Рішення

від 28.03.2024 по справі 460/1839/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 березня 2024 року м. Рівне№460/1839/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТОТРАК" доРівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів, -В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТОТРАК" звернулось до суду з позовом до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2023/000701; визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2023/000099/2 від 30.08.2023.

Ухвалою суду від 23.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи ухвалено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 12.03.2024 відмовлено в задоволенні клопотання про розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Згідно з позовною заявою, вимоги ТОВ "ОТОТРАК" ґрунтуються на тому, що за наявності усіх необхідних документів позивач звернувся до митного органу для здійснення митного оформлення імпортованих товарів, при визначенні митної вартості товарів декларантом було обрано перший метод - за ціною договору. Сторона позивача стверджує, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом - резервним. Внаслідок цього було прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Сторона позивача вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. Застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару сторона позивача вважає протиправним та необґрунтованим. За сукупністю наведених обставин, сторона позивача просила позов задовольнити повністю.

Згідно з відзивом на позовну заяву Рівненська митниця позов не визнає. В обґрунтування заперечень покликається на те, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення позивачем, митницею встановлено наявність в документах неточностей. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 63 Митного кодексу України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України. За наведеного сторона відповідача зауважила, що оспорювана картка відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості товарів є такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. З огляду на це, просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТОТРАК" здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний КВЕД 45.31).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТОТРАК" (покупець) та HP HAKAN OTOMOTIV IC VE DIS TIC. LTD. STI. (продавець) укладено Контракт №OT22-004-HP-U від 04.04.2022 (далі - Контракт) за умовами якого, продавець передає покупцеві автозапчастини та комплектуючі до них, іменовані Товар, а покупець оплачує і отримує його на умовах, викладених у цьому Контракті (п.1). Пунктом 2 цього Контракту визначено, що покупець отримує Товар партіями в кількостях і за цінами згідно Специфікацій та Комерційних Інвойсів, які складаються на кожну партію Товару і є невід`ємною частиною Контракту. Продавець зобов`язується поставити Товар за умовою згідно Специфікацій та Комерційних Інвойсів на Партію Товару. Товар повинен бути поставлений на територію України не пізніше 90 календарних днів з моменту часткової чи 100% передоплати на розрахунковий рахунок Продавця (п.3). Пунктом 4 цього Контракту визначено, що оплата покупцем Товару здійснюється шляхом переказу на рахунок продавця суми і в терміни, зазначені в Специфікаціях чи Інвойсах на партію Товару. Загальна вартість Товару за Контрактом складається з сум Комерційних Інвойсів до даного Контракту.

Відповідно до Специфікації №10V1 від 22.08.2023, сума товару становить 24217,06 USD на умовах поставки FСА Станбул Туреччина. Умовами оплати зазначено: 100 % передоплата від вартості Інвойсу у термін 45 календарних днів від дати Інвойсу.

Відповідно до Коригованої Специфікації №10V1 від 28.08.2023, сума товару становить 22379,56 USD на умовах поставки FСА Станбул Туреччина. Умовами оплати зазначено: 100 % передоплата від вартості Інвойсу у термін 45 календарних днів від дати Інвойсу.

Згідно з рахунком-проформою (Proforma invoice) №НР3202300000048 від 22.08.2023, сума товару становить 24217,06 USD на умовах поставки FСА Станбул Туреччина. Умовами оплати зазначено: 100 % передоплата від вартості Інвойсу у термін 45 календарних днів від дати Інвойсу.

Згідно з Коригованим рахунком-проформою (Proforma invoice) №НР3202300000048 від 28.08.2023, сума товару становить 22379,56 USD на умовах поставки FСА Станбул Туреччина. Умовами оплати зазначено: 100 % передоплата від вартості Інвойсу у термін 45 календарних днів від дати Інвойсу.

Квитанцією SWIFT №374 від 20.09.2023 підтверджується оплата товару у сумі 22379,56 USD.

22.08.2023 оформлено відвантажувальну специфікацію, відповідно до якого, товар з метою його морського перевезення поміщено в 162 упаковки, вагою брутто 3079,16 кг. та ціною 24217,06 USD. Відправник HP HAKAN OTOMOTIV IC VE DIS TIC. LTD. STI., порт завантаження Станбул/Туреччина.

28.08.2023 оформлено коригуючу відвантажувальну специфікацію, відповідно до якого, товар з метою його морського перевезення поміщено в 161 упаковку, вагою брутто 2840,26 кг. та ціною 22379,56 USD. Відправник HP HAKAN OTOMOTIV IC VE DIS TIC. LTD. STI., порт завантаження Станбул/Туреччина.

Підстави виникнення коригувань, що відображені у вказаних документах, пояснені у листі HP HAKAN OTOMOTIV IC VE DIS TIC. LTD. STI. № НР_28_8_2023_16 від 28.08.2023.

Між позивачем та ТОВ Валер-А (перевізник) укладено Договір № 2601-23 від 26.01.2023, предметом якого є порядок взаємовідносин, що виникають між Замовником та Перевізником при плануванні, здійсненні та оплаті транспортних послуг при перевезеннях вантажів у міжнародному автомобільному сполученні (п.1). Відповідно до п. 6.2 даного договору, підставою для виписки рахунку за здійснене перевезення є надання товарно-транспортної накладної (СМR), оформлена належним чином на кожну відправку і завірена печатками товаровідправника і вантажоодержувача, митних органів. Замовник здійснює оплату з здійснене перевезення Перевізнику, не пізніше 30 днів (п. 6.4).

Згідно з Заявкою №24/08 від 24.08.2023 до Договору №2601-23 від 26.01.2023, сторони погодили вартість послуг по перевезенню запчастин 20 т. автомобілем з д.н.з НОМЕР_1 /ВК3249ХF за маршрутом Істанбул Порубне-Сірет м. Рівне м. Вишневе. Зазначені послуги згідно заявки включають міжнародне автоперевезення та автоперевезення по Україні на суму 65823,00 грн.

Згідно товарно-транспортної накладної (СМR) № 000281-А від 24.08.2023 перевезення вантажу згідно інвойсу №НР32023000000048 здійснювалося перевізником ТОВ «Валер-А» автомобілем з д.н.з НОМЕР_1 / НОМЕР_2 за маршрутом Істанбул Туреччина Україна.

Відповідно до рахунку на оплату № 284 від 25.08.2023, вартість наданих послуг становить 65823,00 грн, а саме:

транспортні послуги по маршруту: м. Істанбул Туреччина кордон України м/п Порубне-Сірет, автомобіль ВК1893ІС/ВК3249ХF 46076,10 грн;

транспортні послуги по маршруту: м/п Порубне-Сірет, Україна м. Вишневе, Україна, автомобіль ВК1893ІС/ВК3249ХF 19746,90 грн. Страхування вантажу не здійснювалось.

29.08.2023 позивачем подано МД №23UA204020035001U9 для митного оформлення товарів: (1) кабелі електричні зі з`єднувальними елементами для напруги 24 В, (2) фітинги для труб, з нанесеною різьбою, з нержавіючої сталі для сідлового тягача, (3) труби пластикові гнучкі для сідлових тягачів, (4) вироби з непористої вулканізованої гуми для сідлового тягача, (5) частини сідлового тягача, (6) електричне обладнання для сідлового тягача, (7) частини сідлового тягача, перемикачіф поворотні, (8)вироби з пластмаси для сідлового тягача, (9)вироби з чорних металів для сідлового тягача, (10) частини коробки передач сідлового тягача, (11) сталевий трос з ПВХ покриттям відправник/експортер HP HAKAN OTOMOTIV IC VE DIS TIC. LTD. STI., на комерційних умовах поставки FСА TR Istanbul.

Митну вартість товарів, заявлено за основним (1) методом визначення митної вартості за ціною договору, про що свідчить інформація, внесена до гр.43 МД. Вартість товарів становить 828635,76 грн.

На підтвердження митної вартості, декларант подав такі документи (гр.44 МД): Контракт №ОТ22-004-НР-U від 04.04.2022, Специфікація №10V1 від 22.08.2023, Рахунок фактура (Commercial invoice) №НР32023000000048 від 22.08.2023, Коригуючий Рахунок фактура (Commercial invoice) №НР32023000000048 від 28.08.2023, сертифікат про походження товару № Z0177665 від 23.08.2023, CMR №000281-А від 24.08.2023, відвантажувальна Специфікація від 22.08.2023, Коригуюча відвантажувальна Специфікація від 28.08.2023, пакувальний лист від 22.08.2023, прайс лист з 21.08.2023 по 31.08.2023, митна декларація країни відправлення №23341300ЕХ00668236 від 23.08.2023, е-Фактура № НР32023000000048 від 22.08.2023, транзитна митна декларація MRN23TR34130002450814 від 24.08.2023, пояснення продавця №НР_28_8_2023_16 від 28.08.2023, лист вих. № 3008-1 від 30.08.2023, Договір доручення №19/12/19 щодо надання послуг з декларування товарів від 19.12.2019, Договір №2601-23 від 26.01.2023, Заявка №24/08 від 24.08.2023 до Договору №2601-23 від 26.01.2023, рахунок на оплату №284 від 25.08.2023.

В подальшому, декларант додатково подав такі документи: Експертний висновок №І-191 від 30.08.2023, Коригуюча Специфікація №10V1 від 28.08.2023.

Митним органом сформовано Картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2023/000701 (далі Картка відмови), якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.

Причини відмови: митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки, декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується 3 положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994р., а надані до митного оформлення документи містять неточності. Прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2023/000099/2. Підстава: статті 49 66, 256 257 МКУ.

Митним органом прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2023/000099/2 від 30.08.2023, яким митну вартість товарів скориговано за другорядним резервним методом (6).

Графа 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості:

I. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:

1) декларантом не подано всіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевноватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.

II. Митниця володіє інформацією щодо митного оформлення подібних товарів:

товар №7 за МД№UA204020/2023/19988 від 22.05.2022 ціною 10,90 дол. США;

товар №11 за МДUA204020/2023/23646 від 13.06.2022 ціною 2,82 дол. США.

ІІІ. Заявлена декларантом митна вартість може бути визначена митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком:

відповідну бухгалтерську документацію;

висновок експерта щодо якісних та вартісних характеристик товарів підготовлений відповідними експертними організаціями.

IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 63 Митного кодексу України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України з розрахунку: Товар №7 за МД№UA204020/2023/19988 від 22.05.2022 ціною 10,90 дол. США; товар №11 за МДUA204020/2023/23646 від 13.06.2022 ціною 2,82 дол. США за кг. Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить: товар № 7 - 2172,3264 USD (199,296 кг * 10,90 USD/кг), або у 79438,9352грн.; товар № 11 - 269,0280 USD (95,4кг * 2,82 USD/кг), або у 9837,9773 грн.

Випуск у вільний обіг товару здійснено за МД від 30.08.2023 № 23UA204020035252U5. Сума додатково нарахованих митних платежів внаслідок коригування митної вартості товарів №7, 11 становить 7993,95 грн.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 1 Митного кодексу України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із частинами першою-третьою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України перебачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

В силу вимог частини шостої цієї ж статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

А за правилами частини сьомої цієї статті, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, то заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

В свою чергу, відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України визначає такі методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. При цьому, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини п`ятої цієї статті, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За правилами частини першої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

В силу вимог частини другої цієї статті метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною дев`ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові, але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності у нього небезпідставних підозр з приводу достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:

- або надані декларантом документи містять розбіжності,

- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,

- або наявні ознаки підробки.

Відповідно, наведені норми зобов`язують митний орган зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не наведення митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми, чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, випробовування додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.

Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як встановлено судом, у графі 33 оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем вказано, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки декларантом не подано всіх додаткових документів, витребуваних митницею.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать на користь висновку про необґрунтованість такого рішення відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до умов Контракту №ОТ22-004-НР-U від 04.04.2022 покупець отримує Товар партіями в кількостях і за цінами згідно Специфікацій та Комерційних Інвойсів, які складаються на кожну партію Товару і є невід`ємною частиною Контракту. Продавець зобов`язується поставити Товар за умовою згідно Специфікацій та Комерційних Інвойсів на Партію Товару. Товар повинен бути поставлений на територію України не пізніше 90 календарних днів з моменту часткової чи 100% передоплати на розрахунковий рахунок Продавця (п.3). Пунктом 4 цього Контракту визначено, що оплата покупцем Товару здійснюється шляхом переказу на рахунок продавця суми і в терміни, зазначені в Специфікаціях чи Інвойсах на партію Товару. Загальна вартість Товару за Контрактом складається з сум Комерційних Інвойсів до даного Контракту.

Відповідно до Коригованої Специфікації №10V1 від 28.08.2023, Коригованого рахунку-проформи (Proforma invoice) №НР3202300000048 від 28.08.2023, сума товару становить 22379,56 USD на умовах поставки FСА Істанбул. Умовами оплати зазначено: 100% оплата через 45 календарних днів вказаних у інвойсі.

Судом встановлено, що окрім вищезазначених документів, митному органу додатково було надано розширений Прайс лист з 21.08.2023 по 31.08.2023.

Суд зауважує, що подані позивачем до митного оформлення документи не містять розбіжностей в числових значеннях митної вартості товару, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та чітко встановлюють вартість товару у розмірі 22379,56 USD, як і було сплачено позивачем згідно квитанцією SWIFT №374 від 20.09.2023.

Крім того, як встановлено судом, що перевезення вантажу здійснювалось на підставі укладеного між позивачем та ТОВ Валер-А Договору №2601-23 від 26.01.2023, відповідно до якого сторонами погоджено Заявку №24/08 від 24.08.2023 по перевезенню товару.

Відповідно до рахунку на оплату №284 від 25.08.2023, вартість наданих послуг становить 65823,00 грн, а саме: транспортні послуги по маршруту: м Істанбул, Туреччина кордон України м/п Порубне-Сірет, автомобіль ВК1893ІС/ВК3249XF 46076,10 грн; транспортні послуги по маршруту: м/п Порубне-Сірет, Україна м. Вишневе, Україна, автомобіль ВК1893ІС/ВК3249XF 19746,90 грн.

Таким чином, судом встановлено, що витрати понесені декларантом на транспортування товарів до митного кордону України становлять 46076,10 грн, які були включені до митної вартості товарів.

Відповідно до CMR №000281-А від 24.08.2023, автоперевезення вантажу здійснювалося транспортом з державними номерами ВК1893ІС/ВК3249XF. Вказано місце завантаження товару Істанбул (Туреччина).

При цьому, суд звертає увагу, позивачем заявлено повні та точні відомості щодо витрат на транспортування товарів, що підтверджується документально належними та необхідними документами.

За наведеного, вищезазначені відповідачем обставини є безпідставними тa необґрунтованими, оскільки позивачем було надано всі необхідні документи, передбачені п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, що підтверджують понесені декларантом витрати на транспортування товарів, які були включені до митної вартості товарів.

Суд зазначає, що зазначені в рішенні про коригування митної вартості зауваження не є неточностями і не вливають на числові значення митної вартості, а також не спростовують реальну вартість імпортованого товару.

Суд наголошує, що вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені ст. 53 Митного кодексу України заборонено.

За наведеного, вищезазначені доводи відповідача, суд вважає безпідставними та не бере до уваги.

Судом встановлено, що декларант позивача надав відповідачу усі, передбачені частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Контракт, рахунки-фактури (інвойси) і банківський платіжний документ про оплату імпортованих товарів не місять жодних розбіжностей ні про умови поставки, ні про номенклатуру товарів, ні про їхню ціну.

Навпаки усі документи складені належним чином, узгоджуються між собою і відображають усі необхідні показники числових значень митної вартості товарів.

Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17 основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Суд вважає, що дійсною причиною коригування були відомості, які містилися в інформаційних системах про раніше визнану митну вартість подібних товарів, оскільки в спірному рішенні відповідача вказано про те, що митниця володіє інформацією щодо митного оформлення подібних товарів, а саме:

товар №7 за МД№UA204020/2023/19988 від 22.05.2022 ціною 10,90 дол. США;

товар №11 за МДUA204020/2023/23646 від 13.06.2022 ціною 2,82 дол. США.

Отже, фактично в основу оскаржуваних рішень покладено лише ті обставини, що Рівненська митниця володіє ціновою інформацією щодо митної вартості товарів, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях товарів, ввезених приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних умовах, та митне оформлення яких здійснено за МД№UA204020/2023/19988 від 22.05.2022 та МДUA204020/2023/23646 від 13.06.2022.

Суд зазначає, що інформація щодо вартості аналогічних товарів не може бути самостійною підставою для витребування митним органом додаткових документів з метою підтвердження заявленої митної вартості, якщо при цьому подані до митного оформлення разом з митною декларацією документи не містять розбіжностей, ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Крім того, митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в інформаційних системах мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Такі відомості з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем вартості такого товару згідно з даними інформаційної системи, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують сумнів у правильності визначення митної вартості товару та довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає право вчиняти дії, спрямовані на коригування митної вартості товару.

Крім того на підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованого позивачем товару відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Так, відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, у ньому зазначено лише дату та номер МД, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

В той же час, МД, до ціни товару по якій прирівнювалася митна вартість імпортованих позивачем товарів, відповідач суду не надав, що позбавляє суд можливості перевірити обґрунтованість відповідних тверджень суб`єкта владних повноважень.

Отже, вищенаведене не являється та не може являтися обґрунтованою правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів та коригування митної вартості товарів.

За наведеного, суд дійшов висновку, що спірне рішення відповідача не відповідає ні вимогам законності, ні вимогам обґрунтованості.

З досліджених доказів, суд дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення надав відповідачу усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінювані товари та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів та протиправність оскаржуваних рішень про коригування митної вартості і похідного від нього рішення картки відмови у прийнятті митної декларації.

Також суд зауважує на тому, що відповідно до частини другої статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Частиною третьою статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57).

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 57 Митного кодексу України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

З даного приводу суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить опису неможливості застосування методів визначення митної вартості товару почергово, а лише містить загальні формулювання щодо неможливості їх почергового використання.

Таким чином, стороною відповідача не надано жодного доказу на підтвердження тому, що зазначена процедура взагалі проводилась, як і тому, що ним здійснювався саме послідовний вибір методу.

За правилами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

А в силу вимог частини другої цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що Рівненською митницею не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів у митній декларації, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товарів не встановлено.

З огляду на наведене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів і картка відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушують права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідних рішень суб`єкта владних повноважень.

За наведеного, позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 6056,00 грн.

Також, відповідно до положень пункту першого частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем понесені витрати за письмовий офіційний переклад письмових доказів.

Відповідно до частин 5, 6 статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

На підтвердження понесення таких витрат позивачем долучено договір про надання послуг усного та письмового перекладу №106-23 від 27.02.2023, рахунок на оплату №320 від 16.11.2023, акт надання послуг №310 від 16.11.2023 (про надані послуги письмового перекладу з турецької на українську мову, послуги письмового перекладу з англійської на українську мову, послуги перекладу з нотаріальним посвідченням підпису перекладача), платіжну інструкцію №ОТ00001737 від 17.11.2023 на суму 6135,00 грн, отримувач: ПП Альфа Переклад.

Таким чином, на користь позивача також підлягають стягненню витрати, пов`язані із залученням перекладача в розмірі 6135,00 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТОТРАК" до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2023/000701 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2023/000099/2 від 30.08.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТОТРАК" судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 6056,00 грн та витрати, пов`язані із залученням перекладача в розмірі 6135,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 28 березня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТОТРАК" (вул. Тиха, 7, м.Рівне, Рівненська область, 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 42617033)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104, м. Рівне, Рівненська область,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя Д.П. Зозуля