Рішення

від 27.03.2024 по справі 420/2965/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2965/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

27 березня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача щодо ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальність «Дунайська імпортна компанія» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.03.2024 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальність «Дунайська імпортна компанія» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення задоволено. Визнано противоправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000784/2 від 22.11.2023 року. Визнано противоправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500500/2023/001463 від 22.11.2023 року. Стягнуто з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» сплачений судовий збір у розмірі 4844,80 грн.

Від представника позивача надійшла заява, в якій просить суд прийняти додаткове рішення та стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7500,00 грн.

Разом з тим, судом при прийнятті рішення враховано клопотання представника позивача про те, що він має намір на підставі ч. 3-5 ст. 143 КАС України подати докази на підтвердження розміру цих витрат.

З урахуванням положень ч.3 ст.252 КАС України, суд вважає, що перешкоди для розгляду заяви позивача в порядку письмового провадження відсутні.

Частинами 1, 2 ст.132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною 1 ст. 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із п.3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 4, 5 ст. 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Зазначене відповідає алгоритму дій викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 червня 2019 року у справі № 9901/350/18.

Положеннями ч.3-5 ст.143 КАС України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Керуючись положеннями ч.3 ст.252 КАС України, судом розглянуто заяву про стягнення судових витрат у письмовому провадженні.

Слід зазначити, що представником позивача в адміністративному позові зазначено, що очікуваний розмір витрат на правничу допомогу складає 6500,00 грн, про що позивачем буде надано у порядку ст.139 КАС України підтверджуючі документи протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення суду.

Разом з тим, відповідачем у відзиві на адміністративний позов зазначено про необґрунтованість заявленої суми витрат на правничу допомогу, а також що гонорар є завищеним, становить надмірний тягар для відповідача, стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає критеріям розумності та спів розмірності.

Представником позивача на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу надано:

1. Орієнтовний розрахунок судових витрат, де було розраховано гонорар за підготовку позовної заяви та представництво в суді першої інстанції (містився в тексті самого позову): 5000,00 грн. гонорар за підготовку позовної заяви, 1000,00 грн. - представництво інтересів позивача адвокатом в суді першої інстанції (в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін), разом 6 500,00 грн. Розмір витрат розраховується відповідно до договору про надання юридичних послуг № 0101-23/ЮП від 01.01.2023 року з додатками, що укладений між Позивачем та представником позивача адвокатом Ситником О.П.;

2. Договір №0101-23/ЮП від 01.01.2023 року про надання юридичних послуг, укладений між Позивачем та адвокатом та додаток №1 до цього договору, який містив прайс (цінник) на послуги адвоката;

3. Замовлення №155-23UA500500041706U0 від 30.11.2023 року, в якому міститься завдання підготовити позовну заяву про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови та представляти інтереси Позивача в суді протягом розгляду підготовленої позовної заяви;

4. Додаткова угода №155-23UA500500041706U0 від 30.11.2023 року до договору №0101-23/ЮП від 01.01.2023 року про надання юридичних послуг, в якій позивач та адвокат вирішили встановити окремий порядок сплати винагороди адвокату за такі послуги:

-підготовка позовної заяви про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості № UA500500/2023/000784/2 від 22.11.2023 року та картки відмови в прийнятті митної декларації або митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/001463 від 22.11.2023 (далі - Позов);

-представництво ТОВ «Дунайська Імпортна Компанія» в суді першої інстанції під час розгляду судової справи, відкритої за вищезазначеним Позовом;

-інші юридичні послуги, що передбачені Договором та безпосередньо стосуються судового розгляду Позову.

Сторонами погоджено, що винагорода за послуги, передбачені п. 1 цієї Додаткової угоди, буде сплачена Адвокату відповідно до п. 3, 4 Договору тобто Сторонами обрано таку умову оплати винагороди, як «гонорар успіху», яка передбачає сплату адвокатського гонорару після та за умови ухвалення судом рішення на користь Клієнта в судовій справі за вищезазначеним Позовом.

Сторонами погоджено, що сума винагороди Адвокату за підготовку Позову складає 5000,00 грн. виходячи з нижченаведеного розрахунку.

Відповідно до пп. 4, п. 1 додатку № 1 до Договору вартість послуги з підготовки позовної заяви, яка містить вимоги як майнового, так і немайнового характеру становить 5% від ціни такого позову, але не менше 5000,00 грн.

Таким чином, вартість послуги з підготовки Позову становить 60095,66 грн (ціна позову) х 5% = 3004,78 грн., а оскільки отриманий добуток менше 5000,00 грн., то сума винагороду округляється до 5000,00 грн.

Сторонами погоджено, що сума винагороди Адвокату за представництво в суді першої інстанції складає 1500,00 грн. за одне судове засідання відповідно до пп. 6, п. 1 додатку № 1 до Договору. У випадку розгляду судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (письмове провадження) вартість представництва в суді першої інстанції складає 1500,00 грн.

Розмір винагороди за надання інших юридичних послуг, що стосуються розгляду судом справи, відкритої за вищезазначеним Позовом, розраховується відповідно до додатку №1 (прайс) до Договору.

Сторонами погоджено, що строки, які відведені на сплату винагороди Адвоката за послуги, передбачені п. 1 цієї Додаткової угоди, встановлюються відповідно до п. 5.4.3 Договору.

Усі інші положення та умови Договору, які не були змінені цією Додатковою угодою, залишаються в первісній редакції.

Ця Додаткова угода складена українською мовою в двох ідентичних примірниках - по одному для кожної зі Сторін.

5. Ордер на надання правничої допомоги.

Представник позивача зазначає, що за результатами розгляду судової справи №420/2965/24 позивачем було понесено такі судові витрати на професійну правничу допомогу (відповідно до акту наданих послуг 155-23UA500500041706U0 від 22.03.2024року):

1. Підготовка позовної заяви про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості №UA500500/2023/000784/2 від 22.11.2023 року та картки відмови в прийнятті митної декларації або митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/001463 від 22.11.2023 року (справа № 420/2965/24) 5 000,00 грн. (вартість послуги (фіксована ставка-відсоток) відповідно до пп. 4 п. 1 додатку №1 (Прайс) від 01.01.2023 р. та п. 3 додаткової угоди № 144-23UA500500039921U5 від 27.11.2023 р. до договору 0101-23/ЮП від 01.01.2023 року);

2. Представництво інтересів Клієнта в Одеському окружному адміністративному суді в справі № 420/2965/24 (письмове провадження) 1 500,00 грн. (вартість послуги (фіксована ставка) відповідно до п. 4 додаткової угоди № 155- 23UA500500041706U0 від 30.11.2023 року до договору 0101-23/ЮП від 01.01.2023 року);

3. Підготовка заяви про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з Одеської митниці на користь Клієнта судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи № 420/2965/24, а саме витрат на професійну правничу допомогу 1 000,00 грн. (вартість послуги (фіксована ставка) відповідно до пп. 5 п. 1 додатку №1 (Прайс) від 01.01.2023 р. до договору 0101-23/ЮП від 01.01.2023 року).

Всього понесено судових витрат на професійну правничу допомогу 7 500,00 грн.

В свою чергу, суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, про що зазначено в постанові Верховного Суду від 23.05.2018 року по справі №61-3416св18.

Так, між позивачем та його адвокатом встановлений порядок, спосіб сплати коштів за отриману професійну правничу допомогу за умовами досягнуто успіху, «гонорар успіху».

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення «гонорару успіху» у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

Разом з тим, частиною 3 статті 30 Закону №5076-VI встановлено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Крім вищезазначеного закону, порядок оплати праці адвоката регулюється Правилами адвокатської етики, затверджених 09.06.2017 року з`їздом адвокатів України.

Так відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики - формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту є гонорар.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. При цьому суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Досліджуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу на предмет їх обґрунтованості та пропорційності, суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 30.09.2020 у справі №360/3764/18, за якою при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

В постанові від 24.01.2019 року по справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 7500,00 грн. є необґрунтованим та непропорційним до предмета спору та складності справи.

Таким чином, враховуючи викладене, категорію справи та те, що розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, без необхідності надання додаткових доказів, суд вважає за можливе присудити на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу по цій справі в сумі 4000,00 грн. та саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є пропорційним до предмета спору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 132, 143, 252 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі про розподіл судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, адреса: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальність «Дунайська імпортна компанія» (код ЄДРПОУ 40017905, адреса: с. Бурлача Балка, вул. Центральна, буд. 1, м. Чорноморськ, Одеська область, 68094) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень 00 гривень).

Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Додаткове рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.

Суддя П.П.Марин