Рішення

від 28.03.2024 по справі 200/250/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2024 року Справа№200/250/24

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79000, Львівська область, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) про

визнання протиправним рішення від 06.12.2022 № 053130009770 про відмову в перерахунку, ухвалене Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області;

визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, що полягає у ненарахуванні грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі її десяти місячних пенсій станом на день її призначення;

зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі її десяти місячних пенсій станом на день її призначення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаним адміністративним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до рішення відповідача від 03.11.2022 № 053130009770 пзивачу призначена пенсія за віком відповідно до Закону України ««Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV. На момент досягнення пенсійного віку позивач працювала лікарем-педіатром в Комунальному некомерційному підприємстві «Дитяче територіальне медичне об`єднання») на посаді завідуючої педіатричним відділенням, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", мала страховий стаж на таких посадах понад 30 років. Листом від 28.06.2023 № 11962-10920/Т-02/8-0500/23 відповідач повідомив позивача про непризначення грошової допомоги яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення через відсутність станом на 23.06.2023 відомостей про нараховану заробітну плату і сплату страхових внесків в даних персоніфікованого обліку. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, в зв`язку з чим звернулась до суду з позовом.

Від відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказали, що оскільки Головним управлінням не допущені порушення при здійсненні владних повноважень відносно позивача, то підстави для задоволення позовних вимог позивача відсутні.

Від відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, з запереченнями проти задоволення позову. Вказали, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 14.08.2022 року. Звернулась з заявою 29.11.2022 про перерахунок «Допризначення у зв`язку з наданням додаткових документів» (10 пенсій). Згідно даних ОК-5 станом на 29.11.2022 останній місяць сплати внесків червень 2022 року, за липень-вересень 2022 (оскільки дата звернення за призначенням пенсії 28.10.2022) відсутні суми нарахованої заробітної плати. Враховуючи вищевикладене, прийнято рішення від 06.12.2022 № 053130009770 про відмову в перерахунку пенсії. Просили відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 16 січня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні без повідомлення сторін).

Ухвалою суду від 20 лютого 2024 року залучено в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79000, Львівська область, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) до участі у справі; розгляд справи почато спочатку; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надати до суду рішення від 06.12.2022 №053130009770 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , заяву від 29.11.2022 та всі документи додані до неї; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області надати до суду рішення від 06.12.2022 №053130009770 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , заяву від 29.11.2022 та всі документи додані до неї.

Ухвалою суду від 01 березня 2024 року прийнято уточнений адміністративний позов.

Ухвалою суду від 14 березня 2024 року позовну заяву залишено без руху; встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня вручення позивачу даної ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення строку та докази поважності причин його пропуску.

Ухвалою суду від 21 березня 2024 року продовжено розгляд справи.

Ухвалою суду від 21 березня 2024 року в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про залишення позовної заяви без розгляду в зв`язку з пропущенням строку звернення до суду відмовлено; поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду.

Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

ЗакономУкраїни «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022р.№2738-IXстрок дії воєнного стану в Україніпродовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2023 №2915-ІХ строк дії воєнного стану в Україніпродовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 02.05.2023 №3057-ІХ строк дії воєнного стану в Україніпродовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 27.07.2023 №3275-ІХ строк дії воєнного стану в Україніпродовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.11.2023 № 3429-IX строк дії воєнного стану в Україніпродовжено з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06 лютого 2024 № 3564-IX строк дії воєнного стану в Україніпродовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Враховуючи викладене в Україні продовжує діяти воєнний стан.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року N 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Згідно п. 4 опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.

Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м.Слов`янськ Донецької області.

У зв`язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров`ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого 2022 року прийнято наказ №14/І-г. Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи. Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом НОМЕР_2 .

Позивач є пенсіонером, отримувачем пенсії за віком, згідно пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого 29.11.2022 року.

29.11.2022 позивач звернулась до органів Пенсійного фонду з заявою, в якій просила нарахувати та виплатити 10 пенсій відповідно до Закону, вид перерахунку: допризначення у зв`язку з наданими додатковими документами.

Рішенням відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 03.11.2022 №053130009770 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України ««Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до форми РС-право стаж позивача складає 42 роки 07 місяців 21 день.

Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 06.12.2022 №053130009770 за результатом розгляду заяви позивача від 29 листопада 2022 відповідач дійшов висновку про відсутність правових підстав (умов) для проведення перерахунку пенсії, оскільки станом на день звернення, 29.11.2022 в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового соціального страхування дані за липень вересень 2022 відсутні. Після надходження даних про сплату страхових внесків за липень вересень 2022, рішення про призначення пенсії необхідно переглянути з питання визначення права на виплату грошової допомоги, на дату досягнення пенсійного віку згідно пункту 7-1 розділу ХV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та на підставі листа Міністерства соціальної політики України від 30.07.2021 №13456/0/2-21/54.

Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_4 позивач:

01.08.1988 зарахована до міської лікарні на посаду лікаря-інтерна педіатра (наказ 70к від 04.08.88);

01.08.1989 переведена для подальшої роботи на посаду дільничного лікаря-педіатра (наказ 52-к від 30.06.1989);

27.08.1991 переведена для подальшої роботи лікарем педіатром кардіотравматологічного відділення (наказ №48к від 27.08.1991);

21.09.2010 переведена в.о. завідуючої педіатричним відділенням (наказ №50к від 15.09.2010);

01.01.2011 переведена постійно на посаду завідуючої педіатричним відділенням (наказ №2-к від 04.01.2011).

Згідно довідки від 12.01.2024 №01-07/55 позивач з 01 серпня 1988 станом на 13 серпня 2022 працює в комунальному некомерційному підприємстві «Дитяче територіальне медичне об`єднання» Краматорської міської ради на посаді завідуючої педіатричним відділенням, лікарем-педіатром.

На звернення позивача від 31.05.2023 відповідачем - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом від 28.06.2023 повідомлено, що так як згідно з даними персоніфікованого обліку відсутні на день досягнення пенсійного віку відомості про нараховану заробітну плату і страховий стаж грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день призначення позивачу не призначалась.

Станом на 23.06.2023 відомості про нараховану заробітну плату і сплату страхових внесків в даних персоніфікованого обліку відсутні.

Як вбачається з індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відомості про сплату заробітної плати та сум для нарахування пенсії позивачу за липень вересень 2022 юридичними особами - КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДИТЯЧЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ МЕДИЧНЕ ОБ`ЄДНАННЯ" КРАМАТОРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (код ЄДРПОУ 01990803), ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (код ЄДРПОУ 02010698) відсутні.

Позивач, не погоджуючись з вказаними діями відповідача, звернулась до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх порушених прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини.

Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом «е» частини 1 статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги та механізм виплати цієї допомоги встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1911 «Про затвердження Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати» (далі - Порядок №1191).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Страховий стаж, передбачений пунктами 2 і 3 цього Порядку, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (пункт 4 Порядку №1191).

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) передбачено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно із частиною першою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно зі статтею 20 Закону №1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Отже, за змістом вищезазначених норм обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27 травня 2021 року у справі №343/659/17.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

З аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й виходом на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотриманням такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.

Відповідно до наданої позивачем трудової книжки серії НОМЕР_4 та довідки від 12.01.2024 №01-07/55 позивач з 01 серпня 1988 станом на 13 серпня 2022 працює в комунальному некомерційному підприємстві «Дитяче територіальне медичне об`єднання» Краматорської міської ради на посаді завідуючої педіатричним відділенням, лікарем-педіатром.

Відповідачем призначено пенсію позивачу з урахуванням страхового стажу 42 роки 07 місяців 21 день, що підтверджується формою РС-право.

Суд зазначає, що спірним у даній справі є, наявність чи відсутність у позивача права на виплату грошової допомоги яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі її десяти місячних пенсій станом на день її призначення, станом на 29.11.2022 року, тобто на час звернення із заявою про призначення пенсії по віку.

Відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909, до таких віднесено, зокрема, Лікарняні заклади: лікарі (незалежно від найменування посад).

Таким чином, оскільки у позивача наявний необхідний страховий та спеціальний стаж роботи (більше 30 років), її посада відноситься до посад працівників, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд дійшов висновку, що позивач має право на нарахування та виплату грошової допомоги, яка передбачена пунктом 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV.

Частиною 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року та керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України, приходить до висновку, що з метою ефективного захисту прав позивача слід прийняти рішення про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 06.12.2022 № 053130009770 про відмову в перерахунку пенсії позивачу та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити нарахування та виплату позивачу грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Щодо вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, що полягає у ненарахуванні грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі її десяти місячних пенсій станом на день її призначення, суд зазначає, що рішення від 06.12.2022 № 053130009770 про відмову в перерахунку, ухвалене Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, скасовано і це є належних захистом прав та інтересів позивача, оскільки в даному випадку тількі рішення має значення для позивача.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області не вчинено будь-яких дій або бездіяльності щодо відповідача.

Таким чином, оскільки Головним управління Пенсійного фонду України у Львівській області приймалось спірне рішення то зобов"язання вчинити певні дії за рішенням суду повинно також Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, а тому позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на втручання в дискреційні повноваження є необґрунтованими, з огляду на таке.

Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.06.2006 року у справі «Волохи проти України» (заява №23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є «передбачуваною, якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку.» …надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, «закон» має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання.

Тобто, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.

Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов`язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов`язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст.9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при подачі позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 968,96 грн. згідно квитанції № №2766-5053-5232-6656 від 12.01.2024 року.

В зв`язку з частковим задоволенням позову, суд вважає, що судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у сумі 484,48 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79000, Львівська область, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним рішення від 06.12.2022 № 053130009770 про відмову в перерахунку, ухвалене Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області; визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, що полягає у ненарахуванні грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі її десяти місячних пенсій станом на день її призначення; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі її десяти місячних пенсій станом на день її призначення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79000, Львівська область, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) від 06.12.2022 № 053130009770 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79000, Львівська область, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79000, Львівська область, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 484,48 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Аканов