Постанова

від 27.03.2024 по справі 280/8717/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 березня 2024 року м. Дніпросправа № 280/8717/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання: Темченко Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Запорізької митниці на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року (суддя 1-ї інстанції Сіпака А.В.) в адміністративній справі №280/8717/23 за позовом Приватного акціонерного товариства «Український графіт» до Запорізької митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

18.10.2023 Приватне акціонерне товариство Український графіт» звернулось до суду із позовною заявою до Запорізької митниці, в якій просило суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів №UA112080/2023/000022/2 від 14.08.2023, №UA112080/2023/000026/2 від 25.08.2023;

- визнати протиправними та скасувати рішення Запорізької митниці про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, оформлені картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2023/000280, №UA112080/2023/000292.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що для здійснення митного оформлення товару позивачем подавались до відповідача електронні митні декларації та документи, що підтверджують митну вартість товару. Проте, в митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю товарів за першим, основним методом (за ціною договору) відповідачем було відмовлено та застосовано другорядний метод відповідно до статті 57 МК України. Позивач з прийнятими рішеннями митного органу не погоджується, вважає їх протиправними, оскільки ним подано до митного оформлення всі необхідні документи згідно ч. 2 ст. 53 МК України, що не містять жодних розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки та є достатніми для підтвердження митної вартості товару й містять всі дані відповідно до обраного методу визначення митної вартості за ціною договору. З огляду на викладене, просить позов звдовольнити.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року позов задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що за загальним правилом, адміністративний розгляд кожної окремої справи по суті передбачає вирішення спору судом за результатами повного і всебічного з`ясування обставин у справі крізь призму дослідження наданих сторонами доказів (самостійно або за наслідками витребування за ініціативою суду) та юридичної оцінки спірних правовідносин за наслідками застосування відповідних норм матеріального права. Проте, суд першої інстанції доводи митниці не прийняв та дійшов помилкових висновків щодо повноти наданих декларантом до митного оформлення документів. Вказує, що через неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом, митним органом були прийняті оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару, митна вартість товару в яких, визначена із застосуванням резервного методу згідно наявної інформації враховуючи вимоги ст. 64 МКУ. Крім того, наголошує, що при складанні оскаржуваних рішень про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, митниця діяла згідно норм ст. 256, ст. 54, ст. 55 МКУ та наказу від 30.05.2012 №631. В зв`язку з наведеним, вважає, що прийняті рішення про коригування митної вартості товарів та складені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що оскаржуються, є обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству, а відтак, висновки суду першої інстанції, щодо визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень та карток відмови - є помилковими.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні.

Розгляд справи судом апеляційної інстанції здійснено із застосуванням режиму відеоконференції.

В судовому засідання суду апеляційної інстанції представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача у задоволенні апеляційної скарги просив відмовити.

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ПрАТ «Укрграфіт» та компанією Polska Grupa Importova Premium Sp z o.o. (Польща) 03.04.2023 укладено контракт №58-PGIP/UG/804/23-16/2320403/34, предметом якого є поставка вугільної продукції (товару) відповідно до умов контракту та додатків до контракту. Зазначений товар є сировиною, необхідною для виробництва продукції ПрАТ «Укрграфіт», використовується виключно у власному виробництві та не передбачається для подальшого перепродажу.

Додатком №3 від 07.07.2023 до контракту узгоджено поставку в липні-серпні 2023 року товару - антрацит 25-50 мм код УКТЗЕД 2701 на умовах CРТ - залізнична станція Порт Велике-Запоріжжя УЗ (згідно Інкотермс-2010), в загальній кількості 2 000, 00 тон (+/- 10%), за ціною 366,00 доларів США за 1 тону на умовах CРТ - залізнична станція Порт Велике-Запоріжжя УЗ (згідно Інкотермс-2010).

Орієнтована загальна вартість всього обсягу товару по додатку №3 від 07.07.2023 до контракту становить 732 000, 00 доларів США (+/- 10%).

Згідно Додатку №3 від 07.07.2023 умови оплати - передплата за 2 (два) календарних дня до дати відвантаження зі станції відправлення на підставі інвойсу на передплату Продавця за кількістю.

Згідно п. 4.2 контракту поставка товару здійснюється у залізничних вагонах.

Згідно додатку №3 від 07.07.2023 до контракту оплата товару здійснюється за 2 (два) календарних дня до дати відвантаження зі станції відправлення, на підставі інвойсу на передоплату Продавця за кількістю товару завантаженого у вагони для відправки Покупцеві шляхом прямого банківського переказу коштів на валютний рахунок Продавця.

Для митного оформлення партій товару - антрацит 25-50мм код УКТЗЕД 2701, поставленого Polska Grupa Importova Premium Sp z o.o. згідно додатку №3 від 07.07.2023 до контракту №58-PGIP/UG/804/23-16/2320403/34 від 03.04.2023, ПрАТ «Укрграфіт» було подано до митного органу електронні митні декларації та документи, визначені Митним кодексом України, зокрема, частинами 1 та 2 статті 53:

1) ІМ 40 ДЕ № 23UA112080008054U9 на поставку товару - антрацит 25-50мм код УКТЗЕД 2701 в кількості 768 800 кг, з заявленою митною вартістю товару 281 380,80 доларів США, визначеною декларантом позивача за першим основним методом (за ціною контракту).

Разом із митною декларацією митниці було надано наступні документи: рахунок-проформу №PRO 00008/08/2023 від 03.08.2023; інвойс FV23/08/04 від 04.08.2023; залізничну накладну №03470 від 03.08.2023; сертифікат походження PL/MF/AL 0106222 від 04.08.23; платіжне доручення в іноземній валюті №111 від 03.08.2023; контракт №58-PGIP/UG/804/23-16/2320403/34 від 03.04.2023; додаток №3 від 07.07.2023 до контракту; звіт з інспекції хімічної лабораторії Полкарго Медика №043/09/009/23 від 08.08.2023 з протоколом дослідження якості товару; Лист ПрАТ «Укрграфіт» №34/111 від 11.08.2023, Лист Polska Grupa Importova Premium Sp.o. № 14-08-2023-01 від 14.08.2023; Листи ПрАТ «Укрграфіт» №34/98 від 27.06.2023, № 34-99 від 03.07.2023, № 34/101 від 04.07.2023, листи Polska Grupa Importova Premium Sp o.o. №29-06-2023 від 29.06.2023, №01-07-2023 від 03.07.2023, №05-07-2023-2 від 05.07.2023; виписка з бухгалтерської документації №34/1757 від 11.08.2023р., Висновок ДП Держзовнішінформ від 11.08.2023.

11.08.2023 митницею було направлено повідомлення, відповідно до якого встановлено наступне:

1) У гр. 23 залізничної накладної від 03.08.2023 № 03470 «Уплата провізних платежів» зазначено: Platnik PKP LHS Trade@Trans Expert Czaicki I Czaicki Sp. J. LHS-WH2-DZ-154/2022 kod platnika 05010600. Оплата по УЗ «ТОВ «Вагон-Інвест» (код 5636888), що не дає змоги зрозуміти ким здійснювалась оплата за перевезення. Договірні відносини між зазначеними підприємствами митному органу не відомі.

2) Відповідно до п. 3.3 контракту від 03.04.2023 № 58-PGIP/UG/804/23-16/2320403/34 умови оплати - 100% передплата за сім днів до дати відвантаження товару. Згідно додатку від 07.07.2023 додаток 3 до вищезазначеного контракту умови оплати - 100% передилата за 2 (два) календарних дні до дати відвантаження зі станції відправлення. Відповідно до залізничної накладної від 03.08.2023 № 03470 відвантаження товару здійснено 03.08.2023, а передплату за товар здійснено 03.08.2023, тобто у день відвантаження.

3) Поставка товару здійснюється на підставі контракту від 03.04.2023 №58- PGIP/UG/804/23-16/2320403/34, додатку до нього від 07.07.2023 додаток 3 та комерційного інвойсу від 04.08.2023 №FV 23/08/04, якими передбачено застосування комерційних умов поставки товару СРТ ст. Порт Велике-Запоріжжя. На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою, та чинні з 01.01.2011, умови поставки СРТ «фрахт перевезення оплачені до» означають, що продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, поіменованому продавцем, в узгодженому місці (Порт Велике-Запоріжжя), та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто, всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення (ст. Порт Велике-Запоріжжя) несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до пункту призначення є невід`ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється.

З огляду на викладене та на підставі частини 3 статті 53 Митного кодексу України декларанту повідомлено вимогу протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) специфікації виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 6) копію митної декларації країни відправлення.

Також повідомлено, що згідно ч. 6 ст.53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

14.08.2023 декларантом позивача були надані митниці пояснення щодо зазначених зауважень митниці та наступні додаткові документи: Лист ПрАТ «Укрграфіт» №34/111 від 11.08.2023, Лист Polska Grupa Importova Premium Sp o.o. № 14-08-2023-01 від 14.08.2023; Листи ПрАТ «Укрграфіт» №34/98 від 27.06.2023, № 34/99 від 03.07.2023, Висновок ДП Держзовнішінформ від 11.08.2023 №25/127.листи Polska Grupa Importova Premium Sp.o. №29-06-2023 від 29.06.2023, №01-07-2023 від 03.07.2023, №05-07-2023-2 від 05.07.2023; Відомість руху ТМЦ за 03.08.2023-04.08.2023 від 08.08.2023 №34/157, Лист ПрАТ «Укрграфіт» № 34/101 від 04.07.2023.

Не зважаючи на те, що ПрАТ «Укрграфіт» було надано додаткові документи, відповідачем 14.08.2023 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2023/000022/2, відповідно до якого митна вартість імпортованого ПрАТ «Укрграфіт» товару визначена за резервним методом згідно наявної у митного органу інформації (МД від 28.06.2023 №23UA110050002733U5, від 28.06.2023 №23UA110050002743U0) з розрахунку 0,62 $/кг., а загальна вартість партії товару, відповідно становить 476 656, 00 доларів США, та рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів (картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2023/000280).

З метою випущення товару у вільний обіг ПрАТ «Укрграфіт» подано до митного органу нову ІМ 40 ДЕ №23UA112080008105U2 від 14.08.2023.

В порядку ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України позивач подав до митного органу заяву від 28.08.2023 вих. №16/1922 про скасування рішення про коригування митної вартості №UA112080/2023/000022/2 від 14.08.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №/2023/000280, визнання заявленої ПрАТ «Укрграфіт» митної вартості товару, визначеної за першим методом (за ціною контракту), та повернення (вивільнення) фінансової гарантії в сумі 1 428 188, 14 грн. Разом із заявою позивач надав митному органу наступні додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються: Виписка з бухгалтерської документації ПрАТ «Укрграфіт» (відомість руху ТМЦ за 03.08.2023-04.08.2023) вих.№34/1757 від 08.08.2023, прибутковий ордер №230442и; Висновок ДП «Держзовнішінформ» №25/127 від 11.08.2023; Лист ДП «Держзовнішінформ» від 20.01.2020 №25/194-Л; Лист ПрАТ «Укрграфіт» від 15.08.2023 № 34-114; Лист Polska Grupa Importova Premium Sp.o. від 22.08.2023 №22-08-2023-11; Звіти ПрАТ «Укрграфіт» про ціни виробників промислової продукції за січень та липень 2023 року; Публікація економічного видання Trading Economics «Індикатор економічних настроїв у єврозоні. Дані за липень 2023 р.»; Річний графік динаміки ціни на вугілля економічного видання Trading Economics.

Листом №7.20-2/7.20-15-02/13/2569 від 04.09.2023 відповідач повідомив про відсутність підстав для скасування прийнятих ним рішень.

2) ІМ 40 ДЕ № 23UA112080008448U0 на поставку товару - антрацит 25-50мм код УКТЗЕД 2701 в кількості 127 600 кг (2 вагона), з заявленою митною вартістю товару 46 701, 60 доларів США, визначеною декларантом позивача за першим основним методом (за ціною контракту).

Разом із митною декларацією митниці було надано наступні документи: рахунок-проформу №PRO00046/08/2023 від 14.08.2023; інвойс FV23/08/7 від 14.08.2023; залізничну накладну №03757 від 14.08.2023; сертифікат походження PL/MF/AL 0106225 від 14.08.23; платіжне доручення в іноземній валюті №117 від 14.08.2023; контракт №58-PGIP/UG/804/23-16/2320403/34 від 03.04.2023; додаток №3 від 07.07.2023 до контракту; звіт з інспекції хімічної лабораторії Полкарго Медика №043/09/011/23 від 18.08.2023 з протоколом дослідження якості товару.

25.08.2023 митницею було направлено повідомлення, відповідно до якого встановлено наступне:

1) У гр. 23 залізничної накладної від 14.08.2023 № 03757 «Уплата провізних платежів» зазначено: Platnik PKP LHS Trade@Trans Expert Czaicki I Czaicki Sp. J. LHS-WH2-DZ-154/2022 kod platnika 05010600. Оплата по УЗ «ТОВ «Вагон-Інвест» (код 5636888), що не дає змоги зрозуміти ким здійснювалась оплата за перевезення. Договірні відносини між зазначеними підприємствами митному органу не відомі.

2) Відповідно до п. 3.3 контракту від 03.04.2023 № 58-PGIP/UG/804/23-16/2320403/34 умови оплати - 100% передплата за сім днів до дати відвантаження товару. Згідно додатку від 07.07.2023 додаток 3 до вищезазначеного контракту умови оплати - 100% передилата за 2 (два) календарних дні до дати відвантаження зі станції відправлення. Відповідно до залізничної накладної від 14.08.2023 №03757 відвантаження товару здійснено 14.08.2023, а передплату за товар здійснено 14.08.2023, тобто у день відвантаження.

3) Поставка товару здійснюється на підставі контракту від 03.04.2023 №58- PGIP/UG/804/23-16/2320403/34, додатку до нього від 07.07.2023 додаток 3 та комерційного інвойсу від 14.08.2023 №FV 23/08/72, якими передбачено застосування комерційних умов поставки товару СРТ ст. Порт Велике-Запоріжжя. На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою, та чинні з 01.01.2011, умови поставки СРТ «фрахт перевезення оплачені до» означають, що продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, поіменованому продавцем, в узгодженому місці (Порт Велике-Запоріжжя), та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто, всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення (ст. Порт Велике-Запоріжжя) несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до пункту призначення є невід`ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється.

З огляду на викладене та на підставі частини 3 статті 53 Митного кодексу України декларанту повідомлено вимогу протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи: 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) специфікації виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 6) копію митної декларації країни відправлення.

Також повідомлено, що згідно ч. 6 ст.53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

25.08.2023 декларантом позивача були надані митниці пояснення щодо зазначених зауважень митниці та наступні додаткові документи: Лист ПрАТ «Укрграфіт» №34/111 від 11.08.2023, Лист Polska Grupa Importova Premium Sp o.o. № 14-08-2023-01 від 14.08.2023; Листи ПрАТ «Укрграфіт» №34/98 від 27.06.2023, № 34/99 від 03.07.2023, Висновок ДП Держзовнішінформ від 11.08.2023 №25/127.листи Polska Grupa Importova Premium Sp.o. №29-06-2023 від 29.06.2023, №01-07-2023 від 03.07.2023, №05-07-2023-2 від 05.07.2023; Відомість руху ТМЦ за 14.08.2023 від 21.08.2023 №34/1867, Лист ПрАТ «Укрграфіт» № 34/101 від 04.07.2023.

Не зважаючи на те, що ПрАТ «Укрграфіт» було надано додаткові документи, відповідачем 25.08.2023 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2023/000026/2, відповідно до якого митна вартість імпортованого ПрАТ «Укрграфіт» товару визначена відповідачем за резервним методом згідно наявної у митного органу інформації (МД від 28.06.2023 № 23UA110050002733U5, від 28.06.2023 №23UA110050002743U0) з розрахунку 0,62 $/кг., а загальна вартість партії товару, відповідно становить 79 112, 00 доларів США, та рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів (картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2023/000292).

В порядку ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України позивач подав до митного органу заяву від 14.09.2023 вих. №16/2054 про скасування рішення про коригування митної вартості №UA112080/2023/000026/2 від 25.08.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №/2023/000292, визнання заявленої ПрАТ «Укрграфіт» митної вартості товару, визначеної за першим методом (за ціною контракту), та повернення (вивільнення) фінансової гарантії в сумі 237 040, 59 грн. Разом із заявою позивач надав митному органу наступні додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються: Виписка з бухгалтерської документації ПрАТ «Укрграфіт» (відомість руху ТМЦ за 03.08.2023-04.08.2023) вих.№34/1758 від 08.08.2023, прибуткові ордери №230444и та №230445и; Висновок ДП «Держзовнішінформ» №25/127 від 11.08.2023; Лист ДП «Держзовнішінформ» від 20.01.2020 №25/194-Л; Лист ПрАТ «Укрграфіт» від 15.08.2023 № 34-122; Лист Polska Grupa Importova Premium Sp.o. від 04.09.2023 №04-09-2023-4; Звіти ПрАТ «Укрграфіт» про ціни виробників промислової продукції за січень та серпень 2023 року; Публікація економічного видання Trading Economics «Індикатор економічних настроїв у єврозоні. Дані за липень 2023р.»; Річний графік динаміки ціни на вугілля економічного видання Trading Economics.

Листом №7.20-2/7.20-15-02/13/2695 від 20.09.2023 відповідач повідомив про відсутність підстав для скасування прийнятих ним рішень.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями Запорізької митниці, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд апеляційної інстанції погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст. 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Приписами частин другої та третьої статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Апеляційний суд зазначає, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачі.

При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Зауваження митного органу з приводу оплати за перевезення та договірних відносин між перевізниками були вірно відхилені судом першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом. 4.1 контракту №58-PGIP/UG/804/23-16/2320403/34 від 03.04.2023 визначено, що поставка товару здійснюється на умовах СРТ до місця призначення згідно з правилами тлумачень торгових термінів Інкотермс у редакції 2010 року, з урахуванням особливостей, передбачених цим Контрактом. Місце призначення вказується Сторонами у Додатку до цього Контракту.

Згідно умов додатку № 3 до Контракту, ціна на товар вказується на умовах - «СРТ залізнична станція Порт Велике-Запоріжжя, УЗ (згідно з Інкотермс 2010): Станція призначення: Порт Велике-Запоріжжя, УЗ, код 460804».

В інвойсах продавця зазначено: Ціна: 366,00 доларів США, СРТ залізнична станція Порт Велике-Запоріжжя, УЗ відповідно до Інкотермс 2010р, що в свою чергу узгоджується з умовами контракту.

Статтею 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Аналогічна умова зазначена у ч. 4 ст. 265 Господарського кодексу України, а саме: сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

За офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року) термін CPT (Carriage Paid To) - означає фрахт/перевезення товару оплачено до (назва місця призначення).

Зазначений спосіб доставки товару означає, що поставка відбулася в момент, коли продавець доставив товар названому перевізникові або іншій особі в узгодженому сторонами місці. Продавець оплачує перевезення товару до названого пункту призначення та зобов`язаний повідомити покупця про час доставки товару в узгоджене місце. Перехід ризиків та, відповідно, перехід права власності на товар до його набувача пов`язується з моментом передання товару перевізнику.

Таким чином, суд першої інстанції вірно вказав, що згідно обраного базису поставки (СРТ) та умов контракту, транспортування всіх поставлених позивачу партій товару до місця призначення: залізнична станція Порт Велике-Запоріжжя, УЗ є обов`язком продавця (Polska Grupa Importova Premium Sp z о.о.) і здійснювалось продавцем за свій рахунок, а пов`язані з транспортуванням товару витрати продавця - включені у вартість товару.

За наведених обставин, є безпідставними посилання митного органу щодо сплати перевізних платежів до місця ввезення товару на митну території України на користь залізниць інших країн, з`ясування осіб, якими вона здійснювалась та наявних між ними договірних відносин, оскільки це жодним чином не стосується митної вартості товару та не може бути предметом дослідження при здійсненні митного контролю та перевірки правильності визначення декларантом митної вартості товару.

Також, судом першої інстанції вірно відхилені і зауваження відповідача стосовно оплати товару в день відвантаження.

Судом встановлено, що пунктом 3.3 контракту №58-PGIP/UG/804/23-16/2320403/34 від 03.04.2023 визначено, що умови оплати - 100 % передоплата за 7 (сім) днів до дати відвантаження, на підставі інвойсу на передоплату Продавця шляхом прямого банківського переказу коштів на валютний рахунок Продавця.

Вказаний строк - за 7 днів до дати відвантаження, по суті, надає продавцю необхідний час для підготовки товару до відвантаження і жодним чином не обмежує покупця у праві здійснити оплату раніше, адже покупець не може знати коли саме відбудеться відвантаження товару.

Разом із цим, даною умовою встановлено обов`язок покупця здійснити оплату «на підставі інвойсу на передоплату Продавця».

Згідно Додатку № 3 від 07.07.2023 постачання Товару здійснюється в липні-серпні 2023 року на умовах оплати: передоплата за 2 (два) календарних дня до дати відвантаження зі станції відправлення, на підставі інвойсу на передоплату.

ПрАТ «Укрграфіт» отриманий від Продавця Faktura proforma PRO 00009/08/2023 від 03.08.2023 на суму передоплати 265 716,00 доларів США зі строком платежу до 04.08.2023.

На підставі рахунку продавця на передоплату позивачем здійснено перерахування коштів на рахунок Продавця платіжним дорученням № 114 від 04.08.2023.

ПрАТ «Укрграфіт» отриманий від Продавця Faktura proforma PRO 00046/08/2023 від 14.08.2023 на суму передоплати 172 020,00 доларів США зі строком платежу до 15.08.2023.

На підставі рахунку продавця на передоплату ПрАТ «Укрграфіт» здійснено перерахування коштів на рахунок Продавця платіжним дорученням № 117 від 14.08.2023.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України на підтвердження митної вартості товару декларантом надаються рахунок та банківські платіжні документи, якщо рахунок сплачено.

Отже, декларантом виконані вимоги митного законодавства про надання банківського платіжного документа у разі сплати коштів за товар.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких має здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. Таким чином, розбіжності щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів у достовірності задекларованої митної вартості. Зокрема, це може відбуватися, коли декларант надав документи, які підтверджують всі складові митної вартості, сплату визначеної згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту ціни за товар і послуг зі страхування тощо, вартість яких відповідно до чинного законодавства включена до митної вартості.

Тобто, розбіжності щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумніву в достовірності задекларованої митної вартості.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово висловлював свою позицію щодо такого застосування судом наведених правових норм.

Висновки суду першої інстанції свідчать про правильне застосування норм матеріального права і узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду при вирішенні спорів цієї категорії.

Відхилені й зауваження відповідача стосовно витрат на перевезення, оскільки згідно поданих митному органу документів та умов поставок (СРТ) є очевидним, що позивачем не було понесено жодних додаткових витрат, пов`язаних з імпортованим товаром, в тому числі, пов`язаних із доставкою товару, тому в даному випадку відсутні визначені частиною 10 статті 58 МК України складові митної вартості, що само по собі виключає необхідність здійснення їх перевірки.

Щодо не надання митної декларації країни відправлення, суд зазначає, що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, частина 5 статті 53 Митного кодексу України прямо забороняє вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В процесі митного контролю відповідачем не наведено обґрунтувань вимоги про надання митної декларації країни відправлення і які саме виявлені розбіжності у наданих документах та складових митної вартості усуватиме така декларація.

Верховним Судом з аналогічних правовідносин було сформовано правову позицію, висловлену ним у постанові від 19 березня 2019 року у справі №810/4116/17, відповідно до якої ненадання позивачем митної декларації країни відправлення не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.

Твердження митниці про ненадання каталогів, специфікацій, прайс-листів виробника товару також є необґрунтованим, оскільки згідно з частиною 3 ст. 53 МКУ надання додаткових документів на вимогу митниці не є безумовним обов`язком декларанта. Умовою виконання вимоги митниці є наявність додаткових документів у підприємства. Крім того, відповідно до частини 2 ст. 53 МКУ каталоги виробника, прайс-листи не відноситься до документів, які повинні надаватись декларантом для підтвердження митної вартості товарів, тому вимога митниці про їх надання протирічить означеній правовій нормі.

Щодо інших запитуваних митницею під час проведення консультації додаткових документів, суд зазначає, що виписки з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями в силу положень частини 3 статті 53 Митного кодексу України також є додатковими документами та надаються декларантом за наявності виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, як свідчать встановлені обставини справи, судом першої інстанції надано оцінку доводам митного органу.

Судом встановлено, що декларантом (позивачем у справі) для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару були подані документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України.

Відтак, не знайшли свого підтвердження доводи скаржника про те, що документи, які подані відповідачем, містять розбіжності стосовно умов постачання товару, які б в свою чергу викликали обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення складових митної вартості товару та їх числових значень.

Апеляційний суд зазначає, що ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

В свою чергу, зі змісту матеріалів справи вбачається, що наданих позивачем документів було достатньо для визначення митної вартості товарів і цей перелік відповідає правилам ч. 1 ст. 53 МК України.

Натомість, доводи скаржника про необхідність застосування резервного методу для визначення митної вартості товару, свого підтвердження не знайшли.

Щодо доводів скаржника про протиправність скасування судом першої інстанції Карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, як окремих рішень індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Як зазначено у пунктів 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30 травня 2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржувані Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів були прийняті відповідачем з причин прийняття рішень про коригування митної вартості №UA112080/2023/000022/2 від 14.08.2023 та №UA112080/2023/000026/2 від 25.08.2023.

Оскільки судом першої інстанції були скасовані вищевказані рішення про коригування митної вартості через їх протиправність, то картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення також підлягають скасуванню.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, містять аналогічні доводи відзиву на позов та носять характер припущень.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року в адміністративній справі №280/8717/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 28 березня 2024 року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак