Постанова

від 27.03.2024 по справі 160/22357/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 березня 2024 року м. Дніпросправа № 160/22357/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Іванова С.М., Чепурнова Д.В.,

секретар Корсун Ю.В.

за участі представника позивача Лобатої О.В.

представника відповідача Бережної К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року (суддя Прудник С.В., повне судове рішення складено 01 грудня 2023 року) в справі № 160/22357/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Верхівцевський олійноекстракційний завод» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення суми бюджетного відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Верхівцевський олійноекстракційний завод» (далі ТОВ «Верхівцевський ОЕЗ») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі ГУ ДПС), Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області (далі ГУ ДКСУ) про:

визнання протиправним та часткове скасування податкового повідомлення-рішення форми В1 № 0228270713 від 15 серпня 2023 року, винесеного на підставі акту перевірки від 10 липня 2023 року № 2521/04-36-07-13-05/36933660, про зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 1 300 785 грн., а саме суми завищення бюджетного відшкодування - 867 190 грн. та штрафної санкції - 433 595 грн.;

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми В4 № 0228280713 від 15 серпня 2023 року, винесеного на підставі акту перевірки від 10 липня 2023 року № 2521/04-36-07-13-05/36933660, про зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в сумі 162 396 грн.;

зобов`язання ГУ ДПС у Дніпропетровській області підтвердити відсутність порушень при декларуванні бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2023 року та скласти довідку про підтвердження сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами документальної перевірки за квітень 2023 року в сумі 867 190 грн.;

зобов`язання ГУ ДПС у Дніпропетровській області внести до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2023 року в сумі 867 190 грн.;

стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області на користь ТОВ «Верхівцевський ОЕЗ» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2023 року в сумі 867 190 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та частково скасоване податкове повідомлення-рішення форми В1 № 0228270713 від 15 серпня 2023 року, винесене на підставі акту перевірки від 10 липня 2023 року № 2521/04-36-07-13-05/36933660, в сумі 1 300 785 грн., а саме суми завищення бюджетного відшкодування - 867 190 грн. та штрафної санкції - 433 595 грн., складене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення форми В4 № 0228280713 від 15 серпня 2023 року, винесене на підставі акту перевірки від 10 липня 2023 року № 2521/04-36-07-13-05/36933660, суми завищення від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в сумі 162 396 грн., складене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ГУ ДПС просить скасувати рішення, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано неправомірність віднесення позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту, формування від`ємного значення по нереальним господарським операціям з ТОВ «Бахмут-агро», ПАТ «Екопрод», СТОВ «Велес», а надані позивачем до перевірки первинні документи є формально складеними та такими, що не підтверджують реальність господарських операцій.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача та представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 29 серпня 2023 року ТОВ «Солома» перейменовано на ТОВ «Верхівцевський олійноекстракційний завод» та змінено податкову адресу, зміни внесено до ЄДР.

ТОВ «Верхівцевський ОЕЗ» є правонаступником всіх прав та обов`язків ТОВ «Солома».

ГУ ДПС проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Солома» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість №9118640924 від 22 травня 2023 року, з урахуванням даних поданого уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 29 травня 2023 року №9123917681, від`ємного значення з податку на додану вартість у сумі у сумі 18 391 081 грн., у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування з бюджету у сумі - 12 128 397 грн, за результатами якого складено акт від 10 липня 2023 року № 2521/04-36-07-13-05/36933660, яким встановлено порушення п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 ПК України, внаслідок чого зменшено суму від`ємного значення ПДВ на загальну суму 6 167 566 грн., у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування у квітні 2023 року - 5 247 498 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ГУ ДПС винесені податкові повідомлення-рішення: форми «В1» № 0228270713 від 15 серпня 2023 року, яким встановлено суму завищення бюджетного відшкодування - 1 263 295 грн. та донараховані штрафні санкції в розмірі 631 647, 501 грн., та форми «В4» № 0228280713 від 15 серпня 2023 року, яким встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду), в сумі 162 396 грн.

Суд першої інстанції вважав необґрунтованими висновки акту перевірки про нереальність господарських операцій позивача з ПрАТ «Екопрод» та, відповідно, про зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість на суму 162 396 грн. та зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1 300 785 грн., а саме суми завищення бюджетного відшкодування - 867 190 грн. та штрафної санкції - 433 595 грн., тому задовольнив позовні вимоги в частині скасування податкових повідомлень-рішень.

Разом з цим, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов`язання ГУ ДПС у Дніпропетровській області підтвердити відсутність порушень при декларуванні бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2023 року та скласти довідку про підтвердження сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами документальної перевірки за квітень 2023 року в сумі 867 190 грн.; внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2023 року в сумі 867 190 грн. та стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області на користь ТОВ «Верхівцевський ОЕЗ» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2023 року в сумі 867 190 грн. як такі, що заявлені передчасно, спрямовані на можливе порушення права позивача у майбутньому та як такі, що є похідними від вимог про складання довідки про підтвердження бюджетного відшкодування.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність податкових повідомлень-рішень у скасованій частині.

Судом встановлено, що ТОВ «Солома» (ЄДРПОУ 36933660) перейменовано на ТОВ «Верхівцевський олійноекстракційний завод» (ЄДРПОУ 36933660) 29 серпня 2023 року, змінено податкову адресу, відповідні зміни внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ТОВ «Верхівцевський ОЕЗ» є правонаступником прав та обов`язків ТОВ «Солома».

ГУ ДПС проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Солома» щодо дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за квітень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість в сумі 17 806 314 грн., у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету в сумі 12 128 397 грн., з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, за результатами якого складено акт від 10 липня 2023 року № 2521/04-36-07-13-05/36933660, у висновках якого вказано про порушення позивачем пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого зменшено суму від`ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 6 167 566 грн., в тому числі заявленого до бюджетного відшкодування у квітні 2023 року 5 247 498 грн. (а.с. 17-58).

На підставі приведеного акту перевірки ГУ ДПС 15 серпня 2023 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0228280713 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість по податковій декларації за квітень 2023 року на суму 162 396 грн. (а.с. 12, 16);

№ 00228270713 про зменшення суми бюджетного відшкодування по податковій декларації за квітень 2023 року на суму 1 263 295 грн. за застосування штрафних санкцій в сумі 631 647,50 грн. (а.с. 13, 15).

Спірним в цій справі з урахуванням меж апеляційного оскарження є правомірність зменшення позивачу розміру від`ємного значення податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням № 0228280713 в суму 162 396 грн. та зменшення розміру бюджетного відшкодування податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням № 00228270713 в розмірі 867 190 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 433 595 грн.

Підставою зменшення розміру від`ємного значення та суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у зазначених розмірах спірними податковими повідомленнями-рішеннями є висновок контролюючого органу про нереальність господарських операцій позивача з ПрАТ «Екопрод».

Судом встановлено, що ТОВ «Солома» як покупцем укладено з ПрАТ «Екопрод» як продавцем договір поставки № 22-208-D від 19 квітня 2023 року, предметом якого є придбання позивачем насіння соняшнику врожаю 2022 року українського походження (а.с. 74-77).

На підставі видаткових накладних та рахунків на оплату, виставлених продавцем, ПрАТ «Екопрод» поставлено позивачу протягом квітня 2023 року насіння соняшника врожаю 2022 року українського походження (а.с. 78, 79, 84, 92, 100, 103, 112, 117).

Транспортування товару здійснено відповідно до товаротранспортних накладних, подорожніх накладних (а.с. 80, 81-83, 85, 86, 88-91, 93-98, 101, 102, 104-111, 113-116, 118, 119).

Позивачем проведена оплата придбаного товару, що підтверджено платіжними інструкціями від 20 та 21 квітня 2023 року на суму 2 700 000, 00 грн. з урахуванням ПДВ та 4 361 405,00 грн. з урахуванням ПДВ відповідно (а.с. 121).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначається статтею 200 Податкового кодексу України (далі ПК України).

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

За змістом пункту 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Приписами пункту 200.10 статті 200 ПК України встановлено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 ПК України.

Як встановлено пунктом 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 цього кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

За положеннями пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначається порядок складання та реєстрації податкової накладної.

Видача позивачу належним чином оформлених податкових накладних контрагентом не є спірним питанням. Також не є спірним питанням факт реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН).

Отримавши податкову накладну, покупець набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

В цьому випадку суми податку на додану вартість, які підлягали сплаті у зв`язку з придбанням товарів, підтверджені податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН, а тому такі суми підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з визначенням, наведеним у статті 1 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV), первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону № 996-XIV встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Первинні документи, якими позивач підтверджує фактичне здійснення спірних господарських операцій, повністю відтворюють зміст господарських операцій, містять інформацію щодо фактично здійснених господарських операцій. Зокрема, наявні в матеріалах справи первинні документи підтверджують фактичне отримання позивачем товару (насіння соняшника).

Питання оприбуткування придбаного товару в бухгалтерському обліку та використання у власній господарській діяльності не є спірним питанням.

За таких обставин суд визнає необґрунтованими доводи контролюючого органу про недоведеність фактичного здійснення спірних господарських операцій.

Доводи апелянта про нереальність господарських операцій та неможливість постачання товару по ланцюгу ґрунтуються, зокрема, на податковій інформації, отриманій за результатами аналізу баз даних контролюючого органу, проте така інформація не є належним доказом податкового правопорушення добросовісного платника податків.

Так, статтею 83 ПК України встановлений перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, в якому міститься і податкова інформація (підпункт 83.1.2 пункту 83.1 статті 83).

Згідно з підпунктом 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Пунктом 73.5 статті 73 ПК України передбачено, що з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв`язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків. Під час зустрічної звірки здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування повноти їх відображення в обліку платника податків. За результатами зустрічних звірок складається довідка, що надається суб`єкту господарювання у десятиденний строк.

Судом встановлено, що у ході перевірки позивача контролюючим органом зустрічні звірки з ПрАТ «Екопрод» з питань підтвердження отриманих від ТОВ «Верхівцівський ОЕЗ» відомостей щодо господарських відносин між ними не проводилися, а відповідачем використана податкова інформація щодо контрагенту постачальника, наявна в базах даних інформаційних систем ДФС (ДПС), на підставі якої зроблено висновки про відсутність у контрагентів позивача необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності.

Оскільки зустрічні звірки з безпосереднім постачальником позивача не проводились, тому така інформація не може бути підставою для висновку щодо відсутності факту здійснення поставки товару. Такі висновки є лише припущенням контролюючого органу.

Тому суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах, відносно контрагента позивача по ланцюгу постачання, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, не є належним доказом в розумінні процесуального закону і сама по собі не породжує правових наслідків для платника податків, застосувавши правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 27 березня 2018 року у справі №816/809/17, від 15 травня 2018 року у справі №810/4391/16.

Суд звертає увагу, що будь-яких належних доказів на підтвердження нереальності господарських операцій позивача з зазначеними вище контрагентом контролюючим органом в порушення вимог частини другої статті 77 КАС України суду не надано, тобто фактично не підтверджено висновки акту податкової перевірки, що стали підставою для висновку про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та завищення від`ємного значення податку на додану вартість в розмірах, що є спірними в межах цієї справи.

Апелянт вказує, що земельні ділянки ПрАТ «Екопрод» знаходяться на території Донецької області, частково в районі проведення бойових дій, тому підтвердити факт вирощування, збирання, перевезення та зберігання насіння соняшника немає можливості; у ПрАТ «Екопрод» немає матеріальних та технічних можливостей для здійснення задекларованих обсягів придбання-продажу товару (незначна кількість трудових ресурсів, основних засобів, відсутність власних та орендованих виробничих та складських приміщень, навантажувально-розвантажувальних робіт, послуг транспортування), проте на підтвердження таких доводів контролюючим органом не долучено до матеріалів справи жодних доказів.

Судом встановлено, що позивачем виконано вимоги податкового законодавства щодо подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування.

Відтак, відсутні будь-які підстави для висновку про завищення позивачем суми від`ємного значення та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а відсутність порушення платником податку вимог податкового законодавства свідчить про відсутність підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Позивачем не оскаржене рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, тому в цій частині рішення суду першої інстанції не переглядається.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року в справі № 160/22357/23 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року в справі № 160/22357/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Верхівцевський олійноекстракційний завод» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення суми бюджетного відшкодування залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 27 березня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28 березня 2024 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяС.М. Іванов

суддяД.В. Чепурнов