Рішення

від 27.03.2024 по справі 320/4889/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2024 року Справа №320/4889/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Дочірнього підприємства "Колонщина" Товариство з обмеженою відповідальністю "Підрядно-спеціалізоване ремонтно-будівельне управління №3 Київзеленбуд" про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області з позовом до ДП "Колонщина" Товариство з обмеженою відповідальністю "Підрядно-спеціалізоване ремонтно-будівельне управління №3 Київзеленбуд" , у якому просить суд:

- стягнути з відповідача суму заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах згідно Списку №2 за період з 1 квітня 2018 р. по 31 січня 2021 р. на користь позивача в загальному розмірі 14 563 грн. 72 коп..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має заборгованість перед позивачем по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту другого Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період за період з 1 квітня 2018 р. по 31 січня 2021 р. в сумі 14 563 грн. 72 коп.

15.06.2022 ухвалою суду (суддя Журавель В.О.) згідно ст. 169 КАС України позовна заява була залишена без руху з підстав невідповідності останньої ч. 3 ст. 161 КАС України.

Позивачем недоліки позову усунуто.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 7 липня 2022 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання. Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

05.02.2024 ухвалою суду справа прийнята до провадження суддею Войтович І.І. із визначенням справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвала суду надіслана сторонам по справі належним чином.

Відповідач, належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, відзив до суду не подав, з клопотанням та іншими заявами до суду не звертався.

Згідно з вимогами ст. 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляд судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежать від неї.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Якщо учасник справи без поважних причин не наддасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Із урахуванням наведеного суд зазначає, що за час розгляду справи відповідач правом надання до суду відзиву не скористався, необхідні документи до суду не подав, не зазначив про об`єктивну причину їх ненадання і не надав доказів, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

За таких обставин суд визнає, що відповідач без поважних причин не надав докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, а тому згідно з приписами ст.77 КАС України суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідач зареєстрований у позивача як платник збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, а отже, є платником збору відповідно до п.1 ст.1 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування відповідач повинен відшкодовувати 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів „б - „з статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення (список № 2).

Отже, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу 100% витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі згідно з розрахунками фактичних витрат, які формуються та надсилаються 1 раз на рік. Відповідач не оспорює правильність поданих органом ПФУ розрахунків таких витрат.

Станом на день винесення рішення суду відповідач має заборгованість перед Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області за період з 1 квітня 2018 р. по 31 січня 2021 р. в сумі 14 563 грн. 72 коп., в тому числі по збору на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по списку № 2 14 563 грн. 72 коп.

Судом встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається територіальними органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Формування розрахунків фактичних витрат здійснюється органам Пенсійного фонду, при цьому не відбувається щомісячного узгодження сум до відшкодування. Розрахунок надсилається раз на рік. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витратна виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пп. 6.4., 6.8. п.6 Інструкції № 21-1).

Сума безспірного боргу за період з 1 квітня 2018 р. по 31 січня 2021 р. в сумі 14 563 грн. 72 коп., в тому числі по збору на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по списку № 2 14 563 грн. 72 коп.

Указана сума до цього часу в добровільному порядку не сплачена, що призводить до неможливості виплат пенсій з Пенсійного фонду України, у зв`язку з цим позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначені Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 р. №400/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №400/97-ВР).

Пунктом першим статті 1 Закону №400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідач є платником збору на обов`язкове державне пенсійне забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 р. №1058-ІV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №1058-ІV).

Згідно з вимогами абзацом другим пункту 1 статті 14 Закону №1058-ІV, страхувальниками є роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10 статті 11 цього Закону.

Частиною першою статті 15 Закону №1058-ІV встановлено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 р. №1788-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №1788-XII), виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Відповідно до вимог абзацу першого пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи за списком №2, визначено пунктами "б"-"з" частини першої статті 13 Закону №1788-XII.

Приписами пункту другого розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону №400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до вимог абзацу третього пункту 1 статті 4 Закону №400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, встановлюються ставки збору в розмірі 100 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №64/8663 від 16 січня 2004 р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Інструкція), визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з вимогами пунктом 6.7 розділу 6 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Судом встановлено, що у відповідача утворилась заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період за період з 1 квітня 2018 р. по 31 січня 2021 р. в сумі 14 563 грн. 72 коп.

Указана заборгованість підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту другого Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 1 квітня 2018 р. по 31 січня 2021 р., якими визначено місячний розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок позивача у зв`язку з виплатою та доставкою пенсії пенсіонерам, а також, картками особового рахунку по відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за вказаний період.

Крім того, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту другого Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 1 квітня 2018 р. по 31 січня 2021 р. отримані відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи фотокопіями повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Відповідно до вимог частини дванадцятої статті 20 Закону №1058-ІV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов`язаннями із сплати страхових внесків зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Відповідачем не надано суду доказів оскарження вказаних розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту другого Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", сплати суми заборгованості або її невірного розрахунку позивачем.

Суд також бере до уваги, що обставини справи, які є предметом дослідження, виникли до уведення в Україні в лютому 2022 р. надзвичайного та воєнного стану, а несплата бору відповідачем не пов`язана із уведенням воєнного стану.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Колонщина" Товариства з обмеженою відповідальністю "Підрядно-спеціалізованого ремонтно-будівельного управління №3 Київзеленбуд" (код ЄДРПОУ - 31472711) на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ - 22933548) суму заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах згідно Списку №2 за період за період з 1 квітня 2018 р. по 31 січня 2021 р. в сумі 14 563 (чотирнадцять тисяч п`ятсот шістдесяти трьох) грн. 72 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І.І.