Постанова

від 27.03.2024 по справі 440/12/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 р.Справа № 440/12/19Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Жигилія С.П. , Любчич Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2023, головуючий суддя І інстанції: О.О. Кукоба, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/12/19

за позовом Карлівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лан"

про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року Карлівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (надалі - позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" (надалі - відповідач, СТОВ "Лан") про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, в якому просив стягнути заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 78111,37 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року у даній справі позов задоволено та стягнуто з СТОВ "Лан" на користь Карлівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, за період з липня по грудень 2018 року загалом у розмірі 78111,37 грн.

Вказане рішення суду набрало законної сили 11.04.2019, а 10.05.2019 Карлівському об`єднаному управлінню Пенсійного фонду України Полтавської області видано виконавчий лист №440/12/19.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 замінено стягувача у виконавчому листі Полтавського окружного адміністративного суду №440/12/19 з Карлівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (код ЄДРПОУ 40377053) на Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014).

05 грудня 2023 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі заявник, ГУ ПФУ в Полтавській області) про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року у справі №440/12/19 відмовлено у задоволенні заяви ГУ ПФУ в Полтавській області про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Заявник, не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення першої інстанції та увалити нове рішення, яким задовольнити заяву ГУ ПФУ в Полтавській області.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник зазначив, що у даній справі строк пред`явлення виконавчого документа до виконання пропущено не з вини заявника, оскільки з 16.10.2019 по квітень 2023 року постанова про закінчення виконавчого провадження №59245335 не надходила ГУ ПФУ в Полтавській області. Відтак, у заявника є достатні підстави для отримання дублікату виконавчого документа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які заявник посилається в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції, зокрема, за даними КП "ДСС", встановлено, що виконавчий лист у даній справі позивачу виданий 10.05.2019, зі строком його пред`явлення до виконання до 12.07.2019.

Виконавчий лист отриманий стягувачем 16.05.2019, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 55).

Як слідує зі змісту листа Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 07.04.2023 вих.№8046 та акта про проведення інвентаризації виконавчих документів від 01.01.2023, виконавчий лист Полтавського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 №440/12/19 пред`являвся до примусового виконання 12.06.2019, виконавче провадження №59245335 закінчено постановою державного виконавця від 16.10.2019 (а.с. 95-99).

Таким чином, з дати закінчення виконавчого провадження №59245335 минуло понад чотири роки.

Із заявою про видачу дубліката виконавчого листа у цій справі заявник звернувся до суду 05.12.2023 (вперше таке звернення мало місце 13.06.2023 - а.с. 56), тобто за межами строків пред`явлення виконавчого документа до виконання.

За твердженням заявника, виконавчий лист №440/12/19 втрачено, оскільки ГУ ПФУ в Полтавській області не отримувано постанову державного виконавця від 16.10.2019 про закінчення виконавчого провадження №59245335.

ГУ ПФУ в Полтавській області визначене правонаступником Карлівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області з 22.08.2019 - дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про ліквідацію останнього.

При цьому заявник не надав суду доказів звернення до державного виконавця у межах виконавчого провадження №59245335 з повідомленням про заміну стягувача.

До суду із заявою про заміну стягувача ГУПФ України в Полтавській області звернулось лише 06.11.2023.

Відмовляючи в задоволенні заяви ГУ ПФУ в Полтавській області суд першої інстанції виходив з того, що зволікання правонаступника стягувача зі зверненням до суду із заявою про здійснення процесуального правонаступництва не може бути визнане поважною причиною пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, в той час як питання поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання нерозривно пов`язане з видачею стягувачу дублікату виконавчого листа.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 376 КАС України, стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до частин першої та другої статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" (надалі Закон №1404-VIII) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Приписами частини шостої статті 12 Закону №1404-VIII передбачено можливість стягувача, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, звернення із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до частин першої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Частиною п`ятою статті 15 Закону №1404-VIII визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частин першої та другої статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до пункту 18.4 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Проаналізувавши зміст наведених норм, колегія суддів зазначає, що ними встановлені гарантії для забезпечення виконання судових рішень, які набрали законної сили, а також захисту прав стягувачів у виконавчому провадженні у випадках, коли виконавчий лист втрачений та/або строк пред`явлення виконавчого листа до виконання пропущений з об`єктивних і незалежних від стягувача причин.

Єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність поважних причин такого пропуску. Такі причини (обставини) повинні бути об`єктивною перешкодою для особи, на користь якої винесено судове рішення, і яка вчиняє дії для отримання виконавчого документа та його пред`явлення до виконання та саме стягувач має довести поважність причин пропуску встановленого строку пред`явлення до виконання виконавчого листа.

Аналогічна правова позиція приведена у постанові Верховного Суду від 22 серпня 2019 року у справі №2а-210/2007.

Між тим, визначальним для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого листа є: втрата виконавчого документа та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Слід відзначити, що системний аналіз викладених правових норм дає підстави стверджувати, що адміністративним процесуальним законодавством чітко визначено строк, у межах якого особа, має право на отримання дубліката втраченого виконавчого листа, а саме до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналогічна правова позиція приведена у постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 826/1569/15.

Як встановлено колегією суддів з матеріалів даної справи, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року у справі №440/12/19 стягнуто з СТОВ "Лан" на користь Карлівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, за період з липня по грудень 2018 року загалом у розмірі 78111,37 грн.

Вказане рішення суду набрало законної сили 11.04.2019, а 10.05.2019 Карлівському об`єднаному управлінню Пенсійного фонду України Полтавської області видано виконавчий лист №440/12/19.

Виконавчий лист отриманий стягувачем 16.05.2019, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 54, 55).

Зі змісту листа Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області від 07.04.2023 за вих.№8046 (а.с. 95-96) вбачається, що за даними автоматизованої системи виконавчого провадження на виконання перебувало, зокрема, виконавче провадження №59245335 з примусового виконання виконавчого листа №440/12/19, виданого 10.05.2019 Полтавським окружним адміністративним судом про стягнення із СТОВ «Лан» на користь Карлівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, за період з липня по грудень 2018 року загалом у розмірі 78111,37 грн. Вказане виконавче провадження було закінчено постановою від 16.10.2019 на підставі пункту 3 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» та виконавчий лист направлено до Полтавського окружного адміністративного суду.

Між тим, постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №628 "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України" визначено реорганізувати Карлівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

З даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що 22.08.2019 до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення юридичної особи Карлівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (код ЄДРПОУ 40377053).

Наказом ГУ ПФУ в Полтавській області від 31.05.2019 №324 (а.с. 72) визначено, що ГУ ПФУ в Полтавській області після завершення процедури реорганізації шляхом приєднання територіальних органів Пенсійного фонду України є правонаступником, зокрема, Карлівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області.

Тобто з приведеного вбачається, що з 22.08.2019 Карлівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області припинено та його правонаступником за постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №628 є ГУ ПФУ в Полтавській області.

Відтак, ГУ ПФУ в Полтавській області набуло статусу правонаступника прав та обов`язків Карлівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, ще до моменту закінчення виконавчого провадження №59245335.

Водночас, лише 05 грудня 2023 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ГУ ПФУ в Полтавській області про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа. Як докази необізнаності заявника про закінчення виконавчого провадження до вказаної заяви було додано, зокрема, листи ГУ ПФУ в Полтавській області від 29.03.2023 та 04.04.2023 (а.с. 94), відповідь Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області від 07.04.2023 за вих.№8046 (а.с. 95-96), а також акт про проведення інвентаризації виконавчих документів від 01.01.2023 (а.с. 99).

Між тим, подана заява разом з доданими до неї документами не містять посилань на обставини, що свідчили б про наявність обґрунтованих перешкод, які не дозволяли стягувачу своєчасно з`ясувати відомості про місцезнаходження виконавчого документа.

З приведеного вбачається, що ще у серпні 2019 року після припинення Карлівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області як юридичної особи, ГУ ПФУ в Полтавській області набуло всіх прав та обов`язків припиненої юридичної особи, при цьому виконавчою службою виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №440/12/19, виданого 10.05.2019 Полтавським окружним адміністративним судом, закінчено лише у жовтні 2019 року.

В той же час, заявником не надано доказів вчинення будь-яких дій направлених на реалізацію прав пов`язаних із примусовим виконанням виконавчого листа №440/12/19 починаючи з 22 серпня 2019 року (моменту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про припинення Карлівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області як юридичної особи та переходу до ГУ ПФУ в Полтавській області як правонаступника всіх прав та обов`язків припиненої юридичної особи) по 04 квітня 2023 року (дати отримання відповіді з Відділу примусового виконання рішень).

Колегія суддів також погоджується із твердженнями суду першої інстанції про те, що зволікання правонаступника стягувача зі зверненням до суду із заявою про здійснення процесуального правонаступництва не може бути визнане поважною причиною пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Між тим, слід зазначити, що факт заміни стягувача у виконавчому листі №440/12/19, про що Полтавським окружним адміністративним судом постановлено ухвалу від 14.11.2023, не свідчить про наявність поважних причин пропуску заявником строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, адже Карлівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області припинено ще 22.08.2019.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

Суд також зауважує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 24.01.2020 (справа № 420/2921/19).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції всебічно і повно встановив обставини справи в їх сукупності і ухвалив рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, отже відсутні підстави для його скасування.

Згідно статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 по справі № 440/12/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Я.М. МакаренкоСудді(підпис) (підпис) С.П. Жигилій Л.В. Любчич Повний текст постанови складено 28.03.2024