Рішення

від 27.03.2024 по справі 440/13829/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 березня 2024 року м. ПолтаваСправа №440/13829/23Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом Державного підприємства "Одеська залізниця" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Одеська залізниця" (надалі також - позивач) звернулось через підсистему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі також - відповідач), у якій просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.08.2023 №6807/0406, прийняте Головним управлінням ДПС у Полтавській області;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.08.2023 №6806/0406, прийняте Головним управлінням ДПС у Полтавській області;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.08.2023 №6805/0406, прийняте Головним управлінням ДПС у Полтавській області.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що у звітних податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2023 від 20.02.2023 №5807590, №5807592 №5807592 підприємством задекларовано земельні ділянки категорії 12.01 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту, які розташовані у Цюрупинському районі Херсонської області, нормативну грошову оцінку яких не проведено, а тому позивач обчислив суму земельного податку з урахуванням нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Херсонській області (24450,00 грн). Однак, податковий орган за результатами камеральної перевірки дійшов висновку про заниження позивачем податкового зобов`язання з плати за землю через неврахування кумулятивної величини коефіцієнта індексації, що застосовується з дати останньої затвердженої нормативної грошової оцінки. На переконання позивача, такі висновки податкового органу суперечать положенням чинного законодавства, зокрема, пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України, яким передбачено, що базою оподаткування земельним податком є площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено (підпункт 271.1.2). А оскільки цією нормою, на відміну від приписів підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України, не передбачено врахування коефіцієнта індексації, позивач наполягав на безпідставності доводів податкового органу про необхідність врахування кумулятивної величини коефіцієнта індексації при обчисленні суми земельного податку за 2023 рік. Поряд з цим, позивач зауважував на тому, що земельні ділянки, щодо яких позивачем були подані податкові декларації з плати за землю, знаходяться в межах Великокопанівської сільської територіальної громади, Виноградівської сільської територіальної громади, Олешківської міської територіальної громади та відносяться до територій, на яких ведуться дії або тимчасово окупованих російською федерацією, а відповідно до норм пункту 69.14 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ у період з 01.03.2022 до 31.12.2022 не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України. Починаючи з 01.01.2023 за земельні ділянки, розташовані на території активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією плата за землю не нараховується та не сплачується.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/13829/23. Вирішено проводити розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

16.10.2023 від Головного управління ДПС у Полтавській області до суду надійшла заява про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 23.10.2023 у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Полтавській області про заперечення проти розгляду за правилами спрощеного провадження відмовлено.

У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю /а.с. 55-56/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що за результатами перевірки ДП "Одеська залізниця" складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власні) підприємства від 22.03.2023 №2742/16-31-04-06-03/0107 Г315, яким встановлено порушення ДП "Одеська залізниця" пункту 271.1 статті 271 та пункту 286.2 статті 286 ПК України, що призвело до заниження податкового зобов`язання з плати за землю на 2023 рік на 30473,74 грн. Акт перевірки отримано ДП "Одеська залізниця" засобами поштового зв`язку 03.04.2023. Зазначав, що відповідно до порядку заповнення декларації з плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 №560 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 18.02.2022 №83) в колонці "Нормативно грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки" (грн/га) у разі якщо оцінку не проведено, зазначається оцінка одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, з урахуванням кумулятивної величини коефіцієнта індексації, що застосовується з дати останньої затвердженої нормативної грошової оцінки. У відповідності до пункту 18 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147, у разі застосування відповідно до законодавства нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області приймається згідно з додатком 15. Згідно додатку 15 Методики, нормативна грошова оцінка 1 га ріллі по Херсонській області станом на 01.01.2020 становить 24450,00 гривень. Згідно статті 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року. Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2022 рік становить: - для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища перелоги) - 1,0; - для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь) - 1,15. Відповідне роз`яснення щодо застосування граничної величини індексу споживчих цін у розмірі 1,15 відсотків для земельних ділянок, що не належать до сільськогосподарських угідь, нормативна грошова оцінка яких не виконана, але у якості бази оподаткування застосовується вартісний еквівалент нормативної грошової оцінки ріллі по області, міститься в листі ДПС України від 20.01.2023 №1506/7/99-00-04-01-02-07. У зв`язку з незастосуванням позивачем при розрахунку податкового зобов`язання з плати за землю на 2023 рік кумулятивної величини коефіцієнта індексації, що застосовується з дати останньої затвердженої нормативної грошової оцінки, контролюючий органом у спірному випадку обґрунтовано здійснено донарахування підприємству спірними податковими повідомленнями-рішеннями податкових зобов`язань за платежем "земельний податок з юридичних осіб". При цьому, стосовно посилання позивача на підпункт 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положень" ПК України, представник відповідача зауважив на тому, що на дату винесення спірних податкових повідомлень-рішень Закон України від 11.04.2023 №3050-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно", ще не набув чинності.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

20.02.2023 ДП "Одеська залізниця" подало податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2023 рік, у яких самостійно визначило суму земельного податку за три земельні ділянки площею 23,1742 га, 116,1597 га та 31,1456 га, розташовані у Цюрупинському районі Херсонської області, нормативну грошову оцінку яких не проведено, виходячи з нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Херсонській області, що складає 24450,00 грн /а.с. 26-27, 29-30, 33-34/.

22.03.2023 Головним управлінням ДПС у Полтавській області проведена камеральна (електронна) перевірка даних, задекларованих у податковій звітності - податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) ДП "Одеська залізниця" за 2023 рік.

Результати перевірки оформлені актом від 22.03.2023 №2742/16-31-04-06-03/01071315 /а.с. 17-20/, у якому відображено факт порушення позивачем вимог підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271, пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, наслідком чого визначено заниження ДП "Одеська залізниця" податкового зобов`язання з плати за землю за 2023 рік у розмірі 30473,74 грн.

Заперечення платника податку на акт камеральної перевірки (від 10.04.2023 вих.№ДП-08/51 та №ДП-08/50) /а.с. 22-25/ відхилені листом Головного управління ДПС у Полтавській області від 02.05.2023 вих.№15279/16-31-04-01-09, з урахуванням листа від 09.05.2023 №16033/16-31-04-01-09 /а.с. 21, 23 зі звороту/.

04.05.2023 на підставі зазначеного вище акта перевірки Головним управлінням ДПС у Полтавській області складені податкові повідомлення-рішення:

-№3844/0406 про збільшення ДП "Одеська залізниця" суми грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на загальну суму 9384,47 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями - 7507,57 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1876,90 грн /а.с. 67-68/;

- №3843/0406 про збільшення підприємству суми грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на загальну суму 13577,25 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями - 10861,80 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2715,45 грн /а.с. 69-70/;

- №3842/0406 про збільшення підприємству суми грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на загальну суму 15130,46 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями - 12104,37 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 3026,09 грн а.с. 71/.

ДП "Одеська залізниця" звернулося зі скаргою від 23.05.2023 №ДП-08/45 до ДПС України на вказані вище податкові повідомлення-рішення /а.с. 38-40/, за результатами розгляду якої ДПС України прийняла рішення від 25.07.2023 №20098/6/99-00-06-03-02-06, яким скасувала податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області: - від 04.05.2023 №3842/0406 у частині донарахування земельного податку у сумі 9078,25 грн та застосування штрафу у сумі 2269,57 грн; - від 04.05.2023 №3843/0406 у частині донарахування земельного податку у сумі 8146,35 грн та застосування штрафу у сумі 2036,59 грн; - від 04.05.2023 №3844/0406 у частині донарахування земельного податку у сумі 5630,68 грн та застосування штрафу у сумі 1407,67 грн; в іншій частині податкові повідомлення-рішення ГУДПС у Полтавській області від 04.05.2023 №3842/0406, №3843/0406, № 3844/0406 залишила без змін, а скаргу задовольнила частково /а.с. 31-32/.

З урахуванням зазначеного вище рішення ДПС України, у подальшому, ГУДПС у Полтавській області прийняло податкові повідомлення-рішення:

-від 01.08.2023 №6807/0406 про збільшення ДП "Одеська залізниця" суми грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на загальну суму 3782,61 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями - 3026,09 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 756,52 грн /а.с. 60-61/;

- від 01.08.2023 №6806/0406 про збільшення підприємству суми грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на загальну суму 3394,31 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями - 2715,45 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 678,86 грн /а.с. 62-63/;

- від 01.08.2023 №6805/0406 про збільшення підприємству суми грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на загальну суму 2346,12 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями - 1876,89 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 469,23 грн /а.с. 64-66/.

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перелік та компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України (надалі - ПК України). Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /пункт 1.1 статті 1 ПК України/.

Зокрема, як визначено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За змістом пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

А відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 цієї статті камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути:

1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);

2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;

3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;

4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні";

5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу;

6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;

7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу;

8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу;

9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу;

10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу;

11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

У свою чергу, як визначено у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів.

Згідно з пунктом 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі предметом спору є правомірність податкових повідомлень-рішень податкового органу про донарахування позивачу грошового зобов`язання зі сплати земельного податку та застосування штрафних (фінансових) санкцій, прийнятих за результатами камеральної перевірки.

Виходячи з приписів частини другої статті 2 КАС України, суд перевіряє відповідність такого рішення критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, а саме, чи прийнято це рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Системний аналіз норм, які визначають порядок проведення камеральної перевірки, свідчить про те, що мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення.

Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Натомість питання своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків й зборів є предметом документальної перевірки, якій властиві зовсім інші ознаки в залежності від її виду (виїзна, невиїзна, планова, позапланова).

Відповідач у спірних відносинах провів камеральну перевірку щодо правильності нарахування позивачем земельного податку. Тобто, предметом камеральної перевірки, проведеної відповідачем, фактично було питання визначення розміру земельного податку, тобто питання, яке у відповідності до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України має перевірятися контролюючим органом шляхом проведення документальної перевірки.

Аналогічний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 21.12.2018 у справі №826/14382/16, від 16.03.2023 у справі №826/14416/16.

Суд враховує, що у силу підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Тож, проведення перевірки з питання правильності нарахування позивачем суми земельного податку за 2023 рік у податковій декларації мало бути предметом документальної позапланової перевірки.

Однак, підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України (у редакції, чинній на дату проведення камеральної перевірки позивача) установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:

а) камеральних перевірок;

б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів).

Отже, на дату проведення перевірки позивача діяв мораторій щодо здійснення документальних позапланових перевірок з підстави, передбаченої підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Проте, введення такого мораторію не наділяє податковий орган повноваженнями на зміну виду перевірки платника податків, а саме - проведення камеральної перевірки замість документальної.

Не наділяє відповідача такими повноваженнями і лист ДПС України від 20.03.2023 вих.№1506/7/99-00-04-01-02-07, оскільки листи центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами.

Про обґрунтованість вищенаведеного висновку суду щодо необхідності проведення у спірних відносинах саме документальної перевірки свідчить, зокрема, й послідовний підхід територіальних органів ДПС України щодо призначення документальних перевірок з питання нарахування плати за землю упродовж 2019-2021 років, що знайшло своє відображення у постановах Верховного Суду від 06.04.2021 у справі №160/7382/20, від 12.07.2021 у справі №640/9862/20, від 02.11.2021 у справі №400/771/20 та від 14.09.2022 у справі №640/20750/21, від 07.02.2023 у справі №640/23439/20.

Невиконання податковим органом вимог щодо порядку проведення документальних планових або позапланових перевірок відповідно до положень статей 77, 78, 79 ПК України призводить до порушення контролюючим органом способу реалізації владних управлінських функцій та відсутності правових наслідків перевірки.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №806/902/16.

У постанові від 09.05.2023 у справі №817/954/15 Верховний Суд зауважив, що своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів є предметом документальної перевірки відповідно до положень підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, порядок та процедури проведення якої значно відрізняється від порядку проведення камеральної перевірки.

У спірних відносинах відповідач за результатами камеральної перевірки дійшов висновку про порушення позивачем вимог підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271, пункту 286.2 статті 286 ПК України, що полягали у неврахуванні платником податку під час обчислення суми податкового зобов`язання кумулятивної величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Наведене порушення, на переконання податкового органу, призвело до заниження позивачем суми земельного податку за 2023 рік.

З огляду на викладене, суд акцентує увагу на відсутності у відповідача повноважень під час проведення камеральної перевірки досліджувати питання правильності нарахування плати за землю (зокрема, земельного податку за земельні ділянки, що перебувають у власності (постійному користуванні) платника податку), оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв`язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами цього виду перевірки.

Тож, посилання контролюючого органу на виявлені порушення, які зафіксовані актом перевірки, є безпідставними, оскільки відповідач не наділений правом перевіряти правильність нарахування податків та зборів в межах камеральної перевірки, чим порушив вимоги підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України.

При цьому, суд зауважує, що у акті камеральної перевірки контролюючим органом зазначено про неотримання від платника податків ДП "Одеська залізниця" будь-яких пояснень щодо неможливості виконання ним обов`язку в частині повноти, правильності та своєчасності декларування плати за землю та обставин, які звільняють платника від фінансової відповідальності за своєчасність декларування і сплати плати за землю на 2023 рік, хоча матеріали справи взагалі не містять жодного доказу на підтвердження того, що контролюючий орган взагалі пропонував платнику податків надати такі пояснення. Тобто, сам контролюючий орган в акті камеральної перевірки зазначає про те необхідність з`ясування питань (зокрема дослідивши відповідні пояснення платника податків та відповідні документи) щодо повноти та правильності декларування плати за землю. Однак, як вже наголошувалося судом раніше питання повноти сплати податкових зобов`язань можуть бути перевірені під час проведення документальної перевірки, а не камеральної. В межах камеральної перевірки не можливо перевірити наявність чи відсутність проведеної нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, а також перебування вказаних ділянок на території, яка згідно актів відповідних органів відносилася в той чи інший період до території активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України. Відтак, вказані обставини не були дослідженні контролюючим органом під час формування висновків в акті камеральної перевірки на підставі яких було прийнято оскаржувані податкові-повідомлення рішення.

Як наслідок, акт перевірки у розумінні положень статті 74 КАС України є недопустимим доказом на підтвердження наявності складу податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

У випадку незаконності перевірки прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 16.02.2016 (справа №826/12651/14), від 27.01.2015 (справа №21-425а14) та у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.03.2018 (справа №1570/7146/12), від 24.10.2018 (справа №808/1746/15) та від 04.02.2019 (справа №807/242/14).

Підсумовуючи вищевикладене, суд вказує, що допущені контролюючим органом порушення вимог закону щодо проведення камеральної перевірки ДП "Одеська залізниця" призводять до відсутності правових наслідків такої, тому акт перевірки від 22.03.2023 не є належним та допустимим доказом на підтвердження факту порушень, за які оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 01.08.2023 №6807/0406, №6806/0406 та №6805/0406 позивачу збільшено суму грошового зобов`язання зі сплати земельного податку за 2023 рік та застосовані штрафні (фінансові) санкції.

Зазначене доводить протиправність податкових повідомлень-рішень внаслідок недоведеності належними та допустимими доказами складу податкового правопорушення та порушення способу встановлення податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

На цій підставі, суд не надає правову оцінку доводам податкового органу про заниження позивачем податкового зобов`язання зі сплати земельного податку за 2023 рік та не обговорює правомірність доводів позивача щодо набрання чинності 06.05.2023 Законом №3050-ІХ та подання ним 28.06.2023 уточнюючих податкових декларацій з плати за землю за 2023 рік, а також щодо розташування вказаних земельних ділянок на території активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У силу частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Зважаючи на встановлені вище фактичні обставини справи та беручи до уваги норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ДП "Одеська залізниця" повністю.

При прийнятті рішення у цій справі судом, окрім вже зазначених вище позицій Верховного Суду, враховувалася також позиція Другого апеляційного адміністративного суду, висловлена ним у постанові від 19.01.2024 у справі 440/9800/23 з приводу аналогічних правовідносин між тими самими учасниками.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2684,00 грн, що зарахований до спеціального фонду державного бюджету /а.с. 7/.

Відповідач доказів понесення судових витрат не надав.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Зважаючи на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області.

Керуючись статтями 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Державного підприємства "Одеська залізниця" (вул. Пантелеймонівська, 19, м. Одеса, 65012, ідентифікаційний код 01071315) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код ВП 44057192) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 01.08.2023 №6807/0406, №6806/0406 та №6805/0406.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Державного підприємства "Одеська залізниця" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. суду.

СуддяІ.Г. Ясиновський