Ухвала

від 28.03.2024 по справі 280/2044/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ЩОДО РОЗГЛЯДУ КЛОПОТАННЯ

28 березня 2024 року Справа № 280/2044/24 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді КалашникЮ.В., розглянувши клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження за позовною заявою Комунального підприємства «Довіра» Якимівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

06.03.2024 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального підприємства «Довіра» Якимівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області (далі - позивач) до Східного офісу Держаудитслужби (далі відповідач), в якій позивач просить: визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, викладену в листі від 06.09.2023 №040831-15/2912-2023 «Щодо усунень порушень законодавства».

Ухвалою суду від 11.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

26.03.2024 до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (вх. № 14585).

Клопотання обґрунтовано тим, що предметом позову є з`ясування законності пред`явлених відповідачем вимог за результатами публічної закупівлі вартістю 1500000грн., яка була здійснена позивачем за грантові кошти. Вказує, що справа не відноситься до жодної категорії, яка визначена у ч. 6 ст. 12 КАС України, має особливий публічний інтерес, є складною, а тому, на думку представника позивача має бути розглянута у порядку загального позовного провадження.

Розглянувши клопотання представника позивача, суд зазначає таке.

Так, справа у розумінні частини шостої статті 12 КАС не належить до справ незначної складності. Водночас така її характеристика автоматично не відносить її до тієї категорії справ, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За частиною другою статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною третьою статті 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Отож, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).

Відповідно до частини 4 ст. 257 КАС України, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Ця справа не має ознак справ, перелік яких визначений у ч. 4 ст. 12 КАС України, отже, ця справа не належить до категорії справ, які не можуть розглядатися за правилами спрощеного провадження у значенні згаданих статей.

Вказаний висновок суду резюмується із правовою позицією, викладеною у Постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 340/1916/20.

З урахуванням предмету позову, характеру та обсягу доказів, під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суддя прийняв рішення про доцільність розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд зазначає, що представником позивача не наведено обґрунтованих доводів щодо необхідності розгляду даної адміністративної справи в порядку загального позовного провадження та не наведено підстав, за яких позиція відповідача та позивача не може бути сформована у заявах по суті справи із наданням необхідних доказів.

При цьому, характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання представника позивача слід відмовити.

Керуючись ст.ст.12, 241-243, 248, 262 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, - відмовити.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання.

СуддяЮ.В.Калашник