Рішення

від 29.02.2024 по справі 300/7499/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" лютого 2024 р. справа № 300/7499/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боброва Ю.О.,

за участі:

секретаря судового засідання Щерб`як Д.І.,

позивачки Боєчко В.І.

представниці позивачки Чебачевої О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

30.10.2023 ОСОБА_1 (далі позивачка) звернулася до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі відповідач-1, ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі відповідач-2, ІНФОРМАЦІЯ_5 ), з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про:

- визнання протиправною відмови ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо не направлення на розгляд комісії Міністерства оборони України поданих нею документів про призначення і виплату одноразової грошової допомоги, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, у зв`язку з загибеллю її батька ОСОБА_2 , який приймав безпосередню участь у бойових діях з відсічі збройної агресії російської федерації проти України та зобов`язання направити подані нею документи на розгляд комісії Міністерства оборони України для призначення і виплати цієї одноразової грошової допомоги;

- зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_6 направити документи ОСОБА_1 та доповідь про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за виплатою одноразової грошової допомоги ІНФОРМАЦІЯ_7 ;

- зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_7 направити висновок та доповідь, а також документи ОСОБА_1 щодо призначення та виплати грошової допомоги та компенсаційних сум до Департаменту соціального забезпечення для розгляду питання про призначення і виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю її батька ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані наступними фактичними обставинами та нормами законодавства.

Батько позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 і після 24.02.2024 призваний за мобілізацією в умовах воєнного стану та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

15.08.2022 під час бойових дій у Донецькій області він загинув при виконанні бойових завдань по захисту незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, виконуючи обов`язки з відсічі і стримуванні збройної агресії проти України внаслідок протиправних дій з боку збройних сил російської федерації, загибель пов`язана з виконанням обов`язків військової служби по захисту Батьківщини, що підтверджується повідомленням про загибель № НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 , наказом командира в/частини НОМЕР_1 від 31.08.2023, свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .

У зв`язку з вказаним, 02.09.2022 позивачка звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, так як вона перебувала на утриманні батька і відповідно до статті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей має право на отримання такої допомоги.

Однак, відповідач-1 відмовив їй у направленні документів для виплати одноразової грошової допомоги, мотивуючи своє рішення тим, що 16.12.2020 їй виповнилося 18 років і на момент смерті батька вона була повнолітньою та не перебувала на його утриманні.

Вважає таку відмову протиправною, прийнятою всупереч вимог статті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей, постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, оскільки в редакції чинній на момент смерті батька право на отримання допомоги мали: члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця. При цьому, члени сім`ї визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці згідно Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Право на отримання допомоги виникає з часу загибелі військовослужбовця, а не з моменту звернення за виплатою допомоги. До заяви вона додала документи, котрі підтверджують факт перебування її на утриманні батька ОСОБА_2 до моменту його загибелі.

З вказаних підстав просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, визнати протиправною відмову відповідачів в оформленні документів для виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 та зобов`язати їх вчинити дії, передбачені чинним законодавством, для оформлення відповідних документів і скерування їх до Департаменту соціальної політики МО України з метою призначення і виплати допомоги.

Ухвалою суду від 06.11.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом в судове учасників справи.

Відповідно до ухвали суду від 13.12.2023 до участі у справі в якості співвідповідача залучено ІНФОРМАЦІЯ_5 , у зв`язку з чим судом прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог від 24.01.2024 (а.с. 95-97, 120-121).

06.12.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від ІНФОРМАЦІЯ_6 , у якому відповідач-1 вважає правомірною відмову позивачці в оформленні та направленні до ІНФОРМАЦІЯ_7 документів для виплати їй одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю батька ОСОБА_2 , так як вона не подала доказів перебування на утриманні батька, а рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області про встановлення юридичного факту перебування на утриманні скасоване апеляційним судом, провадження у справі закрите. З цих підстав відповідач-1 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

09.01.2024 до суду надійшов відзив ІНФОРМАЦІЯ_7 , відповідно до якого відповідач-2 вважає правомірним рішення ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні документів для виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 у зв`язку із загибеллю її батька ОСОБА_2 . Оскільки, згідно доданих позивачкою до заяви документів вона не відноситься до числа осіб, котрі мають право на таку допомогу, про що зазначено у відповіді РТЦК від 26.09.2023 за №2377. Тому, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 у справі №5-рп/99, норми статті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей, Сімейний кодекс України, постанови Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №456/1258/17 та від 06.07.2022 у справі №240/5809/19 просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивачка не скористалась своїм правом подати відповідь на відзиви відповідачів.

Представники відповідачів ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 в судові засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце їх проведення були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах адміністративної справи доказами. Тому, суд розглянув адміністративну справу без участі представників відповідачів.

Розглянувши матеріали адміністративної справи відповідно до вимог статті 262 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні за участі позивачки та її представниці, заслухавши їх усні пояснення, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд установив наступне.

11.09.2022 ОСОБА_1 подала до ІНФОРМАЦІЯ_6 заяву з додатками щодо виплати їй одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану у зв`язку із загибеллю її батька ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_10 при виконанні бойового завдання по захисту Батьківщини при відсічі збройної агресії російської федерації. Заява, серед іншого, обґрунтована тим, що позивачка до смерті батька проживала з ним однією сім`єю, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов`язки, а також перебувала на його утриманні (а.с. 29-30).

Рішенням ІНФОРМАЦІЯ_6 , яке оформлене листом від 26.09.2022 за №2377, відповідач-1 відмовив позивачці в прийнятті заяви та оформленні необхідних документів для виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168. Мотивами для прийняття такого рішення відповідач зазначив те, що відповідно до статті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей право на отримання допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця мають: батьки; один із подружжя, який не одружився вдруге; діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця. Оскільки, ОСОБА_3 16.12.2020 виповнилось 18 років, а документів, які б підтверджували факт перебування на повному утриманні ОСОБА_2 , позивачка, на думку, відповідача-1, не має права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги (а.с. 51).

Не погоджуючись з таким рішенням ІНФОРМАЦІЯ_6 , з метою захисту своїх прав та законних інтересів ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних обставин справи та норм матеріального права, які ці правовідносини регулюють, суд зазначає наступне.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , під час бойових дій у Донецькій області, 15.08.2022 загинув при виконанні бойових завдань по захисту незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, виконуючи обов`язки з відсічі і стримуванні збройної агресії проти України внаслідок протиправних дій з боку збройних сил російської федерації та пов`язана з виконанням обов`язків військової служби по захисту Батьківщини. Вказане підтверджується дослідженими судом наступними письмовими доказами: повідомленням про загибель № НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 ; довідкою про причину смерті №4254 від 15.08.2022; наказом командира в/частини НОМЕР_1 від 31.08.2023, свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 18-20, 32-33).

Вказані документи позивачка додала до поданої нею заяви від 11.09.2022 про виплату одноразової грошової допомоги.

Окрім того, до заяви ОСОБА_1 додала документи, котрі підтверджують факт проживання разом з батьком однією сім`єю, ведення з ним спільного господарства до моменту його призову на військову службу у зв`язку з мобілізацією та загибелі, а також наявність взаємних прав та обов`язків і перебування на його утриманні.

Так, відповідно до паспорта громадянина України, витягу з реєстру Кутської територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_4 , з 27.10.2016 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15-17).

ОСОБА_2 є батьком позивачки, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 (а.с. 21).

Батьки ОСОБА_2 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 померли ( а.с. 23, 24-25).

Відповідно до акта обстеження матеріально-побутових умов від 06.09.2022 за №99/14-16/6 та довідки від 22.08.2022 за №508, виданих Тюдівським старостинським округом Кутської селищної ради ОСОБА_2 проживав за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 26-27, 28).

Протягом 2020-2022 років ОСОБА_1 навчалася в Коломийському політехнічному коледжі Національного університету Львівська політехніка (а.с. 37-38, 39-45).

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 19.12.2022 ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , з III кварталу 2021 року по III квартал 2022 року, у тому числі станом на серпень 2022 року, доходів не мала (а.с. 50).

Вказані вище, досліджені в судовому засіданні письмові документи є належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, які підтверджують факт проживання ОСОБА_1 разом з батьком ОСОБА_2 , однією сім`єю, ведення з ним спільного господарства до моменту його призову на військову службу у зв`язку з мобілізацією та загибелі, а також наявність між ними взаємних прав та обов`язків і перебування на його утриманні.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні норми матеріального права.

Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 40 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 №2232-XII, зі змінами (далі Закон №2232-XII) гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України Про Збройні Сили України, Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей та іншими законами.

Згідно статті 41 Закону №2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Відповідно до частини першої статті 16 Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1992 №2011-XII, зі змінами (далі Закон №2011-XII) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Частиною 2 статті 40 Закону №2011-XII, серед іншого, передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

Статтею 16-1 Закону №2011-XII, в редакції від 13.04.2022, яка діяла на момент спірних правовідносин станом на 15.08.2022 (дата загибелі ОСОБА_2 ) визначено коло осіб, котрі мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги.

Так, відповідно до частини 1 названої статті Закону у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Відповідно до частини 1 статті 16-1 Закону №2011-XII станом на момент звернення позивачки із заявою від 11.09.2022 до ІНФОРМАЦІЯ_6 та станом на час розгляду справи судом, у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Зміни до статті 16-1 внесені Законом України від 29.07.2022 №2489-IX, який набрав чинності з 25.08.2022. Тому, суд застосовує до спірних правовідносин редакцію Закону №2011-XII на 13.04.2022.

Відповідно до частини 2 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Статтею 31 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 №2262-XII, зі змінами, члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Таким чином, аналізуючи зазначені норми матеріального права, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 станом на момент подання нею до ІНФОРМАЦІЯ_6 заяви про виплату одноразової грошової допомоги (11.09.2022) належала до кола осіб, визначених статтею 16-1 Закону №2011-XII, котрі мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_2 .

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, в редакції, чинній на момент спірних правовідносин (далі Постанова №168) установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім`ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Якщо сім`я загиблої особи одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за її вибором.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , був призваний за мобілізацією в умовах воєнного стану та проходив військову служби у в/частині НОМЕР_1 ЗС України у складі гранатометного відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки в/частини НОМЕР_6 . Тобто, він належав до категорії осіб, визначених пунктом 1 Постанови №168.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 затверджений Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі Порядок №975).

Відповідно до пункту 3 Порядку №975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця з дата смерті , зазначена у свідоцтві про смерть.

Підпунктом 1 пункту 4 Порядку №975 визначено, що одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця. Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання. Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (пункт 5).

Порядок оформлення заяви про виплату одноразової грошової допомоги та жодних до неї документів встановлений пунктом 10 Порядку№975.

Згідно пункту 13 Порядку №975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Відповідно до пункту 14 Порядку №975 одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати. Якщо після призначення одноразової грошової допомоги за її одержанням звертаються інші особи (члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), питання щодо розподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №45 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 за №176/39232) затверджений Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану (далі Порядок №45).

Відповідно до пункту 1.2 Порядку №45 одноразова грошова допомога (далі ОГД призначається та виплачується у разі загибелі військовослужбовця Збройних Сил України під час дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення.

Згідно пункту 1.3 сім`ям загиблих військовослужбовців відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану виплачується ОГД, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Особи, які мають право на отримання ОГД, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) особи, зазначеної у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, що вказана у свідоцтві про смерть. Право осіб на отримання ОГД визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця (пункт 1.4).

У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання ОГД, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на ОГД. Відмова засвідчується відповідно до Закону України Про нотаріат або міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Особам, які мають право на ОГД, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами (1.5).

Якщо після призначення та виплати ОГД у повному розмірі, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги між особами, які мають на неї право, вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку (1.6).

ОГД призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. Заява подається до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки незалежно від місця реєстрації заявника (1.7).

Відповідно до підпункту 1 пункту 3.1 Порядку №45 районний (міський) ТЦКСП є органом, уповноваженим приймати документи від осіб, які можуть звернутися за ОГД, оформлювати документи для її призначення та виплати. Доповідь про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за ОГД) подається за підпорядкованістю у обласний ТЦКСП.

Згідно пункту 3.2 Порядку №45 обласний ТЦКСП: 1) є органом, уповноваженим подавати висновок щодо можливості призначення ОГД. У разі отримання інформації, яка не відповідає раніше наданому висновку, не пізніше 3 робочих днів подається новий висновок з урахуванням встановлених обставин; 2) проводить перевірку отриманих з Департаменту соціального забезпечення результатів попереднього опрацювання документів для призначення ОГД, та не пізніше 3 робочих днів після їх реєстрації письмово повідомляє про результати проведеної роботи; 3) у встановленому порядку представляє інтереси Міністерства оборони України у судових справах, пов`язаних з визначенням кола осіб, яким виплачується ОГД, звертається до суду щодо залучення до справ інших членів сім`ї загиблого, інтересів яких вони стосуються; 4) веде облік осіб загиблих (померлих) військовослужбовців (осіб, звільнених з військової служби), та осіб, які звернулися (можуть звернутися) за отриманням ОГД.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Однак, ІНФОРМАЦІЯ_4 не надано суду доказів про те, що оскаржуване рішення про відмову у прийнятті документів у позивачки для оформлення та виплати їй ОГД прийняте ним обґрунтовано та правомірно. Також, ІНФОРМАЦІЯ_5 до суду не подано доказів щодо правомірності рішення РТЦК та не вжито заходів, відповідно до пункту 3.2 Порядку № 975 та Порядку №45.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача-2 в обґрунтування своєї позиції на рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 у справі №5-рп/99, а також на постанови Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №456/1258/17 та від 06.07.2022 у справі №240/5809/19, оскільки судом в даній справі встановлені фактичні обставини, які підтверджують протиправність рішення відповідача-1 та допущену відповідачами бездіяльність.

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994).

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина 1 статті 6 КАС України).

Згідно частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. Інші доводи та аргументи учасників справи не мають значення для правильного вирішення спору по суті, не впливають на встановлені в ході розгляду справи обставини і не спростовують викладених висновків суду.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина 2 статті 9).

При цьому, в розумінні КАС України, захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Із урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи та наведених норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про те, що відповідачі не довели правомірність та обґрунтованість прийнятого рішення та вчинили бездіяльність у ході розгляду та вирішення заяви ОСОБА_1 від 11.09.2022 про призначення та виплату їй одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю батька.. Тому, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивачки суд вважає за необхідне:

-визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо прийняття та направлення на розгляд ІНФОРМАЦІЯ_2 заяви від 11.09.2022 та долучених до неї документів, поданих ОСОБА_1 для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, у зв`язку із загибеллю її батька ОСОБА_2 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_12 прийняти та направити на розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_7 доповідь за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.09.2022 та долучені до неї документи, на вирішення у порядку, встановленому наказом Міністерства оборони України №45 від 25.01.2023.

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 розглянути і подати до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України висновок і доповідь щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов слід задовольнити у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У зв`язку з чим, на користь ОСОБА_1 слід стягнути: за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_6 1679,20 грн.; ІНФОРМАЦІЯ_7 1679,20 грн. сплаченого нею судового збору.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо прийняття та направлення на розгляд ІНФОРМАЦІЯ_2 заяви від 11.09.2022 та долучених до неї документів, поданих ОСОБА_1 для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, у зв`язку із загибеллю її батька ОСОБА_2 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_12 прийняти та направити на розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_2 доповідь за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.09.2022 та долучені до неї документи, на вирішення у порядку, встановленому наказом Міністерства оборони України №45 від 25.01.2023.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_13 розглянути і подати до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України висновок і доповідь щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 1679 (одна тисяча шістсот сімдесят дев`ять) гривень 20 копійок сплаченого судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 1679 (одна тисяча шістсот сімдесят дев`ять) гривень 20 копійок сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ;

відповідачі:

ІНФОРМАЦІЯ_12 , код в ЄДРПОУ НОМЕР_7 , АДРЕСА_3 ;

ІНФОРМАЦІЯ_13 , код в ЄДРПОУ НОМЕР_8 , АДРЕСА_4 .

Суддя /підпис/ Бобров Ю.О.

Рішення в повному обсязі складене 05 березня 2024 р.