основного методу.

Так, у митній декларації, поданій декларантом, було зазначено загальну суму за рахунком відповідно до інвойсу 14000,00 доларів США (графа 22).

На підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом митному органу були надані наступні документи:

- пакувальний лист №JAY061023 від 05.10.2023 року;

- рахунок-фактура (інвойс) №JAY061023 від 05.10.2023 року;

- автотранспортна накладна №955364 від 23.11.2023 року;

- декларація про походження товару №JAY061023 від 05.10.2023 року;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №678 від 24.11.2023 року;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №24112023/3 від 24.11.2023 року;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №ГО-1260 від 09.11.2023 року;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання кого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №SF/UKR/ІМА 2023 від 28.07.2023 року;

- договір (контракт) про перевезення №030622/3 від 03.06.2022 року;

- договір (контракт) про перевезення №ТЕО/20220606/1 від 06.06.2022 року;

- договір (контракт) про перевезення №АВТО/2020-2112/1 від 21.12.2020 року;

- інші некласифіковані документи тех.опис від 05.10.2023 року;

- митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №23UA110130024466U6 від 27.11.2023 року.

Разом з тим, з наявним матеріалів справи, зокрема оскаржуваної картки відмови встановлено, що під час здійснення митного оформлення Дніпровською митницею було направлено декларанту повідомлення, яким декларанта було повідомлено про наступне: з урахуванням положень статті 337 Митного кодексу України, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості, місять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Враховуючи вищевикладене, з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 статті 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням частин 2 - 3 статті 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару бо сировини; - копію митної декларації країни відправлення.

Також повідомлено, що згідно частини 6 ст. 53 Митного кодексу України, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. Згідно з ст. 254, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів подаються митному органу українською мовою. Строк подання документів 10 днів. Про відмову від подання додаткових документів або про бажання надати додаткові наявні документи, прошу повідомити шляхом надіслання електронного повідомлення. Консультацію проведено.

Позивачем було подано до митного орану заяву від 01.12.2023 року №3, в якій вказано, що всі документи відомості про які зазначені у графі 44 митної декларації та передбачені ст. 53 МКУ надано разом з митною декларацією. Інших документів, в т.ч. передбачених ч. 6 ст. 53 МКУ надати не має можливості.

На підставі наданих документів Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000241/1 від 01.12.2023 року, а також складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2023/000920 від 01.12.2023 року.

У графі 33 зазначеного рішення, суб`єкт владних повноважень навів такі підстави прийняття рішення:

1) за ЕМД від 27.11.2023 року №23UA110130024466U6 заявлено Товар «бувша у використанні IMA C-21 пакувальна машина для чаю 2 шт» відповідно до зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 28.07.2023 року №SF/UKR/IMA 2023 (далі Контракт, Договір) між компанією JAY GENERAL TRADING LLC (ОАЕ) та покупцем ТОВ "УКРСЕРВІС ГРУП". Відповідно до п.3.1.3. Контракту постачальник зобов`язується, одночасно з обладнанням, передати покупцю документи, які його стосуються інвойс, проформа, пакувальний лист. Відповідно до п.4.1. Контракту поставка обладнання здійснюється згідно специфікації із порту ОАЕ. Відповідно до п.6. Контракту якість товарів повинно відповідати сертифікату якості, що видає відправник. Проформа, специфікація та сертифікат якості до митного контролю не надано.

2) відповідно наданого експертного висновку Дніпровської ТПП від 09.11.2023 року №ГО-1260 експертом зазначається, що вартість обладнання, що було в експлуатації, визначалась на підставі цінової інформації сайтів мережі Інтернет на наближене аналогічне обладнання за своїм функціональним призначенням та надано посилання на інтернет ресурс https://ru.made-in-china.com, однак експертом не наведено відомостей щодо конкретного обладнання з яким здійснювалось порівняння, не наведено відповідних розрахунків, коефіцієнтів, аналізу транспортної складової тощо. Таким чином, висновки експерта, що ринкова вартість товару, отриманого за договором від 28.07.2023 року №SF/UKR/IMA 2023 на умовах CPT, відповідає кон`юнктурі ринку, викликають сумнів.

3) правилами заповнення ДМВ, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599, при заповненні г року20 ДМВ зазначено: для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Відповідно до п.2.1 Договору на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні від 03.06.2022 року №030622/3 (далі Договір ТЕО) Експедитор здійснює надання послуг на підставі письмової Заявки Замовника. Заявка на перевезення є невід`ємною частиною Договору ТЕО. Заявка до митного контролю не надана; Відповідно до п.2.7 Договору ТЕО за виконання Заявки Експедитор без зволікання надає Замовнику акт виконаних робіт. Відповідно до п.3.3.9 та 3.3.10 Договору ТЕО Після виконання робіт експедитор зобов`язаний надати Замовнику повний пакет документів про виконану роботу. Наявність повного комплекту документів про виконану роботу за період включає в себе: ТТН (CMR) на продукцію з відміткою про отримання продукції, Акт виконаних робіт, рахунок, податкова накладна. Відповідно до п.4.4 Договору ТЕО Вартість послуг Експедитора вказується в Заявці Замовника на виконання робіт, а також рахунку, і включає в себе компенсацію витрат Експедитора, а так само винагороду Експедитора з урахуванням ПДВ. Відповідно до п.4.6 Договору ТЕО Платежі за виконані послуги проводяться Замовником протягом 2 (двох) банківських днів за фактом завантаження та отримання факсової копії рахунку від Експедитора, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Експедитора, якщо інше не обумовлено в Заявці. Акт виконаних робіт рахунок, податкова накладна та платіжні документи щодо оплати транспортних послуг до митного контролю не надані. У рахунку фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 24.11.2023 №678 не зазначено маршрути перевезення.

4) відповідно до п.1.2 Контракту та інвойсу від 05.10.2023 року №JAY061023 зазначено умови поставки CPT Constanta (Румунія). Згідно відомостей коносамента від 25.10.2023 №MAEU №231603615 порт відправки Jabel Ali (ОАЕ), з поміткою «freight prepaid», що означає фрахт сплачено. Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Однак декларантом не надано до митного контролю документи що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів за маршрутом Jabel Ali (ОАЕ) - Constanta (Румунія).

5) договір поставки від 28.07.2023 року №SF/UKR/IMA 2023 укладено російською мовою, що не є типовим для міжнародних договорів із укладених із ОАЕ.

6) відповідно до п.1.2 Контракту та інвойсу від 05.10.2023 року №JAY061023 характеристики товару: 1. Matricola: C2132900852 Macch. Tipo: C21 Year: 1988 2. Matricola: C211390654 Macch. Tipo: C21 Year: 1980. За результатами проведення митного огляду встановлено, що за серійним номером - C211390654 рік виготовлення 1990.

7) у коносаменті від 25.10.2023 року №MAEU №231603615 та супровідному документі Т1 від 16.11.2023 №23ROCT190000766923 зазначено, що товар прямує в 4 місцях вагою брутто 7030 кг. У листі пакування JAY061023 від 05.10.2023 року та CMR від 23.11.2023 року №955364 (виправлено вручну, не завірено печаткою) вказано 3 місця, вага брутто 6950 кг.

Позивач не погоджується із вищевказаними рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови та вважає їх такими, що не відповідають вимогам законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини, пов`язані з митним оформленням товарів, є Митний кодекс України.

Згідно з ч. 8 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

На виконання статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 Митного кодексу України. До таких документів належать: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За приписами частини 3 вказаної статті, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган має право, серед іншого, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; застосовувати інші передбачені форми митного контролю (ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України).

Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, митний орган може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу (ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України).

Згідно ст. 55 Митного кодексу України, якщо митний органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, він має право прийняти у письмовій формі рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту встановлюються статтею 57 Митного кодексу України. До таких методів належать: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); та другорядні - за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант в обов`язковому порядку зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності у них розбіжностей, ознак підробки, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

За приписами статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. При цьому, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (ч. ч. 1,4 ст. 337 Митного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 320 Митного кодексу України, форми та обсяги контролю, обираються 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. При цьому, митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Суд зауважує, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 року у справі №815/3451/16, від 12.06.2020 року у справі №826/4434/16, від 10.10.2019 року у справі №809/1469/16, від 13.01.2022 року у справі №1.380.2019.005307.

Щодо зауваження митного органу про ненадання до митного контролю проформи, специфікації ОАЕ та сертифікату якості, то суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 53 МК України, сертифікат якості, а також специфікація з порту ОАЕ не є документами на підтвердження митної вартості товару.

Разом з тим, п. 3 ч. 1 ст. 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість є зокрема рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

При цьому судом встановлено, що позивачем до митного оформлення надано рахунок-фактура (інвойс) №JAY061023 від 05.10.2023 року.

Щодо сумнівів відповідача стосовно наданого експертного висновку Дніпровської ТПП від 09.11.2023 №ГО-1260, в якому зазначено, що ринкова вартість товару, отриманого за договором від 28.07.2023 року №SF/UKR/ІМА 2023 на умовах СРТ, відповідає кон`юнктурі ринку, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» цілями та завданнями торгово-промислових палат зокрема є надання довідково-інформаційних послуг, основних відомостей, що не є комерційною таємницею, про діяльність українських підприємців і підприємців зарубіжних країн згідно з національним законодавством, сприяння поширенню, зокрема через засоби масової інформації, знань про економіку і науково-технічні досягнення, законодавство, звичаї та правила торгівлі в Україні і зарубіжних країнах, можливості зовнішньоекономічного співробітництва українських підприємців.

Відповідно до статті 11 вищезазначеного закону торгово-промислові палати України мають право у тому числі проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість. Методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Положенням про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 року №227, передбачено, що Державна митна служба України не наділена повноваженнями перевіряти обґрунтованість експертних висновків Торгово-промислової палати України.

Верховним Судом з аналогічних правовідносин викладено наступний правовий висновок у постанові від 06.11.2018 року у справі №810/2593/15: «Стосовно експертного висновку Київської обласної торгово-промислової палати, враховано, що за правилами статті 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Крім того, у разі сумніву у відповідному експертному висновку, митниця мала право звернутися до іншого суб`єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування (згідно із Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України"), однак таке своє право не реалізувала. Отже, виявлені митним органом розбіжності є формальними та несуттєвими, які не впливають на рівень заявленої митної вартості, тому доводи відповідача про те, що подані позивачем документи не дозволяли у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни, не відповідають встановленим фактичним обставинам справи».

Таким чином, відповідач, маючи сумнів щодо змісту наданого позивачем експертного висновку, мав право звернутися до іншого суб`єкту оціночної діяльності із письмовим запитом рецензувати такі висновки. Відповідно до положень статті 327 Митного кодексу України відповідач мав право самостійно залучити для участі у здійсненні митного контролю митної вартості товарів спеціалістів та експертів, якщо висновок експерта, зроблений на замовлення декларанта, останній вважав сумнівним.

Таким чином, суд відхиляє висновки митного органу щодо сумніві експертного висновку Дніпровської ТПП.

Щодо ненадання позивачем до митного оформлення заявки, акту виконаних робіт, рахунку, податкової накладної та платіжних документів щодо оплати транспортних послуг, суд вказує таке.

Частиною 2 ст. 53 МК України визначено документи, які підтверджують митну вартість товарів, до яких не включена заявка, про яку вказує митний орган. Отже, ненадання позивачем заявки до митного оформлення не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки надання такого документа не є обов`язковим.

Також безпідставні доводи відповідача про ненадання акту виконаних робіт (наданих послуг). Такий акт складається після виконання робіт, які завершуються передаванням товару замовнику. Поки товар знаходиться на митниці фізично неможливо визначити вартість перевезення, оскільки невідомо кількість днів митного оформлення (простою автотранспорту на митниці). Більш того, надані до митного оформлення транспортних документи, а саме: довідки про транспортні витрати та рахунок на оплату повною мірою підтверджують понесені витрати позивача на транспортування оцінюваного товару.

Разом з тим, відповідно до п.3.3.9 та 3.3.10 Договору ТЕО після виконання робіт експедитор зобов`язаний надати Замовнику повний пакет документів про виконану роботу. Наявність повного комплекту документів про виконану роботу за період включає в себе: ТТН (CMR) на продукцію з відміткою про отримання продукції, Акт виконаних робіт, рахунок, податкова накладна. Відповідно до п.4.4 Договору ТЕО вартість послуг Експедитора вказується в Заявці Замовника на виконання робіт, а також рахунку, і включає в себе компенсацію витрат Експедитора, а так само винагороду Експедитора з урахуванням ПДВ. Відповідно до п.4.6 Договору ТЕО платежі за виконані послуги проводяться Замовником протягом 2 (двох) банківських днів за фактом завантаження та отримання факсової копії рахунку від Експедитора, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Експедитора, якщо інше не обумовлено в Заявці.

Договір поставки №SF/UKR/ІМА 2023 від 01.08.2023 року не містить інформації про те, що витрати на транспортування включенні у вартість товару.

З наявних матеріалів справи судом встановлено, що при поданні митної декларації позивачем надавалися:

- автотранспортна накладна №955364 від 23.11.2023 року;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №678 від 24.11.2023 року;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №24112023/3 від 24.11.2023 року;

- договір (контракт) про перевезення №030622/3 від 03.06.2022 року;

- договір (контракт) про перевезення №ТЕО/20220606/1 від 06.06.2022 року;

- договір (контракт) про перевезення №АВТО/2020-2112/1 від 21.12.2020 року.

Таким чином, твердження митниці про ненадання позивачем до митного оформлення рахунку спростовані матеріалами справи.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 53 МК України визначено, що одним із документів, які визначають митну вартість товарів є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Суд зауважує, що митним законодавством не визначено вид доказів, яким повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом підтвердження розміру витрат на перевезення імпортованих товарів.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 07.05.2020 року у справі №400/2922/18.

При цьому, відповідно до статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» до виконання зобов`язань за договором транспортного експедирування експедитором можуть залучатись інші особи, у відносинах з якими експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

На переконання суду надані до митного органу документи на підтвердження транспортних витрат повною мірою підтверджують транспортні витрати.

Щодо зауваження митниці, що декларантом не надано до митного контролю документи що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів за маршрутом Jabel Ali (ОАЕ) - Constanta (Румунія) суд вказує про таке.

Договором поставки №SF/UKR/ІМА 2023 від 01.08.2023 року передбачено умови поставки СРТ, Константа (Румунія).

Також, до митного оформлення було надано інвойс, яким визначено, зокрема умови поставки: - CPT Constanta, Romania.

Вказане також підтверджується наданим до митного оформлення коносаментом від №MAEU231603615 порт відправки ОАЕ, порт призначення Constanta, Romania.

Відповідно до Інкотермс-2010 СРТ ("Фрахт/перевезення оплачене до") означає, що Продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (якщо таке місце погоджено сторонами) і що продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення.

Таким чином, поставка товару на умовах СРТ зобов`язує продавця укласти договір та сплатити фрахт/перевезення, необхідний для доставки товару до названого місця призначення, витрати на забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.

Отже, наведене свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки СРТ, Сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару та транспортні витрати.

З урахуванням вказаного, поставка товару на умовах СРТ передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені вартість товару та фрахт або транспортні витрати.

Відтак, додаткові витрати на транспортування товару Товариство не понесло.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у справах №160/1329/19, №813/1229/16, №814/4204/15 та №1.380.2019.001344.

Як зазначено судом вище, пунктом 6 ч. 2 ст. 53 МК України визначено, що одним із документів, які визначають митну вартість товарів є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

На думку суду, відповідачем не враховано вищезазначене положення МК України, яким визначена необхідність надання транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, для підтвердження витрат на транспортування, які повинні надаватись за певних умов, зокрема якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів на спростування умов постави СРТ та інших доказів, які б свідчили, що позивач поніс додаткові витрати з транспортування товару до місця призначення за маршрутом Jabel Ali (ОАЕ) - Constanta (Румунія).

За наведених обставин, зазначені доводи митниці є безпідставними.

Щодо посилання митного органу, що Договір поставки №SF/UKR/ІМА 2023 від 01.08.2023 року укладено російською мовою, що не є типовим для міжнародних договорів, суд зазначає, що таке твердження є безпідставним, так як мова договору не впливає на визначення митної вартості, а також жодним нормативно-правовим актом України не визначено обов`язкову мову складання міжнародних договорів між суб`єктами господарської дальності.

Крім того, дані зауваження жодним чином не стосуються визначення митної вартості.

Наступним зауваженням митниці є те, що відповідно до п.1.2 Контракту та інвойсу від 05.10.2023 року №JAY061023 характеристики товару: 1. Matricola: C2132900852 Macch. Tipo: C21 Year: 1988 2. Matricola: C211390654 Macch. Tipo: C21 Year: 1980. За результатами проведення митного огляду встановлено, що за серійним номером - C211390654 рік виготовлення 1990.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що всі товаросупровідні документи містять відомості про рік випуску ввезеного обладнання 1980, і жодний комерційний чи товаросупровідний документи не містить інформацію про рік випуску 1990.

Позивач, у свою чергу, зазначив, що листом від 28.11.2023 року №2 JAY GENERAL TRADING LLC повідомлено, що відповідно до контракту №SF/UKR/ІМА 2023 від 01.08.2023 року на компанію ТОВ «Укрсервіс Груп» було направлено вантаж інвойс JAY061023 від 05.10.2023 року, де було допущено технічну помилку в товарі «ІМА С-21 пакувальна машина для чаю серійний номер С-211390654, рік випуску 1980 року». Правильно читати «ІМА С-21 пакувальна машина для чаю серійний номер С-211390654, рік випуску 1990 року».

Таким чином, твердження митниці у даному випадку спростовується вищевказаним.

Щодо наявності розбіжностей в коносаменті від 25.10.2023 №MAEU №231603615 та листі пакування JAY061023 від 05.10.2023 і CMR від 23.11.2023 №955364 в кількості місць та вазі брутто, то суд зазначає, що зазначена митницею невідповідність не впливає на розрахунок митної вартості товару. Більше того, відповідно до інвойсу на партію товару ціна одиниці товару та загальна вартість партії товару ґрунтується не на вазі товару, а на кількості товару у штуках, ідентифікація може бути здійснена саме за кількістю товару у штуках.

Щодо висновків митниці про сертифікат походження товару №22990558.

Відповідно до приписів ч.1 ст.53 МК України, сертифікат походження не є документам, який підтверджує митну вартість товару, тому вказані зауваження митного органу стосовно цих документів є безпідставними.

На підставі вище викладеного суд приходить до висновку, що надані позивачем документи повністю підтверджують вартість товару, а вказані в них відомості узгоджуються між собою та дають змогу ідентифікувати товар, що перевозився та його вартість.

Наведені зауваження, що викладені відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Документи, на які посилається відповідач не є документами, які підтверджують митну вартість товарів, вичерпний перелік яких наведено у частині 1 статті 53 Митного кодексу України.

Отже, у ході судового розгляду справи суд доходить висновку, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

При цьому, суд зазначає, що наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у статті 58 МК України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

На підставі встановлених судом обставини, суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно проведено коригування митної вартості за рішенням №UA110130/2023/000241/1 від 01.12.2023 року.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості та картка відмови прийняті відповідачем протиправно, отже є такими, що підлягають скасуванню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Відповідачем не доведено належними доказами правомірність своїх рішень.

Зважаючи на вищевикладене, наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 9, 72-77, 139, 242-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсервіс Груп» (49000, м. Дніпро, вул. Виконкомівська, 11, офіс 3, код ЄДРПОУ 43198711) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, б. 22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000241/1 від 01.12.2023 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці №UA110130/2023/000920 від 01.12.2023 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсервіс Груп» судові витрати у розмірі 12986,28 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко