Ухвала

від 28.03.2024 по справі 175/10403/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/10403/23

Провадження № 1-кс/175/1164/24

У Х В А Л А

28 березня 2024 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши у смт. Слобожанське клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІДНА ВУГЛЕДОБУВНА ГРУПА» про скасування арешту майна накладених ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 січня 2024 року у кримінальному провадженні №12023052390001892 від «26» грудня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

21 березня 2024 року до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області через систему «Електронний суд» надійшло зазначене вище клопотання.

В обґрунтуванняклопотання представникТовариства зобмеженою відповідальністю«СХІДНА ВУГЛЕДОБУВНАГРУПА» зазначає,що ухвалоюДніпропетровського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від02січня 2024року булонакладено арештна автомобіль марки «Краз6510»р.н. НОМЕР_1 ,самоскид, він код НОМЕР_2 , якийвідповідно добази «АРМОР»зареєстровано вТСЦ 8046Україна,м.Київ тавласником єТОВ «Східнавугледобувна група»м.Київ,Подільський район,провулок Хорива,4кв.25/12,та кам`яневугілля,що вилученов ходіогляду місцяподії із забороною розпорядження та відчуження вказаного майна. На теперішній час триває досудове розслідування у кримінальному провадженні, та на протязі трьох місяців жодному працівнику, власнику та/або кінцевому бенефіціару підприємства не повідомлено про підозру, накладення арешту позбавляє товариство використовувати власні транспортні засоби в господарській діяльності, що суттєво впливає на діяльність підприємства та його можливості щодо сплати податків та інших платежів.

Представник ТОВ «СХІДНА ВУГЛЕДОБУВНА ГРУПА» за ордером на надання правової допомоги ОСОБА_3 надав заяву про розгляд справи у його відсутність, клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Краматорське районнеуправління поліціїГУНП вДонецькій області явку свого представника в судове засідання не забезпечило, повідомлялося про розгляд скарги належним чином.

Судом встановлено,що ухвалоюДніпропетровського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від02січня 2024року булонакладено арештна автомобіль марки «Краз6510»р.н. НОМЕР_1 ,самоскид, він код НОМЕР_2 , якийвідповідно добази «АРМОР»зареєстровано вТСЦ 8046Україна,м.Київ тавласником єТОВ «Східнавугледобувна група» АДРЕСА_1 ,та кам`яневугілля,що вилученов ходіогляду місцяподії із забороною розпорядження та відчуження вказаного майна.

Статтею 1 Кримінально процесуального кодексу України визначено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. У ст. 174 КПК України вказано, що власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Частиною другою цієї статті визначені випадки, у яких допускається арешт майна, в тому числі, з метою збереження речових доказів.

Частиною 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України). Правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів визначені частиною третьою ст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Частинами 1-2 ст. 22 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом; сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Суханов та Ільченко проти України»).

Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, як вбачається із наданих суду матеріалів відсутні відомості вважати, що арештоване майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України і є безпосередньо предметом кримінального правопорушення що розслідується, стороною обвинувачення не надано жодних обґрунтувань зворотнього, а відтак посилання на наявність правових підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, на думку слідчого судді, є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам кримінально процесуального законодавства.

Враховуючи вказане, підстав вважати, що існує правова підстава для арешту транспортного засобу взагалі спростовується, а також ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя доходить висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого обмеження прав власності.

Враховуючи вищевикладене та керуючись Конституцією України, ст. ст. 98, 131, 170, 173, 174 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІДНА ВУГЛЕДОБУВНА ГРУПА» про скасування арешту майна накладених ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 січня 2024 року у кримінальному провадженні №12023052390001892 від «26» грудня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України - задовольнити.

Скасувати арештна автомобіль марки «Краз6510»р.н. НОМЕР_1 ,самоскид, він код НОМЕР_2 , якийвідповідно добази «АРМОР»зареєстровано вТСЦ 8046Україна,м.Київ тавласником єТОВ «Східнавугледобувна група» АДРЕСА_1 ,та кам`яневугілля,що вилученов ходіогляду місцяподії іззабороною розпорядженнята відчуженнявказаного майна, накладений ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 січня 2024 року.

Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1