Рішення

від 28.03.2024 по справі 460/1156/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 березня 2024 року м. Рівне№460/1156/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Текстиль-Рівне" доГоловного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Текстиль-Рівне» (далі ТОВ «Текстиль-Рівне», позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі відповідач-1), Державної податкової служби України (далі відповідач-2), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 від 11.01.2024 №10345514/32171289;

- зобов`язати відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «Текстиль-Рівне» від 15.12.2023 №23 днем її фактичного подання на реєстрацію.

Мотивуючи заявлені позовні вимоги представник позивача зазначила, що ТОВ «Текстиль-Рівне» сформовано та надіслано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі ЄРПН) податкову накладну від 15.12.2023 №23, але її реєстрація була зупинена з підстави відповідності пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, у зв`язку з чим запропоновано надати пояснення і копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Представник позивача наголосила, що разом із повідомленнями про надання пояснень ТОВ «Текстиль-Рівне» надало контролюючому органу усі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції по вказаній податковій накладній, зокрема, договір поставки та специфікацію до нього, видаткову і товаро-транспортні накладні на товар, подорожній лист вантажного автомобіля, акт приймання продукції, оборотно-сальдові відомості та акти звірок з контрагентами, які приймали участь у відповідній господарській операції. Проте, за результатом розгляду поданих документів, податковим органом безпідставно не взято їх до уваги, в результаті чого прийнято спірне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, яке, на думку представника позивача, є протиправним. З наведених вище підстав представник позивача просила суд позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 05.02.2024 позовна заява залишалась без руху.

Ухвалою суду від 09.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №460/1156/24 та вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою суду у відповідачів витребувано додаткові доказі по справі.

Представником відповідачів подано спільний відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечив з огляду на їх безпідставність та вважає оскаржуване рішення правомірним. В обґрунтування своїх заперечень представник відповідачів зазначив, що контролюючий орган, керуючись вимогами пункту 1 Критеріїв ризиковості операцій, зупинив реєстрацію поданої ТОВ «Текстиль-Рівне» податкової накладної від 15.12.2023 №23 та надіслав позивачу відповідну квитанцію з пропозицією надати додаткові пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у цій податковій накладній. Стверджує, що при прийнятті оскаржуваного рішення враховувалися документи, надані платником податків, але позивачем не було надано договору, документів щодо транспортування, видаткових накладних за 15.12.2023 та оплату за паливо-мастильні матеріали, платіжних документів щодо оплати по послугах переробки давальницької сировини, калькуляції замовлення на виготовлення виробів з давальницької сировини. Вказав, що позивачем не надано всіх документів, перелік яких міститься у пункті 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520. При цьому, в оскаржуваному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної контролюючим органом чітко зазначено підстави його прийняття, що свідчить про виконання вимог щодо обґрунтованості такого рішення. Вважає, що спірне рішення прийняте відповідачем-1 на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, наголошуючи при цьому, що рішення суду в частині зобов`язання відповідача-2 зареєструвати податкову накладну суперечитиме принципу диспозитивності та буде нічим іншим, як втручанням суду у дискреційні повноваження податкового органу. Враховуючи викладене, представник відповідачів просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

27.02.2024, з використанням підсистеми «Електронний суд», представник позивача подала до суду відповідь на відзив, у якій спростовує заперечення та обставини, викладені відповідачами у відзиві на позовну заяву. Наголосила на тому, що разом із поясненнями позивачем було надано контролюючому органу визначені законодавством документи, які сповна підтвердили факт реального виконання ним господарської операції з продажу товару, що також підтверджується наданою відповідачами разом із відзивом копією журналу з розгляду повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК. Поряд з цим, просила суд стягнути з відповідачів на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 28.03.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідачів про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву та матеріали справи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Текстиль-Рівне» (код ЄДРПОУ: 32171289) зареєстроване юридичною особою та є платником податків, в тому числі платником ПДВ з індивідуальним податковим номером 321712817169. Згідно з КВЕД, основний вид економічної діяльності позивача:46.41 Оптова торгівля текстильними товарами. Крім того, позивач здійснює такі види економічної діяльності (згідно з КВЕД), як: 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.51 Роздрібна торгівля текстильними товарами в спеціалізованих магазинах; 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (а.с.24-26).

06.09.2023, за результатами проведення публічної закупівлі, між ТОВ «Текстиль-Рівне» (як постачальником) та Акціонерним товариством «Українська залізниця» (як покупцем) укладено Договір поставки №ЦЗВ-02-04323-01 (далі Договір поставки), за умовами якого позивач взяв на себе зобов`язання поставити та передати у власність покупцю товар, відповідно до Специфікації, що є невід`ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов`язався прийняти і оплатити такий товар на умовах вказаного Договору (пункт 1.1. Договору поставки) (а.с.58-66).

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 цього Договору, найменування Товару: вироби домашнього текстилю (комплекти постільної білизни). Кількість, асортимент, марка, рік виготовлення та виробник Товару визначаються у Специфікації до цього Договору.

За змістом пунктів 4.1, 4.2 Договору поставки, постачальник здійснює поставку Товару автомобільним або залізничним транспортом на умовах СРТ (Перевезення сплачено до...), пункт призначення згідно рознарядки покупця відповідно до «ІНКОТЕРМС» у ред. 2020 р. У випадку наявності розбіжностей між умовами цього Договору та Правилами «ІНКОТЕРМС» у редакції 2020 року, умови цього Договору матимуть перевагу.

Поставка Товару проводиться партіями протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання Товару.

Строк поставки Товару протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем. Місце поставки згідно рознарядки покупця. Право власності на Товар переходить до покупця з дати поставки Товару.

При цьому, датою поставки Товару вважається дата підписання Сторонами Акта прийому-передачі товару та/або видаткової накладної (пункт 4.6 Договору поставки).

Умови оплати Товару визначено у розділі 7 Договору поставки, згідно з пунктами 7.1-7.2 якого оплата за поставлений Товар здійснюється у безготівковій формі, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата за кожну партію поставленого Товару за цим Договором проводиться Покупцем на 10 (десятий) робочий день з дати оформлення та реєстрації податкової накладної у відповідності до вимог законодавства України, відповідно до рахунку-фактури на поставлену партію Товару, обумовлену згідно з п.4.2. цього Договору, при наявності документів, зазначених у п.5.4. Договору та за умови позитивного висновку щодо якості Товару за результатами проведення філією, що є кінцевим вантажоодержувачем товару вхідного контролю.

Вимоги щодо якості Товару сторонами визначено у розділі 2 цієї Угоди.

Також, 06.09.2023 сторонами Договору поставки підписано Специфікацію №1 до цієї Угоди, відповідно до якої позивач зобов`язався поставити покупцю комплекти постільної білизни, до складу яких входить (з розрахунку одного комплекта): підковдра 217+/-2,5*145+/-1,0см 1шт; простирадло 214+/-1,0*120+/-1,0см 1шт; наволочка 60+/-0,5*60+/-0,5см 2шт; рушник махровий 40+/-0,5*70+/-0,5см 2шт). Комплекти постільної білизни мали бути виготовлені Приватним підприємством «Ярослав» в кількості 5000 штук, за ціною 1728,00грн з ПДВ (за одиницю), на загальну суму 8640 000,00 грн, в тому числі ПДВ 1440 000,00 грн (зворот а.с.66).

Разом з тим, 18.09.2023 сторонами Договору поставки укладено Додаткову угоду №1, якою, зокрема, анульовано Специфікацію №1 до Договору поставки та включено до цього Договору Специфікацію №2, відповідно до якої позивач зобов`язався поставити покупцю комплекти постільної білизни, до складу яких входить (з розрахунку одного комплекта): підковдра 217+/-2,5*145+/-1,0см 1шт; простирадло 214+/-1,0*120+/-1,0см 1шт; наволочка 60+/-0,5*60+/-0,5см 2шт; рушник махровий 40+/-0,5*70+/-0,5см 2шт). Комплекти постільної білизни мали бути виготовлені Приватним підприємством «Ярослав» в кількості 5000 штук, за ціною 1680,00грн з ПДВ (за одиницю), на загальну суму 8400 000,00 грн, в тому числі ПДВ 1400 000,00 грн (зворот а.с.67, а.с.68).

На виконання умов Договору поставки, 15.12.2023 ТОВ «Текстиль-Рівне» здійснило продаж для АТ «Укрзалізниця» окремої партії Товару 430 комплектів постільної білизни, у зв`язку з чим позивачем було сформовано для покупця рахунок-фактуру від 15.12.2023 №544 на оплату цієї частини Товару та видаткову накладну від 15.12.2023 №585 (а.с.69).

Вказаний Товар прийнято (отримано) покупцем за кількісними та якісними характеристиками, підтвердженням чого слугують Акт приймання продукції (товарів) за кількістю від 15.12.2023 та Акт прийома-передачі від 15.12.2023 №17 (зворот а.с.69, а.с.70)

На виконання вимог податкового законодавства, за правилом першої із подій (дата відвантаження товарів), 15.12.2023 позивачем складено та надіслано до контролюючого органу (в електронному вигляді) податкову накладну від 15.12.2023 №23 на суму ПДВ 120400,00 грн для реєстрації в ЄРПН (а.с.15).

Головним управлінням ДПС у Рівненській області надіслано ТОВ «Текстиль-Рівне» квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.12.2023 про те, що податкова накладна від 15.12.2023 №23 зареєстрована в ЄРПН за №9356044930, документ збережено, реєстрація зупинена. Також, у квитанції зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 15.12.2023 №23 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 6302, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено: показник "D"=2,3099%, "Pпоточ"=110117.15. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (а.с.16).

03.01.2024 позивачем надіслано до контролюючого органу повідомлення від 02.01.2024 №1 про надання пояснень та копій документів, в тому числі, щодо податкової накладної від 15.12.2023 №23, реєстрацію якої зупинено, до якого долучено 65 додатків на підтвердження реальності здійснення господарської операції з АТ «Укрзалізниця», зокрема: Договір поставки від 06.09.2023 №ЦЗВ-02-04323-01 та специфікацію до нього; видаткову накладну від 15.12.2023 №585; товарно-транспортну накладну від 15.12.2023 №585; подорожній лист вантажного автомобіля від 15.12.2023; оборотно-сальдові відомості; документи, що засвідчують процес виготовлення товару шляхом його пошиття контрагентом позивача ПП «Ярослав»; зовнішньоекономічний контракт з Тіротекс Молдова на закупівлю тканини; документи на підтвердження наявності у ТОВ «Текстиль-Рівне» речових прав на відповідне нерухоме майно; акти звірки взаємних розрахунків з контрагентами тощо (а.с.17, 18).

За результатами розгляду пояснень платника податків та доданих до них документів, 09.01.2024 комісією ГУ ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН надіслано ТОВ «Текстиль-Рівне» повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної від 09.01.2024 №10328398/32171289, у якому зазначено про необхідність надання контролюючому органу копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній. При цьому, у графі «Додаткова інформація» цього повідомлення комісією податкового органу наведено конкретизацію своєї вимоги, де вказано наступне: «відсутні: договір, документи щодо транспортування, видаткові накладні за 15.12.2023 та оплата за паливно-мастильні матеріали, платіжні документи щодо оплати по послугах переробки давальницької сировини, калькуляція замовлення на виготовлення виробів з давальницької сировини» (а.с.19-20).

У зв`язку з цим, 10.01.2024 позивачем надіслано до контролюючого органу повідомлення №2 про надання пояснень та копій документів, в тому числі, щодо податкової накладної від 15.12.2023 №23, реєстрацію якої зупинено, до якого долучено 10 додатків на підтвердження реальності здійснення господарської операції з АТ «Укрзалізниця», зокрема: додаткова угода до зовнішньоекономічного контракту з Тіротекс Молдова від 21.12.2023 №2; договір-заявка на доставку тканини з Молдови в м. Рівне, укладеному з ФОП Антипа А. 13.11.2023 №13/11-1; платіжні інструкції на оплату палива; платіжна інструкція на оплату за послуги по пошиву; акт списання палива; звіт по пошиттю від 15.12.2023 та калькуляція за грудень 2023 (зворот а.с.20, а.с.21).

Подання позивачем та, відповідно, прийняття відповідачем-1 вказаних вище пояснень і копій документів підтверджується електронною копією журналу Головного управління ДПС у Рівненській області з розгляду повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК від 09.02.2024 та не заперечується відповідачами (а.с.141-142).

Водночас, 11.01.2024 комісією ГУ ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийнято рішення №10345514/32171289 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «Текстиль-Рівне» від 15.12.2023 №23, згідно з яким підставою для відмови у її реєстрації є «ненадання/часткове надання письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, платником податку».

При цьому, суд зауважує, що, у графі«Додаткова інформація» цього рішення відповідачем-1 не наведено жодної інформації та, відповідно, не зазначено будь-якого конкретного документа, якого не подано платником податку, і відсутність якого унеможливила прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію означеної вище податкової накладної (а.с.22).

16.01.2024 платник податків оскаржив таке рішення в адміністративному порядку шляхом подання відповідної скарги (реєстраційний №9002932821), до якої долучив необхідні пояснення та копії документів.

Однак, рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 22.01.2024 №4049/32171289/2 скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване рішення комісії відповідача-1 без змін. Підставою цього рішення визначено ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (а.с.23).

Вважаючи рішення комісії відповідача-1 від 11.01.2024 №10345514/32171289 протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Спірні правовідносини регулюються приписами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України) та Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі Порядок №1165), які застосовуються судом у редакції, чинній на момент виникнення таких правовідносин.

Так, відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України, операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (…), є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно з приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

А пунктом 201.10. статті 201 ПК Українипередбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Положеннями пунктів 2 та 3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267, визначено, що податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи. Усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації. Платник податку має право зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, обчислену за формулою, зазначеною у пункті 200-1.3 статті 200-1 ПК Українита пункті 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569, або обчислену відповідно до пункту 200-1.9 статті 200-1 ПК України.

При цьому, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341, далі Порядок №1246).

Так, відповідно до пункту 2 Порядку №1246, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимогПодаткового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246, після надходженняподаткової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладноїта/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192та пунктом 201.10 статті 201Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстраціїподаткової накладноїта/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги","Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За змістом пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, за якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, який набрав чинності з 01.02.2020 (далі Порядок №1165).

За приписами пунктів 4, 5, 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Як встановлено судом зі змісту квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 28.12.2023, якою зупинено реєстрацію складеної позивачем податкової накладної, господарська операція платника податків відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій з тих підстав, що обсяг постачання товару/послуги 6302 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання (а.с.16).

Оцінюючи підстави, наведені контролюючим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, суд враховує, що перелік критеріїв ризиковості здійснення операцій міститься в Додатку 3 до Порядку №1165.

Зокрема, відповідно до пункту 1 вказаного Додатку, обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

З урахуванням наведених вище законодавчих положень, слід дійти висновку, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у податкового органу сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши, які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Згідно з пунктами 10, 11 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12.12.2019 №520.

Аналізуючи зміст квитанції від 28.12.2023, суд зауважує, що відповідач-1 запропонував позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній від 15.12.2023 №23, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації вказаної податкової накладної в ЄРПН, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію цієї податкової накладної. Натомість, у квитанції міститься лише запис наступного змісту: «Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

На переконання суду, така пропозиція сформована контролюючим органом з недостатньою чіткістю, необхідною для розуміння платником податків, які саме документи від нього вимагаються. Як наслідок, позивач був змушений самостійно вирішувати, які саме документи він має надати податковому органу.

Поряд з цим, приписами пунктів 4 та 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (далі Порядок №520), визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

При цьому, за змістом пункту 6 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Відповідно до пункту 9 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку №520 передбачено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Суд наголошує, що суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації в ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Для виникнення податкового зобов`язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій; обов`язок виписати і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на відповідну суму ПДВ кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно. Якщо мова йде про зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку в якості оплати товарів/послуг, що підлягають постачанню, то документами, достатніми для підтвердження такої операції, будуть розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, а також відповідні договори та рахунки на оплату, що підтверджують наявність правових підстав для зарахування відповідної суми коштів. Відповідно, саме такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Якщо ж мова йде про відвантаження товару, - то документами, достатніми для підтвердження такої операції, будуть видаткові накладні.

Верховний Суд у постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Суд звертає увагу, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.05.2023 у справі №500/770/21, від 10.04.2020 у справі №819/330/18 та від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а.

Оцінивши надані позивачем на виконання вимог Порядку №520 документи на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній від 15.12.2023 №23, суд дійшов висновку, що обсяг таких документів був достатній для цілей реєстрації відповідної податкової накладної, а підстав для відмови в реєстрації такої податкової накладної у контролюючого органу не було.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідачами не спростовано того, щоподаткова накладна від 15.12.2023 №23 була складена позивачем у зв`язку із настанням першої події відвантаженням товару ТОВ «Текстиль-Рівне» як постачальником для покупця АТ «Укрзалізниця» згідно з видатковою накладною від 15.12.2023 №585, сформованою на виконання умов Договору поставки від 06.09.2023 №ЦЗВ-02-04323-01.

Документи, які в достатній мірі підтверджують факт вчинення вказаної господарської операції (Договір поставки від 06.09.2023 №ЦЗВ-02-04323-01 та специфікація до нього; видаткова накладна від 15.12.2023 №585; товарно-транспортна накладна від 15.12.2023 №585; подорожній лист вантажного автомобіля від 15.12.2023; оборотно-сальдові відомості; документи, що засвідчують процес виготовлення товару шляхом його пошиття контрагентом позивача ПП «Ярослав»; зовнішньоекономічний контракт з Тіротекс Молдова на закупівлю тканини; документи на підтвердження наявності у ТОВ «Текстиль-Рівне» речових прав на відповідне нерухоме майно; акти звірки взаємних розрахунків з контрагентами), були в повному обсязі надані Головному управлінню ДПС у Рівненській області для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної від 15.12.2023 №23 і зауважень до їх змісту або форми у податкового органу немає.

При цьому, суд зауважує, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 17.01.2023 у справі № 816/2218/18, на етапі дослідження процедури правомірності зупинення/відмови реєстрації податкових накладних адміністративний суд не може досліджувати зміст господарських операцій і фактичне їх виконання, та не може надаватись оцінка їх реальності/фіктивності, оскільки це є предметом документальної перевірки правильності формування податкових зобов`язань, яка у даній справі відповідачами не проводилась.

Окрему увагу суд звертає на факт подання позивачем 03.01.2024 разом з поясненнями від 02.01.2024 №1 копій Договору поставки, товарно-транспортної накладної від 15.12.2023 №585, подорожнього листа вантажного автомобіля від 15.12.2023 та видаткової накладної від 15.12.2023 №585, що підтверджується, в тому числі, наданою відповідачами разом з відзивом на позовну заяву електронною копією журналу Головного управління ДПС у Рівненській області з розгляду повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК від 09.02.2024 та спростовує твердження, викладене у повідомленні комісії контролюючого органу від 09.01.2024 №10328398/32171289, про неподання (відсутність) позивачем договору, видаткової накладної за 15.12.2023 та документів щодо транспортування.

Більше того, 10.01.2024, на виконання вимог вказаного вище повідомлення, позивачем надіслано до контролюючого органу повідомлення від 10.01.2024 №2 про надання пояснень та копій документів, до якого долучено, зокрема, документи на підтвердження оплати паливно-мастильних матеріалів, платіжні документи щодо оплати по послугах переробки давальницької сировини та калькуляцію замовлення на виготовлення виробів з давальницької сировини за грудень 2023 року.

Незважаючи на це, відповідачем-1 все ж прийнято оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної позивача, підставою якого визначено ненадання/часткове надання письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, платником податку.

У той же час, у графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи):» спірного рішення контролюючим органом не вказано жодного конкретного документа, відсутність якого слугувала підставою для прийняття цього рішення, що на переконання суду, свідчить про його нечіткість (неконкретизованість) як акта індивідуальної дії.

Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Висновки аналогічного змісту викладено у постановах Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №380/7648/22, від 01.02.2023 у справі №140/506/22, від 07.12.2022 у справі №500/2237/20, які враховуються судом в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України.

Таким чином, суд вважає оскаржуване рішення необґрунтованим, позаяк платником податків надано документи, необхідні для підтвердження здійснення господарської операції за спірною податковою накладною, у реєстрації якої позивачу відмовлено.

Мотивування спірного рішення ненаданням/частковим наданням позивачем документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, без конкретизації того, яких саме документів не подано платником податку, суд вважає неприйнятним, оскільки всі визначені законодавством первинні та договірні документи були надані позивачем контролюючому органу в повному обсязі як на підтвердження реальності здійснення самої операції, щодо якої складено спірну податкову накладну, так і на підтвердження джерела походження відповідного товару.

Суд зауважує, що відповідачі не спростували факту надання позивачем договору, документів щодо транспортування, видаткових накладних за 15.12.2023 та оплату за паливо-мастильні матеріали, платіжних документів щодо оплати по послугах переробки давальницької сировини, калькуляції замовлення на виготовлення виробів з давальницької сировини разом з поясненнями щодо зупинення податкової накладної від 15.12.2023 №23 та не довели обґрунтованості твердження про їх неподання, як і не навели мотивів того, яким чином відсутність таких документів може впливати на суть господарської операції з контрагентом щодо продажу цього товару.

Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами, а несприятливе для особи рішення має бути мотивованим. Водночас, оскаржуване рішення суд не вважає мотивованим та таким, що прийняте з урахуванням усіх фактичних обставин справи.

З матеріалів справи встановлено, що всі надані позивачем як суду, так і контролюючому органу документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які б, в силу вимог частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.1999 №996-XIV та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, спричинили б втрату ними юридичної сили, а тому, на переконання суду, підтверджують факт здійснення відповідної господарської операції.

З аналізу поданих позивачем разом із поясненнями та скаргою копій документів слід дійти висновку, що позивачем надано податковому органу як всі документи, які стосувалися господарської операції, у зв`язку з якою складено згадану вище податкову накладну, так і документи, про які вказано у повідомленні відповідача-1 від 09.01.2024 №10328398/32171289, але вони залишені відповідачами поза увагою.

Суд зазначає, що відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав ненадання тих чи інших копій документів, достатніх для прийняття рішення, можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів. Наведене дає підстави для висновку, що при зупиненні реєстрації податкової накладної з посиланням на ненадання платником податків достатнього обсягу документів, податковий орган має чітко навести у розрізі визначеного критерію перелік документів, надання яких забезпечить можливість прийняття податкової накладної до реєстрації.

Посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, за відсутності встановленого вичерпного переліку документів, та за умови ненаведення комісією контролюючого органу доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність та необґрунтованість такого рішення. При цьому, суд констатує, що таке рішення є актом індивідуальної дії. Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Оскаржуване рішення комісії ГУ ДПС у Рівненській області не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або дотримання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд також звертає увагу, що відповідно до частини другоїстатті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, в межах розгляду даної адміністративної справи відповідачі не виконали покладені на них приписами статті 77 КАС України обов`язки щодо доказування правомірності свого рішення та не надали суду належних і достатніх доказів на обґрунтування законності вчинених ними дій щодо відмови у реєстрації податкової накладної, поданої позивачем.

З огляду на викладене, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення комісії ГУ ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.01.2024 №10345514/32171289 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної ТОВ «Текстиль-Рівне» від 15.12.2023 №23 є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно вимоги позивача зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 15.12.2023 №23, суд зазначає таке.

За приписами підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Суд враховує, що ПК України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та ЄРПН, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та, у відповідних випадках, покупця товарів/послуг.

Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності.

Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Як було зазначено вище судом, предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем і його контрагентом.

У постанові Верховного Суду у справі №140/1986/22 від 06.07.2023 суд касаційної інстанції не відходить від усталеної правової позиції, що податковий орган під час вирішення питання про реєстрацію податкової накладної чи відмову у її реєстрації не має права здійснювати аналіз господарської операцій платника податків на предмет її реальності (нереальності) та не повинен надавати оцінку, серед іншого, наявності основних засобів, складських приміщень, трудових ресурсів тощо у платника податків. Така оцінка може надаватись контролюючим органом виключно у межах проведення відповідної документальної перевірки платника податків.

Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Суд констатує, що відсутність реєстрації податкової накладної ТОВ «Текстиль-Рівне» від 15.12.2023 №23 в ЄРПН впливає на правовий стан позивача як платника податків, обмежує можливість отримання ним оплати за поставлений покупцю товар (комплекти постільної білизни) відповідно до Договору поставки, а також, в силу положень пункту 9.7 цього Договору, може бути підставою для накладення на Товариство штрафних санкцій.

Положеннями пунктів 2, 10 частини другої статті 245 КАС України передбачено, що суд в порядку адміністративного судочинства може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення, а також прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При цьому, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (частина третя статті 245 КАС України).

З огляду на наведене, правовідносини щодо реєстрації податкової накладної у ЄРПН і, зокрема, щодо безпідставного неприйняття податкової накладної для її реєстрації, є предметом розгляду в адміністративних судах, відповідно до статті 19 КАС України.

А тому, задля відновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також з метою дотримання судом гарантій щодо остаточного вирішення спору між сторонами, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 15.12.2023 №23 в ЄРПН.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.

Суд зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів, а тому, вважає, що покладання на відповідача-2, як на єдину уповноважену на такі дії особу, обов`язку зареєструвати вказану податкову накладну в ЄРПН не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження, адже, з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, для прийняття рішення про реєстрацію цієї податкової накладної позивачем було виконано умови, визначені законодавством, та прийняття рішення щодо реєстрації такої податкової накладної у ЄРПН, у даному випадку, не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Разом з тим, визначаючи дату, якою слід зареєструвати означену вище податкову накладну, суд керується вимогами пунктів 19 та 20 Порядку №1246, згідно з якими у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, на переконання суду, з метою повного та належного захисту порушеного права позивача та задля недопущення порушення прав контрагента позивача, який на підставі вказаної податкової накладної має право сформувати податковий кредит, та інших контрагентів по ланцюгу господарських операцій, слід зобов`язати відповідача-2 зареєструвати податкову накладну від 15.12.2023 №23 датою її подання на реєстрацію.

Положеннями частини першої статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У силу приписів частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході судового розгляду цієї адміністративної справи відповідачі не виконали процесуального обов`язку доказування та не підтвердили правомірності своїх дій у спірних правовідносинах, а отже, і наявності обґрунтованих підстав для прийняття відповідачем-1 оскаржуваного рішення. Натомість, доводи та аргументи позивача, якими останній обґрунтовував заявлені ним позовні вимоги, знайшли своє підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Текстиль-Рівне» слід задовольнити повністю.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачена сума судового збору в розмірі 2422,40 грн, відповідно до платіжної інструкції від 08.02.2024 №49, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів солідарно, тобто по 1211,20 грн (а.с.131).

Крім того, представником позивача подано клопотання про стягнення з відповідачів понесених позивачем витрат, пов`язаних із правничою допомогою.

У той же час, представник відповідачів за змістом відзиву на позовну заяву заперечив щодо заявленого стороною позивача розміру витрат на професійну правничу допомогу та вважає його необґрунтованим (надмірним).

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд враховує таке.

За змістом частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При цьому, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

А за правилами частини четвертої цієї ж статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами частини п`ятої статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі Закон №5076-VI) визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.09.2019 у справах №810/3806/18, №810/2816/18, №810/3806/18 та від 22.11.2019 у справі №810/1502/18.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

На виконання вимог частини четвертої статті 134 КАС України, разом із відповіддю на відзив стороною позивача надано суду скан-копії: Договору про надання правової допомоги від 23.01.2024, укладеного між ТОВ «Текстиль-Рівне» та Адвокатським бюро «Миколи Бляшина»; проміжного звіту про надану позивачу правову допомогу по справі №460/1156/24 з описом наданих послуг та із зазначенням кількості годин, витрачених адвокатом Бюро на надання таких послуг станом на 27.02.2024; рахунку від 23.01.2024 №INV-0001157 на оплату гонорару за правничу допомогу (а.с.161-163, 164, 168).

Так, згідно з пунктом 1.1. Договору про надання правової допомоги від 23.01.2024, предметом цієї угоди є обов`язок адвокатського бюро (захисник) надати правничу допомогу клієнту щодо представництва його інтересів в податкових органах та в суді, зокрема, щодо оскарження рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 11.01.2024 №10345514/32171289 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану ТОВ «Текстиль-Рівне» податкову накладну від 15.12.2023 №23 днем її фактичного подання на реєстрацію (…).

Розмір гонорару за цим Договором за представництво в суді першої інстанції становить 7000,00 грн (пункт 3.1 Договору про надання правової допомоги від 23.01.2024).

На підтвердження оплати ТОВ «Текстиль-Рівне» правничої допомоги адвоката, стороною позивача надано суду платіжну інструкцію від 31.01.2024 №631, за змістом якої призначення платежу «гонорар за правничу допомогу згідно з рахунком від 23.01.2024 №INV-0001157 без ПДВ» (а.с.167).

Дослідивши подані докази, суд зазначає, що у вказаних документах міститься опис наданих послуг саме по даним спірним правовідносинам, тобто наявні усі дані, які дають можливість ідентифікувати надані послуги та прослідкувати взаємний зв`язок із цим судовим спором.

Водночас, судом першої інстанції справа вирішувалася за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, і по даній категорії справ склалася усталена судова практика, яка ґрунтується на рішеннях Верховного Суду.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з правовою допомогою, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правничої допомоги, визначеним статтями19,20 Закону №5076-VI, а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, затрачений адвокатом час на надання правничої допомоги, суд дійшов висновку, що заявлена до відшкодування сума у розмірі 7000,00 грн є надмірною, тобто неспівмірною зі складністю цієї справи і фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, а відтак, остання підлягає зменшенню судом у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятоюстатті 134 КАС України.

Таким чином, з огляду на незначну складність справи, суд, виходячи з критерію пропорційності, вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів солідарно, повинен становити 3500,00 грн, тобто по 1750,00 грн з кожного.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Текстиль-Рівне» до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області про відмову в реєстрації податкової накладної від 11.01.2024 №10345514/32171289.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Текстиль-Рівне» від 15.12.2023 №23 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Текстиль-Рівне» за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Текстиль-Рівне» за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати на правничу допомогу в сумі 1750,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Текстиль-Рівне» за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Державної податкової служби України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Текстиль-Рівне» за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Державної податкової служби України судові витрати на правничу допомогу в сумі 1750,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 28 березня 2024 року.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Текстиль-Рівне" (вул. Петра Могили, буд. 57, м. Рівне, Рівненська обл., 33001, ЄДРПОУ/РНОКПП 32171289)

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, Рівненська обл., 33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166) Відповідач - Державна податкова служба України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ/РНОКПП 43005393)

Суддя С.А. Борискін